Рішення

від 26.04.2023 по справі 705/3000/19

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3000/19

2/705/209/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

за участю прокурора Бурлаки В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування правового акту органу державної влади та скасування державної реєстрації права, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області діючи в інтересах Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області звернувся до суду з позовом про скасування правового акту органу державної влади та скасування державної реєстрації права, в обґрунтування зазначивши про те, що Уманською окружною прокуратурою з метою встановлення порушень земельного законодавства при наданні у власність земельних ділянок та детального вивчення даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено факт незаконного набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства в порядку безоплатної приватизації ОСОБА_1 .

Встановлено, що рішенням Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області № 16-5/ІV від 18.10.2012 року передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,25 га, яка знаходиться в адміністративних межах АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 7124385700:01:000:0052, ОСОБА_1 . В подальшому на вказану земельну ділянку було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав. Цим же реєстром встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру в Черкаській області від 06.07.2016 року затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,5231 га, розташовану в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385700:02:000:1421 та передано останню в приватну власність ОСОБА_1

14.12.2016 право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 , про що виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області внесено індексний запис за № 32908695.

Надалі ОСОБА_1 вказана земельна ділянка передана по договору оренди від 03.01.2017 в строкове платне користування ТОВ «Дубова» терміном на 49 років, про що виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області внесено індексний запис за № 34240293 від 14.03.2017.

Вважає, що прийнятий наказ Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 06.07.2016 № 6085/14-16 щодо передачі у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,5231 га, яка розташована в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району, кадастровий номер 7124385700:02:000:1421 суперечить вимогам чинного земельного законодавства та підлягає скасуванню.

Прокурор в своїй позовній заяві посилається на те, що поняття «особисте підсобне господарство» та «особисте селянське господарство» це тотожні поняття, а передбачена ст. ст. 116, 121 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 ЗК України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Враховуючи, що ОСОБА_1 першочергово, 18.10.2012, в порядку безоплатної приватизації, для ведення особистого селянського господарства було виділено земельну ділянку загальною площею 0,25 га з кадастровим номером 7124385700:01:000:0052 Вільшанською сільською радою, то наказ Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області № 6085/14-16 від 06.07.2016 про передачу у приватну власність в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки загальною площею 1,5231 га з кадастровим номером 7124385700:02:000:1421 для ведення особистого селянського господарства є таким, що прийнятий з порушеннями ст. ст. 116, 121 Земельного кодексу України.

Крім того, ст. 134 ЗК України встановлено обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах, а саме шляхом продажу окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), то недотримання вказаної процедури набуття прав на землю є ще однією підставою для скасування спірного наказу.

У спірному випадку повторне отримання ОСОБА_1 земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства повинно бути проведене в порядку ст. 134 ЗК України, а саме за результатами продажу земельної ділянки шляхом виставлення останньої на аукціон.

Відновлення становища, яке існувало до передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, можливе шляхом скасування рішення державної реєстрації прав та їх обтяжень за індексним номером 32908695 від 14.12.2016, внесеним державним реєстратором виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Вважає, що у спірному випадку інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання законності при користуванні землею, як основного національного багатства, яке перебуває від особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Звернення до суду з цим позовом обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при користуванні земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Прийняття такого характеру рішень органами державної влади, в цьому випадку спірного наказу управління Держгеокадастру в Черкаській області, формує свідомість суспільства про можливість досягнення бажаного результату в обхід Закону.

У відповідності до вимог законодавства Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до наведених у Положенні повноважень повинна перевіряти законність надання земельних ділянок та реагувати у випадку виявлення порушень вимог законодавства.

Факт невжиття органом виконавчої влади, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру) заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства встановлено прокурором шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Але не дивлячись на явні, тривалі протиправні дії відповідачів, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру усунулася від виконання обов`язку щодо вжиття відповідних заходів та повернення земельної ділянки площею 1,5231 га, кадастровий номер 7124385700:02:000:1421, зокрема, скасування наказу № 6085/14-16 від 06.07.2016 про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки.

Уманської місцевою прокуратурою на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру скеровувалися листи щодо надання інформації про вжиття заходів та повернення вищевказаної земельної ділянки, надання письмових пояснень щодо правової позиції з цього питання і причин самостійного невжиття заходів по скасуванню наказу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, які направили до прокуратури лист про те, що дійсно мало місце виявлене прокурором порушення, причини його усунення не зазначено та повідомлено, що скеровано запит прокуратури до відповідних вищих інстанцій.

На цей час будь яких заходів щодо повернення земельної ділянки площею 1,5231 га, кадастровий номер 7124385700:02:000:1421, скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області № 6085/14-16 від 06.07.2016 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру не вжито.

Неналежне виконання Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру покладених на нього функцій, передача в приватну власність відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки із порушенням встановленого порядку свідчить про нездійснення належного захисту інтересів держави суб`єктом повноважень та є виключним випадком для звернення прокурора з позовом до суду.

Просить суд скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 06.07.2016 № 6085/14-16 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 1,5231 га, кадастровий номер 7124385700:02:000:1421, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області, за ОСОБА_1 , внесене державним реєстратором виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області за індексним номером 32908695 від 14.12.2016.

Судовий збір, сплачений прокуратурою Черкаської області стягнути з відповідача.

Відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру до суду направлено відзив, у якому по суті позовних вимог не заперечують, однак просять суд відмовити у стягнені з управління судових витрат, посилаючись на наступне.

В 2015 році ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою на отримання дозволу на розробку документації щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,5600 га для ведення особистого селянського господарства. У заяві зазначив, що не використав право на безоплатну приватизацію. Листом від 25.09.2015 року Головним управлінням було розглянуто звернення та відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

04.11.2015 ОСОБА_1 звернувся із заявою про повторний перегляд поданого пакету документів і 16.03.2016 року йому було надано відповідний дозвіл відносно земельної ділянки орієнтовною площею 1,5600 га, розташованої в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, наказом Головного управління від 06.07.2016 №6085/14-16-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 1,5231 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області за кадастровим номером 7124385700:02:000:1421.

Стосовно посилання Уманської місцевої прокуратури, що Головним управлінням не перевірено обставину попередньої реалізації права на безоплатну приватизацію повідомляють, що чинним земельним законодавством не передбачено процедури перевірки поданих документів, зокрема, перевірки попередньої реалізації права на безоплатну приватизацію. Крім того, ОСОБА_1 , самостійно повідомив, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням для особистого селянського господарства.

Під час передачі земельної ділянки Головному управлінню не було відомо ті обставини, які стали підставою для позову у цій справі, тому Головне управління не погоджується зі своїм зі своїм статусом відповідача.

На підставі листа Уманської місцевої прокуратури Головним управлінням було встановлено, що рішенням Вільшанської сільської ради Уманського району № 16-5/VІ від 18.10.2012 передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,25 га, яка знаходиться в адміністративних межах АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7124385700:01:000:0052 ОСОБА_1 . 08.11.2013 Реєстраційною службою Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7124385700:01:000:0052 за ОСОБА_1 .

Діяльність Головного управління врегульована Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, затверджене Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, зі змінами від 12.11.2019 № 285.

У відповідності до п. 8 вказаного Положення Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Акти Головного управління можуть бути скасовані Головою Держгеокадастру повністю чи в окремій частині, у тому числі, за дорученням Міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України, а також Міністром економіки, торгівлі та сільського господарства України у разі відмови Голови Держгеокадастру скасувати такий акт.

В рамках досудового врегулювання спору Головним управлінням на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було направлено лист щодо вжиття відповідних заходів для скасування наказу Головного управління від 14.03.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки». Проте, на теперішній час відповідь Головне управління не отримало.

Четвертою позовною вимогою у прохальній частині позову є стягнення з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області судових витрат, проте, Головне управління вважає, що не вчиняло умисних протиправних дій, які призвели до порушення земельного законодавства, а також не було відомо про обставини, які стали підставами для позову та те, що Головне управління намагалося в досудовому порядку усунути дане порушення, тому підстав для стягнення з них судового збору не вбачають.

В подальшому перший заступник керівника Уманської окружної прокуратури подав до суду заяву про зміну предмету позову, у зв`язку із певними змінами у законодавстві, а саме Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16.01.2020, та Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству», який набрав чинності 27.07.2022, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952-ІV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводить державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Зміст зазначеної правової норми свідчить про виключення законодавцем такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Оскільки законодавчі зміни відбулися після пред`явлення прокурором позову до суду, та з метою ефективного захисту інтересів держави, наявні підстави для зміни предмету позову.

Просять викласти позовні вимоги у наступній редакції:

Скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 06.07.2016 № 6085/14-16, яким затверджено документацію із землеустрою та передано у приватну власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 1,5231 га, кадастровий номер 7124385700:02:000:1421, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Представник позивача прокурор Бурлака В.П. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені у визначеному порядку, про причини неявки суд не повідомляли.

Суд, вислухавши представника позивача, врахувавши позицію сторін по справі, вивчивши письмові матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у заявах по суті та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, оцінивши позиції сторін та докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, прийшов таких висновків.

Відповідно до п.3 ч. 1, ч.2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2)вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Таким чином, наведена вище норма закону передбачає різні форми представництва прокуратурою в суді, серед яких є, зокрема, така форма представництва як звернення до суду з позовом.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99. Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

У позовній заяві прокурор обґрунтовує наявність підстав для подання позову в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру порушенням інтересів держави, яке полягає в незаконному вибутті земельної ділянки з державної власності.

Статтями 13, 14 Конституції України, ст.ст. 1-3 ЗК України, ст. 324 ЦК України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» прокурор набуває право на представництво інтересів держави в суді, зокрема, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно, що виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень (він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається).

З наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в пункті 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 (п.6.43) зазначає, що сам факт незвернення відповідного державного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції").

Водночас, є категорія справ, де Європейський суд з прав людини відзначив, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач, яким надаються рівні права, зокрема право на юридичну допомогу. Підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави (п.35).

У зв`язку із зазначеним, суд прийшов до висновку, що звертаючись до суду з позовом, прокурор відповідно до вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визнав у чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прокурор правомірно звернувся з цим позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що у власності відповідача ОСОБА_1 перебуває три земельні ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів майна, сформованою 27.06.2019 року за № 171947340. Згідно вказаної довідки право власності на земельну ділянку з кадастровим № 7124385700:02:000:1421, площею 1,5231 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області, зареєстроване за ОСОБА_1 09.12.2016 року та право власності на земельну ділянку з кадастровим № 7124385700:01:000:0052, площею 0,25 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того у власності останнього перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 3523683900:02:000:0497, але цільове призначення цієї земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно рішення Вільшанської сільської ради від 18.10.2012 року № 16-5/VІ затверджено технічну документацію по передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,25 га, яка знаходиться у АДРЕСА_2 та прийнято рішення про передачу зазначеної земельної ділянку у приватну власність ОСОБА_1 .

Вказана земельна ділянка останньому передана у власність на підставі ст.116 Земельного кодексу України, що підтверджується повідомленням Вільшанської сільської ради від 14.05.2018 за № 02-18/155.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5231 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області. Надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,5231 га, кадастровий номер 7124385700:02:000:1421 із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області.

У відповідності до інформаційної довідки Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31.10.2018 року за № 10-23-0.3-6991/2-18, земельна ділянка площею 1,5231 га була надана ОСОБА_1 в порядку безоплатної приватизації відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України на підставі наказу Головного управління від 06.07.2016 № 6085/14-16-СА «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району за межами населеного пункту. Вищевказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 13.05.2016 року на підставі «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

У відповіді за запит Уманської місцевої прокуратури Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.03.2019 № 4.0-28-0.19-2715/2-19, повідомила про те, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 1,5231 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області надійшла до Головного управління 17.08.2015 та заявою щодо повторного розгляду документів - 04.11.2015. У своїй заяві від 17.08.2015 року громадянин зазначив, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки по вказаному виду цільового призначення на території України ним не використано.

Наказом Головного управління від 06.07.2016 № 6085/14-16 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,5231 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області з кадастровим номером 7124385700:02:000:1421. Разом з тим, рішенням Вільшанської сільської ради Уманського району від 18.10.2012 року № 16-6/VІ ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 7124385700:01:000:0052, яка знаходиться в адміністративних межах с. Вільшанка Уманського району Черкаської області.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру ОСОБА_1 має у власності дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства переданих безоплатно у власність у межах норм, визначених Земельним кодексом України.

Повторно набувши у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за приписами частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України ОСОБА_1 порушив принцип одноразовості приватизації землі по кожному виду використання та інтереси Головного управління як органу державної влади, що від імені держави уповноважений розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 08.05.2019 № 1-23-0.6-3219/2-19 на адресу Держгеокадастру лист-вимогу, у якому вказано про те, що після отримання листа Уманської місцевої прокуратури стало відомо, що ОСОБА_1 двічі реалізував своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Відповідно до Положення Про Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 голова Держгеокадастру в межах повноважень передбачених законом, організовує та контролює виконання в апараті Держгеокадастру та його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики з питань, що належать до компетенції Держгеокадастру, а також скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру. З огляду на зазначене, просили вжити відповідних заходів для скасування наказу Головного управління від 06.07.2016 № 6085/14-16 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки».

Прокурором на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 25.06.2019 направлено повідомлення про підготовлений позов для звернення до суду, у зв`язку з виявленим порушенням одноразової безоплатної приватизації ОСОБА_1 .

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.

Аналогічної позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 706/1685/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, а саме зазначено, що з урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Тобто, правомірно приватизувати безоплатно для ведення особистого селянського господарства можна лише одну земельну ділянку площею до 2-х гектарів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 га, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, передбачена ст. ст. 116, 121 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 Земельного кодексу України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Разом з тим, судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області прийняло наказ № 6085/14-16 від 06.07.2016 про реалізацію відповідачем ОСОБА_1 вдруге права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, при цьому інформації про те, що Головним управлінням було перевірено чи уже реалізовувалося ОСОБА_1 його право на безоплатну приватизацію земельної ділянки із таким призначенням, оскільки лише зазначено, що зі слів ОСОБА_1 , останній не реалізовував таке право, чим порушено вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, а тому наказ Головного управління про передачу такої ділянки у власність особи, яка таке право вже використала, є незаконним.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 міг і повинен був знати про те, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання, і він таким правом скористався набувши право власності на земельну ділянку розміром 0,25 га, ще у 2012 році, що ставить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів та підтверджує дотримання «справедливого балансу» у даних правовідносинах.

За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, про що зазначив у відповідній заяві.

Статтею 152 ЗК України регламентовано, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно з ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Визнання незаконним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про передачу ОСОБА_1 у власність державної землі, припиняє правомочності відповідача як власника землі.

Крім того, як визначено ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до приписів ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

У позові прокурор просить скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 1,5231 га, кадастровий номер 7124385700:02:000:1421 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області шляхом припинення права власності.

Згідно вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає, що припинення права власності на спірну земельну ділянку буде наслідком скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і таке право буде автоматично припинено відповідно до вимог ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тоді як нормами Земельного кодексу України передбачені спеціальні порядок та підстави припинення права власності, які не можуть бути застосовані в даному випадку з огляду на встановлені правовідносини та обраний прокурором спосіб захисту порушених інтересів держави, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд відповідно до вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 1921,00 грн. з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, оскільки відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області дійсно було вжито заходів щодо досудового врегулювання спору, а також ними не було вчинено умисних протиправних дій, які призвели до порушення земельного законодавства.

Керуючись ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 17, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 116, 118, 122, 125, 126, 152 ЗК України, ст. ст. 16, 21, 328, 373, 393 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування правового акту органу державної влади та скасування державної реєстрації права - задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 06.07.2016 №6085/14-16 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 1,5231 га, кадастровий номер 7124385700:02:000:1421, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь прокурати Черкаської області, код ЄДРПОУ 029111119, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172, судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 05.05.2023 року.

Суддя: Р. В. Піньковський