Рішення

від 01.06.2023 по справі 754/5268/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3033/23

Справа №754/5268/23

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва, в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Париста А.С.

за відсутності сторін

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» (м. Київ, пр.. Лісовий, 35, ЄДРПОУ 32528424) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Статуту створено власниками квартир на нежитлових приміщень ОСББ «Лісовий». Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав власників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Пунктом 13 Розділу IV Статуту ОСББ «Лісовий» визначено, що письмове опитування співвласників має також юридичну силу, як і рішення загальних зборів. Тож, Протоколом № 1-19 «Підсумків проведення письмового опитування» від 30 квітня 2019 року було прийнято рішення затвердити суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.05.2019 року в сумі 5,57 грн. за 1 кв. м. загальної площі та перший поверх 4,80 грн. з 1 кв. м. загальної площі квартири. Відповідач набув право власності на квартиру на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру серія НОМЕР_1 від 15.03.2002 року, що видано на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 06.03.2002 року № 300 С/КІ, а саме чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Позивач фактично надав послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території і квартирі Відповідача, й останній користувався цими послугами. Відповідач свої зобов`язання по сплаті поточних платежів за обслуговування будинку та прибудинкової території повністю не виконує, Позивачем щомісячно направлялись квитанції з сумою боргу. Відповідач своєчасно не сплачує вартість отриманих послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, за період з 01.01.2020 року по 31.03.2023 рік утворилась заборгованість у розмірі 9249 грн., а також 3 % річних за вказаний період в розмірі 277,50 грн.

Посилаючись на те, що добровільно відповідач борг не погашає, позивач просить стягнути з неї вищевказану суму заборгованості та 3 % річних, а також всі фактично понесені судові витрати.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.05.2023 року до суду від ОСББ «Лісовий» надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначив, що після відкриття провадження про стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території Відповідач сплатила 30.04.2023 року більшу частину боргу, а саме 8632, 40 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позивача, що підтверджується Платіжною інструкцією № @2PL762434 та 3 % річних в розмірі 277,50 грн. Також, подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника та позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про день, місце та час судових засідань повідомлявся за адресою, яка зазначена в позовній заяві. Відповідачем не подано заяви про розгляд справи за його відсутності та не подано відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідачів, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про ухвалення заочного рішення та задоволення позовних вимог з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок перебуває на балансі ОСББ «Лісовий».

Згідно зі статтею 13 Конституції України, власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно положення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ч.1, 3 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, створюється об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року № 2866, співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території випливає і з положень ст. 162 Житлового кодексу України, пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку, зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Згідно ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання відноситься: визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання.

Пунктом 1 розділу II Статуту ОСББ «Лісовий» визначено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майно будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Протоколом № 1-19 «Підсумків проведення письмового опитування» від 30 квітня 2019 року було прийнято рішення затвердити суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.05.2019 року в сумі 5,57 грн. за 1 кв. м. загальної площі та перший поверх 4,80 грн. з 1 кв. м. загальної площі квартири.

Утримання будинку та прибудинкової території забезпечується ОСББ та відповідними підприємствами - виконавцями послуг на підставі договорів з ОСББ. При визначенні розміру внесків виходять з витрат на утримання, передбачених кошторисом ОСББ, який відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» затверджується Загальними зборами.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач не належним чином та не у повному обсязі виконує свої зобов`язання перед позивачем, пов`язаних з обслуговуванням будинку та прибудинкової території, повністю не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість за період з 01.01.2020 року по 31.03.2023 рік утворилась заборгованість у розмірі 9249 грн., а також 3 % річних за вказаний період в розмірі 277,50 грн.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 30.04.2023 року сплачено більшу частину боргу, а саме 8632, 40 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позивача, що підтверджується Платіжною інструкцією № @2PL762434.

З урахуванням вищенаведених норм та встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач довів обставини, на які посилався, в той час як відповідач не заперечував факт існування заборгованості, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті заборгованості оплати за обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі залишку заборгованості за період з 01.01.2020 року по 31.03.2023 року в розмірі 616,60 грн.

За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на те, що відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання, вона на вимогу позивача повинна сплатити інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми, відповідачем в свою чергу не спростувала даний факт, а відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, оцінивши доводи сторін, перевіривши обставини справи в сукупності з наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Інші доводи сторони відповідача на висновки суду не впливають і підстав для відмови в задоволенні позову повністю або частково не дають.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то відповідно до ст.141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн., а також документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі1500,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» (м. Київ, пр.. Лісовий, 35, ЄДРПОУ 32528424) заборгованість оплати за обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 616 гривень 60 копійок, 3 % річних за період 01.01.2020 по 31.03.2023 рік в розмірі 277 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» (м. Київ, пр. Лісовий, 35, ЄДРПОУ 32528424) судовий збір в розмірі 2684 гривні та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Галась І.А.