Рішення

від 02.05.2023 по справі 478/225/23

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/225/23 Пров. №2/478/80/2023

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2023 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі: головуючого судді Іщенко Х.В., за участю: секретаря судового засідання Луговської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в приміщенні Казанківського районного суду Миколаївської області, цивільну справу за позовною ОСОБА_1 доКазанківської селищноїради,треті особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н ТО В И В:

До Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 доКазанківської селищноїради,треті особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 є спадкоємцем всього майна ОСОБА_4 , яка була засновником та головою ФГ «САША-1» з 15.05.2018 року, та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Членами господарства (крім засновника та голови), є також позивач, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, єдиним спадкоємцем всього спадкового майна померлої за законом є ОСОБА_1 . До складу спадкового майна увійшли також майнові права засновника (голови) ФГ «САША-1».

22.09.2021 року була заведена спадкова справа, згідно з якою єдиним спадкоємцем всього спадкового майна після смерті ОСОБА_4 за заповітом є ОСОБА_1

08.02.2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Корж М.В. з заявою про прийняття спадщини, проте постановою приватного нотаріуса від 08.02.2023 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке складається з майнових прав у ФГ «САША-1», оскільки останнє не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як цілісний майновий комплекс. Крім того, у засновника фермерського господарства ОСОБА_4 розмір внеску до статутного капіталу складає нуль гривень, тому за відсутністю сформованого статутного капіталу, право на спадщину на майнові права у фермерському господарстві не може бути видано нотаріусом.

Позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у вигляді майнових прав засновника (голови) фермерського господарства, оскільки він має намір продовжити діяльність як голова фермерського господарства, від спадщини не відмовлявся та бажає як голова ФГ продовжити займатися всіма справами, пов`язаними із веденням фермерського господарства.

Враховуючи наведене, позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнові права засновника та голови ФГ «САША-1».

Ухвалою суду від 27.02.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомленні вчасно та належним чином.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Предстаник відповідача - Казанківської селищної ради Миколаївської області надів до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог також не заперечували.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не зявилися до зали судового засідання.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.08.2021 року Казанківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла у віці 69 років ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть за № 207.

За життя, ОСОБА_4 заснувала та очолила фермерське господарство «САША-1» (далі ФГ «САША-1»), відповідно до п. 1.2 Статуту ФГ «САША-1» ЗАСНОВНИКОМ ГОСПОДАРСТВА Є Маляр Катерина Миколаївна.

Згідно з п. 1.3 Статуту ФГ «САША-1», членами фермерського господарства «САША-1» є ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу спадкового майна ввійшли у тому числі майнові права ФГ «САША-1», членом якого в тому числі є позивач - ОСОБА_1 .

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ФГ «САША-1» знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Має код в ЄДРПОУ 20898090.

Як вбачається з інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата державної реєстрації господарства: 15.11.1994, Дата запису 12.12.2012, номер запису 15131200001000569. Статутний капітал ФГ «САША-1» сформований не був (розмір внеску спадкодавця до статутного фонду ФГ становить 0,00 грн.).

За життя, ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно, яке їй належить чи буде належати їй, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, а також все те, що вона за законом буду мати право, заповіла ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 145/2021, заведеної після смерті ОСОБА_4 , 22.09.2021 року позивачем до приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Корж М.В. була подана заява про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в тому числі на майнові (корпоративні) права ФГ «САША-1», проте, позивачу постановою від 08.02.2023 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на майнові права фермерського господарства, на підставі наступного: в статуті вказаного фермерського господарства відсутні відомості про складений капітал (статутний фонд), у зв`язку з чим не зазначено яким чином розподіляється складений капітал господарства між засновниками та його членами, відсутні частки кожного з них; фермерське господарство не зареєстровано як цілісний майновий комплекс.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом та згідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Разом з тим ст.. 1219 ЦК України визначено права та обов`язки особи, які неи входять до складу спадщини, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.. 608 цього Кодексу.

Отже, спадкування частки засновника (учасника) господарства допускається і не підпадає під заборону п. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України.

Нормами ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Частинами 1, 4 ст. 4 ЗУ «Про фермерське господарство» визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно статті 20 зазначеного Закону, майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Голова (член) фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Пунктом 4 статті 35 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

За положеннями ст. 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до норм п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права. Оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов`язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини ст. 1219 ЦК України), то спадкуванню підлягають і майнові права, які мав спадкодавець.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 43, 63 постанови від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц вказала, що ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства, а не визнання права на цілісний майновий комплекс. У випадку смерті засновника (члена) фермерського господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена).

Як вбачається зі змісту Статуту, на момент реєстрації фермерського господарства та на період його діяльності за життя засновника та члена фермерського господарства ОСОБА_4 , статутного капіталу господарства не було. Майно фермерського господарства формується із майна, майнових прав у складеному капіталі господарства. Отже і об`єктом спадкування господарства є майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства. Складений капітал фермерського господарства за нормами Закону України «Про фермерське господарство» розглядається, як цілісний майновий комплекс.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Оскільки права засновника ФГ «САША-1» є майновими правами, що встановлено приписами ст.ст. 177-178 ЦК України, то вони входять до складу спадщини, та враховуючи вище зазначені факти, які підтверджують обставини, викладені у позовній заяві та те, що позивач є спадкоємцем за заповітом майна померлої ОСОБА_4 , виявив бажання продовжити діяльність фермерського господарства в якості голови господарства, та для цього він повинен отримати у порядку спадкування майнові права засновника та голови фермерського господарства.

На можливості спадкування частки у статутному капіталі не лише господарських товариств, а й інших юридичних осіб наголошує і Верховний суд. Зокрема, у постанові від 03.10.2018 року у справі № 917/1887/17 суд зазначив, що лише у випадках, якщо в установчих документах приватного підприємства є вказівка на наявність у нього статутного капіталу, можливе спадкування корпоративних прав на приватне підприємство. Спадкування частки учасника товариства не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі. І хоча висновок ВС стосується приватного підприємства, він у повній мірі може бути застосований і до фермерського господарства.

Тобто, у позивача, як спадкоємця за заповітом, немає іншої можливості визнати майнові права засновника в порядку спадкування за заповітом, ніж шляхом звернення до суду.

Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання майнових пра засновника (голови) фермерського господарства в порядку спадкування за заповітом, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, треті особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за спадкоємцем за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_4 , права засновника Фермерського господарства «САША-1», код ЄДРПОУ юридичної особи 20898090, «дата проведення державної реєстрації: 15.11.1994 року, номер запису: 15131200001000569, юридична адреса фермерського господарства: Миколаївська область, Баштанський район, смт. Казанка, вул. Петровського, буд. № 42, у визначеному об`ємом Статутом господарства, зареєстрованого в реєстрі за № 333,334,335,336.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.05.2023 року.

Суддя: Іщенко Х.В.