Постанова

від 02.06.2023 по справі 906/1140/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 року Справа № 906/1140/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.02.2023 у справі №906/1140/22 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Брусилівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості

до Житомирської обласної прокуратури

про стягнення 111 210, 19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.02.2023 у справі №906/1140/22 позов задоволено.

Стягнуто з Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) на користь Житомирського обласного центру зайнятості (10001, м. Житомир, вул. Київська, 83; код 03491398) - 111 210, 19 грн. в повернення виплаченої допомоги по безробіттю та 2 481, 00 грн. відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 06.02.2023 у справі №906/1140/22 керівник Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Стягнути на користь прокуратури Житомирської області понесені нею судові витрати.

Апелянт зазначає, що Господарським судом Житомирської області при ухвалені оскаржуваного рішення від 06.02.2023 у справі №906/1140/22 не з`ясовано питання наявності правових підстав для задоволення позову Житомирського обласного центу зайнятості, враховуючи факт скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 постановою Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №240/35883/21, що стали підставою для поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №906/1140/22/1378/23 від 03.03.2023 витребувано матеріали справи №906/1140/22 з Господарського суду Житомирської області. 13.03.2023 матеріали справи №906/1140/22 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.02.2023 у справі №906/1140/22.

Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Також запропоновано позивачу у строк до 24.04.2023 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Копію ухвали від 03.04.2023 направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи (а.с. 105).

17.04.2023 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Житомирського обласного центру зайнятості надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.02.2023 у справі №906/1140/22, в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 69, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

23.10.2021 до Брусилівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості для реєстрації як безробітного та нарахування виплати допомоги по безробіттю звернувся ОСОБА_1 , який працював у Житомирській обласній прокуратурі і був звільнений з роботи у зв`язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації 21 жовтня 2021 р. (а.с. 4).

Наказом Житомирської обласної прокуратури від 26.09.2022 р. № 190к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області з 22.10.2021 р. за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/35883/21 від 01.09.2022, яке набрало законної сили (а.с. 9, 16).

За період перебування на обліку в центрі зайнятості (з 23.10.2021 по 25.09.2022) ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю в сумі 111 210, 19 грн., що підтверджується Довідкою Житомирського обласного центру зайнятості від 29.09.22 (а.с. 19).

З метою досудового врегулювання спору 30.09.2022 Брусилівська районна філія Житомирського обласного центру зайнятості надіслала Житомирській обласній прокуратурі повідомлення №183-22 з вимогою сплатити кошти в сумі 111 210, 19 грн. і попередженням про вирішення питання повернення зазначених коштів в судовому порядку у разі відмови повернути їх добровільно (а.с. 17).

Відповіді на претензію не отримано. Кошти відповідачем у добровільному порядку не сплачені.

02.12.2022 Житомирський обласний центр зайнятості в особі Брусилівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської обласної прокуратури про стягнення на його користь з відповідача 111 210, 19 грн. в повернення виплаченої допомоги по безробіттю безробітному, за період його перебування на обліку в Брусилівській районній філії Житомирського обласного центру зайнятості, у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Позивач вважає, у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, Житомирська обласна прокуратура на підставі п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", зобов`язана повернути суму виплаченого безробітному забезпечення та вартість наданих соціальних послуг.

Місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки Наказом Житомирської обласної прокуратури № 190-К від 26.09.2022 поновлено гр. ОСОБА_1 на роботі на посаді прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області та в органах Житомирської обласної прокуратури з 22.10.2021, а Житомирською обласною прокуратурою не спростовано належними та допустимими доказами вимог позовної заяви та не повернуто вищевказані грошові кошти позивачу, таким чином прийшов до висновку, що позовні вимоги в сумі 111 210,19 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон) визначено поняття загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яким є система прав, обов`язків і гарантій, що передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застрахована особа це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно із п. 8 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Відповідно до п. 10, п. 11 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне cтрахування на випадок безробіття" визначено, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно - правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У абзаці першому ч. 1 ст. 7 Закону передбачено такий вид забезпечення, як допомога по безробіттю.

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до норм п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, законодавством передбачено право позивача стягувати з відповідача суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок відповідача як роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Аналогічна правова позиція висвітлена у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 12.07.2018 у справі №914/586/17, від 09.07.2018 у справі № 914/1875/17, від 12.06.2018 у справі № 914/2087/17.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Житомирським обласним центром зайнятості за період з 23.10.2021 по 25.09.2022 ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю в сумі 111 210, 19 грн, яка відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" підлягає стягненню з роботодавця, оскільки 01.09.22 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.22 у справі №240/35883/21 ОСОБА_1 поновлено на роботі у Коростишівській окружній прокуратурі Житомирської області на посаді рівнозначній посаді прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури з 22.10.2021.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 20.10.2021 № 478к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцевих і перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформ органів прокуратури" у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

Після чого, 23.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Брусилівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості, за наданням статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю.

В подальшому, ОСОБА_1 оскаржено рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та наказ обласної прокуратури про звільнення до Житомирського окружного адміністративного суду.

За результатами судового розгляду, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 у справі № 240/35883/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку.

Вказаним судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 345 від 13.09.2021 "Про неуспішне проходження прокурором атестації".

Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Житомирської обласної прокуратури від 20.10.2021 № 478к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури.

Поновлено ОСОБА_1 у Коростишівській окружній прокуратурі Житомирської області на посаді рівнозначній посаді прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури з 22.10.2021.

Стягнуто з Житомирської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 22.10.2021 по 01.09.2022 в сумі 79 240, 68 гривень.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

На виконання вазаного рішення Житомирського окружного адміністративного суду наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 26.09.2022 № 190к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора Коростишівської місцевої прокуратури з 22.10.2021 року.

Колегія суддів звертає увагу, що так, дійсно достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Однак, судом першої інстанції не взято до уваги, що постановою Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 240/35883/21 задоволено касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Житомирської обласної прокуратури.

Скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Житомирською обласною прокуратурою під час розгляду даної справи в суді першої інстанції було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення судом касаційної інстанції справи № 240/35883/21, оскільки ухвалою Верховного Суду від 06.12.2022 відкрито касаційне провадження у вказаній адміністративній справі за касаційною скаргою Житомирської обласної прокуратури та зупинено виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністартивного суду від 18.10.2022 в частині стягнення з Житомирської обласної прокуратури середнього заробітку за час вимушеного прогулу, крім суми стягнення за один місяць у розмірі, що підлягає до негайного виконання, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Однак, суд першої інстанції, розглянувши вказане клопотання, відмовив у його задоволенні.

Виходячи з аналізу положень ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Житомирський міський центр зайнятості вправі утримати із Житомирської обласної прокуратури суму виплаченого органами соціального страхування забезпечення безробітному лише у разі поновлення його на роботі, що має бути підтверджено рішенням суду. Вказане утримання є мірою відповідальності роботодавця, покладенням грошової компенсації, яку в законному порядку від органів соціального страхування отримала особа, яка була незаконно звільнена, оскільки право на отримання оплати праці є невід`ємним правом особи, що гарантовано Конституцією України.

Однак, у зв`язку з тим, що судом касаційної інстанції рішення у адміністративній справі № 240/35883/21 про поновлення ОСОБА_1 на роботі скасовано, то позивачем не доведено факту незаконного звільнення обласною прокуратурою ОСОБА_1 з посади.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення позову відсутні, оскільки під час розгляду даної справи не встановлено обставин неправомірності дій Житомирської обласної прокуратури під час звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури.

Суд першої інстанції не врахував вищезазначеного та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові допустився неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга керівника Житомирської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 06.02.2023 у справі №906/1140/22 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача, згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.02.2023 у справі №906/1140/22 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 06.02.2023 у справі №906/1140/22 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

3. Стягнути з Житомирського обласного центру зайнятості (10001, м.Житомир, вул.Київська,83; код 03491398) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) 3 721, 50 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Житомирської області видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, окрім випадків, визначених ст.ст. 287-291 ГПК України.

6. Справу №906/1140/22 повернути Господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Бучинська Г.Б.