Рішення

від 24.05.2023 по справі 903/272/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 травня 2023 року Справа № 903/272/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради

до відповідача: Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 254818,79 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з;

від прокуратури: Лопоха О. С., прокурор, посвідчення № 071773 від 01.03.2023.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Діловодство суду.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: заступник керівника Луцької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради з позовом до Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал в якому просить:

- визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 12.03.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 2 від 12.04.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 3 від 14.07.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 4 від 30.08.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 5 від 31.08.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 6 від 25.10.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 7 від 01.11.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 8 від 29.12.2021 до договору від 23.12.2020 № 352;

- стягнути з Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради кошти в сумі 254818,79 грн.

При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що при укладенні спірних додаткових угод № 1-8 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2020 № 352 не дотримано вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, безпідставно змінено істотні умови договору, кожного разу при укладенні спірних угод належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання цін на електроенергію на ринку(в бік збільшення) після укладення договору та попередньої угоди. Крім того, зазначають, що в силу положень ч.1 ст. 670 ЦК України кошти, які сплачені позивачем за товар, який так і не був поставлений відповідачем є надміру сплаченими та підлягають поверненню.

Ухвалою суду від 20.03.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.04.2023, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, прокурору та позивачу відповідь на відзив.

04.11.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву № 204 від 04.04.2023, в якому просить відмовити у задоволенні позову. При цьому вказує, що у Луцької окружної прокуратури відсутні підстави для звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради та представництва їх інтересів в суді, оскільки Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради є окремою юридичною особою та наділений правом на представництво своїх інтересів в суді в порядку і межах, визначених чинним законодавством України. Зазначає, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, підставою для внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю Товару є невідповідність середньозваженої ціни на ринку за відповідний період (календарний місяць), порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у п. 5.2 до договору, а документом, який підтверджує факт коливання ціни на ринку є дані ДП Оператор ринку щодо середньозважених цін на ринку за відповідний розрахунковий період (календарний місяць), а не на ту чи іншу декаду. Таким чином, відповідач, керуючись умовати договору та роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (яке є уповноваженим органом, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель) від 14.08.2019 №3304-04-32869-06 Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії використавши відкриті (публічні) дані щодо ціни на електричну енергію з офіційного сайту ДП Оператор ринку, встановив наявність коливання ціни на ринку на добу наперед та запропонував замовнику внести зміни до договору, а тому прокурор безпідставно стверджує про відсутність документального підтвердження наявності факту коливання ціни на ринку електроенергії. Окрім цього, звертає увагу суду на те, що прокуратура оперує даними ДП Оператор ринку, які на його думку не встановлюють наявності факту коливання ціни на електроенергію та за своїм змістом та суттю є лише документами довідково-інформаційного характеру. Проте, орган прокуратури також не надає жодного іншого документа, який би став підставою для визнання недійсними додаткових угод. Таким чином, з однієї сторони позиція прокуратури ґрунтується на тому, що сторони не вправі при зміні ціни за одиницю товару використовувати дані ДП Оператор ринку, проте при обґрунтуванні вимог щодо визнання недійсними додаткових угод використовує інформацію з сайту ДП Оператор ринку. Крім того, зазначають, що Закон України Про публічні закупівлі не передбачає можливості визнання договору чи додаткових угод до нього недійсними при порушенні вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.

11.04.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання № 208 від 11.04.2023 про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю забезпечити явку в судове свого представника, також зазначає, що станом на 11.04.2023 не отримало відповіді на відзив, відповідно не мали змоги ознайомитися з відповіддю та надати суду свої заперечення. Дане клопотання приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.04.2023 прокурор не заперечувала проти відкладення підготовчого засідання для надання можливості підготувати відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 11.04.2023 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 09.05.2023.

14.04.2023 прокурор через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив № 53-3105ВИХ-23 від 11.04.2023, в якій просить відхилити наведені у відзиві доводи, при цьому вказує, що порушення державних інтересів прокурором обґрунтовано укладенням між позивачем та відповідачем оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки електричної енергії, а усвідомлена пасивна поведінка позивача щодо захисту порушених інтересів держави стала підставою реалізації прокурором представницьких функцій. Вказує, що оспорювані додаткові угоди було укладено з порушенням п.2 ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі. Дана відповідь з додатками приєднана до матеріалів справи.

24.04.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заперечення на відповідь на відзив № 220 від 24.04.2023, в якому просить відмовити у задоволенні позову, при цьому вказує, що позивач є окремою юридичною особою та наділений правом на представництво своїх інтересів в суді, а прокуратура не може виступати альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який має можливість самостійно захищати свої інтереси. Зазначає, що додаткові угоди до договору були укладені в порядку передбаченому умовами договору та Законом України Про публічні закупівлі. Дані заперечення на відповідь на відзив з додатками приєднані до матеріалів справи.

27.04.2023 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву № 252/01.08/2023 від 24.04.2023 в якій просить розгляд справи проводити без його участі та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Дана заява долучена до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 09.05.2023 прокурор позов підтримав з підстав наведених у ньому, просив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, суд ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.05.2023.

Ухвалою суду від 09.05.2023 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 24.05.2023.

24.05.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав клопотання № 291 від 24.05.2023 в якому просить розгляд справи проводити без участі його представника, зазначив, що позовні вимоги заперечує з підстав наведених у відзиві. Дане клопотання з додатками приєднано до матеріалів справи.

В судовому засідання 24.05.2023 прокурор позов підтримала, просить його задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

Луцькою окружною прокуратурою опрацьовано інформацію, оприлюднену на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Рrоzorro" за результатами опрацювання якої встановлено, що Відділом освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради (замовник) проведено відкриті торги щодо закупівлі «ДК 021:2015:09130000-5 та за їх результатами укладено із Дочірнім підприємством Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал (постачальник) договір від 23.12.2020 №352(далі - договір) на постачання 564 000 кіловат-годин електроенергії на суму 933420,00 грн (ціну договору визначено з розрахунку, що вартість товару, а саме 1 кіловат-години електроенергії, становить 1,655 грн) (т.1, а.с.17-30).

Відповідно до пункту 2.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачу у терміни та на умовах визначених договором електричну енергію, код ДК 021:2015:09130000-5 електрична енергія в обсягах і порядку передбачених договором для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику за використану електричну енергії у розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених договором.

Згідно п. 5.1. договору загальна ціна (сума) договору становить 93420,00 грн, у т.ч. ПДВ 155570,00 грн. очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 01.01.2021-31.12.2021 становить 564 000 кВт*год.. Ціна за одиницю товару за 1 кВт*год становить 1,655 грн/кВт*год з ПДВ.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що ціна за одиницю товару за договором може змінюватись з дотриманням сторонами норм, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зміну ціни за одиницю товару сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка набуває чинності з дати її підписання, якщо інше не передбачено додатковою угодою та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 5.5. договору визначено, що ціна за одиницю товару може збільшуватись протягом дії договору до 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У цьому випадку зміна ціни за одиницю товару здійснюється у такому порядку:

- зміна ціни за одиницю товару допускається за умови надання постачальником документального підтвердження факту коливання ціни такого товару на ринку, а саме у торговій зоні «Об`єднані енергетичні системи України»;

- документальним підтвердженням факту коливання ціни товару на ринку може бути інформаційна довідка, висновок або інший документ Торгово- промислової палати України чи її територіального відділення;

Під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах, порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у п. 5.2 до договору. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної у п. 5.2 до Договору, але не більше ніж на 10%.

Зміна ціни за одиницю товару може бути здійснена не частіше 1 (одного) разу протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.10. договору, та не раніше ніж через 60 (шістдесят) календарних днів після укладення цього Договору.

Відповідно до п. 5.10 договору 5.10. розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Отже, на час укладання договору, сторонами було погоджено всі істотні умови договору, а саме: предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Як слідує з матеріалів справи, після укладання договору позивачем отримано листи-пропозиції від 10.03.2021 № 591, від 14.05.2021 № 701, від 17.08.2021 № 917, від 28.08.2021 № 992, від 11.10.2021 № 1159, від 20.10.2021 № 1219, у яких відповідач звертався з пропозицією щодо укладення додаткових угод до договору, у зв`язку з тим, що зросли закупівельні ціни на ринку електричної енергії.

В подальшому між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради та ДП "Евода Трейд" КП «Луцькводоканал» до договору №352 від 23.12.2020 було укладено вісім додаткових угод щодо зміни, у зв`язку із збільшенням ціни на електричну енергію на ринку електричної енергії, вартості електроенергії в бік її збільшення, а також щодо кількості товару (обсягів постачання електроенергії) у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару, зокрема:

12.03.2021 збільшено ціну електроенергії до 1,82 грн за 1 кВт*год. та визначено кількість товару 521 868,13 кВт*год. (додаткова угода №1). Зміни застосовуються між сторонами з 22.02.2021;

12.04.2020 збільшено ціну електроенергії до 2,00 грн за 1 кВт*год. та визначено кількість товару 466 710,00 кВт*год. (додаткова угода №2). Зміни застосовуються між сторонами з 01.03.2021;

14.07.2021 збільшено ціну електроенергії до 2,14 грн за 1 кВт*год. та визначено кількість товару 436 177,57 кВт*год. (додаткова угода №3). Зміни застосовуються між сторонами з 01.04.2021;

30.08.2021 збільшено ціну електроенергії до 2,35 грн за 1 кВт*год. та визначено кількість товару 397 200,00 кВт*год. (додаткова угода №4). Зміни застосовуються між сторонами з 01.08.2021;

31.08.2021 збільшено ціну електроенергії до 2,58 грн за 1 кВт*год. та визначено кількість товару 361 790,69767441 кВт*год. (додаткова угода №5). Зміни застосовуються між сторонами з 11.08.2021;

25.10.2021 збільшено ціну електроенергії до 2,83 грн за 1 кВт*год. та визначено кількість товару 329 830,38869257 кВт*год. (додаткова угода №6). Зміни застосовуються між сторонами з 01.09.2021;

01.11.2021 збільшено ціну електроенергії до 3,11 грн за 1 кВт*год. та визначено кількість товару 412 843,440514 кВт*год. (додаткова угода №7). Зміни застосовуються між сторонами з 01.10.2021;

29.12.2021 збільшено ціну електроенергії до 3,42 грн за 1 кВт*год. та визначено кількість товару 408 218,429824 кВт*год. (додаткова угода №8). Зміни застосовуються між сторонами з 01.11.2021.

Повідомлення про збільшення ціни електроенергії як товару, а також подальше укладення між сторонами відповідних додаткових угод до договору були обумовлені відповідачем коливанням цін за електричну енергію на ринку. При цьому, на підтвердження даних обставин останнім було надано:

- при укладенні додаткових угод №1,2 від 12.03.2021 та 12.04.2021 відповідно інформацію із сайту ДП "Оператор ринку" щодо коливання цін в бік збільшення на ринку "на добу наперед" у лютому 2021 року 1 635,42 грн/МВт, на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за лютий 2021 року - 1 734,29 грн/МВт;

- при укладенні додаткової угоди №3 від 14.07.2021 інформацію із сайту ДП "Оператор ринку" щодо коливання цін в бік збільшення на ринку "на добу наперед" за квітень 2021 року становили 1 474,43 грн/МВт, за березень 2021 року - 1 406,25 грн/МВт, за квітень 2020 року - 1 265,04 грн/МВт;

- при укладенні додаткової угоди №4 від 30.08.2021 інформацію із сайту ДП "Оператор ринку" щодо коливання цін в бік збільшення на ринку "на добу наперед" за 10 днів серпня 2021 року - 2 079,35 грн/МВт, за 10 днів липня 2021 року - 1 144,45 грн/МВт, за 10 днів серпня 2020 року - 1 317,30 грн/МВт;

- при укладенні додаткової угоди №5 від 31.08.2021 інформацію із сайту ДП "Оператор ринку" щодо коливання цін в бік збільшення на ринку "на добу наперед" за 20 днів серпня 2021 року становили 2 056,67 грн/МВт, за 20 днів липня 2021 року - 1 377,61 грн/МВт, за 20 днів серпня 2020 року - 1 279,90 грн/МВт;

- при укладенні додаткової угоди №6 від 25.10.2021 цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 06.09.2021 №22-05/888, відповідно до котрої згідно інформації з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за липень 2021 року становить - 1 444,05 грн/МВт, за серпень 2021 року - 2 076,95 грн/МВт. На внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за липень 2021 року - 1 751,81 грн/МВт, за серпень 2021 року - 2 984,13 грн/МВт;

- при укладенні додаткової угоди №7 від 01.11.2021 інформацію із сайту ДП "Оператор ринку" щодо коливання цін в бік збільшення на ринку "на добу наперед" за жовтень 2021 року - 2 446,49 грн/МВт, за вересень 2021 року - 2 157,61 грн/МВт, за жовтень 2020 року - 1 397,25 грн/МВт;

- при укладенні додаткової угоди №8 від 29.12.2021 цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 03.12.2021 № 22-05/1247, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за листопад 2021 року становлять 3 309,65 грн/МВт, за жовтень 2021 року - 2 793,44 грн/МВт. На внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за листопад 2021 року становили 3 404,56 грн/МВт, за жовтень 2021 року - 3 374,23 грн/МВт.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Пунктом 13.2 Розділу 13 договору визначається, що умови договору можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладення сторонами додаткових угод до цього договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відтак, з урахуванням положень ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", суд вказує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Суд звертає увагу, що додаткова угода № 1 від 12.03.2021 фактично погоджена та укладена на підставі інформації із сайту ДП "Оператор ринку" щодо коливання цін за лютий 2021 року в порівнянні з січнем 2021 року та лютого 2021 року в порівняні з 10 днями січня 2021 року, 10 днями лютого 2021 року, а також порівняння цін за 2020 рік та лютий 2021 року.

На момент укладення додаткової угоди № 1 від 12.03.2021, на офіційному сайті ДП "Оператор ринку" 12.03.2022 оприлюднено порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку за 1 декаду березня 2021 року.

Відповідно до зазначеного аналізу на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни на електричну енергію, що склалися на першу декаду березня 2021 року становили 1 338 грн/МВт, що на 17,7 % нижче, ніж у грудні 2020 року - 1 575,24 грн/МВт. Крім того, середньозважені ціни товару на ринку «на добу наперед» за 10 днів березня 2021 року становили 1 396,73 грн/МВт, що на 10,8 % нижче, ніж у грудні 2020 року - 1 547,96 грн/МВт.

Окрім цього, на момент ініціювання питання внесення змін до Договору, 05.03.2021 на офіційному сайті ДП "Оператор ринку" оприлюднено подекадний аналіз середньозважених цін на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку за лютий 2021 року.

Так, на ринку «на добу наперед» середньозважені ціни на електричну енергію, що склалися у 3 декаді лютого 2021 року становили 1 572,22 грн/МВт, що на 3,6 % нижче, ніж у 2 декаді лютого того ж року - 1 630,10 грн/МВт. Крім того, середньозважені ціни товару на внутрішньодобовому ринку за 3 декаду лютого 2021 року становили 1 615,24 грн/МВт, що на 10,2% нижче, ніж у 2 декаді лютого того ж року - 1 780,65 грн/МВт.

Варто також зазначити, що середньозважені ціни на електричну енергію, у 2 декаді лютого 2021 року були нижчими ніж за 1 декаду лютого 2021 року.

Відтак, станом на дату укладення додаткової угоди від 12.03.2021 № 1 ДП «Евода Трейд» було відомо про наявність факту коливання ціни на електричну енергію в бік зменшення, однак, не дивлячись на це, між сторонами Договору укладено додаткову угоду за № 1 про збільшення з 22.02.2021 на 9,9 % ціни електричної енергії.

Суд аналізує, що додаткова угода №2 від 12.04.2021 була укладена на підставі листів та інформації ДП "Оператор ринку", що і додаткова угода № 1 від 12.03.2021. Однак, ДП «Евода Трейд» при укладенні вказаної додаткової угоди необхідно демонструвати факт коливання цін у квітні 2021 року, а не за період січня та лютого 2021 року, що свідчить про відсутність документального підтвердження факту коливання цін на ринку електроенергії під час укладення додаткової угоди № 2.

Відтак, станом на дату укладення додаткової угоди від 12.04.2021 № 2 ДП «Евода Трейд», як і у попередньому випадку, було відомо про наявність факту коливання ціни на електричну енергію в бік зменшення, однак, не дивлячись на це, між сторонами укладено додаткову угоду за № 2 про збільшення з 01.03.2021 на 9,8 % ціни електричної енергії.

За результатами укладення додаткової угоди № 3 від 14.07.2021 сторонами збільшено ціну на електричну енергію, як товар, на 7 % (з 2 грн/кВт*год. до 2,14 грн/кВт*год.).

Однак, при врахуванні обставин недійсності попередніх додаткових угод, між датою укладення додаткової угоди № 1 від 12.03.2021 та додаткової угоди № 3 від 14.07.2021, збільшено ціну на електричну енергію, як товар, на 29,3 % (з 1,655 грн/кВт*год. до 2,14 грн/кВт*год.), тобто, на понад 10%.

В даному аспекті судом засвідчується, що Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зауважує, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Суд вказує, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Окрім цього, додаткові угоди № № 4-5 укладені з проміжком часу в один день - 30.08.2021, 31.08.2021, що свідчить також про порушення вимог п. 5.5 Договору № 352, оскільки зміна ціни допускається не частіше 1 (одного) разу протягом календарного місяця.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод № 6-8, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

Тобто, ДП «Евода Трейд» при укладенні кожної з зазначених угод мало на меті змінити ціну за одиницю товару не відповідно до її зміни на ринку, а просто збільшити її на 10 %, незалежно від реального відсотка коливання.

Верховним Судом під час розгляду справи № 903/366/22 у постанові від 16.02.2023 зазначено, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Із врахуванням наведеного, а саме у зв`язку зі збільшенням ціни на електроенергію, обсяги постачання зменшилися та склали 410 030,947 кВт загальною вартістю 933 420 грн, що жодним чином не узгоджується із загальними принципами, визначеними у Законі України «Про публічні закупівлі». Відтак, ДП «Евода Трейд» не поставлено замовнику 564 000 кВт електроенергії, як це визначено сторонами договору від 23.12.2020 № 352 на суму 933 420,00 грн (із розрахунку 1,655 грн за 1 кВт електроенергії), а лише призвело до недоотримання позивачем електроенергії на яку розраховував при укладенні вказаного договору, адже постачання електроенергії склало лише 72,7 % від обумовленого об`єму.

Як встановлено ст. 67 Господарського кодексу України (далі ГК України), відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст. 179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину відповідно до котрої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Статтею 629 ЦК України закріплені положення стосовно обов`язковості договору з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: - розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; - розірванні договору в судовому порядку; - відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; - припинення зобов`язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; - недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України, обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 712 ЦК України визначається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну проданого товару.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови відповідно до законодавства. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно із ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. ч. 4, 5 ст. 656 ЦК України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави встановлюється положеннями Закону України "Про публічні закупівлі". Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 названого Закону, закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них; об`єктивного та неупередженого визначення переможців процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтями 1, 8 Конституції України також визначено, що зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Статтею 6 ЦК України (абз. 2 ч. 3) визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В силу ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019р. у справі №915/346/18, від 12.02.2020р. у справі №913/166/19, від 21.03.2019р. у справі №912/898/18, від 25.06.2019р. у справі №913/308/18, від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18.

Поруч з цим, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021р. у справі №927/491/19, посилання на котру уже здійснювалось судом, зазначив, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Підвищення сторонами договору ціни, шляхом укладання додаткових угод, суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18).

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

Враховуючи вищенаведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що укладені між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради та Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал додаткова угода № 1 від 12.03.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткова угода № 2 від 12.04.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткова угода № 3 від 14.07.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткова угода № 4 від 30.08.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткова угода № 5 від 31.08.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткова угода № 6 від 25.10.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткова угода № 7 від 01.11.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткова угода № 8 від 29.12.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, суперечать вимогам законодавства, зокрема ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" та положенням ст. 203 ЦК України, а тому суд приходить до висновку, що такі угоди є недійсними, а позовні вимоги прокурора такими, що підлягають до задоволення, на підставі вищевикладеної ст. 215 ЦК України.

Щодо вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал 254 818,79 грн, суд зазначає таке.

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правовий не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

Отже, відповідно до ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 1 ст. 215 ЦК України додаткові угоди №№ 1-8 до договору про постачання електричної енергії споживачу №352 від 23.12.2020 є недійсними, оскільки укладені в порушення вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому існують підстави вважати, що кошти, які сплачені Відділом освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради за товар, який не був поставлений Дочірнім підприємством Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал, підлягають до стягнення з відповідача. При цьому розрахунки за поставлену електричну енергію повинні здійснюватись за цінами, визначеними в договорі про постачання електричної енергії споживачу № 352 від 23.12.2020, а саме з розрахунку 1,655 грн за 1 кВт*год.

Як встановлено судом, за наслідками виконання умов договору споживання електричної енергії позивачем склало 410030,947 кВт*год., що підтверджується долученими до матеріалів справи, підписаними уповноваженими представниками сторін актами приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії, зокрема: акт №31 від 08.02.2021 на 56 200 кВт*год. електроенергії на суму 111599,71 грн; акт №99 від 22.03.2021 на 65 511 кВт*год. електроенергії на суму 111113,31 грн; акт №28/3/1 від 12.04.2021 на 64 656 кВт*год. електроенергії за березень 2021 року на суму 129311,48 грн; акт №28/5/1 від 31.05.2021 на 34 653 кВт*год. електроенергії за травень 2021 року на суму 69305,72 грн; акт №258 від 09.06.2021 на 49 713 кВт*год. електроенергії на суму 99425,60 грн; акт №28/6/1 від 30.06.2021 на 17 553 кВт*год. електроенергії за червень 2021 року на суму 35105,86 грн; акт №28/7/1 від 18.08.2021 на 6 074 кВт*год. електроенергії за липень 2021 року на суму 12 998,34 грн; акт №28/8/1 від 16.09.2021 на 7 612 кВт*год. електроенергії за серпень 2021 року на суму 19749,79 грн; акт №28/9/1 на 30300 (-2702) 27 598 кВт*год. електроенергії за вересень 2021 року на суму 85748,88 грн (-675,49 грн) 85073,39 грн; акт №944 від 29.12.2021 на 49 804 кВт*год. електроенергії на суму 154890,04 грн; акт №945 від 29.12.2021 на 30 656,947 кВт*год. енергії на суму 104846,76 грн (а.с.39-50).

Долученими до матеріалів справи фінансовими документами підтверджується оплата Відділом освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради поставленої електричної енергії на загальну суму 933420,00 грн (платіжні транзакції, отримані з єдиного веб-порталу використання публічних коштів https://spending.gov.ua): №194528441 від 09.02.2021 на суму 42258,94 грн; №194555647 від 09.02.2021 на суму 57648,59 грн; №194528563 від 09.02.2021 на суму 11692,18 грн; №198072977 від 23.03.2021 на суму 10 805,82 грн; №198072856 від 23.03.2021 на суму 42 877,49 грн; №197986249 від 23.03.2021 на суму 57430,00 грн; №200271640 від 15.04.2021 на суму 47 890,78 грн; №200182734 від 15.04.2021 на суму 69254,00 грн; №200271818 від 15.04.2021 на суму 12166,70 грн; №204783181 від 08.02.2021 на суму 33875,86 грн; №204816975 від 08.06.2021 на суму 35 429,86 грн; №204967277 від 10.06.2021 на суму 4 840,60 грн; №205067039 від 10.06.2021 на суму 94585,00 грн; №207742177 від 13.07.2021 на суму 7347,86 грн; №207835683 від 13.07.2021 на суму 27758,00 грн; №211443023 від 27.08.2021 на суму 9073,59 грн; №211374156 від 27.08.2021 на суму 3924,75 грн; №213840128 від 22.09.2021 на суму 11208,70 грн; №213935957 від 22.09.2021 на суму 8541,09 грн; №216976960 від 25.10.2021 на суму 53 666,60 грн; №217107583 від 25.10.2021 на суму 31406,79 грн; №225363289 від 30.12.2021 на суму 2933,00 грн; №225362824 від 30.12.2021 на суму 88078,30 грн; №225465781 від 30.12.2021 на суму 104846,76 грн; №225465789 від 30.12.2021 на суму 63878,74 грн (а.с.51-63).

Оскільки відповідно до актів приймання-передавання ДП «Евода Трейд» здійснено постачання позивачу 410 030,947 кВт/год електроенергії, а позивачем фактично сплачено 933 420 грн за електроенергію (за цінами визначеними додатковими угодами), водночас, за первісною ціною по 1,655 грн з ПДВ за кВт/год така кількість електричної енергії мала б коштувати 678 601,21 грн, тобто різниця від первісної ціни договору становить 254 818,79 грн (переплата за спожитий обсяг електричної енергії).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір); про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку; про купівлю-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед"; про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку; про участь у балансуючому ринку; про врегулювання небалансів; про надання послуг з розподілу; про надання послуг з передачі; про надання допоміжних послуг; про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; про приєднання до системи передачі; про приєднання до системи розподілу; про участь у розподілі пропускної спроможності; про постачання електричної енергії споживачу; про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом; про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку; інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Частиною 1 статті 66 визначеного Закону унормовано, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону, відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов`язки та відповідальність сторін; строк дії договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).

До договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19.

Таким чином, через неналежне виконання своїх зобов`язань щодо постачання електричної енергії позивачу у відповідача виникає обов`язок з повернення 254 818,79 грн, сплачених за електричну енергію, яка не була поставлена покупцеві, отримані кошти підлягають поверненню як безпідставно отримані.

Щодо доводів відповідача про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради, суд зазначає таке.

Судом враховано, що при поданні позову прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в даному випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені.

Участь прокурора у справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу, зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав громадян.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Аналогічна норма закріплена у ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Окрім цього відповідно до визначеного законодавчого акту, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл. селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл. селищ, міст.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вирішують питання бюджету, фінансів і цін.

Відповідно до положення про Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради, затвердженого рішенням Підгайцівської сільської ради від 17.02.2021 № 5/12, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради (далі - відділ) є виконавчим органом Підгайцівської сільської ради.

Метою Відділу є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізацїї кожного громадянина через систему багато профільної, різнорівневої дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, забезпечення доступності, безоплатності та обов`язковості освіти для всіх, хто її потребує, формування якісного інформаційно-освітнього простору, забезпечення в межах визначених законодавством прав жителів сільської ради у сфері культури, збереження та популяризації національного і культурного надбання, створення конкурентоспроможного мистецького середовища задля розвитку Підгайцівської сільської ради та надання населенню якісних послуг в сфері фізичної культури і спорту шляхом виконання відповідних державних і місцевих програм, через мережу комунальних підприємств, установ і закладів для задоволення потреб та інтересів.

Нормами Положення встановлено, що Відділ є юридичною особою, може мати самостійний баланс, відкривати рахунки у Держказначействі, може мати свою печатку та штамп, власні бланки (1.3. Положення).

Згідно ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону).

Окрім цього, статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.

Таким чином, інтереси держави у даному випадку, на переконання суду, збігаються з інтересами жителів територіальної громади.

Порушення законодавства України, що стосуються коштів місцевого бюджету підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає шкоди інтересам держави всупереч ст. 7 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування. Неналежне та нераціональне, з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечень; фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Відділ до тепер не звертався до суду про стягнення вказаної суми коштів, чим завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади. Крім цього, саме Відділом допущено неналежне використання бюджетних коштів, визначених у місцевому бюджеті.

Прокурором листами від 01.09.2022 за № 53-5315вих-22, від 20.09.2022 №15-1173вих-22, від 24.10.2022 № 53-6613вих-22, від 22.12.2022 № 53-8045вих- 22 повідомлено позивача про встановлені порушення вимог чинного законодавства, а також висловлено прохання про надання інформації з приводу того, чи вживатиме Відділ заходи до усунення порушень.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради у листах від 12.09.2022 № 518, від 03.10.2022 № 575/01.09/2022, від 31.10.2022 № 632/01.09/2022, від 30.12.2022 № 751 зазначено про неможливість самостійно звернутися до суду задля захисту своїх порушених прав, тому просить органи прокуратури вжити заходів представницького характеру.

Відтак, приймаючи до уваги, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради є стороною оспорюваних прокурором додаткових угод, та органом, за рахунок якого відповідачем набуто грошові кошти, остання підлягає визнанню позивачем в якості органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому судом враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 (незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу місцевого самоврядування про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом, сам факт відсутності звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян членів територіальної громади та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини).

Відтак суд засвідчує, що наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Судом також засвідчується, що при визначенні органу, в інтересах якого прокурором пред`являється позов, згідно зі ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом "jura novit curia" ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Враховуючи обставини обізнаності позивача про наявні порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а також беручи до уваги відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави впродовж розумного строку, є виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури права вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України з відповідача на користь прокуратури належить стягнути 25294,28 грн судового збору за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 12.03.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 2 від 12.04.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 3 від 14.07.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 4 від 30.08.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 5 від 31.08.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 6 від 25.10.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 7 від 01.11.2021 до договору від 23.12.2020 № 352, додаткову угоду № 8 від 29.12.2021 до договору від 23.12.2020 № 352.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал (проспект Соборності,25, м.Луцьк, Волинська область, 43024, код ЄДРПОУ 42803794) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгайцівської сільської ради (вул.Шкільна,30, с.Підгайці, Луцький район, Волинська область, 45602, код ЄДРПОУ 43329421) кошти в сумі 254818,79 грн (двісті п`ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 79 коп.).

4. Стягнути з Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал (проспект Соборності,25, м.Луцьк, Волинська область, 43024, код ЄДРПОУ 42803794) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка,15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 25294,28 грн (двадцять п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні 28 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

05.06.2023.

СуддяА. С. Вороняк