Рішення

від 23.05.2023 по справі 905/287/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.2023р. Справа №905/287/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Він ХХІ» (адреса місцезнаходження: 62495, Харківська область, Харківський район, смт Васищеве, вул.Овочева, 1а, код ЄДРПОУ 34016825; адреса представника: 02140, Київ-140, а/с 71)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком» (адреса місцезнаходження: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шкадінова (нині Академічна), 36, код ЄДРПОУ 23027639)

про стягнення 783973 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Шуть А.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Він ХХІ», смт Васищеве звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком», м.Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 783973 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №1111/04мп від 11.11.2020р. в частині проведення своєчасної оплати товару (блоки віконні та двері з ПВХ).

Ухвалою суду від 08.02.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/287/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дивиком» було належним чином повідомлено про розгляд справи №905/287/22 з огляду на наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Разом з тим, ч.5 цієї статті визначає, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації, яка наявна у комп`ютерних програмах, що входять до складу LIGA 360 (https://360.ligazakon.net/company), Товариство з обмеженою відповідальністю «Дивиком» зареєстровано за адресою: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шкадінова (нині Академічна), 36 та має наступну електронну адресу: divikom@inbox.ru.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.02.2022р., а також ухвали від 31.03.2023р., 26.04.2023р. були направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шкадінова (нині Академічна), 36.

Вказані ухвали були повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвали суду були направлені відповідачу на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, з огляду на приписи ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вказані процесуальні документи по справі вважаються таким, що були вручені Товариству з обмеженою відповідальністю «Дивиком».

Окрім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» були опубліковані відповідні оголошення.

Разом з тим, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв`язку з відповідачем (телефонограми б/н від 05.04.2023р., б/н від 01.05.2023р.).

Ухвали від 31.03.2023р., 26.04.2023р. також були направлені на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком».

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 08.02.2022р. та її розгляд здійснювався за правилами загального позовного провадження.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012р.).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

Разом з цим, на підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022р., №133/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 07.11.2022р., №58/2023 від 06.02.2023р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану.

У зв`язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду тимчасово обмежений, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі.

З огляду на наведене, рішення у справі прийнято судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України строк.

Ухвалою від 26.04.2023р. господарським судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2023р. Присутність учасників справи у судовому засіданні визначена не обов`язковою.

Представники сторін у судове засідання 23.05.2023р. з розгляду справи по суті не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, судом не викликались.

Згідно з заявою б/н від 22.05.2023р. представник позивача просив провести судове засідання без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

В силу норм ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 ст.180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.184 Господарського кодексу України встановлено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказує позивач, у період з листопада 2020 року по січень 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Він ХХІ» здійснював відповідачу поставку товару, зокрема було поставлено товар на суму 883973 грн.

У зв`язку з цим, заявником позову було оформлено видаткову накладну №3011/013 від 30.11.2020р. на суму 883973 грн.

Вищезазначена видаткова накладна підписана з боку покупця Гурою В.Ю. При цьому, у матеріалах справи наявна довіреність №38 від 30.11.2020р. на одержання вказаною особою від імені підприємства відповідача визначеного у накладній переліку та кількості цінностей. Разом з тим, вищезазначена поставка товару також підтверджується підписаною сторонами товарно-транспортною накладною №Р3011/013 від 30.11.2020р.

Як встановлено судом, відповідачем частково погашено заборгованість за видатковою накладною №3011/013 від 30.11.2020р. в сумі 100000 грн (платіжне доручення №4924 від 28.01.2021р.). У зв`язку з чим, станом на час звернення до суду заборгованість відповідача складає 783973 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензіями №2701-4 від 27.01.2021р. та №2209/03 від 22.09.2021р., в яких просив невідкладно погасити існуючу заборгованість.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач факт отримання товару на підставі видаткової накладної №3011/013 від 30.11.2020р. на суму 883973 грн не заперечив, враховуючи, що поставлений згідно з цією накладною товар частково оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Дивиком», суд дійшов висновку, що постачання спірного товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Він ХХІ» на користь відповідача підтверджено матеріалами справи.

Отже, вищенаведене свідчить про виникнення між сторонами правовідносин щодо поставки товару та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.

Звертаючись до суду з розглядуваним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Він ХХІ» зазначало, що між сторонами був укладений договір №1111/04мп від 11.11.2020р. купівлі-продажу, на підставі якого і відбулась спірна поставка товару.

Однак, вказаний договір та специфікації до нього не були підписані відповідачем, внаслідок чого суд виходить з того, що правовідносини сторін виникли у зв`язку з постачанням товару на підставі видаткової накладної №3011/013 від 30.11.2020р. та прийняття товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Дивиком». Тобто, договір був укладений у спрощений спосіб.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

В силу норм ч.ч.1, 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.691, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Тобто, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, слід виходити з приписів частини другої ст.530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої ст.692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому, передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

За таких обставин, з огляду на приписи ст.692 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що строк оплати товару на загальну суму 883973 грн настав.

Як зазначалось, відповідач частково виконав свої зобов`язання та оплатив на користь позивача 100000 грн. Отже, сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком» становить 783973 грн.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою господарського суду від 08.02.2022р. відповідача було зобов`язано надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Відповідач вимоги суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, докази належного виконання зобов`язань з оплати поставленого товару не представив.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивач поставив відповідачу товар згідно з видатковою накладною №3011/013 від 30.11.2020р. (доказів протилежного суду не надано), а відповідач не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за вищезазначеною видатковою накладною у розмірі 783973 грн підлягають задоволенню на визначену позивачем суму.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 11759,60 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 7500 грн (гонорар адвоката за договором б/н від 01.12.2021р.) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шкадінова (нині Академічна), 36, код ЄДРПОУ 23027639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Він ХХІ» (62495, Харківська область, Харківський район, смт Васищеве, вул.Овочева, 1а, код ЄДРПОУ 34016825) заборгованість у розмірі 783973 грн, а також судовий збір в сумі 11759,60 грн і витрати на правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 23.05.2023р.

Повний текст рішення складено 02.06.2023р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця