Рішення

від 24.05.2023 по справі 905/2336/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.2023 Справа №905/2336/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд»

про розірвання договору та стягнення 54769,80грн,

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Хоружа Н.В. на підставі довіреності № 070323-02/Р-121 від 07.03.2023 (режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

30.11.2021 шляхом надіслання поштового відправлення Акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі АТ «Укрпошта») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» (далі ТОВ «ВОКБ «Укртендербуд») про розірвання договору № 391 від 17.04.2020 та стягнення 54769,80грн,а саме, авансового внеску в розмірі 27000,00грн, пені в сумі 5661,41грн, штрафу в сумі 18000,00грн, 3% річних в сумі 1230,19грн та інфляційних втрат в сумі 2878,20грн (у редакції заяви про усунення недоліків позовної заяви).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з поточного ремонту №391 від 17.04.2020 в частині здійснення поточного ремонту виробничих приміщень Луганської дирекції АТ «Укрпошта», що стало підставою для звернення з позовом щодо розірвання договору, повернення відповідачем авансового внеску, нарахування позивачем пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.12.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2336/21, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 13.01.2022. Підготовче засідання відкладено на 28.02.2022 року о 15:00 год.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України від 01.05.2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Підготовче засідання, призначене на 28.02.2022, не відбулося, про що розміщена інформація на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Ухвалою суду від 16.05.2022 внаслідок триваючої широкомасштабної збройною агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану підготовче засідання у справі відкладено, повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі №905/2336/21 буде призначене відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу перебування у приміщенні суду при розгляді справи чи встановлення господарським судом наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку. Роз`яснено учасникам справи їх право подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою від 05.01.2023 суд запропонував учасникам справи у строк п`ятнадцять днів з дати отримання ухвали письмово висловити актуальну позицію за предметом позовних вимог, у разі відсутності - суд буде розглядати справу за наявними матеріалами, надати інформацію щодо актуальних засобів зв`язку, інформація щодо яких відсутня в матеріалах справи. У разі відсутності додаткової інформації з цього приводу суд буде використовувати для повідомлення про хід провадження наявні в матеріалах справи та відкритих джерелах адреси електронної пошти підприємств.

Ухвалою від 15.03.2023 підготовче засідання у справі призначено на 29.03.2023 року.

Ухвалою від 29.03.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 27.04.2023 року о 10:00 год.

Ухвалою від 27.04.2023 закрито підготовче провадження у справі №905/2336/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.05.2023 о 12:00 год.

16.05.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 19.05.2023 заяву представника АТ «Укрпошта» про участь в засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Представник позивача у судове засідання 24.05.2023 з`явився в режимі відеоконференції, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання 24.05.2023, як і у попередні засідання суду, не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлений шляхом направлення ухвали від 27.04.2023 на юридичну адресу останнього, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відправлення повернуто до суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» 16.05.2023.

Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17(П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 19.09.2022 у справі № 916/939/15-г), від 27.02.2023 у справі № 909/548/16 (909/947/20).

Одночасно ухвала суду направлена на адресу електронної пошти відповідача, інформація щодо якої наявна в матеріалах справи. Як свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» відправлення не є врученим.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 ГПК України що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи про його хід, без виклику уповноважених представників у судове засідання, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

У судовому засіданні 24.05.2023 судом заслухано вступне слово представника позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Судом здійснено дослідження доказів у справі та проведено судові дебати.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

АТ «Укрпошта» в обґрунтування заявлених вимог зазначило, що 17.04.2020 за наслідками проведеного тендеру між сторонами у справі укладено договір № 391 про надання послуг з поточного ремонту відділень поштового зв`язку (далі ВПЗ) за адресою: 93404, Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів,32 (будівельні роботи та поточний ремонт) згідно код ДК 021:2015- 45000000-7 в обсягах передбачених локальним кошторисом з дотриманням будівельних норм і правил. На виконання п.5.1 вказаного договору позивач платіжним дорученням №2104 від 05.05.2020 перерахував на рахунок ТОВ «ВОКБ «Укртендербуд» аванс в сумі 27000,00грн, що складає 30% від загальної вартості за договором. Однак, з моменту отримання відповідачем авансового внеску, по теперішній час ТОВ «ВОКБ «Укртендербуд» не здійснило жодної дії для виконання своїх зобов`язань за укладеним договором, тобто, не приступило до будівельних робіт та поточного ремонту зазначеного ВПЗ. З метою врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією від 31.08.2020р. за вих. №05-1265, претензією - вимогою від 02.10.2020 за №18-1426 щодо невиконання договірних зобов`язань, які були залишені відповідачем без відповіді. Невиконання умов договорів з боку відповідача стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про розірвання договору № 391 від 17.04.2020 та стягнення 54769,80грн,а саме, авансового внеску в розмірі 27000,00грн, пені в сумі 5661,41грн, штрафу в сумі 18000,00грн, 3% річних в сумі 1230,19грн та інфляційних втрат в сумі 2878,20грн. Також позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду судові витрати зі сплати судового збору.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: довіреності на ім`я директора Луганської дирекції AT «Укрпошта», виписок з ЄДРПОУ щодо сторін у справі, договору про надання послуг з поточного ремонту №391 від 17.04.2020; дефектного акту; договірної ціни; пояснювальної записки; локального кошторису; протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ВОКБ «Укртендербуд», Статуту підприємства, довідок від 15.04.2020 №15-04/20-2, №15-04/20-1, фінансової звітності відповідача за 2019 рік, претензії ЛД AT «Укрпошта» від 31.08.2020 №05-1265, претензії-вимоги ЛД AT «Укрпошта» від 02.10.2020 за №18-1426, опису вкладення, фіскального чеку, поштового конверту, а також платіжного доручення про сплату авансового внеску №2104 від 05.05.2020.

Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 1-3, 11, 15, 16, 80-83, 93, 96, 204, 509, 525, 526, 549, 610, 612, 628, 629, 837, 846, 852, 901, 903, 907 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.1-3,179,180,181,188,193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.2, 4, 5, 20, 24, 27, 45, 56, 60, 61, 73, 74, 76, 77, 80, 91, 123, 124, 129, 162-164 ГПК України.

25.04.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що тендер на проведення закупівлі має ідентифікатор UA-2020-04-06-002535-b (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-06-002535-b). Договір №391 від 17.04.2020 за правовою природою року є договором підряду. На відповідача покладено зобов`язання виконати поточний ремонт виробничих приміщень ВПЗ 93404 в повному обсязі відповідно до п.2.1 договору впродовж строку 30 календарних днів з моменту попереднього узгодження сторонами дати. Сторонами обумовлено термін з 06.07.2020 року по 06.08.2020 року. 31.08.2020 на адресу відповідача направлено претензію №05-1265, в якій йдеться про те, що через невиконання Підрядником зобов`язань, Луганська дирекція АТ «Укрпошта» розриває договір, а відшкодування збитків через невиконання умов проводитиметься шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Факт відмови від договору на підставі ч.2 ст. 849 ЦК України, підтверджується звітом про виконання цього договору про закупівлю. Відповідачем не надавалося жодних заперечень стосовно припинення дії договору та не було проявлено ініціативи щодо початку виконання робіт, що свідчить про те, що він не мав наміру виконувати договірні зобов`язання. Первинні бухгалтерські документи та переписка за договором знаходились по місцю виконання договору (м. Сєвєродонецьк), вивезти їх з окупованої території, де ведуться бойові дії не було можливості, відповідно, надати копію рахунку, який зазначено в платіжному дорученні б/н від 30.04.2020 року за договором №391 від 17.04.2020 року, та інше листування, що стосується даного договору позивач можливості не має. На підтвердження чого надано роздруківку звіту про виконання договору закупівлі та листа №2132-658 від 29.07.2022.

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив, доказів на підтвердження поважності причин неможливості вчинення даних дій не надав.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

У квітні 2020 АТ «Укрпошта» в особі Луганської дирекції шляхом проведення спрощеної процедури закупівлі проведені торги щодо закупівлі: «поточний ремонт виробничих приміщень ВПЗ за адресою: 93404, Сєвєродонецьк, Бульвал Дружби Народів, 32 (Будівельні роботи та поточний ремонт)». Електронною системою закупівлі було присвоєно унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2020-04-06-002535-b. Переможцем став учасник - ТОВ «ВОКБ «Укртендербуд» (код ЄДРПОУ: 43282719).Інформація щодо порядку проведення торгів міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-06-002535-b.

17.04.2020 між АТ «Укрпошта» в особі Луганської дирекції (Замовник) та ТОВ «ВОКБ «Укртендербуд» (Підрядник) укладено договір №391 про надання послуг з поточного ремонту, за п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник в межах Договірної ціни (Додаток 1 до цього договору) надати на свій ризик власними силами і засобами (із залученням у разі потреби сторонніх виконавців - субпідрядників) послуги- Поточний ремонт виробничих приміщень ВПЗ за адресою: 93404, Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, 32 (Будівельні роботи та поточний ремонт), код згідно ДК 021:2015 45000000-7, в обсягах передбачених локальним кошторисом з дотриманням будівельних норм і правил.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплено відтисками печаток підприємств.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків(п.16.1 договору).

Пунктом 4.1. договору визначена загальна вартість послуг за цим договором, що становить 90000,00грн(дев`яносто тисяч гривень 00коп.) відповідно до обсягів, передбаченим локальним кошторисом з урахуванням усіх витрат на сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що сплачуються, або мають бути сплачені Підрядником, в тому числі ПДВ 00грн.

За умовами п. 2.3 договору місце надання послуг: Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, бул.Дружби Народів, 32.

Підрядник повинен надати послуги, якість виконання яких відповідає вимогам діючих національних стандартів, а використаних матеріалів, конструкцій та виробів державним стандартам, технічним умовам (п.3.1 договору).

Відповідно до п.6.1.1 договору Підрядник зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором. Замовник, в свою чергу, зобов`язується: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги відповідно до умов цього договору (п.6.3.1), приймати надані послуги згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (п.6.3.2).

Як встановлено сторонами в п.2.1 договору строк надання послуг в повному обсязі 30 календарних днів з моменту попереднього узгодження сторонами дати початку надання послуг. Дані послуги мають бути надані до 31.12.2020 року.

Після завершення надання послуг Сторони підписують акт приймання виконаних будівельних робіт в повному обсязі форми КБ-2в(п.2.2). Замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення в них недоліків. У випадку виявлення Замовником недоліків в роботах, між сторонами складається дефектний акт, в якому фіксуються виявлені недоліки і дефекти та терміни їх усунення. Зазначені недоліки мають бути усунені Підрядником за рахунок власних коштів у термін, що зазначений у відповідному акті. При цьому роботи, в яких виявлено недоліки, вважаються не виконаними до моменту усунення Підрядником відповідних недоліків та прийняття таких робіт Замовником. У випадку виявлення будь-яких недоліків, такі недоліки усуваються Підрядником за рахунок власних коштів. Підрядник, що неналежним чином виконав роботи, не вправі посилатися на те, що Замовник не здійснював контроль та технічний нагляд за їх виконанням (п.8.4).

Згідно п. 5.1 договору Замовник протягом 10 банківських днів з дати підписання уповноваженими особами Сторін договору перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості договору.

У п.5.2 узгоджено, що оплату за фактично надані послуги, Замовник здійснює упродовж 10 робочих днів з дати підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), підписаних уповноваженими особами Сторін.

У разі затримки строків надання послуг (кінцевого терміну) з вини Підрядника, він сплачує Замовнику на його вимогу штрафні санкції (пеню) протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від загальної вартості договору за кожний день прострочення (п.8.2 договору).

Крім того, також за п.8.8 договору у разі порушення умов договору щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) з Виконавця на вимогу Замовника стягується штраф у розмірі 20% від вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Порядок розірвання договору передбачений у розділі 13 договору, який, у тому числі, передбачає, що розірвання цього договору можливе лише за письмовою згодою Сторін, за рішенням суду або за рішенням Замовника у разі невиконання Підрядником умов договору(п.13.1). Підрядник у разі розірвання цього договору зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати його розірвання, або набрання чинності рішення суду про розірвання цього договору, повернути Замовнику всі кошти, одержані від нього, з вирахуванням сум витрат, які підтверджені актом, підписаним уповноваженими особами Сторін, та здійснити оплату (відсотки) за користування цими коштами у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який здійснюється оплата, за кожний день користування з дня їх отримання на свій рахунок до дня повернення на рахунок Замовника(п.13.2).

В якості додатків до договору визначено, що сторонами підписуються: Договірна ціна та кошторисна документація, що є невід`ємними додатками до договору.

Фактично матеріали справи містять належним чином засвідчені копії дефектного акту, договірної ціни, пояснювальної записки; локального кошторису, підсумкової відомості ресурсів, що складені на підставі умов договору.

AT «Укрпошта» в особі Луганської дирекції платіжним дорученням №2104 від 05.05.2020 перерахувала на рахунок ТОВ «ВОКБ «Укртендербуд» 27000,00грн, що складає 30% від загальної вартості робіт за договором. У графі «Призначення платежу» вказаного платіжного доручення вказано: «Аванс за роботи за поточ.рем.зг.рах.б/н від 30.04.2020, договір 391 від 17.04.2020 без ПДВ НПЗПЗ без ПДВ.

Рахунок б/н від 30.04.2020 до матеріалів справи позивачем не надано.

Згідно листа №2132-658 від 29.07.2022 АТ «Укрпошта» повідомило, що відокремлений підрозділ (філія) AT «Укрпошта» Луганська дирекція AT «Укрпошта» (код філії 21796581; вул.Вілєсова,3, м.Сєвєродонецьк, Луганська обл.) не має можливості вивезти первинні документи, в т.ч. складені у паперовій та в електронній формі, та комп`ютерної техніки, на якій зберігаються бази облікових даних доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, створені на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, у зв`язку із знаходженням їх на територіях, на яких ведуться/велися бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. Зокрема, за податкові (звітні) періоди з 01.01.2008 року по 07.07.2022 року первинні документи щодо укладення та виконання договорів; первинні документи з обліку розрахунків з покупцями та замовниками, постачальниками та підрядниками, документа, що підтверджують розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами: акти наданих послуг, акти виконаних робіт, акти звірки розрахунків.

Луганська дирекція AT «Укрпошта» у претензії №05-1265 від 31.08.2020 вказує, що 20.05.2020 на адресу відповідача було направлено листа №05/809/1 з проханням розпочати обумовлені в договорі №391 роботи в строк не пізніше 26.06.2020. Роботи не розпочинались. Жодної відповіді отримано не було.

Також у претензії зазначено, що 20.05.2020 на адресу відповідача направлено листа №05/809 з проханням розпочати обумовлені у іншому договорі №390 роботи в строк не пізніше 15.06.2020. Роботи були розпочаті із запізненням 06.07.2020. Згідно довідки отриманої від відповідача 14.07.2020 вих. №14.07/20-4 щодо строків виконання робіт вищезазначені роботи мали завершитись 06.08.2020. Проте роботи виконані не були.

Як наслідок, у відповідності з п. 13.1 цих договорів Луганська дирекція АТ «Укрпошта» вказує, що розриває вищезазначені договори через невиконання Підрядником їх умов.

Докази направлення претензії №05-1265 від 31.08.2020 в матеріалах справи відсутні. Відповідь на претензію або будь-яка переписка з приводу розірвання договору в односторонньому порядку відсутня.

У подальшому Замовник також направив на адресу Підрядника претензією -вимогу за №18-1426 від 02.10.2020, за змістом якої констатував факт укладання договору, сплати авансу, звернення до Підрядника з листом №05/809/1 від 20.05.2020 та те, що Підрядник не почав виконувати встановлені договором роботи. Замовник зазначає, що неодноразово був вимушений звертатись до Підрядника з претензіями від 21.07.2020 від №05-1077, від 31.08.2020 №05-1265, що останнім отримані, але проігноровані. Замовник просить негайно приступити до виконання передбачених договором робіт та завершити їх у встановлений договором строк або повернути отриманий аванс в сумі 27000,00грн, сплатити пеню та штраф.

Факт направлення вимоги-претензії підтверджується фіскальним чеком, поштовою накладною та описом вкладення, однак відправлення повернулось без вручення, що вбачається з поштового конверту, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно звіту на виконання договору про закупівлю від 16.10.2020 Замовник вніс інформацію щодо розірвання договору внаслідок того, що Підрядник не приступив до виконання робіт, роботи є невиконаними у повному обсязі.

Оскільки відповідач роботи не виконав, грошові кошти, отримані в якості авансу за договором №391 не повернув, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення часткове позовних вимог зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення грошових коштів сплачених у вигляді попередньої оплати (авансу) у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання з виконання робіт за договором, нарахованих штрафу, пені, 3%річних та інфляційних нарахувань та розірвання договору у судовому порядку.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Приписами частини першою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати. При цьому, за договором оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, що визначається після закінчення роботи й оформляється актом прийняття-передачі виконаних робіт, на підставі якого і здійснюється виплата винагороди.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.(ч.1 ст. 901 ЦК України).

Основною ознакою надання послуги є її споживання в процесі вчинення певної дії. Це означає, що послуга не матеріалізується.

Головним критерієм, за яким розмежовуємо договори про надання послуг та підрядний об`єкт договору підряду є матеріальний, а послуга не має матеріального вираження.

Враховуючи викладене, господарський суд визнає, що договір №391 від 17.04.2020, що укладений між АТ «Укрпошта» в особі Луганської дирекції (Замовник) та ТОВ «ВОКБ «Укртендербуд» (Підрядник) за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки його предмет (виконання робіт з ремонту виробничих приміщень) передбачає отримання конкретного результату, що не споживається в процесі виконання.

Договір укладений у письмовій формі, підписаний представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств, на час розгляду справи у судовому порядку недійсними не визнавався.

Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об`ємів робіт, що повинні виконуватись за договором, а також ціною та кінцевими строками виконання зобов`язань. Сторонами договору підписано у встановленому порядку додатки до договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №2104 від 05.05.2020, позивач на виконання п. 5.1 договору, який передбачає обов`язок Замовника протягом 10 банківських днів з дати підписання уповноваженими особами Сторін договору перерахувати Підряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості договору, перерахував на рахунок ТОВ «ВОКБ «Укртендербуд» 27000,00грн. Суд вважає, що беззаперечним доказом на підтвердження перерахування вказаної суми на підставі договору №391 є вказання в графі «Призначення платежу» номеру та дати цього договору як підстави здійснення оплати. Також позивач при здійсненні платежу посилається на рахунок б/н від 30.04.2020, який, за ствердженням представника позивача, виставлявся відповідачем для здійснення оплати, однак копію якого надати АТ «Укрпошта» не має можливості, оскільки Луганська дирекція AT «Укрпошта» внаслідок тимчасової окупації м.Сєвєродонецьк, Луганська області не вивезла первинні документи, у тому числі й за вказаним договором. Ця інформація підтверджена у листі установи №2132-658 від 29.07.2022.

Обставини перерахування коштів, викладені позивачем, відповідачем не спростовані.

За положеннями ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

За п.2.1 договору сторонами визначено строк надання послуг в повному обсязі 30 календарних днів з моменту попереднього узгодження сторонами дати початку надання послуг. Одночасно дані послуги мають бути надані до 31.12.2020 року.

Аналізуючи означений пункт договору суд прийшов до висновку, що у разі наявності згоди сторін щодо дати початку надання послуг(виконання робіт), що узгоджується попередньо, строк виконання - 30 календарних днів з цього моменту. При цьому, у будь-якому випадку послуги мають бути надані (роботи повинні бути виконані) до 31.12.2020 року.

Суд вбачає, що належними доказами у справі не підтверджено попереднього узгодження сторонами дати початку виконання робіт, обов`язковість чого визначена у п. 2.1 договору, з якою вказаний пункт договору пов`язує початок перебігу строку виконання робіт у 30 календарних днів.

Зокрема, у письмових поясненнях позивач вказує, що сторонами було обумовлено термін виконання робіт за договором з 06.07.2020 року по 06.08.2020 року, тоді як будь-яких доказів наведеного не надано.

У претензії №05-1265 від 31.08.2020, що міститься в матеріалах справи, наявне посилання на факт направлення 20.05.2020 на адресу відповідача листа №05/809/1, в якому позивач просив відповідача почати виконання робіт за договором №391 не пізніше 26.06.2020 та позивач констатує, що фактично роботи не розпочинались.

Тобто, сам позивач вказує, що у односторонньому порядку визначав строк початку виконання робіт, відповідач у вказаний строк до виконання робіт не приступив.

Узгодження вказаного строку або іншого строку сторонами сумісно не доведено, переписка з приводу узгодження дати початку робіт відсутня.

Одночасно у вказаній претензії наявне посилання на факт укладання між сторонами іншого договору за №390, за яким позивач листом №05/809 від 20.05.2020 просив розпочати обумовлені в договорі роботи в строк не пізніше 15.06.2020. Роботи були розпочаті із запізненням 06.07.2020. Згідно довідки отриманої від відповідача 14.07.2020 вих. №14.07/20-4 щодо строків виконання робіт вищезазначені роботи мали завершитись 06.08.2020. Проте роботи виконані не були.

Суд вказує, що факти, зазначені у претензії стосовно дати початку виконання робіт за договором №390 не можуть бути ототожнені з аналогічним строком, за роботами, які повинні виконуватись згідно договору №391.

Листи №05/809, №05/809/1, довідку №14.07/20-4 позивач до матеріалів справи також надати не має можливості з причини, яка зазначена вище.

Відповідно, за відсутності доказів на підтвердження факту попереднього узгодження дати початку виконання робіт відсутня у можливість вирахування строку виконання робіт виходячи з 30 календарних днів.

Як наслідок, вираховуючи кінцевий строк виконання робіт за договором, суд приймає до уваги друге речення п.2.1 договору - дані послуги мають бути надані до 31.12.2020 року.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що Підрядником виконані роботи та направлені відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в згідно п.2.2 договору.

Як наслідок, за відсутності доказів протилежного, суд приходить до висновку, що виконання робіт відповідачем у повному обсязі у кінцевий строк до 31.12.2020 здійснено не було.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Частина 2 ст.849 ЦК України передбачає, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Така одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

При цьому, законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може буде виправдена безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми (постанова Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18).

Тобто, суд повинен у таких випадках з`ясовувати чи наявні у позивача правові підстави для відмови від договору на момент звернення з відповідною вимогою.

Зміст п.13.1 також визначає, що розірвання договору можливо за рішенням Замовника у разі невиконання Підрядником умов договору.

Позивач стверджує, що на підставі п. 13.1 договору розірвав останній у односторонньому порядку внаслідок того, що Підрядник не розпочав виконання робіт, про що зазначено у претензії №05-1265 від 31.08.2020.

У наведеному контексті суд, виходячи з висновку, який викладений вище стосовно відсутності доказів на підтвердження попереднього узгодження сторонами договору дати початку виконання робіт, вказує, що на момент звернення з претензією кінцевий строк виконання зобов`язання з виконання робіт Підрядником не настав.

Також суд приймає до уваги, що доказів на підтвердження факту направлення вказаної претензії не надано, що унеможливлює достеменне встановлення факту реалізації позивачем свого права на розірвання договору у односторонньому порядку.

Вбачається, що у наступній вимозі-претензії №18-1426 від 02.10.2020, яка була направлена пізніше, АТ «Укрпошта» просить відповідача негайно приступити до виконання передбачених договором робіт та завершити їх у встановлений договором строк або повернути отриманий аванс в сумі 27000,00грн, сплати пеню та штраф. Відповідно позивач виходить з того, що договір між сторонами діє. В тексті вимоги-претензії відсутнє посилання на факт відмови від договору у порядку ч.2 ст. 849 ЦК України або розірвання договору у односторонньому порядку на підставі п.13.1 договору.

Даний документ відповідачу направлений, але останній не отриманий, відправлення повернулось без вручення.

У подальшому інформацію щодо розірвання договору у односторонньому порядку включено позивачем у звіт на виконання договору про закупівлю, що розміщений на сайті 16.10.2020, тобто, після звернення з другою претензією.

Як наслідок, суд вважає, що відсутні правові підстави вважати вказаний договір таким, що розірваний у односторонньому порядку.

Суд також приймає до уваги, що позиція позивача з цього приводу є взаємно суперечливою, оскільки він одночасно вважає, що внаслідок звернення з претензією №05-1265 від 31.08.2020 розірвав договір в односторонньому порядку, однак, при цьому, звертається до суду з позовними вимогами щодо розірвання цього ж договору у судовому порядку.

Розглядаючи позовну вимогу щодо розірвання договору суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору(ст.651 ЦК України).

Відповідно розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 №910/16750/18.

Строк дії договору №391 визначений п.16.1, зокрема, він набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Суд вбачає, що у позивач виконав свої зобов`язання в частині розрахунків щодо оплати 30% від вартості робіт в якості авансу, зобов`язання з оплати виконаних робіт у останнього не виникли, оскільки відповідні роботи не виконані, акти не підписані. У відповідача ж зобов`язання з розрахунків виникають виключно за п. 13.2 договору щодо повернення сплачених йому сум у разі розірвання договору, у тому числі й у судовому порядку. Судом встановлено, що розірвання договору в односторонньому порядку не відбулось, тому у відповідача також відповідні зобов`язання не виникли.

Відповідно строк дії договору №391 від 17.04.2020 закінчився 31.12.2020.

На дату звернення до суду (30.11.2021) договір є припиненим внаслідок закінчення його строку, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо його розірвання у судовому порядку.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, як помилково вважав суд апеляційної інстанції у цій справі.

Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 зазначено, що у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Враховуючи вищевикладене, суд застосовує до спірних правовідносин положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Наведені правові висновки висловлені Великої Палати Верховного Суду у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Водночас, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно договору насамперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який мас бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Разом із тим, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими без достатньої правової підстави.

Законом не визначено форму пред`явлення вимоги щодо повернення таких коштів, тому власник коштів може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і безпосередньо шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Втративши інтерес до виконання зобов`язання в натурі, позивач у судовому порядку, висловлюючи свою волю у вигляді направлення позову до суду, вимагає повернення вказаної суми.

Оскільки судом встановлено, що строк договору №391 на момент звернення до суду закінчився, правова підстава набуття коштів відпала, тому грошові кошти, отримані на його виконання в якості авансу в сумі 27000,00грн. підлягають стягненню з відповідача як такі, що зберігаються останнім без належної правової підстави.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення 3% річних за період з 06.05.2020 по 11.11.2021 в сумі 1230,19грн та інфляційних втрат за період з липень 2020 вересень 2021 в сумі 2878,20грн.

Суд вбачає, що з моменту порушення строку виконання зобов`язання в частині виконання робіт, тобто, після 31.12.2020, й до моменту звернення до суду позивач не звертався до відповідача з вимогами щодо повернення суми сплаченого авансу, відповідно до моменту прийняття судом рішення у справі у останнього виходячи з приписів ч.2 ст. 530 ЦК України не виникло відповідне грошове зобов`язання.

При цьому, суд не приймає в якості вимоги щодо повернення суми сплаченого авансу вимогу-претензію №18-1426 від 02.10.2020, як таку, що, з огляду на встановлений судом строк виконання зобов`язання з виконання робіт, направлена передчасно.

Також в цьому контексті не підлягають застосуванню умови п. 13.2, за яким Підрядник у разі розірвання цього договору зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати його розірвання, або набрання чинності рішення суду про розірвання цього договору, повернути Замовнику всі кошти, одержані від нього, з вирахуванням сум витрат, які підтверджені актом, підписаним уповноваженими особами Сторін, оскільки, за висновком суду, викладеним вище, розірвання договору у односторонньому порядку не відбулось, суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору у судовому порядку внаслідок закінчення строку дії останнього на момент звернення з позовною заявою.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3%рінчих та інфляційних нарахувань внаслідок визначення періодів їх нарахування, в яких з боку відповідача була відсутня прострочка виконання грошового зобов`язання.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені в сумі 5661,41грн за період з 06.05.2020 по 11.11.2021 на підставі п.8.2 договору та штрафу в сумі 18000,00грн, який, як стверджував представник позивача у судовому засіданні, нарахований за п.8.8 договору.

Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).

Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зі змісту пункту п. 8.2 договору вбачається, що сторонами узгоджено розмір пені у разі затримки строків надання послуг (кінцевого терміну) з вини Підрядника, він сплачує Замовнику на його вимогу штрафні санкції (пеню) протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від загальної вартості договору за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

02.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», ухвалений Верховною Радою України 30.03.2020.

Зазначеним Законом розділ IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено п.7 такого змісту: « 7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Закон набрав чинності з 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. N 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236» продовжено на всій території України дію карантину пов`язаного з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до 30.06.2023.

Таким чином, на період дії карантину шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який встановлено ч.6 ст.232 ГК України, продовжено до закінчення такого періоду.

Виходячи з того, що кінцевий строк виконання робіт, який визначений судом, 31.12.2020, пеня нараховується позивачем внаслідок порушення строків виконання робіт, останній мав право на її нарахування за період з 01.01.2021 по 11.11.2021 (кінцева дата періоду нарахування пені, визначена позивачем).

В якості бази для нарахування пені позивач мав можливість застосувати загальну вартість робіт, що узгоджена за договором, однак за власною волею використовує суму 27000,00грн.

Здійснивши за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА: ЗАКОН розрахунок пені за період з 01.01.2021 по 11.11.2021 на суму 27000,00грн, суд дійшов висновку, що сума пені, яка належить до стягнення складає 3422,71грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вважає, що вони заявлені безпідставно.

На підставі п.8.8 договору визначено, що у разі порушення умов договору щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) з Виконавця на вимогу Замовника стягується штраф у розмірі 20% від вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Позивач розраховує суму штрафу наступним чином: 90000,00грн (сукупна вартість робіт за договором) ?20% = 18000,00грн.

В обґрунтування вимог щодо стягнення штрафу представник позивача зазначив, що роботи не виконані у повному обсязі, що вочевидь за їх відсутності свідчить про їх некомплектність.

Суд вказує, що під комплектністю розуміється така єдність складових частин виробу, яка забезпечує можливість використання його за прямим призначенням, а в спеціально передбачених випадках - також і можливість належного догляду за ним, його зберігання та ремонту. До комплекту можуть входити запасні частини і обладнання.

Окреме визначення комплектності робіт або послуг відсутнє.

Таким чином, щоб дійти висновку, що порушені вимоги щодо комплектності, слід, перш за все, визначити зміст цього поняття щодо робіт, які повинні виконуватись за договором, та визначити, що передані роботи не відповідають таким вимогам, що за відсутності виконаних робіт в цілому є неможливим. Порушення умов договору у вигляді повного не виконання робіт за ним не є тотожним порушенню комплектності таких робіт.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для застосування п.8.8 договору та відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати 27000,00грн та пені у розмірі 3422,71грн, у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з факту частково задоволення позовних вимог судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1321,53грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» про розірвання договору та стягнення 54769,80грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» (адреса місцезнаходження: 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Героїв України, будинок 23, квартира 84; код ЄДРПОУ: 43282719) на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» (адреса місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22; код ЄДРПОУ: 21560045) в особі Луганської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (адреса місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22 код ЄДРПОУ: 21796581) суму попередньої оплати 27000,00грн, пеню у розмірі 3422,71грн, судовий збір в розмірі 1321,53грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 24.05.2023.

Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2023.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова