Рішення

від 30.05.2023 по справі 906/419/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/419/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кожухівський О.В. - довіреність №04 від 06.04.2023 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІННЕР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулів-Агро"

про стягнення 98812,44 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІННЕР" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулів-Агро" 98812,44 грн, з яких: 57600,00 грн основного боргу, 12392,89 грн пені, 14400,00 грн штрафу, 11897,17 грн відсотків річних та 2522,38 грн інфляційних. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №332/22-Др від 21.09.2022.

Ухвалою від 31.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.04.2023.

Ухвалою від 19.04.2023, враховуючи, що час для надання відзиву на позовну заяву на дату судового засідання не сплив, суд відклав судове засідання на 30.05.2023.

21.04.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, згідно якого останній просив суд долучити до матеріалів справи податкові накладні №130 від 21.09.2022 та №3 від 01.11.2022. Обґрунтовуючи подане клопотання позивач вказав, що останні не було подано відразу із позовною заявою, оскільки позивач надав докази, які підтверджують поставку товару (виконання зобов`язання позивачем) та докази, які підтверджують досягнення між сторонами усіх істотних умов договору, проте, не врахував необхідність доведення виконання зобов`язання позивачем щодо реєстрації податкових накладних у відповідності до податкового кодексу. Зважаючи на викладене обґрунтування, суд долучив вищевказані податкові накладні до матеріалів справи (а.с. 58-64).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 67).

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву, відповідно до вимог ст. 178 ГПК України, є правом відповідача а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання останнім відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІННЕР" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горбулів-Агро" (відповідач, покупець) укладено договір поставки №332/22-Др (далі - Договір (а.с. 13-17)) за п. 1.1. якого в строки, визначені Договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Позивач вказує, що на виконання умов вищевказаного Договору, здійснив поставку товарів відповідачу, однак відповідач розрахунки не провів, внаслідок чого станом на 23.03.2023 заборгованість останнього склала 57600,00 грн.

Несвоєчасне проведення розрахунків стало підставою для нарахування позивачем 12392,89 грн пені, 14400,00 грн штрафу, 11897,17 грн відсотків річних та 2522,38 грн інфляційних.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки №332/22-Др від 21.09.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначалось вище, за умовами п.1.1. Договору, в строки, визначені Договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену Договором грошову суму.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки покупцю та базис поставки, строк оплати, а також інші умови, визначені в додатках до договору, які є невід`ємною його частиною. Фактична номенклатура, асортимент та кількість по задоволеним постачальником замовленням визначаються згідно видаткових накладних. У випадку розбіжності даних у Додатку(ах) щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна (п. 1.2.Договору).

За умовами п. 2.1. Договору, товар по даному Договору продається на умовах попередньої оплати або здійснення часткової передоплати, товарного кредиту (відстрочення кінцевого розрахунку), по факту поставки (в день поставки товару). Умови оплати відповідної партії товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у Додатку (ах) до Договору.

Згідно з п. 2.3. Договору, у зв`язку з тим, що товар виробляється за кордоном і імпортується на територію України сторони домовились про зміну ціни на товар. При цьому така зміна ціни є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін, доповнень та/або додаткових угод, тощо до цього Договору та здійснюється покупцем самостійно. Покупець зобов`язаний здійснити оплату зміненої вартості товару яка має відбутися наступним чином: якщо на дату здійснення покупцем платежу (здійснення передоплати та/або оплати вартості товару) фактичний курс гривні до іноземної валюти - (долар США або Євро) на міжбанківському валютному ринку, є вищим за курс гривні до іноземної валюти (долар США або Євро), на міжбанківському валютному ринку, на дату підписання відповідних Додатків (або видаткових накладних, якщо товар був відпущений без укладення додатків), покупець зобов`язаний сплатити постачальнику проіндексовану суму вартості товару у гривні по Договору. Проіндексована сума вартості товару у гривні визначається за формулою, наведеною у даному пункті Договору.

Згідно п. 2.4. Договору, постачальник самостійно визначає курс іноземної валюти посилаючись на поставки оптових офіційних ресурсів держави. Під курсом гривні до іноземної валюти - долара США/Євро обирається курс продажу відповідної валюти, встановленої на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті підписання, за даними Інтернет сторінки http://index.minfin.com.ua/або даних інтернет ресурсу Національного банку України (www.bank.gov.ua), Української міжбанківської валютної біржі згідно сайту ww.udinform.com (графа закриття/ASK") інших (kurs.com.ua) та даними виробника такого товару.

За умовами п. 2.7. Договору, постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру на оплату товару, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, у випадку залучення третьої сторони (перевізника) для перевезення товару; надіслати (подати) на реєстрацію податкову накладну згідно норм ПК України. На вимогу покупця: сертифікат якості товару.

Проставленням свого підпису на видатковій накладній покупець засвідчує факт отримання ним відповідної кількості товару (п. 2.8. Договору).

Згідно з п. 2.10. Договору, товар, що був переданий покупцю в межах цього Договору тільки згідно видаткових накладних (без укладення Додатків) підлягає повній оплаті у строк, визначений частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України. Вартість товару, що переданий покупцю в межах цього Договору тільки згідно видаткових накладних (без укладення Додатків) також підлягає індексації у розумінні п. 3.3. Договору, при цьому курс гривні до іноземної валюти - долара США/Євро визначається на дату відвантаження товару за видатковою накладною.

Вартість (ціна) товару, визначена на день підписання Договору. У випадку введення нових або зміни існуючих ставок ввізного мита, ПДВ при імпорті товару, введенні нових/додаткових обов`язкових платежів/зборів, вартість такого товару збільшується на відповідну величину. В цьому разі покупець зобов`язаний компенсувати постачальнику суму збільшення зазначеної величини (п. 2.12).

Моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар, що свідчить про прийняття товару по кількості, номенклатурі та ціні, зазначених у видатковій накладній на товар (п. 2.13 Договору).

Суд встановив, що згідно додатку №АV000002154 від 21.09.2022 (а.с. 18) сторони погодили поставку матеріалів (Єврокуб) на загальну суму 32400,00 грн, що еквівалентно 877,32 дол. США з відстрочкою платежу - до 30.09.2022.

Також судом встановлено, що згідно вищевказаного замовлення та Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 32400,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною №1353 від 21.09.2021 (а.с. 19).

Виходячи з умов Договору та додатку №АV000002154 від 21.09.2022, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату товару по вищевказаній накладній у строк - до 30.09.2022.

Крім того, згідно додатку №АV000002260 від 28.10.2022 (а.с. 20) сторони погодили поставку матеріалів (Єврокуб) на загальну суму 25200,00 грн, що еквівалентно 682,36 дол. США з відстрочкою платежу - до 10.11.2022.

Згідно вищевказаного замовлення та Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 25200,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною №1443 від 01.11.2022 (а.с. 21).

Відповідно до умов Договору та додатку №АV000002260 від 28.10.2022, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату товару по вищевказаній накладній у строк - до 10.11.2022.

Крім того, належним доказам поставки позивачем товару згідно вищевказаних накладних є складені та зареєстровані позивачем податкові накладні(а.с. 59-62).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи те, що доказів погашення основного боргу в заявленому розмірі станом на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення на користь позивача 57600,00 грн (32400,00 грн + 25200,00грн) є обґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст. 546 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Також за ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4. Договору, за порушення строків оплати, встановлених договором та/або додатками до нього, покупець у випадку прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

За порушення строків оплати, встановлених договором та/або додатками до нього, покупець у випадку прострочення виконання зобов`язань щодо своєчасної оплати товару сплачує постачальнику штраф у розмірі 25% від суми прострочення за кожен випадок порушення зобов`язання по оплаті (п. 7.5. Договору).

Відповідно до п. 7.6. Договору, сторони дійшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 48% річних від несплаченої загальної вартості товару Вказана відсоткова ставки підлягає нарахуванню з дати наступної за датою, коли товар мав бути сплачений покупцем (відповідно до строку оплати визначеного (додатками) до Договору).

Згідно з п. 7.7. Договору, з дня закінчення строків оплати, передбачених у додатках до Договору, вважається, що постачальником пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній).

У п. 7.8. Договору сторони домовились, що нарахування неустойки, відсотків, річних, інфляційних втрат за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором припиняється через 5 (п`ять) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення заборгованості та нарахованих на суму заборгованості неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат за цим Договором становить 5 (п`ять) років).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За розрахунком позивача (а.с. 3-6), останнім нараховано:

- за видатковою накладною №1353 від 21.09.2022 - за період з 30.09.2022 по 23.03.2023 - 7767,13 грн пені та 7456,44 грн 48% річних, а також 1783,60 грн інфляційних за жовтень 2022 - лютий 2023.

- за видатковою накладною №1443 від 01.11.2022 - за період з 10.11.2022 по 23.03.2023 - 4625,76 грн пені та 4440,73 грн 48% річних, а також 738,78 грн інфляційних за листопад 2022 - лютий 2023.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив, що позивач при нарахуванні пені та річних не врахував ст. 253 ЦК України, а також те, що прийменник "до" в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь, тому прострочення в оплаті виникає з наступної дати. Не врахування зазначеного спричинило невірне визначення позивачем початку періоду нарахування пені та 48% річних.

Здійснивши перерахунок пені та 48% річних, суд встановив, що:

- за видатковою накладною №1353 від 21.09.2022 (строк оплати - до 30.09.2022), за період з 01.10.2022 по 23.03.2023 - пеня складає 7722,74 грн, 48% річних - 7413,83 грн;

- за видатковою накладною №1443 від 01.11.2022 (строк оплати - до 10.11.2022), за період з 11.11.2022 по 23.03.2023 - пеня складає 4591,23 грн, 48% річних - 4407,58 грн.

За вказаного, обґрунтовано заявлена сума пені склала 12313,97 грн, сума 48% річних - 11821,41 грн. У стягненні 48,92 грн пені та 75,76 грн 48% річних слід відмовити.

При перевірці нарахованих інфляційних у розмірі 2522,38 грн, суд враховує, що за статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то частина друга статті 625 ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні.

Позивач пред`явив позов про стягнення заборгованості за договором з боржника у гривнях, тому останній має право за частиною другою статті 625 ЦК України на нарахування інфляційних втрат на таку заборгованість боржника за весь час прострочення виконання ним грошового зобов`язання. Близького за змістом висновку щодо права кредитора на нарахування індексу інфляції у разі визначення ним зобов`язання в національній валюті - гривні дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 340/385/17.

Також суд враховує, що у п. 7.7. Договору, сторони погодили, що з дня закінчення строків оплати, передбачених у додатках до Договору, вважається, що постачальником пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній).

Оскільки за розрахунком суду сума інфляційних є більшою, ніж заявив позивач, суд дійшов висновку про стягнення інфляційних в межах заявлених позивачем 2522,38 грн.

Також, згідно з п. 7.5. Договору, позивач нарахував 25% штрафу від суми 57600,00 грн, що складає 14400,00 грн. Вказаний розрахунок здійснено вірно та обґрунтовано.

Розрахунки здійснено та перевірено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 988657,76 грн, з яких: 57600,00 грн основного боргу, 12313,97 грн пені, 14400,00 грн штрафу, 11821,41 грн 48% річних, 2522,38 грн інфляційних. У стягненні 78,92 грн пені та 75,76 грн 48% річних суд відмовляє.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віннер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулів-Агро" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулів-Агро" (12316, Житомирська обл., Черняхівський р-н., с. Горбулів, вул. Центральна, буд. 122, код ЄДРПОУ 41463766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІННЕР" (21007, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, вул.Стрілецька, буд. 44А, код ЄДРПОУ 41341064):

- 57600,00 грн основного боргу;

- 12313,97 грн пені;

- 14400,00 грн штрафу;

- 11821,41 грн відсотків річних;

- 2522,38 грн інфляційних;

- 2679,80 грн судового збору.

3. У стягненні 78,92 грн пені та 75,76 грн 48% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.06.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.).