Рішення

від 18.05.2023 по справі 906/1062/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1062/22

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю представників позивача: Шаповалов А.В., діє в порядку самопредставництва згідно витягу з ЄДРЮФОПГФ;

Присяжнюк О.А., діє на підставі посадової інструкції, затвердженої розпорядженням сільського голови від 05.01.2021,

представників відповідача: Юянець П.В. - директор, діє в порядку самопредставництва згідно витягу з ЄДРЮФОПГФ;

Москалик В.В. - адвокат, ордер серія АА №1264677 від 09.01.2023,

представника третьої особи: Федосюк В.О., діє в порядку самопредставництва, згідно витягу з ЄДРЮФОПГФ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Волицької сільської ради Житомирського району

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області

про розірвання договору оренди; зобов`язання повернути земельну ділянку; стягнення 252170,32 грн.

Процесуальні дії по справі.

Волицька сільська рада Житомирського району звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" про розірвання договору оренди земель водного фонду №110 від 30.08.2013р.; зобов`язання повернути державі в особі Волицької сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 1820388600:03:000:0007, загальною площею 184,1530 га; стягнення 252170,32 грн. збитків за нецільове використання земельної ділянки.

Ухвалою суду від 05.12.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.01.2023р.

22.12.2022р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1, а.с.150-161).

05.01.2023р. від позивача надійшла відповідь на відзив (т.1, а.с.166-168).

10.01.2023р. від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів: копії листа СТОВ "Хлібороб" до ГУ Держгеокадастр в Житомирській області від 04.01.2023р. (т.1, а.с.169-172).

У підготовчому судовому засіданні від 10.01.2023р. судом оголошено перерву до 26.01.2023р.

17.01.2023р. від позивача надійшло клопотання про долучення доказів: копій листів №41 від 12.01.2023р., №№18-6-0.43-152/2-23, 27-6-0.43-145/2-23 від 13.01.2023р. (т.1, а.с.186-191).

18.01.2023р. від відповідача через електронну пошту надійшли письмові заперечення (т.1, а.с.192-194).

В судовому засіданні 19.01.2023р. судом оголошено перерву до 26.01.2023р.

24.01.2023р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи наступних копій документів: накладна №10 від 23.03.2022, дорожній листок трактора №14 від 23.03.2022, дорожній листок трактора №20 від 24.03.2022, обліковий лист тракториста за березень 2022 року (т.1, а.с.199-204).

24.01.2023 до суду від Волицької сільської ради Житомирського району надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи викопіювання з місцем розташування спірної земельної ділянки з ресурсу Google Earth (т.1, а.с.205-208).

Судове засідання 26.01.2023 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою від 27.01.2023 судове засідання призначено на 16.02.2023.

Ухвалою від 16.02.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 14 березня 2023 р.

Вказаною ухвалою суд також залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

21.02.2023р. від позивача надійшов лист з доданою до нього копією листа Волицької сільської ради від 20.02.2023р. №144 (т.1, а.с.220-221).

06.03.2023 до суду від Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області надійшли письмові пояснення щодо обставин справи (т.1, а.с.222-226).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.03.2023 підготовче засідання відкладено на 11.04.2023. Зобов`язано сторони провести спільне обстеження земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер: 1820388600:03:000:0007, загальною площею 184,1530 га.

04.04.2023 до суду від Волицької сільської ради Житомирського району надійшов акт обстеження земельної ділянки від 29.03.2023 р. (т.2, а.с.3-5).

04.04.2023 від Волицької сільської ради Житомирського району надійшла заява №307 від 03.04.2023, згідно якої позивач змінив предмет спору щодо особи, якій належить повернути земельну ділянку кадастровий номер 1820388600:03:000:0007, загальною площею 184,1530 га, а саме - Волицькій сільській раді (т.2, а.с.12-13).

До заяви про зміну предмету позову позивачем додано нові докази: кваліфікаційні сертифікати інженера-геодезиста, свідоцтво про повідку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки №2477, реєстраційне посвідчення власника апаратури супутникових радіонавігаційних систем, лист Волицької сільської ради №250 від 17.03.2023, лист Державної екологічної інспекції Поліського округу №997/2/1-07 від 21.03.2023, акт Державної екологічної інспекції Поліського округу №816 від 07.12.2021 (т.2, а.с.14-38).

Оскільки заява позивачем подана до закінчення підготовчого засідання, суд постановив здійснювати розгляд справи у межах викладених в ній вимог

Подані позивачем разом з заявою докази суд не прийняв до розгляду на підставі ч.8 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою суду від 11.04.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 травня 2023р.

В судовому засіданні 04.05.2023р. судом оголошено перерву до 18.05.2023р.

В судовому засіданні 18.05.2023р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Звернувшись до суду з даним позовом позивач вказав, що 30.08.2013р. між Андрушівською РДА та СТОВ "Хлібороб" було укладено договір оренди земель водного фонду №110, за яким в оренду була передана земельна ділянка водного фонду, кадастровий номер 1820388600:03:000:0007, площею 184,1530 га.

02.11.2021р. та 23.05.2022р. Волицькою сільською радою було проведено обстеження земельної ділянки, під час яких було встановлено, що частина земельної ділянки площею 20,1574 га виорана та засіяна озимими культурами.

26.11.2021р. ГУ Держгеокадастр у Житомирській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої видано припис та направлено виклик керівнику СТОВ "Хлібороб" для надання пояснень.

Позивач вказує, що орендована відповідачем земельна ділянка використовувалася з порушенням законодавства, оскільки частина ділянки виорана та засіяна, тобто використовувалась не за цільовим призначенням, чим заподіяно збитки в розмірі 252170,32 грн.

Позивач вважає, що використання земельної ділянки не за її цільовим призначення є підставою для розірвання договору оренди згідно ст.143 ЗК України, ст.651 ЦК України, ст.32 Закону України "Про оренду землі" та повернення земельної ділянки орендодавцю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти доводів та вимог позивача та зазначив, що до моменту отримання копії позовної заяви йому не було відомо про проведення сільською радою будь-яких обстежень земельної ділянки.

Відносно винесеного Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області припису вказує, що керівник товариства 18.01.2022р. надав управлінню письмові пояснення, в яких зазначив, що у зв`язку з тим, що прибережні смуги на земельній ділянці вкрилися бур`янами, товариство змушене було провести механічний обробіток грунту та здійснити посів багаторічних рослин.

Озимі пшениця була висіяна з метою її подальшого переорювання, у якості зеленого добрива, та посіву багаторічних трав для сінокосу, насіння яких товариством на той момент було закуплено у кількості.

Після надання цих пояснень ГУ Держгеокадастру у Житомирській області жодних заходів не вживало та керівника товариства до адмінвідповідальності не притягувало, що свідчить про відсутність порушень норм земельного законодавства відповідачем.

Відповідач вказує, що позивачем не надано належних документів, на які він посилається в своїй позовній заяві, зокрема, листування між органами прокуратури та Головним управлінням Держгеокадастру.

Вказує, що позивач посилається на таке листування, однак не є його стороною.

Вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що за результатами перевірок комісією Волицької сільської ради було направлено лист до ГУ Держгеокадастру в Житомирській області, яке, в свою чергу, провело перевірку та склало акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 26.11.2021 року №931-ДК/835/АП/09/01-21, яким підтверджено обставини, наведені у акті обстеження земельної ділянки від 02.11.2021 року, який було складено комісією Волицької сільської ради та складено припис від 26.11.2022 року №931-ДК/0488/ПТ/03/01-21. Дані документи були вручені відповідачу під підпис і відповідач дану обставину не заперечує.

Отже, відповідач знав про встановлений факт порушення земельного законодавства, однак намагається ввести суд в оману.

Посилання відповідача на усунення ним порушення вважає хибним, оскільки була введена заборона на проведення перевірок, в тому числі і перевірок дотримання вимог земельного законодавства, тому не було встановлено факт усунення порушень, зазначених у приписі ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 26.11.2022 року №931-ДК/0488/ПТ/03/01-21.

Відповідно до даних мережі інтернет з оприлюдненою аерофотозйомкою території земельної ділянки в різні роки видно, що частина прибережної смуги піддвалася механічному обробітку грунту протягом тривалого часу, а не одноразово, як вказує відповідач.

Відповідач у письмовому запереченні вказав, що не заперечував факт проведення відповідних робіт з метою залуження ґрунтів на частині орендованої земельної ділянки про що і вказував в письмових поясненнях, які були надані до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, копія яких була надана до матеріалів справи.

Відповідач пояснив, що земельна ділянка потребувала суттєвого поліпшення в зв`язку з тим, що ділянка прибережної смуги покрилася купинами мурашників, кротовинами, заросла бур`янами різних сортів. Тому, задля покращення її стану і були проведені відповідні роботи.

На думку відповідача відсутні будь-які підстави стверджувати, що він допустив пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що порушення, які були вказані в акті та приписі Держгеокадастру не були усунуті, а є докази того, що відповідач самостійно звернувся до Держгеокадастру з проханням підтвердити факт усунення ним порушень земельного законодавства на орендованій земельній ділянці.

ГУ Держгеокадастр в Житомирській області у письмових поясненнях вказало, що актом перевірки від 26.11.2021р. встановлено порушення відповідачем земельного законодавства - на момент проведення перевірки встановлено, що на частині земельної ділянки площею 19,7885 га проведено обробіток грунту та проростають сільськогосподарські культури.

Вказує, що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог земельного законодавства та підтверджено актом перевірки від 26.11.2021р.

З позовними вимогами Волицької сільської ради погоджується.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Представник відповідача у засіданні суду заперечив стосовно позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.11.2022 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IХ від 28.04.2021 зареєстровано право власності Волицької сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 1820388600:03:000:0007, загальною площею 184,153 га (т.1, а.с.17).

Як вказав позивач та підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер 1820388600:03:000:0007 на праві власності належала державі в особі Андрушівської РДА.

30.08.2013 року між Андрушівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (орендар) було укладено договір оренди земель водного фонду №110, згідно п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб, відповідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 24.05.2011 №205 та №306 від 29.07.2011 року "Про внесення змін", яка знаходиться на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. Місце розташування та межі земельної ділянки водного фонду, що передається в оренду, зазначена в плані, що міститься в додатку №1 до цього Договору (т.1, а.с.20-22).

Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка водного фонду кадастровий номер якої 1820388600:03:000:0007, загальною площею - 184,1530 га, у тому числі під водним об`єктом (стави, канали) - 53,9761 га, болотами - 22,4003 га, сіножатями - 37,4145 га та пасовищами 65,2143 га, що входять в межі прибережної захисної смуги навколо даного ставка, під гідротехнічною спорудою - 0,7524 га, під польовими дорогами - 1,6993 га, під чагарниковою рослинністю 2,6961 га.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 договору земельна ділянка водного фонду передається в оренду для рибогосподарських потреб; ділянка прибережної захисної смуги: для охорони водного об`єкта.

Цільове призначення земельних ділянок: землі водного фонду.

Умови збереження стану об`єкта оренди: відповідно правил технічної експлуатації ставків та водосховищ.

Згідно п.15 договору передача земельної ділянки водного фонду в оренду здійснюється відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди для рибогосподарських потреб.

За умовами п.27 договору до обов`язків орендаря належить, зокрема, протягом дії цього договору використовувати земельну ділянку згідно її цільового призначення і не змінювати її призначення без згоди орендаря; додержуватись правил екологічної безпеки землекористування; додержуватись режиму використання водоохоронної зони, прибережної захисної смуги.

Договір зареєстровано в Андрушівському районному управлінні юстиції Житомирської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2013.

Додатком №1 до договору сторони затвердили схему земельної ділянки (т.1, а.с.23).

Додатком №2 сторони погодили розрахунок розміру орендної плати (т.1, а.с.24).

Відповідно до акту приймання передачі земельної ділянки водного фонду (додаток №3 до договору) земельну ділянку було передано орендарю (т.1, а.с.25).

В акті зазначено, що використання земельної ділянки, що передається в оренду можливе лише за цільовим призначенням: ставок - для розведення та вирощування товарної риби, прибережна захисна смуга - для охорони водного об`єкту від забруднення, засмічення, виснаження та здійснення певної господарської діяльності, пов`язаної з використанням водних об`єктів.

Згідно рішення Волицької сільської ради 07.12.2020р. №11 розпочато процедуру реорганізації Степківської сільської ради, правонаступником всього майна, прав та обов`язків, якої визначено Волицьку сільську раду (т.1, а.с.18).

02.11.2021 Відділом з питань земельних відносин Волицької сільської ради проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1820388600:03:000:0007, загальною площею - 184,1530 га, що перебуває в оренді СТОВ "Хлібороб" (т.1, а.с.26-28).

Під час обстеження встановлено, що частина даної земельної ділянки загальною площею 20,1574 га, в тому числі, ділянка 1 площею 14,7275 га, ділянка 2 площею 5,0610 га, ділянка 3 площею 0,3689 га, в порушення ст. 61 ЗК України виорана та засіяна озимими культурами.

09.11.2021 позивач надіслав звернення до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №1115-вих щодо вжиття заходів державного нагляду (контролю) (т.1, а.с. 37).

26.11.2021р. на підставі наказу №931-ДК від 10.11.2021р. ГУ Держгеокадастру у Житомирській області проведено обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 1820388600:03:000:0007, загальною площею 184,1530 га, на території Волицької сільської ради, про що складено акт обстеження №931-ДК/348/АО/10/01/-21 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №931-ДК/835/АП/09/01/-21 (т.1, а.с.40-41, 42-43).

Під час обстеження та перевірки встановлено, що на частині земельної ділянки площею 19,7885 га механічним способом проведено обробіток ґрунту (розорано) - проростають сільськогосподарські культури, що є порушенням ст.61 ЗК України та вказує на нецільове використання земельної ділянки.

Згідно виданого ГУ Держгеокадастру у Житомирській області припису від 26.11.2021р. №931-ДК/0488/ПР/03/01-21 зобов`язано СТОВ "Хлібороб" в особі керівника Юянця П.В. усунути порушення вимог земельного законодавства, виявлені при використанні земельної ділянки (т.1, а.с.44-45).

Також, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надіслано відповідачу повідомлення від 26.11.2021р. про виклик керівника СТОВ "Хлібороб" для надання пояснень (т.1, а.с.46).

Керівником відповідача 18.01.2022 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області було надано письмові пояснення, в яких зазначено, що у зв`язку з тим, що земельна ділянка покрилася купинами мурашників, кротовинами, заросла бур`янами товариство було змушене провести механічний обробіток грунту прибережних захисних смуг шляхом переорювання та посіву багаторічних трав. Озима пшениця була посіяна в якості сидерату (т.1, а.с.155-156).

23.05.2022р. позивачем було проведено повторне обстеження ділянки, під час якого встановлено, що земельна ділянка 1 - площею 14.7275 га - засіяна озимою зерновою культурою (ячменем), ділянка 2 - площею 5,0610 га - засіяна озимою зерновою культурою (ячменем). На час повторної перевірки порушення не усунуті (т.1, а.с.30-33).

Листом від 06.06.2022р. № 472 матеріали обстеження були направлені до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області (т.1, а.с.34-35).

У відповіді на лист Волицької сільської ради, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області листом №18-6-0.42-1205/2-22 від 08.06.2022р. повідомило про припинення заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану (т.1, а.с.47).

Вважаючи, що орендована СТОВ "Хлібороб" земельна ділянка використовується з порушенням законодавства, Волицька сільська рада Житомирського району звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" про розірвання договору оренди земель водного фонду №110 від 30.08.2013р.; зобов`язання повернути земельну ділянку кадастровий номер 1820388600:03:000:0007, загальною площею 184,1530 га; стягнення 252170,32 грн. збитків за нецільове використання земельної ділянки.

29.03.2023р. сторонами було проведено спільне комісійне обстеження земельної ділянки, за результатами якої складено акт про те, що на частині земельної ділянки площею 20,1574 га, яка була виорана та засіяна озимими культурами, на час обстеження росте трава, а саме на ділянках площею 5,0610 га та 0,3689 га росте трава, а на ділянці 1 площею 14,7275 га росте трава, однак також зафіксовані залишки стерні, залишені після минулорічного збору урожаю зернових (т.2, а.с.4-9)..

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується.

У статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди земель водного фонду №110 від 30.08.2013р.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 25 Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду.

Орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - дотримання зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування (стаття 24 Закону України "Про оренду землі").

Вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності встановлено також у статті 35 Закону України "Про охорону земель", за змістом якої власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Земельна ділянка кадастровий номер 1820388600:03:000:0007, площею 184,1530 га, яка передана відповідачу в оренду за договором оренди земель водного фонду №110 від 30.08.2013р., має цільове призначення - для рибогосподарських потреб.

Оскільки предметом спору є розірвання договору оренди, тому з`ясуванню підлягає наявність істотних порушень умов договору з боку відповідача, в частині використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Цільове призначення земельної ділянки це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (стаття 1 Закону "Про землеустрій").

Факт використання земельної ділянки за нецільовим призначенням позивач доводить актом обстеження Волицької сільської ради від 02.11.2021р., актом обстеження ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 26.11.2021, актом повторного обстеження Волицької сільської ради від 23.05.2022р., а також викопіюванням з ресурсу Google Earth за 13.10.2019 (т. 1 а.с.206).

Суд звертає увагу, що обстеження земельної ділянки проводились в односторонньому порядку, за відсутності представника СТОВ "Хлібороб".

Позивач не звертався до відповідача щодо надання пояснень про використання спірної земельної ділянки.

Пунктом 58 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-IX від 28.04.2021, розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом, а саме з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Враховуючи той факт, що право державної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1820388600:03:000:0007 було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому вона вважається такою, що перейшла у власність Волицької сільської ради з моменту державної реєстрації права комунальної власності, тобто з 02.11.2022р. (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - т.1, а.с.17).

Тобто, на момент проведення перевірок - 02.11.2021р. та 23.05.2022р. позивач не мав правомочностей власника земельної ділянки, а складені ним акти мають інформативний характер, про що вказувала представник позивача в судовому засіданні.

Щодо перевірки, яку провело ГУ Держгеокадастр у Житомирській області (третя особа), суд вказує наступне.

Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

Згідно підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор ГУ Держгеокадастру має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

ГУ Держгеокадастру у Житомирській області під час обстеження та перевірки 26.11.2021р. встановлено, що на частині земельної ділянки площею 19,7885 га механічним способом проведено обробіток ґрунту (розорано) - проростають сільськогосподарські культури.

Користуючись своїми повноваженнями, третя особа видала припис СТОВ "Хлібороб" щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, виявлених при використанні земельної ділянки державної форми власності, кадастровий номер 1820388600:03:000:0007, загальною площею 19,7885 га.

У письмових поясненнях, поданих на виконання припису, відповідач зазначив що розорювання було здійснено з метою приведення земельної ділянки в належний стан, у зв`язку з її забур`яненням, а озима пшениця посіяна для подальшої сидерації грунту і посіву багаторічних трав.

За наслідками спільного обстеження сторонами земельної ділянки 29.03.2023р. було встановлено, що на частині земельної ділянки площею 20,1574 га, яка була виорана та засіяна озимими культурами, на час обстеження росте трава, а саме на ділянках площею 5,0610 га та 0,3689 га росте трава, а на ділянці 1 площею 14,7275 га росте трава, однак також зафіксовані залишки стерні, залишені після минулорічного збору урожаю зернових.

Слід вказати, що обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі.

При цьому, використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню - це протиправні дії, які тривають у часі та існують на момент звернення позивача до суду.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували систематичне розорювання відповідачем спірної земельної ділянки протягом тривалого часу.

Посилання позивача на викопіюванням з ресурсу Google Earth за 13.10.2019 р., які на його думку підтверджують оброблення земельної ділянки в 2019 році, суд не приймає до уваги, оскільки виходячи з наведених вище норм законодавства, факт розорювання земельної ділянки має підтверджуватися іншими доказами - актом перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення.

Також, суд звертає увагу, що за результатами проведення перевірки ГУ Держгеокадастр у Житомирській області керівника СТОВ "Хлібороб" не було притягнено до адміністративної відповідальності, а лише видано припис про усунення порушень та надання пояснень, що відповідачем було здійснено. Доказів протилежного суду не надано.

У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 143 ЗК примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт а).

Згідно зі статтею 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення умов договору, як істотного порушення здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Враховуючи вищенаведене, договір може бути розірваний судом за умови встановлення не лише наявності істотного порушення договору, але й наявності шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також суд має установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 252170,32 грн. позивач визначив на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 за формулою 3: Шц = Пн x 0,33 x (Нп + Нф x Кр) x Ко x Кі , де Шц - розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, порушення режиму, нормативів і правил використання земель, гривень;

Пн - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, або земельної ділянки чи земель, що використовуються з порушенням режиму, нормативів і правил використання земель, гектарів.

При дослідженні розрахунку розміру шкоди, суд встановив, що площу земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, позивач вказав згідно своїх перевірок, які проводились 02.11.2021 р. та 23.05.2023 р., а саме 20,1574 га.

Суд звертає увагу, що площа земельної ділянки, визначена ГУ Держгеокадастру у Житомирській області під час перевірки 26.11.2021 р., становить 19,7887 га.

Пунктом 1 Методики визнано, що Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання (далі - розмір шкоди).

Згідно пунктів 7, 7-1 Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним особам та громадянам, - територіальними органами Держгеокадастру.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);

протокол про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Волицька сільська рада не наділена повноваженнями здійснювати розрахунок шкоди, заподіяної використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, а також використала вихідні дані, які не співпадають з даним ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, вказаними в актах обстеження та перевірки.

Окрім того, за результатами проведеної ГУ Держгекодастру у Житомирській області перевірки, справа про адміністративне правопорушення не відкривалась, а тому підстави для розрахунку розміру шкоди взагалі відсутні.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено всіх необхідних критеріїв істотності порушення зобов`язання, які є підставою для розірвання договору за рішенням суду.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягара доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Виходячи з приписів ст.ст. 73, 74, 76 ГПК України, позивач мав довести факт систематичного розорювання відповідачем частини земельної ділянки шляхом подання належних доказів, які містять інформацію щодо здійснення розорювання землі в різні періоди часу і протягом тривалого часу.

Суд звертає увагу, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони.

Підсумовуючи усе вищевикладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням та завдання цим збитків, а тому позовні вимоги про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення збитків за нецільове використання земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Судові витрати за результатами розгляду справи

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.06.23

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу (рек. з пов)

- відповідачу (на ел. пошту: 05385826@ukr.net)

- Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області на ел. пошту: zemagentstvo.zt@ukr.net