Рішення

від 05.06.2023 по справі 908/419/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/61/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2023 Справа № 908/419/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «ЮВІС», код ЄДРПОУ 19093004 (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, буд. 1 А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ», код ЄДРПОУ 43833930 (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 68)

про стягнення 84033,21 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

09.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «ЮВІС» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ» суми 76698,00 грн. заборгованості (надлишково перерахованих грошових коштів), суми 6005,07 грн. інфляційних втрат, суми 1330,14 грн. 3% річних. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 16, 202, 509, 525, 526, 530, 625, 626-629, 655-658, 663, 692, 712, 714, 1212 ЦК України ст. ст. 177, 179, 180 ГК України, ст.ст. 4, 56 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно протоколом автоматизованого розподілу від 09.02.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/419/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2023 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

До господарського суду 01.03.2023 від позивача надійшло клопотання з долученими до нього доказами усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 14.02.2023.

Ухвалою суду від 08.03.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/419/23, присвоєний номер провадження 9/61/23. Справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а саме - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі але не пізніше 31.03.2023.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ», код ЄДРПОУ 43833930 є: 69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 68.

Ухвала суду від 08.03.2023 про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу на вказану вище адресу і була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України справу розглянуто 05.06.2023. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП «ЮВІС» (споживач, позивач у справі) приєдналось до публічного договору Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ» (постачальник, відповідач у справі) про постачання електричної енергії Споживачу, шляхом підписання заяви-приєднання (Додаток №2 до договору) на умовах, викладених в Комерційні пропозиції КПЕ20-075 від 15.01.2021.

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами шляхом приєднання Споживача до умов цього договору, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх Споживачів (п. 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість купленої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пунктів 5.1.-5.2., 5.5. договору, разом із заявою-приєднання до умов Договору (Додаток № 2), та не пізніше 01 грудня кожного поточного року, Споживач надає Постачальнику на погодження відомості про розмір очікуваного помісячного споживання електричної енергії на відповідні розрахункові періоди наступного року. До 15 числа місяця, що передує місяцю постачання електроенергії, Споживач надає Постачальнику планові обсяги споживання електроенергії, згідно Додатку № 3 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії», а також для Споживачів групи «А» - погодинні обсяги споживання електричної енергії на місяць постачання (Додаток № 3.1 «Погодинні обсяги споживання електричної енергії»). Споживач має право коригувати обсяги постачання електроенергії в місяці постачання.

Відповідно до п. 6.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №1 до цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, в тому числі у разі її зміни (п. 6.3 договору).

Пунктом 6.5 договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки передбачені комерційною пропозицією. Зазначений строк не може бути меншим за 5 днів з дня отримання платіжного документа Споживача. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів (п. 6.6 договору).

Додатком № 1 до договору є Комерційна пропозиція №КПЕ20-075 від 15.01.2021, в умовах якої сторони узгодили порядок оплати електричної енергії, а саме:

В пункті 5.1. Комерційної пропозиції встановлено, що Постачальник до 20 числа місяця, що передує місяцю постачання електроенергії надає Споживачу рахунок на оплату електроенергії згідно заявленого Споживачем обсягу постачання електроенергії у відповідному місяці.

В пункті 5.2. Комерційної пропозиції встановлено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:

- до 24 дня місяця, що передує розрахунковому періоду - 35% від орієнтовної вартості електричної енергії, що буде використана у розрахунковому періоді, визначеної відповідно до п. 5.3. даної Комерційної пропозиції;

- до 5 дня розрахункового періоду - 35% від орієнтовної вартості електричної енергії, що буде використана у розрахунковому періоді, визначеної відповідно до п. 5.3. даної Комерційної пропозиції;

- до 15 дня розрахункового періоду - 30% від орієнтовної вартості електричної енергії що буде використана у розрахунковому періоді, визначеної відповідно до п 5 3. даної Комерційної пропозиції;

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію здійснюється в строк до 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до фактичного обсягу споживання електроенергії. Підставою для оплати Споживачем фактичного обсягу спожитої електроенергії є рахунок, який надає Постачальник за фактичним обсягом спожитої електроенергії на підставі даних, наданих оператором ринку».

22 лютого 2022 року Сторонами була укладена Додаткова угода до Договору, умовами якої пункт 5.2. Комерційної пропозиції № КПЕ20-075 від 15 січня 2021 р. викладено у новій редакції: « 100 % оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється Споживачем на рахунок Постачальника до 25 лютого 2022 року від орієнтовної вартості електричної енергії, що буде використана у березні 2022 року, визначеної відповідно до п. 5.3. даної Комерційної пропозиції».

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору відповідач здійснив фактичну поставку електричної енергії, а позивач здійснив оплату її вартості в наступному розмірі:

Дата оплатиСума здійсненої оплати (грн.)ПідставаКількість (тис.Квт.год.) фактично поставленої/спожитої електричної енергіїВартість (грн.)04.02.202177755,50 (Пл. доруч. № 5683 від 04/02/2021)Рахунок № 191 від 16.01.2021 - Оплата за постач, ел. енергії лютий 2021 19.02.202179255,50 (Пл. доруч. № 5706 від 19/02/2021)Рахунок № 415 від 19.02.2021 - Оплата за постач, ел. енергії березень 202116,812 (Акт купівлі-продажу електроенергії № 30 від 28.02.21)62174,47

24.03.202179255,50 грн. (Пл. доруч. № 5790 від 24/03/2021)Рахунок № 613 від 19.03.2021 - Оплата за постач, ел. енергії квітень 202117,127 (Акт купівлі-продажу електроенергії № 351 від 31.03.21)63339,41 21.04.202160044,40 грн. (Пл. доруч. № 5835 від 21/04/2021)Рахунок № 785 від 20.04.2021 -Оплата за -постач, ел. енергії травень 20211,081 (Акт купівлі-продажу електроенергії № 618 від 30.04.21)3997,78 25,343 (Акт купівлі-продажу електроенергії № 792 від 31.05.21)93723,98 12,897 (Акт купівлі-продажу електроенергії № 1009 від 30.06.21)47695,9422.06.202157404,40 грн. (Пл. доруч. № 5966 від 22/06/2021)Рахунок № 1185 від 18.06.2021 -Оплата за постач, ел. енергії липень 202117,471 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 1174 від 31.07.21)64611,6022.07.202157404,40 грн. (Пл. доруч. № 6021 від 22/07/2021)Рахунок № 1365 від 20.07.2021 -Оплата за постач, ел. енергії серпень 202117,232 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 1389 від 31.08.21)73095,0509.08.202174204,40 грн. (Пл. доруч. № 6055 від 09/08/2021)Рахунок № 1362 від 06.08.2021 - Оплата за постач, ел. енергії серпень 202110,962 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 1514 від 30.09.21)47117,0922.09.202195755,50 грн. (Пл. доруч. №6120 від 22/09/2021)Рахунок № 1676 від 21.09.2021 - Оплата за постач, ел. енергії жовтень 20216,246 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 1715 від 31.10.21)41537,2822.10.2021118255,50 грн. (Пл. доруч. № 17931 від 22/10/2021)Рахунок № 1827 від 20.10.2021 -Оплата за постач, ел. енергії листопад 20218,208 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 1854 від 30.11.21)68472,94 9,639 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 2008 від 31.12.21)67571,5122.12.202165009,52 грн. (Пл. доруч. № 18051 Від 22/12/2021)Рахунок № 2103 від 21.12.2021 - Оплата за постач, ел. енергії січень 202211,772 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 129 від 31.01.22)74572,7021.01.202267421,52 грн. (Пл. доруч. № 18110 від 21/01/2022)Рахунок № 124 від 19.01.2022 - Оплата за постач, ел. енергії лютий 20228,987 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 257 від 28.02.22)56930,41

23.02.2022 77921,28 грн. (Пл. доруч. № 18184 від 23/02/2022)Рахунок № 278 від 21.02.2022 - Оплата за постач, ел. енергії березень 20227,921 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 358 від 31.03.22) 50177,57 2,837 (Акт купівлі -продажу електроенергії № 470 від 30.04.22) 17971,69 Разом:909687,42 174,535832989,42

Отже, як зазначив позивач, вартість спожитої ним електричної енергії за вказаний період відповідно до актів купівлі-продажу електроенергії складає 832989,42 грн, що на 76698,00 грн менше ніж фактично сплачено позивачем.

У позові позивач посилався на те, що починаючи з травня 2022 відповідач перестав здійснювати постачання електричної енергії Споживачу за Договором з невідомих для позивача причин.

В підпункті 12 пункту 9.2. Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується протягом 3 (трьох) днів від дати, коли Постачальнику стало відомо про нездатність продовжувати постачання електричної енергії Споживачу, він зобов`язується проінформувати Споживача про: право Споживача вибрати іншого електропостачальника; наслідки для Споживача у випадку не обрання ним нового електропостачальника; право Споживача перейти до електропостачальника, на якого в установленому порядку покладені спеціальні обов`язки (постачальник «останньої надії»); право Споживача на відшкодування збитків, завданих у зв`язку з неможливістю подальшого виконання Постачальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 6.7 договору встановлено, що у випадку переплати за фактично спожитий обсяг електричної енергії, сума переплати зараховується як авансовий платіж за спожиту електричну енергію в наступних періодах, або повертається на поточний рахунок споживача за його письмовою вимогою протягом п`яти банківських днів з дня отримання такої вимоги, за умови наявності узгодженого Акту звіряння.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 01.06.2022 було направлено на адресу відповідача лист-вимогу № 10 від 01.06.2022 про повернення суми надмірно сплачених коштів у розмірі 76698,00 грн. До листа-вимоги додано Акт звірки взаємної заборгованості. Також відповідача, з урахуванням п. 14.5 договору було повідомлено про прийняття позивачем рішення про дострокове розірвання Договору про постачання електричної енергії Споживачу.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначена вище кореспонденція отримана відповідачем 29.06.2022.

Втім, як зазначив позивач в позовній заяві, його вимога була залишена відповідачем без реагування, заборгованість не сплачена.

Зазначене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/419/23.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобов`язань щодо перерахування на користь відповідача вартості електричної енергії за період лютий 2021 - березень 2022 на загальну суму 909687,42 грн. Також суду надані акти купівлі-продажу електроенергії, які свідчать, що за вказаний період позивачем фактично було спожито електричну енергію на загальну суму 832989,42 грн. Отже переплата склала 76698,00 грн.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів, які б свідчили про наявність обов`язку у позивача здійснити оплату на користь відповідача зазначених в позові грошових коштів (76698,00 грн) за надання відповідних послуг (постачання електричної енергії), суду не надано.

Суду надані докази звернення позивача з вимогою № 10 від 01.06.2022 до відповідача про повернення суми попередньої оплати, яка, як зазначив позивач в позовній заяві, була залишена відповідачем без реагування, заборгованість не сплачена.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 76698,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Внаслідок порушення відповідачем строків повернення надмірно перерахованих коштів позивач, враховуючи положення ст. 625 ЦК України, нарахував до стягнення з відповідача суму 1330,14 грн 3% річних за період прострочення з 06.07.2022 по 01.02.2023 та суму 6005,07 грн інфляційних втрат за період прострочення з липня 2022 по грудень 2022.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. зазначалося, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Відтак, з огляду на те, що відповідачем неналежним чином виконано його грошове зобов`язання перед позивачем з повернення надмірно перерахованих коштів (авансового платежу), нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

Як було зазначено судом вище, відповідач вимогу про повернення зайво перерахованих коштів отримав 29.06.2022. Враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України граничний строк повернення надмірно отриманих коштів спливає 05.07.2022 (29 червня 2022 + 7 днів). Прострочення починається з 06 липня 2022, як вірно визначено позивачем.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що їх здійснено правильно, тому вимоги позивача про стягнення 3% річника та інфляційних втрат задовольняються судом у заявлених позивачем розмірах.

Згідно з приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ», код ЄДРПОУ 43833930 (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 68) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «ЮВІС», код ЄДРПОУ 19093004 (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, буд. 1 А) суму 76698 (сімдесят шість тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн 00 коп. заборгованості, суму 1330 (одну тисячу триста тридцять) грн 14 коп. 3% річних, суму 6005 (шість тисяч п`ять) грн 07 коп, інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ», код ЄДРПОУ 43833930 (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 68) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «ЮВІС», код ЄДРПОУ 19093004 (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, буд. 1 А) суму 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва