Рішення

від 02.06.2023 по справі 910/14591/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.06.2023Справа № 910/14591/22

Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРАНСПОРТНА СПІЛКА УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ БРЕНДС"

про стягнення 413 967,95 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРАНСПОРТНА СПІЛКА УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ БРЕНДС" про стягнення 413 967,95 грн., у тому числі 311 682,00 грн. основного боргу, 3 962,69 грн. 3 % річних, 19 978,30 грн. інфляційних втрат, 66 044,96 грн. пені, 12 300,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором транспортного експедирування Б/Н від 07.01.2020 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг з перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/14591/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

21.04.2023, 02.05.2023, 17.05.2023, 26.05.2023 та 31.05.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заяви про прискорення судового розгляду.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/14591/22 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення - позивачу.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105493382434 не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку від 08.03.2023: Повернення за зворотною адресою: "За закінченням встановленого терміну зберігання".

Крім того, 10.03.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105493382434, який не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку: "За закінченням встановленого терміну зберігання".

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРАНСПОРТНА СПІЛКА УКРАЇНА" (далі - Позивач/Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ БРЕНДС" (далі - Відповідач/Замовник) було укладено Договір транспортного експедирування (далі - Договір), згідно якого Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Замовника надати організувати або забезпечити виконання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних із перевезенням вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському або міжнародному сполученні, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуга згідно умов цього договору.

У пункті 2.1. Договору сторони погодили, що Замовник надає Експедитору в оригіналі або за допомогою факсимільного, або електронного зв`язку, реквізити яких вказано в цьому договорі, заявку (контракт-заявку) на перевезення за підписом уповноваженої особи та завіреної печаткою. Факсимільний або електронний примірник заявки (контракт-заявки) має силу оригіналу до отримання від Замовника оригіналу заявки (контракт-заявки) за підписом уповноваженої особи та завіреної печаткою Замовника.

Згідно пункту 5.1. Договору, загальна сума договору визначається згідно заявок (контракт-заявок) до цього договору і містить у собі: - винагороду (плату) Експедитора за організацію перевезень вантажів згідно умов договору; - суму відшкодування витрат третьої особи, з якою Експедитор уклав договір на здійснення перевезення вантажів. Сума коштів, отримана для відшкодування витрат третій особі, є власністю третьої особи і повинна бути їй перерахована, згідно умов договору, укладеного з такою третьою особою; - суму інших витрат Експедитора, які понесені ним при виконанні цього договору, якщо вона може бути визначена при укладанні договору. У разі, якщо суму інших витрат Експедитора, яка підлягає відшкодуванню Замовником, неможливо визначити при укладанні цього договору, вказана сума збільшує загальну суму договору, визначену в заявці (контракт-заявці).

Відповідно до пункту 5.3. Договору, Замовник зобов`язується зробити оплату в національній валюті України за цим Договором протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту розвантаження транспортного засобу, якщо в заявці (контракт-заявці) не зазначене інше, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Експедитора.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що Замовник зобов`язується зробити оплату в національній валюті України за цим Договором протягом 5 (п яти) банківських днів з моменту розвантаження транспортного засобу, якщо в заявці (контракт-заявці) не зазначене інше, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Експедитора.

Згідно пункту 5.4. Договору, ціни є договірними і визначаються за згодою Сторін, винятково виходячи з конкретної ситуації на ринку транспортно- експедиційних послуг та вказуються в заявці (контракт-заявці) на перевезення.

Відповідно до пункту 9.1. Договору сторони погодили що, цей договір вступає в дію з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2021 року включно. Якщо жодна із Сторін за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору не попередить іншу Сторону про розірвання договору, то цей договір зберігає свою дію на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Статтею 931 Цивільного кодексу України визначено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного сторонами Договору транспортного експедирування Б/Н від 07.01.2020, позивачем було отримано від відповідача заявка на перевезення вантажу № 143 від 06.07.2022 по маршруту: Італія (Marzano) - Чоп - м. Київ, на загальну суму 161 656,00 грн., що підтверджується актом надання послуг по організації перевезення вантажу № РН-000146 від 20.07.2022 та заявка № 169 від 19.07.2022 по маршруту: Італія (Карісоло-Маасала Ломбард\а) - Чоп - м. Київ,

на загальну суму 188 682,00 грн., що підтверджується актом надання послуг по організації

перевезення вантажу № РН-000163 від 29.07.2022.

На виконання договору, позивачем було здійснено організацію перевезення вантажу, що підтверджується CMR-накладними: А № 041908 від 13.07.2022 та А № 116896 від 26.07.2022.

Відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості за Договором транспортного експедирування Б/Н від 07.01.2020 в загальному розмірі 38 656,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 10 від 01.08.2022 в сумі 10 000,00 грн.; № 3417 від 09.08.2022 в сумі 8 656,00 грн.; № 3435 від 22.08.2022 в сумі 20 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов Договору транспортного експедирування Б/Н від 07.01.2020 та норм чинного законодавства в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати послуг перевезення, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 311 682,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту часткового виконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг з перевезення вантажу за Договором транспортного експедирування Б/Н від 07.01.2020 та факту наявності заборгованості у розмірі 311 682,00 грн., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 311 682,00 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано пеню в сумі 66 044,96 грн., 3% річних в сумі 3 962,69 грн., інфляційні втрати в сумі 19 978,30 грн., штраф в сумі 12 300,00 грн.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 6.6. Договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості послуг Експедитора та інших платежів, згідно умов цього договору, Замовник виплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати. Термін позовної давності на стягнення неустойки встановлюється у три роки. У випадку прострочення розрахунку понад 45 календарних дні Замовник сплачує Експедитору штраф у розмірі 10% від вартості вантажу, що перевозився та за перевезення якого виникла заборгованість.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 6.6. Договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за Договором транспортного експедирування Б/Н від 07.01.2020, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 66 044,96 грн., 3% річних в сумі 3 962,69 грн., інфляційних втрат в сумі 19 978,30 грн. та штрафу в сумі 12 300,00 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом січня-травня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».

Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.

Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на вищезазначені обставини та період перебування судді Приходько І.В. у відпустці, повний текст судового рішення по справі № 910/14591/22 виготовлено 02.06.2023.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРАНСПОРТНА СПІЛКА УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ БРЕНДС" про стягнення 413 967,95 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ БРЕНДС" (02068, місто Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 5-А, приміщення 10; ідентифікаційний код: 40660479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРАНСПОРТНА СПІЛКА УКРАЇНА" (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Чубинського, будинок 3, квартира 103; ідентифікаційний код: 39851209) заборгованість в розмірі 311 682 (триста одинадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп., пеню в розмірі 66 044 (шістдесят шість тисяч сорок чотири) грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 3 962 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 69 коп., інфляційні втрати в розмірі 19 978 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 30 коп., штраф в розмірі 12 300 (дванадцять тисяч триста) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 209 (шість тисяч двісті дев`ять) грн. 52 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2023.

Суддя І.В. Приходько