Рішення

від 05.06.2023 по справі 910/2718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2023Справа № 910/2718/23Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Першого заступника керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна - Трансервіс»

про стягнення 37 026, 70 грн.

Без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна - Трансервіс» про стягнення 37 026, 70 грн.

07.03.2023 від Першого заступника керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) надійшла заява про усунення недоліків, у якій прокурор усунув недоліки зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.08.2019 посадовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у м. Києві ВДК АЗК UPG проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля маркії VOLVO FM 440, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , перевізник та власник транспортного засобу - ТОВ «Україна - Трансервіс» (далі - Відповідач).

Зазначений автомобіль здійснював перевезення вантажу по маршруту руху: с. Соснівка Макарівського району - м. Київ, вул. Хорольська, 96 км.

За наслідками перевірки транспортного засобу та зважування транспортного засобу оператором ГВК надано талон про результати зважування, інспектором складено довідку №0013045 від 19.08.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 19.08.2019 №0006243 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акт від 19.08.2019 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно яких відповідач здійснював перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме, повна маса: нормативно допустима - 40 т, фактична - 47,3 т, осьового навантаження здвоєні осі 30,55 т та 16,75 т при допустимих 16 т.

З урахуванням викладеного, проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 19.08.2019 № 0006242, згідно якого нараховано плату за проїзд в розмірі 1329, 60 євро, про що повідомлено відповідача шляхом направлення листа-повідомлення №51802/18/24-19 від 18.09.2019, №24851/5.2/24-22 від 15.08.2022.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, окружною прокуратурою скеровано лист в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 12.08.2022, 20.10.2022, 07.12.2022, 13.01.2023 з відповідів на які стало відомо, що Укртрансбезпекою заходи цивільно-правового характеру, зокрема, звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості не вживались та вжиття таких заходів не планувалось. Водночас, останнє обмежилось лише направленням на адресу відповідача листа з вимогою погашення заборгованості. В подальшому жодних дієвих заходів стягнення заборгованості перед Державним бюджетом не вживало.

Крім того, Державна служба України з безпеки на транспорті підтверджує факт порушення інтересів держави у зв`язку з несплатою нарахованої плати за проїзд, висловлює прохання до органів прокуратури звернутись з відповідним позовом до суду, фактично відмовляючись від свого безпосереднього обов`язку по захисту інтересів держави, перекладаючи такий обов`язок на прокурора.

Вище викладене свідчить про не здійснення з боку Державної служби України з безпеки на транспорті повноважень щодо захисту інтересів держави, покладених на неї чинним законодавством, а тому відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в даному випадку є підстави для вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову саме прокурором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідач не здійснив перерахування плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту у повному обсязі, в результаті чого, в останнього утворилась заборгованість перед Державною службою України з безпеки на транспорті в розмірі 37 026, 70 грн.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави.

Так, 19.08.2019 Державній службі України з безпеки на транспорті стало відомо про перевищення транспортним засобом, що належить відповідачу, нормативних вагових параметрів під час користування автомобільними дорогами, про що посадовими особами управління складений відповідний акт.

У подальшому, направлено відповідачу 18.09.2019 розрахунок, повторно 15.08.2022.

При цьому, самостійно з позовом про стягнення заборгованості Державна служба України з безпеки на транспорті до суду не звернулась.

Таким чином, Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, жодних дієвих заходів щодо захисту майнових інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, зокрема, звернення до суду не вжито, що підтверджується листами від 21.12.2022, 25.01.2023.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, окружною прокуратурою скеровано лист в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 12.08.2022, 20.10.2022, 07.12.2022, 13.01.2023 відповіді на які стало відомо, що Укртрансбезпекою заходи цивільно-правового характеру, зокрема, звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості не вживались та вжиття таких заходів не планувалось. Водночас, останнє обмежилось лише направленням на адресу відповідача листа з вимогою погашення заборгованості. В подальшому жодних дієвих заходів стягнення заборгованості перед Державним бюджетом не вживало.

03.05.2018 набрали чинності зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 320 до підпункту 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, відповідно до яких Укртрансбезпека вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відтак, своєчасне неподання до суду органом Державної служби України з безпеки на транспорті позову про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами належного йому транспортного засобу із перевищенням вагових нормативів свідчить про неналежне здійснення цим органом владних повноважень.

Така ж правова позиція в аналогічних за змістом правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року в справі № 904/31/19.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом Солом`янською окружною прокуратурою м. Києва було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в зв`язку з невжиттям компетентним органом заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин 1, 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 12.11.2019 у справі № 904/31/19, Державна служба України з безпеки на транспорті має повний обсяг процесуальної дієздатності щодо захисту майнових інтересів держави, відповідні повноваження передбачені статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та підпунктами 2, 15, 27 пункту 5 названого Положення (чим також підтверджуються твердження прокурора щодо неналежного здійснення позивачем своїх повноважень та невжиття вичерпних заходів щодо відновлення порушених прав держави).

19.08.2019 посадовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у м. Києві ВДК АЗК UPG проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO FM 440, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , перевізник та власник транспортного засобу - ТОВ «Україна - Трансервіс» .

За наслідками перевірки транспортного засобу та зважування транспортного засобу оператором ГВК надано талон про результати зважування, інспектором складено довідку №0013045 від 19.08.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 19.08.2019 №0006243 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акт від 19.08.2019 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно яких відповідач здійснював перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме, повна маса: нормативно допустима - 40 т, фактична - 47,3 т, осьового навантаження здвоєні осі 30,55 т та 16,75 т при допустимих 16 т.

З урахуванням викладеного, було проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 19.08.2019 № 0006242, згідно якого нараховано плату за проїзд в розмірі 1329, 60 євро,

Пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктом 3 частини 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

За умовами пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до підпунктів 3 - 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно з пунктом 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В , де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 311 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Суд зазначає, що розмір плати за проїзд визначено відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879.

Згідно з частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства.

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 Господарського кодексу України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 Господарського кодексу України).

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Проте, відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів належним йому транспортним засобом. Також відповідачем не надано й доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування відповідного правопорушення та нарахування стягуваної суми грошових коштів.

Разом із тим, судом встановлено, що відповідачем, у порушення пункту 31-1 Порядку № 879, спірну плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не внесено, в зв`язку із чим у відповідача перед бюджетом утворилася заборгованість в розмірі 37 026, 70 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 37 026, 70 грн..

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНА-ТРАНСЕРВІС» (Україна, 04073, місто Київ, вул. Кирилівська, будинок 160, корпус Б, приміщення 152, код 37949839) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, ідентифікаційний код 39816845) - 37 026 (тридцять сім тисяч двадцять шість) грн. 70 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНА-ТРАНСЕРВІС» (Україна, 04073, місто Київ, вул. Кирилівська, будинок 160, корпус Б, приміщення 152, код 37949839) на користь Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва