Рішення

від 24.05.2023 по справі 915/17/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року Справа № 915/17/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Степанової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Вознесенської окружної прокуратури (56501, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, пров. Костенка, буд. 2; адреса електронної пошти: voznes@myk.gp.gov.ua)

в інтересах держави в особі: Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 48; адреса електронної пошти: yuzhvk@gmail.com; ідентифікаційний код 33850880)

до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «ЮТЕЛ» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Костянтинівська, буд. 13; адреса електронної пошти невідома; ідентифікаційний код 22428276)

про: стягнення 175 401,14 грн,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: прокурор Левкович А.Є., за посвідченням,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

02.01.2023 Керівник Вознесенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі з позовною заявою № 53/5-7241ВИХ-22 від 26.12.2022 (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «ЮТЕЛ» на користь Южноукраїнської міської ради Миколаївської області заборгованість за договором від 06.02.2020 № 01 про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська у розмірі 175401,14 грн, з яких: сума основного боргу - 125 000,00 грн, інфляційні втрати - 41913,49 грн, 3% річних у сумі 8487,65 гривень.

2. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір за подачу позовної заяви.

3. Про час розгляду позову повідомити сторін, Вознесенську окружну прокуратуру та Миколаївську обласну прокуратуру.

Позовні вимоги у даній справи ґрунтуються на підставі: умов Договору про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020, з додатками; рішення Южноукраїнської міської ради №657 від 31.07.2012 «Про затвердження Порядку залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнськ» та Порядку залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська; листування учасників справи, зокрема - претензії №1 від 10.02.2020 (вих. № 21/02-34/407 від 09.02.2021) та претензії № 2 від 26.05.2021 (вих. № 10/02-34/1671 від 27.05.2021), з відповіддю на них № 13 від 13.08.2021; застосування норм ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 173, 174, 198, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 549, 612, 625 Цивільного кодексу України, приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»; та мотивовані тим, що в порушення договірних зобов`язань відповідачем кошти пайової участі в розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська до місцевого бюджету перераховані не в повному обсязі, а лише 12.02.2020 - 33163 грн. та 28.12.2020 - 40000 грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 125 000 грн, що підтверджується розрахунком Відділу містобудування та архітектури Южноукраїнської міської ради.

Ухвалою суду від 09.01.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/17/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07 лютого 2023 року о 10:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 07.02.2023 було відкладено підготовче засідання на 07 березня 2023 року о 10:00.

07.02.2023 до суду від Южноукраїнської міської ради надійшло клопотання б/н та без дати (вх. № 1396/23) про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою від 07.03.2023 суд закрив підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 04 квітня 2023 року о 10:40.

29.03.2023 до суду від позивача надійшло клопотання № 21/02-34/754 від 21.03.2023 про розгляд справи без участі уповноваженого представника міської ради.

В судовому засіданні 04.04.2023, яке відбулося за участю прокурора, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово прокурора, та за результатами проведеного засідання, оголосив перерву до 02 травня 2023 року об 11:00.

18.04.2023 до суду від позивача надійшло клопотання № 21/02-34/967 від 07.04.2023 про розгляд справи без участі уповноваженого представника міської ради.

В судовому засіданні 02.05.2023 суд розпочав дослідження доказів, у ході якого виникли окремі питання до позивача.

За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 24 травня 2023 року об 11:00; постановлено позивачу - Южноукраїнській міській раді Миколаївської області у строк до 15.05.2023 надати суду та направити іншим учасникам справи письмові пояснення щодо підстав та порядку визначення у Договорі № 01 від 06.02.2020 розміру пайової участі замовника у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська для житлових будинків, з огляду на приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ та Порядку залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська, затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради № 657 від 31.07.2012.

19.05.2023 засобами поштового зв`язку до суду від позивача надійшли пояснення № 21/02-34/1238 від 10.05.2023 на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.05.2023 по справі № 915/17/23.

У вказаних поясненнях позивачем зазначено, зокрема, таке:

«06.02.2020 між Южноукраїнською міською радою Миколаївської області та ПП ВКФ «ЮТЕЛ» укладено та підписано договір про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська.

При цьому, розмір пайового внеску, за домовленістю сторін договору визначений в розмірі, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», а саме: 2 відсотки вартості будівництва об`єкта.

Викладеним підтверджується, що ПП ВКФ «ЮТЕЛ», будучи обізнаним із приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», добровільно звернулось до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області із заявою в якій висловило прохання, на добровільних засадах, прийняти участь у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнськ в спосіб сплати пайового внеску в розмірі, що визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», а саме: 2 відсотки вартості будівництва об`єкта.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» дійсно скасовано обов`язок Забудовника по сплаті пайового внеску. Разом з тим, вказаний Закон не містить жодних заборон на отримання міськими радами коштів на розвиток інфраструктури громад у випадках, коли сплата таких коштів здійснюється за власною волею та бажанням платника (Забудовника, тощо), який в силу приписів Господарського кодексу України здійснює свою господарську діяльність на власний розсуд та ризик і вправі самостійно розпоряджатись власними грошовими коштами.

Южноукраїнська міська рада Миколаївської області не вчиняла жодних дій для примушення та/або схиляння ПП ВКФ «ЮТЕЛ» до укладення договору про пайову участь, а лише люб`язно погодилась із проханням ПП ВКФ «ЮТЕЛ» укласти договір про пайову участь для того, щоб у ПП ВКФ «ЮТЕЛ» була належна правова підстава прийняти посильну участь у розбудові інфраструктури міста Южноукраїнська».

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 09.01.2023 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали була отримана Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма «ЮТЕЛ» 30.01.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501012218.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву тривав до 14.02.2023 включно.

Разом із тим, ні протягом встановленого строку, ні станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

В судове засідання 24.05.2023 з`явився лише прокурор, якого суд заслухав. Інші учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за участю прокурора та за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 24.05.2023 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши прокурора в судовому засіданні, суд -

В С Т А Н О В И В:

Предметом даного позову виступає майнова вимога прокурора в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про стягнення з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «ЮТЕЛ» заборгованості за договором про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста, а також інфляційних втрат та процентів річних, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Суд зауважує, що статтею 1311 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст.4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Так, пунктом 3 вказаного Рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти публічного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості у набутті і реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Суд наголошує, що додержання законності у процесі реалізації правовідносин пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури, зокрема в частині надходження відповідних грошових коштів до бюджету місцевої громади має важливе значення.

Крім того, суд зауважує, що вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Зі змісту положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

Згідно правової позиції Верховного суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, а також у постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому надані повноваження органу виконавчої влади.

Враховуючи викладене, в даному випадку органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Южноукраїнська міська рада. Разом із тим, наявність у приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «ЮТЕЛ» заборгованості по сплаті коштів пайової участі свідчить про неналежний захист інтересів територіальної громади в частині ефективного контролю за повнотою надходження коштів до бюджету, що в свою чергу загрожує розвитку інфраструктури міста. Окрім цього, в своєму листі від 06.06.2022, Южноукраїнською міською радою зазначено про відсутність в структурі виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради юристів, які б могли підготувати відповідний позов до суду, що також свідчить про неналежний захист інтересів держави в частині повного вжиття заходів щодо стягнення заборгованості до бюджету.

За наявності підстав та повноважень на звернення до суду уповноваженим суб`єктом, Южноукраїнською міською радою не вживаються заходи до забезпечення судового захисту порушених інтересів держави, що свідчить про пасивну поведінку уповноваженого органу та має своїм наслідком неналежне здійснення захисту інтересів держави.

Сам факт не звернення до суду позивача з позовною заявою, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави та громади, свідчить про те, що орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо стягнення коштів до бюджетів, у зв`язку із чим у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та громади, а також звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що даний випадок з урахуванням вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключним (нездійснення захисту інтересів держави), а тому у Керівника Вознесенської окружної прокуратури були підстави для пред`явлення позову в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області.

З урахуванням наведеного, судом по суті спірних правовідносин встановлені такі обставини.

25.04.2017 Приватному підприємству виробничо-комерційній фірмі «ЮТЕЛ» Управлінням містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Южноукраїнської міської ради були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 05-17 на будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими та господарськими приміщеннями з почерговим введенням в експлуатацію по вул. Молодіжній, м. Южноукраїнськ, Миколаївської області.

У період з 08.06.2017 по 23.06.2020, згідно сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ122210225686, відповідачем здійснено будівництво об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими та господарськими приміщеннями по вул. Молодіжній, 2 в м. Южноукраїнську Миколаївської області».

Під час будівництва, 29.01.2020 Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «ЮТЕЛ» звернулося до Южноукраїнської міської ради із заявою від 28.01.2020 про укладання договору на залучення пайового внеску на розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська за об`єктом: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими господарськими приміщеннями, що знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 2» до якої долучено дані щодо кошторисної вартості об`єкта будівництва, копію технічного паспорту та копію документу, що засвідчує право заявника на земельну ділянку.

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі заяви Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «ЮТЕЛ» від 28.01.2020 про укладання договору на залучення пайового внеску на розвиток інфраструктури, між Южноукраїнською міською радою та Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «ЮТЕЛ» (як замовником), 06 лютого 2020 року був укладений Договір про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 (далі - Договір), предметом якого виступила пайова участь Замовника у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська.

За умовами наведеного Договору:

- пайова участь Замовника визначається тільки у формі грошовою внеску (п. 1.2);

- пайова участь вноситься у зв`язку із будівництвом Замовником об`єкта містобудування міста Южноукраїнська, а саме: будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими та господарськими приміщеннями по вул. Молодіжній, 2 в м. Южноукраїнську Миколаївської області (п. 1.3);

- вартість об`єкта будівництва, зазначена у п. 1.3. Договору складає 9908,111 тис. грн. 00 коп. (дев`ять мільйонів дев`ятсот вісім тисяч сто одинадцять гривень, 00 коп.), що є загальною кошторисною вартістю будівництва об`єкта (п. 1.4);

- розмір пайової участі замовника складає 198.163 грн. 00 коп. (сто дев`яносто вісім тисяч сто шістдесят три гривні 00 коп.), що складає 2 % від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта зазначеного у п. 1.3 (п. 1.5);

- розрахунок величини пайового внеску Замовника у розвиток інфраструктури міста є невід`ємною частиною Договору (п. 1.6);

- кінцевий термін сплати пайового внеску згідно графіку до « 31» липня 2020 року (п. 1.7);

- кошти пайової участі вносяться єдиним платежем до бюджету розвитку місцевого бюджету на p/p UA418999980314121921000014010 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФС 899998, код ЕДРПОУ 37753202, КБКД 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту» (п. 2.1);

- на підтвердження сплати коштів пайової участі Замовник пред`являє управлінню містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Южноукраїнської міської ради оригінали надає копії платіжних документів (квитанції). До моменту подання цих документів пайовий внесок вважається несплаченим, що тягне за собою правові наслідки, передбачені розділом 3 Договору (п. 2.2);

- Управління містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Южноукраїнської міської ради - в день подання Замовником документів, зазначених в п. 2.2 Договору, - видає Замовнику довідку про підтвердження сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська (після сплати всієї суми пайової участі в повному обсязі). Другий екземпляр довідки додається до Договору, після чого Договір вважається виконаним і розрахунки за Договором - закритими (п. 2.3).

Додатком до Договору від 06.02.2020 № 1 виступив Розрахунок пайової участі Замовника у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська, згідно із яким сторонами погоджено, що відповідно до ч. 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ розмір пайової участі замовника у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська для житлових будинків становить:

- 2 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, зазначеного у п. 1.3 Договору.

Загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта, зазначеного у п. 1.3 Договору, визначена відповідно до документів (зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими та господарськими приміщеннями по вул. Молодіжній, 2 в м. Южноукраїнську Миколаївської області) наданих замовником, складає 9908,111 тис. грн. 00 коп. (дев`ять мільйонів дев`ятсот вісім тисяч сто одинадцять гривень, 00 коп.).

Розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська складає: 9908,111 х 2 % = 198,163 грн 00 коп. (сто дев`яносто вісім тисяч сто шістдесят три гривні 00 коп.).

Крім того, Додатком до Договору від 06.02.2020 № 1 виступив Графік сплати пайової участі замовника у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська, яким передбачено здійснення замовником таких платежів на загальну суму 198 163,00 грн:

- лютий 2020 року - 33 163,00 грн;

- березень 2020 року - 33 000,00 грн;

- квітень 2020 року - 33 000,00 грн;

- травень 2020 року - 33 000,00 грн;

- червень 2020 року - 33 000,00 грн;

- липень 2020 року - 33 000,00 грн.

Суд також зауважує, що виходячи зі змісту преамбули, вказаний Договір був укладений сторонами керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.092019 №132-ІХ та Порядком залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міст Южноукраїнська, затвердженим рішенням Южноукраїнської міської ради від 31.07 2012 № 657.

Вищенаведений Договір з додатками до нього скріплений підписами та печатками обох сторін.

У подальшому, 19.04.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України відповідачу видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ122210225686, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

При цьому, у сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ122210225686 від 19.04.2021 відповідачем вказано, що ним кошти пайової участі сплачено відповідно до платіжного доручення №366 від 13.02.2020 та №465 від 28.12.2020.

Обставини щодо здійснення відповідних платежів додатково підтверджені прокурором при поданні позовної заяви.

З метою спонукання Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «ЮТЕЛ» до здійснення обумовлених вищенаведеним Договором платежів у повному обсязі Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області 15.01.2021 рекомендованою кореспонденцією направив на адресу відповідача лист № 12/02-94/151 від 15.01.2021 «Про термінову сплату боргу» з вимогою погасити наявну заборгованість. Відповідь на вказаний лист в матеріалах справи відсутня.

Крім того, Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією направляв претензії №1 від 09.02.2021 (вих. № 21/02-34/407 від 09.02.2021) та № 2 від 26.05.2021 (вих. № 10/02-34/1671 від 27.05.2021), якими вимагав сплатити борг в сумі 125000 грн.

У відповідь на вказані претензії Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «ЮТЕЛ» скерувала на адресу Южноукраїнської міської ради Миколаївської області лист 13 від 13.08.2021, в якому зазначено, що відповідач не вбачає підстав для задоволення претензії №1 від 09.02.2021 та претензії №2 від 26.05.2021 через їх правову безпідставність.

10.09.2021 Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області в реагування на лист від 13.08.2021, на адресу відповідача направив лист № 12/02-34/2874 від 10.09.2021 «Про виконання договору» з вимогою виконати зобов`язання за договором та повідомив, що у разі невиконання буде змушений звертатись до суду за захистом свої законних прав та інтересів.

18.10.2021 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області надійшов лист Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «ЮТЕЛ» № 1810 від 11.10.2021, в якому зазначено, що відповідач не вбачає підстав для виконання договору та пропонує вирішити питання укладенням мирової угоди та досягнення компромісного вирішення ситуації.

Невирішення спірної ситуації між сторонами спонукало прокурора до звернення до суду з відповідним позовом.

Так, як уже вище було наведено, предметом даного позову виступає майнова вимога прокурора в інтересах держави про стягнення з відповідача заборгованості за договором про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста, а також відповідних нарахувань, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин укладання між позивачем та відповідачем Договору про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020, а також обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем за вказаним договором.

Прокурор підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- листи Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 12/02-34/553 від 15.02.2022 «Про вжиття заходів представницького характеру», № 12/02-34/1455 від 06.06.2022 «Про вжиті заходи щодо стягнення збитків з ПП ВКФ «Ютел», № 12/02-34-1776 від 21.07.2022 «Про надання інформації» з копією сертифіката про прийняття закінченого будівництвом об`єкта, № 12/02-94/151 від 15.01.2021 «Про термінову сплату боргу», № 12/02-34/2874 від 10.09.2021 «Про виконання договору»;

- листи Вознесенської окружної прокуратури № 53/5-2301вих-22 від 01.06.2022, № 53/5-3504вих-22 від 15.07.2022, № 53/5-5445вих-22 від 05.10.2022;

- заяви Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «ЮТЕЛ»: від 28.01.2020 про укладання договору на залучення пайового внеску на розвиток інфраструктури, від 25.02.2020 про розтермінування сплати пайового внеску;

- зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва;

- Договір про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020, з додатками;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №05-17 від 25.04.2017, з додатком та внесенням змін;

- рішення Южноукраїнської міської ради №657 від 31.07.2012 «Про затвердження Порядку залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська» та Порядок залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська;

- претензії Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1 від 10.02.2020 (вих. № 21/02-34/407 від 09.02.2021) та № 2 від 26.05.2021 (вих. № 10/02-34/1671 від 27.05.2021), з відповіддю Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «ЮТЕЛ» на них № 13 від 13.08.2021;

- лист Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «ЮТЕЛ» № 1810 від 11.10.2021.

Позивач надав суду такі докази:

- рішення Южноукраїнської міської ради №657 від 31.07.2012 «Про затвердження Порядку залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська» та Порядок залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Умовами п. 4 ч. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент укладення Договору) встановлено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

На підставі ч. 1 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до приписів статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла до 01.01.2020), порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

На виконання положень ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Южноукраїнською міською радою було прийнято рішення № 657 від 31.07.2012 «Про затвердження Порядку залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська», яким затверджено Порядок залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська, а також Типову форму договору про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська.

Згідно з п. 3.1 вказаного Порядку передбачено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у місті Южноукраїнську, зобов`язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Відповідно до п 1.4 Порядку, договір укладається не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) робочих днів з дня реєстрації звернення замовників про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Умовами п. 3.6 Порядку передбачено, що розмір пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська з урахуванням незаборонених законом інших відрахувань, визначених органом місцевого самоврядування, становить:

- 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

- 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Разом із тим, з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом), зокрема, для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

За змістом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» і Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Пунктами 3, 4, 5 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено обов`язок замовника будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію; кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що всупереч наведеному, Южноукраїнською міською радою та Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «ЮТЕЛ» було укладено Договір про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020 умови якого прямо суперечать спеціальній, імперативній нормі закону (спеціальному порядку, чітко визначеному Законом).

Крім того, судом також взято до уваги, що при визначенні розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська, який у Договорі про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020 встановлено на рівні « 198.163 грн. 00 коп. (сто дев`яносто вісім тисяч сто шістдесят три гривні 00 коп.), що складає 2 % від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта», сторонами фактично об`єднано:

- умови п. 3.6 Порядку залучення коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Южноукраїнська, затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради №657 від 31.07.2012, яким визначено, що розмір пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська з урахуванням незаборонених законом інших відрахувань, визначених органом місцевого самоврядування, становить 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків;

- умови п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», відповідно до якого розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом), зокрема, для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Станом на момент укладення Договору були чинними Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 жовтня 2019 року), затверджені Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 286 від 02.12.2019, відповідно до яких вартість 1 кв. м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) у Миколаївській області складала 12553 грн.

При цьому, зі змісту Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №05-17 від 25.04.2017, виданих Приватному підприємству виробничо-комерційній фірмі «ЮТЕЛ» судом встановлено такі основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва: «площа забудови -2120,0 м2, загальна житлова площа , -13700,0 м2 , площа вбудовано-прибудованих приміщень - 1260 м2, кількість поверхів - 10, будівельний об`єм - 57400,0 м3, в т.ч. вбудовано-прибудованих приміщень - 6450,0 м2».

Матеріали справи також містять Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №05-17 від 25.04.2017 (внесення змін), зі змісту яких вбачаються такі основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва: «площа забудови -2400,0 м2, кількість поверхів - 16».

Проаналізувавши викладені вище обставини у сукупності, суд дійшов висновку про те, що визначення у Договорі про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020 розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська на рівні 2 % від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта було здійснено шляхом штучного об`єднання положень вищевказаних нормативних документів, що призвело до визначення такого розміру пайової участі на рівні нижчому, ніж встановлено законом.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що згідно з ч. 1-2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У даному випадку на переконання суду правочин (Договір про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020) є таким, що порушує публічний порядок, оскільки його укладання із недотриманням умов та приписів чинного законодавства призвело до визначення розміру пайової участі замовника щодо об`єкта будівництва у розмірі меншому, ніж встановлено законом, що, в свою чергу, створило ризик до нераціонального та неефективного направлення та використання коштів місцевого бюджету.

Вказане є порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, а також порушує інтереси держави.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджеті в, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Неефективне використання бюджетних коштів, у тому числі створення умов до недоотримання бюджетом відповідних сум перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров`я, а також функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Правовідносини, пов`язані з наповненням та використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а порушення законодавства у відповідній сфері унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають, зокрема, в ефективному та результативному використанні бюджетних коштів (п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Аналіз наведених норм та умов Договору про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020 на який в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається прокурор, свідчить про те, що уклавши вказану угоду учасники порушили публічний порядок у спірних правовідносинах, оскільки створення умов для неефективного наповнення бюджету створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у т.ч. захищених.

З огляду на вищенаведені обставини справи та приписи чинного законодавства у сукупності, суд дійшов висновку про те, що Договір про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020 є недійсним (нікчемним). При цьому, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, оскільки судом встановлено нікчемність Договору про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Южноукраїнська № 01 від 06.02.2020, укладеного між Южноукраїнською міською радою та Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «ЮТЕЛ», то вказаний договір не створює юридичних наслідків, а відтак відсутні обумовлені законом підстави для стягнення з відповідача заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов вказаного договору, у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судовий збір у даній справі покладається на позивача (прокурора).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: Керівник Вознесенської окружної прокуратури (56501, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, пров. Костенка, буд. 2)

Позивач: Южноукраїнська міська рада Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 48; ідентифікаційний код 33850880);

Відповідач: Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «ЮТЕЛ» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Костянтинівська, буд. 13; ідентифікаційний код 22428276).

Повне рішення складено та підписано судом 05.06.2023.

Суддя О.Г. Смородінова