Ухвала

від 05.06.2023 по справі 924/63/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"05" червня 2023 р.Справа № 924/63/23

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс-Логістик", м. Полонне Хмельницької області

про стягнення 43 567,87 грн. страхового відшкодування,

представники сторін: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

07.04.2023 року рішенням Господарського суду Хмельницької області задоволено позов у справі №924/63/23 та стягнуто з відповідача 46 048,87 грн., з яких 43 567,87 грн. страхового відшкодування та 2 481,00 грн. судового збору.

24.05.2023 року на адресу суду від відповідача надійшла заява від 23.05.2023 року про розстрочку виконання рішення суду, у якій ТОВ "ВСВ Транс-Логістик" просить суд розстрочити виконання рішення шляхом сплати заборгованості в розмірі 4 000,00 грн. щомісяця з урахуванням судового збору до 15 числа наступного місяця за звітним періодом.

Ухвалою суду від 25.05.2023 року заяву про розстрочення виконання судового рішення призначено до розгляду в засіданні господарського суду.

Сторони в судове засідання 05.06.2023 року не з`явились, від позивача надійшло клопотання про розгляд за відсутності представника позивача.

Розглянувши заяву від 23.05.2023 року відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних мотивів.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ст. 331 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення - це надання можливості виконання рішення по визначених частинах у строки, які визначаються господарським судом. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку, відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

На підтвердження необхідності розстрочення виконання рішення суду у справі №924/63/23 відповідач зазначає, що ТОВ "ВСВ Транс Логістик" є власником приміщень та нежитлових будівель, які знаходяться у м. Маріуполь Донецької області, відтак після окупації території стало неможливо здійснювати господарську діяльність, у зв`язку з чим товариство зазнало значних збитків. При цьому, товариство не отримувало жодних репарацій.

З огляду також на складні фінансові взаємовідносини з контрагентами, виплатою грошових коштів іншим контрагентам, просить розстрочити виконання судового рішення у справі №924/63/23 та затвердити такий графік виконання рішення: щомісячна сплата по 4000,00 грн. з урахуванням судового збору до 15 числа наступного місяця за звітним періодом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як доказ викладених в заяві обставин відповідачем надано фінансову звітність мікропідприємства за 2022 рік. Водночас, складне фінансове становище заявника, відсутність достатніх коштів на його рахунку, наявність дебіторської заборгованості, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не є підставою для розстрочки виконання судового рішення.

Жодних інших доказів на підтвердження неможливості виконання судового рішення в цілому заявником до заяви не додано (зокрема, ведення господарської діяльності на території м. Маріуполя).

Окрім того, судом враховується незначний розмір заборгованості, її виникнення у 2021 році (до введення в Україні воєнного стану та окупації росією м. Маріуполя), тривалий період існування боргу.

Так, існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

З вищевикладеного суд, надавши оцінку дотримання принципу пропорційності, тобто встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав стягувача і можливістю тимчасового обмеження його права на законне сподівання отримати кошти, вважає, що наведені боржником обставини не є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів в цілому на користь стягувача, що має наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви відповідача від 23.05.2023 року про розстрочення виконання судового рішення у справі №924/63/23 відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення суддею, 05.06.2023 року, та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 05.06.2023 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 1, офіс 301; ІНФОРМАЦІЯ_1); 3 - відповідачу (30500, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Н. Говорун, буд. 24, кв. 17) - рек. з пов. про вручення