Постанова

від 02.06.2023 по справі 826/5103/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 червня 2023 року

м. Київ

справа № 826/5103/17

провадження № 61-4689св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна»,

відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович,

третя особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» на постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» (далі - ТОВ «Сівер Україна») до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди О. М. (далі - приватний нотаріус КМНО Шкода О. М.) про скасування реєстраційної дії державного реєстратора Лазора І. В. філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва від 13 вересня 2016 року, індексний номер рішення 31358849, про що приватним нотаріусом Шкодою О. М. зроблено запис від 25 жовтня 2016 року № 32038232.

Позов обґрунтовано тим, що зазначену реєстраційну дію позивач вважає такою що порушила права єдиного законного власника приміщень - ТОВ «Сівер Україна». Як зазначає позивач, рішенням Господарського суду м. Києва від 22 липня 2003 року у справі № 18/519 за позивачем визнано право власності на приміщення площею 286,3 кв. м та 278,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які позначені на плані БТІ під літерою «А». На підставі зазначеного рішення 18 січня 2005 року було зареєстроване право власності позивача на приміщення. В той же час, 27 вересня 2004 року був вчинений договір купівлі-продажу вказаних приміщень, який в подальшому був визнаний недійсним. Оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване право власності за ОСОБА_1 , тому 06 вересня 2016 року позивач вимушений був звернутися до державного реєстратора філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва із заявою про скасування такої реєстрації. 06 вересня 2016 року державним реєстратором Лазором І. В. філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва було скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 .

Проте 25 жовтня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Шкодою О. М. скасовано реєстраційну дію державного реєстратора Лазора І. В. філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва незважаючи на те, що на той час існувало два обтяження стосовно зазначеного приміщення.

Позивач зазначав, що реєстраційна дія приватного нотаріуса КМНО Шкоди О. М. суперечить положенням пункту 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якого у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути відмовлено.

Позивач просив суд визнати протиправною реєстраційну дію державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Шкоди О. М. щодо скасування реєстраційної дії державного реєстратора Лазора І. В. філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва від 13 вересня 2016 року індексний номер рішення 31358849, про що приватним нотаріусом Шкодою О. М. зроблено запис від 25 жовтня 2016 року № 32038232.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Окружним адміністративним судом м. Києва до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року залишено без змін.

В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року заяву ТОВ «Сівер Україна» про перегляд судового рішення від 05 лютого 2018 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 826/5103/17 задоволено.

Скасовано судове рішення від 05 лютого 2018 року та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Сівер Україна» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення про скасування, серія та номер: 32038232 від 25 жовтня 2016 року, видавник: приватний нотаріус Шкода О. М., на підставі якого ОСОБА_2 вчинено реєстраційну дію про скасування реєстраційної дії державного реєстратора Лазора І. В. філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва від 13 вересня 2016 року індексний номер рішення 31358849.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 24 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 826/5103/17 скасовано.

Провадження у справі № 826/5103/17 закрито.

Повідомлено позивачу, що спір може бути вирішено в порядку цивільного судочинства та роз`яснено позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2020 року справу № 826/5103/17 за позовом ТОВ «Сівер Україна» до приватного нотаріуса КМНО Шкоди О. М., за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій, передано до Шевченківського районного суду м. Києва.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року у складі судді Притули Н. Г. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про скасування, серія та номер: 32038232 від 25 жовтня 2016 року, видавник: приватний нотаріус Шкода О. М., на підставі якого ОСОБА_2 вчинено реєстраційну дію про скасування реєстраційної дії державного реєстратора Лазора І. В. філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва від 13 вересня 2016 року індексний номер рішення 31358849.

Стягнуто на користь ТОВ «Сівер Україна» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 000,00 грн за рахунок приватного нотаріуса КМНО Шкоди О. М.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що рішення суду, яке слугувало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про скасування державної реєстрації права власності, скасоване, а тому прийняття нотаріусом певного рішення, не може свідчити про правомірність вчинених дій. Також, враховано, що на момент вчинення реєстраційних дій об`єкт нерухомості був обтяжений.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Сівер Україна» на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 400,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позов заявлений до неналежного відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2022 року до Верховного Суду, ТОВ «Сівер Україна», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Шевченківського районного суду м. Києва.

23 червня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18.

В касаційній скарзі зазначається, що позивач не був належним чином повідомленим про розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції не дослідив докази у справі та не надав їм належної правової оцінки. Оскаржувані реєстраційні дії приватного нотаріуса КМНО Шкоди О. М. є протиправними, оскільки вони були проведені без неналежних правових підстав.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 18/519 від 22 липня 2003 року за позивачем визнано право власності на приміщення площею 286,3 кв. м та 278,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

18 січня 2005 року право власності позивача на вказані приміщення було зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2007 року у справі № 2-1413/2007, було задоволено позов ТОВ «Сівер Україна» та визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 97, № 98, № 102, загальною площею 564,50 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , який укладений 27 вересня 2004 року між ОСОБА_3 особисто та як представником ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (з одного боку - продавці) та ОСОБА_1 (з іншого боку - покупець). В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Сівер Україна про визнання добросовісним набувачем та визнання за ним права власності відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2007 року зазначене рішення залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 09 квітня 2008 року, рішення першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції залишено без змін.

На підставі вказаного рішення, відповідно до даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 67945252, державним реєстратором філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва Лазорем І. В. 13 вересня 2016 року внесено відомості до реєстру, індексний номер рішення 31358849, згідно яких скасовано право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: нежилі приміщення, загальною площею 1 134,70 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544029380000; додаткові відомості: приміщення № 102 цокольного поверху, приміщення № 97, приміщення № 98 І-го поверху загальною площею 564,50 кв. м, що складає 50/100 частин від нежилих приміщень площею 1 134,70 кв. м; дата державної реєстрації 06 вересня 2016 року.

В подальшому, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року у справі № 22-ц/796/9522/2016 рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2007 року у справі скасовано, у задоволенні позову ТОВ «Сівер Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , треті особи - Благодійна організація «Благодійний фонд «Християнський», Прогресивна соціалістична партія Україна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено, в іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2007 року у справі № 2-1413/2007 залишено без змін.

На підставі вказаного рішення, у відповідності до даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 71797304 від 31 жовтня 2016 року, приватним нотаріусом КМНО Шкодою О. М. 25 жовтня 2016 року прийнято рішення, індексний номер рішення 32038232, яким скасовано реєстраційну дію державного реєстратора філії КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва Лазора І. В., індексний номер рішення 31358849 від 13 вересня 2016 року, щодо об`єкта нерухомого майна: нежилі приміщення, загальною площею 1 134,70 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544029380000; додаткові відомості: приміщення № 102 цокольного поверху, приміщення № 97, приміщення № 98 першого поверху загальною площею 564,50 кв. м, що складає 50/100 частин від нежилих приміщень площею 1 134,70 кв. м.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої - сьомої, дев`ятої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

ТОВ «Сівер Україна»у касаційній скарзі зазначало, що воно не було належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду, в результаті чого суд апеляційної інстанції розглянув справу та постановив рішення без його участі.

Встановлено, що Київський апеляційний суд призначив цю цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про час та місце судового засідання.

Матеріали справи не містять відомостей, що позивача ТОВ «Сівер Україна» було належним чином повідомленопро час та місце судового розгляду. Крім того, слід зазначити, що з відомостей про надсилання судових повісток на електронну адресу позивача, які наявні у матеріалах справи, не можна встановити та підтвердити направлення останньому судових повісток. Також, відповідно до вказаного, не вбачається можливості встановити отримання позивачем повідомлення про час та місце судового розгляду.

Неналежне повідомлення ТОВ «Сівер Україна» про дату, час та місце розгляду справи судом позбавило його можливості дати пояснення по суті справи та доводити перед судом переконливість своїх доводів та заперечень.

Отже, доводи заявника про неналежне його повідомлення про розгляд справи в апеляційному суді є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року в справі № 295/8610/15-ц (провадження № 61-19082св20), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21).

Разом з тим, у касаційній скарзі ТОВ «Сівер Україна» заявило клопотання про розгляд справи за його участю.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, то підстав для виклику представників сторін немає.

Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалене з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування рішення з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» про участь у судовому засіданні відмовити.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров