Рішення

від 31.05.2023 по справі 372/1783/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1783/23

Провадження № 2-848/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Зінченко О.М.,

при секретарі судового засідання Григор`євій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка черезсвого представника адвокатаКулініченка Г.В.звернулася досуду зпозовною заявоюдо відповідача про визнання прававласності нанерухоме майнов порядкуспадкування зазаконом, в обґрунтування якої вказано, що 12 січня 1983 року ОСОБА_2 вступив в члени житлово-будівельного кооперативу «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в родині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 , позивачка по справі.

05 травня 1985 року позивачка разом з батьками, на підставі рішення виконкому Обухівської районної ради народних депутатів №110 від 23 квітня 1985 року, отримала ордер на вселення в кооперативну квартиру АДРЕСА_2 .

22 листопада 1991 року батько позивачки, ОСОБА_5 , повністю сплатив кооперативні внески за квартиру.

З часом вулицю Радянська в м. Українка, Обухівського району, Київської області, була перейменована на АДРЕСА_3 , в зв`язку з чим, 19 грудня 2003 року, позивачка вже була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

24 січня 2009 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та отримала прізвище чоловіка ОСОБА_7 .

17 серпня 2010 року батько позивачки, ОСОБА_2 , на підставі рішення виконкому Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області №6, отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок загальною площею 55,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама позивачки ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 тато ОСОБА_2 .

29 жовтня 2019 року, після смерті батька, позивачка як єдина особа, яка проживала з померлим на день його смерті подала заяву про відкриття спадщини.

28 грудня 2020 року було зареєстровано на батька позивачки земельну ділянку під його власним будинком за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,1200 га., кадастровим номером 3223189301:01:001:0036, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

17 грудня 2021 року позивачка отримала технічний паспорт на квартиру, зареєструвала його на своє ім`я та звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті батька.

30 березня 2023 року нотаріус, відмовив позивачці в видачі свідоцтва про право на спадщину, так як на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , відсутні правоустановчі документи, підтверджуючи право власності батька та роз`яснила їй право звернення до суду.

Позивачка не маю можливості оформити право власності на кооперативну квартиру, земельну ділянку, так як батько, будучі членом кооперативу, власником будинку, не отримав правоустановчих документів на них.

В зв`язкуз цимпозивачка проситьсуд,визнати занею,право власностів порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_5 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . Визнати за нею, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,1200 га. з кадастровим номером 3223189301:01:001:0036 з цільовим призначенням будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_4 , під житловим будинком з допоміжними спорудами, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 21.04.2023 було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.05.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засіданні позивачка та її представник не з`явилися, представник позивача надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги задовольнити повністю, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача Української міської ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з`явивсь, хоч про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направив, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії Довідки ОСББ ЖК «Дніпро» №104 від 01.02.2023 р. та виписки 12.01.1983 року ОСОБА_2 вступив в члени житлово-будівельного кооперативу «Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.11-15 )

ІНФОРМАЦІЯ_4 в родині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 , яка є позивачкою по даній справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 11.03.1984 р. та паспорта НОМЕР_2 виданого Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 24.03.2009 р. (а.с.10, 17) .

05.05.1985 р. позивачка разом з батьками, на підставі рішення виконкому Обухівської районної ради народних депутатів №110 від 23 квітня 1985 року, отримала ордер на вселення в кооперативну квартиру АДРЕСА_2 . (а.с.16).

22.11.1991 р. батько позивачки, ОСОБА_5 , повністю сплатив кооперативні внески за квартиру, згідно довідки ОСББ ЖК «Дніпро» №104 від 01.02.2023 р. (а.с.11)

Вулиця Радянська в м. Українка, Обухівського району, Київської області, була перейменована на вулицю Будівельників, тому 19.12.2003 року, позивачка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в паспорті НОМЕР_2 виданому Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 24.03.2009 р. (а.с.17)

24.01.2009 р. позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та отримала прізвище чоловіка ОСОБА_7 , що вбачається з відмітки в паспорті НОМЕР_2 виданому Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 24.03.2009 р. (а.с.17)

17.08.2010 р. батько позивачки, ОСОБА_2 , на підставі рішення виконкому Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області №6, отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок загальною площею 55,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.18-19).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мама позивачки ОСОБА_9 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 01.06.2012 р. (а.с.20)

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 09.09.2019 р. (а.с.21)

29.10.2019 р. після смерті батька ОСОБА_2 , позивачка як єдина особа, яка проживала з померлим на день його смерті подала заяву про прийняття спадщини, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №58091658 від 29.10.2019 р. (а.с.22)

28.12.2020 р. було зареєстровано на батька позивачки ОСОБА_2 земельну ділянку під його власним будинком за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,1200 га., кадастровим номером 3223189301:01:001:0036, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5608816882020 від 28.12.2020 р. (а.с.23-24)

17.12.2021 р. позивачка ОСОБА_1 отримала технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 , зареєструвала його на своє ім`я, що підтверджується копією технічного паспорта, та витягу з реєстру будівельної діляності щодо інформації про присвоєння адрес ЄДЕС у сфері будівництва (а.с.25-30)

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості №201-20230402-0005715931 від 02.04.2023 р. оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 становить 378736,60грн. (а.с.33)

Статтею 1223 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, а відповідно до ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1299 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, але для цього необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно копії спадкової справи №128/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , розпочатої 29.10.2019 р., закінченої 25.05.2021 р., 30.03.2023 р. в листах №№178, 179 завідувач Української державної нотаріальної контори Антонченко О. повідомила ОСОБА_1 , що свідоцтва про право на спадщину за законом не можуть бути видані, так як на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , відсутні правовстановлюючі документи, підтверджуючі право власності батька ОСОБА_10 та роз`яснила їй право звернення до суду. (а.с.31-32, 69-70)

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до абз. 3 ч.2 ст.331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлює, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об`єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами БТІ, створеними до набрання чинності Законом України від 11 лютого 2010 року "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункти 1.1, 1.3).

Згідно роз`яснення Міністерства юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Згідно листа ВССУ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», визнано правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

Нормами ч.1 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461 встановлено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку як нерухомого майна.

Також, статтею 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено житловий будинок як об`єкт нерухомого майна, стосовно якого проводиться державна реєстрація прав.

Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Зазначене підтверджує ту обставину, що потенційний спадкоємець не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Разом з тим, відсутність правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно не є підставою для відмови у задоволенні позову (10 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи№ 557/1209/16-ц, провадження № 61-19875св18 (ЄДРСРУ № 77136277).

Адже позов про превентивний захист права власності ((попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що воно має статися) може бути пред`явлений власником, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою (11.04.18 р. Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі№910/5630/17).

Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право) (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.06.2018 по справі№597/1070/15-ц).

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до роз`яснень Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування N24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок неможливо, а потрібно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН A3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.99 року N 12/5-126. 09.11.2018.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

В зв`язку з тим, що батько позивачки, будучі членом кооперативу та власником будинку, не отримав правовстановлюючих документів на кооперативну квартиру та земельну ділянку, позивачка не має можливості оформити право власності на них.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Право власності відповідно до ст.328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ізст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідност. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що представником позивача доведено ті обставини на які він посилався як на підставу позовних вимог, а тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 78, 81, 89, 263, 265, 280-283 ЦПК України, ст.ст.316, 328, 392, 1216, 1218,1222, 1223,1261, 1268, 1299 Цивільного кодексу, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Української міської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_5 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,1200 га. з кадастровим номером 3223189301:01:001:0036 з цільовим призначенням будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_4 , під житловим будинком з допоміжними спорудами, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: О.М. Зінченко