Рішення

від 16.05.2023 по справі 570/207/23

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/207/23

Номер провадження 2/570/468/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 року м. Рівне

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті в особісудді Гладишевої Х.В.

за участю секретаря судового засідання Ганцева В.В.,

учасники справи:

позивач - не з`явився,

представник позивача - ОСОБА_1 ,

відповідач - не з`явився,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

треті особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення заборгованості по орендній платі, -

в с т а н о в и в:

17 січня 2023 року до Рівненського районного суду Рівненської області через свого представника адвоката Голуба В.А. звернувся ОСОБА_8 (далі - позивач) із позовною заявою до М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" (далі - відповідач), в якій просить:

- зобов`язати М`ясопереробний завод - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" повернути ОСОБА_3 нерухоме майно, що є предметом договору оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 від 2 квітня 2012 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1.Нежитлове приміщення забійного цеху, загальною площею 175,6 кв.м;

2.Нежитлове приміщення будівлі свинарника, загальною площею 87,4 кв.м;

3.Нежитлове приміщення будівлі конюшні, загальною площею 72,6 кв.м;

4.Нежитлове приміщення будівлі кормокухні, загальною площею 13,0 кв.м;

5.Нежитлове приміщення для соління шкур, загальною площею 30,7 кв.м.

- стягнути з М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати по договору оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 від 2 квітня 2012 за період з 1 вересня 2019 до 30 вересня 2022 на суму 27750 грн;

- понесені позивачем судові витрати по справі покласти на відповідача.

Короткий зміст заяв по суті справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що позивач, ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 як орендодавці та М`ясопереробний завод - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" як орендар 2 квітня 2012 року уклали договір оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 (далі договір), за яким орендодавці передають, а орендар приймає за плату та на певний строк у користування (оренду) індивідуально-визначене майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення забійного цеху, загальною площею 175,6 кв.м; нежитлове приміщення будівлі свинарника, загальною площею 87,4 кв.м; нежитлове приміщення будівлі конюшні, загальною площею 72,6 кв.м; нежитлове приміщення будівлі кормокухні, загальною площею 13,0 кв.м; нежитлове приміщення для соління шкур, загальною площею 30,7 кв.м, яке станом на день підписання договору належало орендодавцям на праві спільної часткової власності, по частки кожному орендодавцю. Представник позивача стверджує, що 1 грудня 2022 року відповідача та інші сторони договору було письмово попереджено про відмову позивача від продовження строку дії договору, у зв`язку з чим такий договір слід вважати припиненим з 30 грудня 2022 року, однак ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_10 в особі законного представника ОСОБА_5 письмово повідомили представника позивача про їх незгоду з розірванням договору. Також, представник позивача зазначає, що на день пред`явлення цього позову орендовані нежитлові приміщення продовжують знаходитись у відповідача.

З урахуванням припинення дії договору 30 грудня 2022 року у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, не виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення майна з оренди у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, представник позивача зазначає, що за умовами договору орендар зобов`язався вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, однак за період з 1 вересня 2019 року до 30 вересня 2022 року орендна плата не сплачувалась жодного разу, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість у сумі 27750 грн, яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 .

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Так, відповідач покликається на те, що договір оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 від 2 квітня 2012 року закінчує свою дію лише 26 лютого 2023 року, а відтак не міг припинити свою дію 30 грудня 2022 року. Відносно стягнення на користь позивача орендної плати, відповідач зазначив, що ОСОБА_8 не звертався в касу щодо такої виплати та намірено допустив ріст заборгованості, а тому у даному випадку до вимог щодо стягнення заборгованості підлягає застосуванню строк позовної давності.

Відносно вимоги повернути орендоване нерухоме майно, відповідач стверджує, що така вимога не враховує інтереси інших співвласників майна, оскільки частка позивача не виділена в натурі.

13 лютого 2023 року до суду надійшли письмові пояснення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 як законного представника неповнолітньої ОСОБА_6 , в яких треті особи просили відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх поясненнях треті особи підтвердили укладення 02 квітня 2012 року договору оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 між М`ясопереробним заводом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" та співвласниками майна позивачем ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (від імені якого діяла законний представник ОСОБА_15 ), ОСОБА_16 (від імені якого діяла законний представник ОСОБА_5 ) та ОСОБА_17 та зазначили, що оскільки ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 то належну їй частку в орендованому майні успадкували ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , позивач ОСОБА_8 та син померлої ОСОБА_7 , а відтак відбувся перерозподіл часток у майні, яке було передано в оренду на підставі вказаного договору.

Оскільки частка позивача у спільній частковій власності не містить індивідуально визначених ознак відповідної частини майна, а з пропозицією до інших співвласників щодо договору поділу спільного майна чи виділення йому частки з права спільної часткової власності в натурі позивач не звертався, треті особи вважають вимогу позивача повернути орендоване нерухоме майно необґрунтованою, незаконною, такою, що порушує права інших співвласників майна та такою, що не підлягає до задоволення.

Треті особи у письмових поясненнях також зазначили, що не бажають розривати договір з відповідачем, який є укладений та дійсний на даний час, відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_18 просили відмовити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 10:00 год. 14 лютого 2023 року.

14 лютого 2023 року за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 09 березня 2023 року о 11:30 год.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 09 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 09:00 год. 15 березня 2023 року, задоволено заяву представника позивача адвоката Голуба В.А. про залишення без розгляду доказів, поданих третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, постановлено не брати до уваги докази, подані третіми особами.

15 березня 2023 року у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті розгляд справи відкладено на 29 березня 2023 року о 11:00 год.

29 березня 2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 26 квітня 2023 року на 10:00 год.

26 квітня 2023 року у зв`язку з ненадходженням документів, витребуваних стороною відповідача, розгляд справи відкладено на 04 травня 2023 року на 10:00 год.

04 травня 2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15 травня 2023 року на 14:00 год.

У судовому засіданні 15 травня 2023 року представник позивача адвокат Голуб В.А. підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та просив задоволити позов у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Пилипчук Л.М. у судовому засіданні 15 травня 2023 року заперечила проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову у поному обсязі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

02 квітня 2012 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_15 , ОСОБА_10 через свого представника ОСОБА_5 (орендодавці) та М`ясопереробний завод - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" (орендар) уклали договір оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12.

Згідно п.1.1. договору, орендодавці передають, а орендар приймає за плату та на певний строк у користування (оренду) індивідуально-визначене майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення забійного цеху, загальною площею 175,6 кв.м; нежитлове приміщення будівлі свинарника, загальною площею 87,4 кв.м; нежитлове приміщення будівлі конюшні, загальною площею 72,6 кв.м; нежитлове приміщення будівлі кормокухні, загальною площею 13,0 кв.м; нежитлове приміщення для соління шкур, загальною площею 30,7 кв.м.

На дату укладення договору вищевказане нерухоме майно належало на праві спільної часткової власності в розмірі частка кожному орендодавцю.

Відповідно до п.2.5. договору, майно передається від орендодаців орендарю, а після закінчення дії договору повертається від орендаря орендодавцям на підставі акта приймання-передачі, що готується орендодавцями, в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Розмір щомісячної орендної плати за цим договором становить 3000 грн. 00 коп., яка розподіляється в рівних частках між орендодавцями. Орендна плата сплачується до п`ятнадцятого числа поточного місяця орендарем та сплачується готівкою з каси М`ясопереробного заводу - ТзОВ "Захід-м`ясо" на підставі виданого ордеру. Орендар не має права затримувати сплату орендних платежів, строк сплати яких настав, або проводити неповну сплату орендних платежів (п.3.1., 3.3., 3.8. договору).

П.8.4. договору передбачено, що орендодавець має право на дострокове розірвання даного договору, повідомивши належним чином орендаря за один місяць до моменту розірвання договору.

За умовами п.13.1. та п.13.4. договору, сторони домовилися про те, що даний договір вступає в дію з 02 квітня 2012 року та діє до 29 грудня 2012 року з подальшою пролонгацією. У разі відсутності заяви орендодавця чи орендаря про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків між М`ясопереробним заводом Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" та ОСОБА_13 заборгованість за договором оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 від 2 квітня 2012 р. перед ОСОБА_13 станом на 30.09.2022 становила 27750,00 грн.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_19 звернулася до М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" з повідомленням, в якому у зв`язку з неможливістю прибути до каси останнього для отримання орендної плати готівкою, просила виплатити ОСОБА_3 орендну плату шляхом її зарахування на картковий рахунок ОСОБА_3 .

Після смерті орендодавця ОСОБА_20 спадкоємцями на належне їй майно, а саме: 1/8 частка будівлі конюшні, 1/8 частка кормокухні з силосними ямами, 1/8 частка будівлі свинарника, 1/8 частка приміщення для соління шкір що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , стали її онуки: ОСОБА_21 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 05 травня 2022 року.

01 грудня 2022 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_19 звернулася до М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" з письмовим повідомленням про припинення договору, в якому, покликаючись на п.13.4. договору, повідомила про свою відмову від продовження строку дії договору, у зв`язку з чим такий договір слід вважати припиненим з 30.12.2022 та просила повідомити їй час та місце підписання акту приймання-передачі майна з оренди, який буде підготовлений нею.

У відповідь на зазначене повідомлення орендодавці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6 письмово повідомили ОСОБА_19 про свою незгоду з розірванням договору, зазначили, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, відповідно розірвання договору за вимогою одного зі співвласників є неможливим та запропонували заключити додаткову угоду до договору, якою продовжити термін дії договору до 31.03.2023.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 322276211 від 08.02.2023 підтверджується, що кормокухня з силосними ямами, будівля конюшні, приміщення для соління шкур та будівля свинарника за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають у спільній частковій власності ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , зокрема позивачу ОСОБА_3 належать 1/24 частка вищевказаних будівель.

Вважаючи, що відповідач не виконує своїх зобов`язань щодо повернення майна з оренди в добровільному порядку та допустив заборгованість з виплати орендної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Згідност.41 Конституції України, кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ч.1ст.316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч.1ст.317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставіст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно дост.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом (ст.355 ЦК України).

Відповідно доч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Здійснення права спільної часткової власності регулюється ст.358 ЦК України, відповідно до якої право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Особливості плати за найм (оренду) майна врегульовано ст.762 ЦК України, згідно якої за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Щодо припинення договору оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 від 02 квітня 2012 року.

Звертаючись до суду з позовною вимогою про повернення йому нерухомого майна, що є предметом договору оренди, позивач виходив з того, що, на його думку, вказаний договір є припиненим, у зв`язку з відсутністю наміру орендодавця продовжувати договір після закінчення його дії.

Судом встановлено, що договір оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 від 02 квітня 2012 року укладено за спільною згодою співвласників нерухомого майна, що є предметом договору, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 (представник - мати ОСОБА_15 ) та ОСОБА_6 (представник - мати ОСОБА_5 ).

Оскільки право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, то за відсутності такої згоди один із співвласників не може самостійно звертатися до орендаря про відсутність наміру продовжувати договір після закінчення його дії.

Матеріали справи не містять доказів спільного звернення усіх співвласників нерухомого майна до відповідача з повідомленням про відсутність наміру продовжувати договір оренди.

Повідомлення про припинення договору оренди від 01.12.2022, підписане лише представником одного із співвласників нерухомого майна, не виражає волю усіх співвласників, оскільки лише доводить до їх відома відповідний намір одного співвласника.

У письмовихпоясненнях треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зазначили, що не бажають розривати укладений з відповідачем 02 квітня 2012 року договір оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів, що підтверджують наявність згоди усіх співвласників на відсутність наміру продовжувати договір після закінчення його дії, суд дійшов висновку про те, що договір оренди індивідуально-визначеного майна від 02 квітня 2012 року № 1/12 не є припиненим, а відтак термін його дії вважається продовженим згідно п.13.4. вказаного договору.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" повернути ОСОБА_3 нерухоме майно, що є предметом договору оренди індивідуально-визначеного майна №1/12 від 2 квітня 2012 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 322276211 від 08.02.2023 підтверджується, що позивач - ОСОБА_8 станом на 08.02.2023 є співвласником в розмірі 1/24 частки нежитлового приміщення будівлі кормокухні, загальною площею 13,0 кв.м, нежитлового приміщення будівлі конюшні, загальною площею 72,6 кв.м, нежитлового приміщення для соління шкір, загальною площею 30,7 кв.м, нежитлового приміщення будівлі свинарника, загальною площею 87,4 кв.м.

Таким чином, будучи власником 1/24 частки зазначених об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_8 просить повернути йому вказані об`єкти в цілому, які повністю йому не належать, а відтак задоволення даної позовної вимоги порушуватиме право власності інших співвласників цього майна: ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .

У постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі№ 6-54цс17 зроблено висновок, що "право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першоїстатті 388 ЦК Українизалежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.Крім того, витребувати можна лише індивідуально визначене майно, однак апеляційний суд витребував 1/2 частину спірної квартири з володіння ОСОБА_3 у власність ОСОБА_6, не з`ясувавши, чи це майно виділене в натурі".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2018 року у справі№ 612/553/15-ц (провадження № 61-22051св18) вказано, що "індивідуалізація речі - це надання певній речі (або ж наявність у неї) відмітних властивостей (рис чи характеристик), що дозволяють в необхідних випадках виділити її з числа подібних. Можливо виокремити три групи речей, визначених індивідуальними ознаками: унікальні речі, тобто єдині у своєму роді; речі, що відрізняються від подібних особливими позначеннями чи характеристиками; речі, індивідуалізовані в процесі вибору або відбору".

Дослідивши матеріали даної справи, судом встановлено, що нерухоме майно, частка якого належить позивачу та яке є предметом договору оренди, не виділено в натурі в окремий об`єкт нерухомості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що витребувати можна індивідуально визначену річ, а не частку в праві спільної часткової власності, а відтак позовна вимога про повернення ОСОБА_3 нерухомого майна, що є предметом договору оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 від 2 квітня 2012, задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати по договору оренди індивідуально-визначеного майна №1/12 від 2 квітня 2012 за період з 1 вересня 2019 до 30 вересня 2022 на суму 27750 грн.

Як вбачається зі змісту договору та не заперечується відповідачем, орендна плата сплачується до п`ятнадцятого числа поточного місяця орендарем та сплачується готівкою з каси М`ясопереробного заводу - ТзОВ "Захід-м`ясо" на підставі виданого ордеру. Орендар не має права затримувати сплату орендних платежів, строк сплати яких настав, або проводити неповну сплату орендних платежів.

Актом звірки взаємних розрахунків між М`ясопереробним заводом Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" та ОСОБА_13 підтверджується наявність у відповідача перед позивачем заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди, яка станом на 30.09.2022 становить 27750,00 грн.

Відповідач не заперечує вказані доводи позовної заяви та не спростовує наявність вищевказаної заборгованості, відтак право позивача на отримання орендної плати є порушеним.

Оскільки зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати по договору оренди індивідуально-визначеного майна №1/12 від 02 квітня 2012 року.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач умисно допустив ріст заборгованості з виплати орендної плати, оскільки вказане твердження не підтверджується матеріалами справи та суперечить природі договірних відносин.

Щодо застосування позовної давності до позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати.

Відповідач просить застосувати до позовної вимоги про виплату орендної плати позовну давність, оскільки вважає, що строк у межах якого позивач міг звернутися до суду про стягнення вказаної заборгованості, є пропущеним.

Суд частково погоджується з доводами відповідача про наявність підстав для застосування у даному випадку позовної давності з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Ст.257ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.253 ЦК України,перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна заява подана 17 січня 2023 року, тоді як заборгованість відповідача перед позивачем виникла з 01 вересня 2019 року.

Оскільки орендна плата згідно умов договору повинна сплачуватись до п`ятнадцятого числа поточного місяця, позивач повинен був дізнатися про виникнення заборгованості не пізніше 15 вересня 2019 року.

Позовна заява була подана до суду 17 січня 2023 року, а відтак на заборгованість, яка утворилася у 2019 році поширюється позовна давність, про застосування якої заявив відповідач.

Згідно ч.4ст.267 ЦК України,сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати по договору оренди індивідуально-визначеного майна №1/12 від 02 квітня 2012 року за період з 01 січня 2020 року до 30 вересня 2022 року на суму 24750,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо стягнення судового збору

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, суд стягує з відповідача на користь позивача, понесені ним витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив 2147,20 грн судового збору, тобто по 1073,60 грн за кожну позовну вимогу.

Позовну вимогу майнового характеру про сплату орендної плати задоволено на 89,19% (24750,00 / 27750,00 х 100).

Таким чином, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 957,54 грн (89,19% від 1073,60 грн).

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 до М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо",треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 якзаконний представникнеповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення заборгованості по орендній платі - задоволити частково.

Стягнути з М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати по договору оренди індивідуально-визначеного майна № 1/12 від 2 квітня 2012 року за період з 01 січня 2020 року до 30 вересня 2022 року на суму 24750 (двадцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з М`ясопереробного заводу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо" на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 957 (дев`ятсот п`ятдесят сім) грн 54 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: М`ясопереробний завод - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-м`ясо", код ЄДРПОУ 32679842, місцезнаходження: вул. Присадибна, буд. 29, с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя Гладишева Х.В.