Ухвала

від 31.05.2023 по справі 308/1372/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1372/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2023 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання Козак А.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бодрог» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Ужгородська міська рада, про розірвання договору суборенди землі,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Бодрог» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання договору суборенди землі.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

26.10.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областівід 17.10.2022постановлено залучитиУжгородську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача до участі у цивільній справі № 308/1372/21 за даною позовною заявою.

28.04.2023 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копії рішення XXVII сесії Ужгородської міської ради VIIІ скликання від 10.11.2022 № 986, отриманого з офіційного сайту Ужгородської міської ради.

01.05.2023 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пунктом другим частини першої статті 255 ЦПК України.

02.05.2023 від представника позивача до суду надійшло заява про зміну предмету позову в порядку статті 49 ЦПК України.

08.05.2023 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про зміну предмета позову.

09.05.2023 від представника третьої особи до суду надійшли заперечення на заяву про зміну предмета позову.

Представник позивача у дане підготовче засідання не з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотань про відкладення засідання до суду не надходило.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути клопотання про закриття провадження у справі у його відсутності та задовольнити дане клопотання.

Представник третьої особи у підготовче засідання не з`явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить клопотання про закриття провадження у справі розглянути у відсутності представника Ужгородської міської ради та задовольнити дане клопотання.

Передбачені частинами другою та п`ятою статті 198 ЦПК України підстави для відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви судом не встановлені.

Суд вважає за можливе провести підготовче засідання без участі учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до пункту десятого частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує, серед іншого, заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши заяву представника позивача про зміну предмета позову, оцінивши наведені сторонами доводи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

03.02.2021 ТОВ «Бодрог» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору суборенди землі, згідно з яким просить розірвати договір суборенди землі від 03.09.2019, укладений між ТОВ «Бодрог» та фізичною особою ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відповідності до вказаного договору в оренду було передано земельну ділянку площею 0,7700 га в АДРЕСА_1 . Кадастровий номер 2110100000:20:001:0124. 10.07.2018 між позивачем та територіальною громадою міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради, враховуючи прийняття Ужгородською міською радою рішення про поновлення договору оренди землі, було підписано додаткову угоду до договору оренди землі 26.02.2007, згідно з якою договір оренди викладено у новій редакції та встановлено строк оренди до 21.12.2022. У подальшому, 03.09.2019 між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір суборенди землі. Разом з тим, відповідач усупереч умовам договору здійснив будівництво багатоквартирних будинків та нежитлових приміщень на суборедованій земельній ділянці без наявності дозвільних документів на будівництво (тобто використав земельну ділянку з порушенням вимог містобудівного законодавства), що підтверджується, зокрема, тим, що на звернення позивача до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради із інформаційним запитом № 54 від 19.10.2020 щодо наявності декларації про початок будівництва на вже збудовану комерційну нерухомість за адресою: АДРЕСА_2 , було надано відповідь Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради № 72/15.01-13 від 13.10.2020, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 було отримано декларації про початок виконання будівельних робіт № ЗК083163650801 від 30.12.2016 та № ЗК083163631274 від 28.12.2016, однак дані декларації були скасовані наказом відділу ДАБК № 22 від 01.03.2017. Про наявність нових декларацій чи отриманих дозволів у відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю не зазначається.

Посилаючись на положення частини третьої статті 31, частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі», частини першої статті 526, статті 629, частини першої статті 610, частини першої статті 611 ЦК України позивач вказує, що враховуючи вказане, зокрема те, що позивач усупереч вимог пунктів 17 та 20 договору суборенди здійснив будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури без наявності дозвільних документів на будівництво, наявні підстави для дострокового розірвання договору суборенди за позовом орендаря.

У поданій до суду заяві про зміну предмета позову представник позивача просить суд вважати позовними вимогами наступні матеріально-правові способи захисту порушених прав позивача: визнати протиправними дії ОСОБА_2 з порушення умов договору суборенди землі від 03.09.2019, укладеного ним з ТОВ «Бодрог» на основі договору оренди землі від 26.02.2007; стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бодрог» моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача вказує, що оскільки згідно з пунктом 2 рішення Ужгородської міської ради від 10.11.2022 № 986 «Про поновлення та відмову у поновленні дії договорів оренди земельних ділянок» позивачу відмовлено у поновленні договору оренди землі у зв`язку з наявною скаргою співвласника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, а договір суборенди припинив свою дію 21.12.2022, з метою вибору ефективного захисту порушеного права позивач вбачає за необхідне змінити предмет позову без зміни підстав. Зауважує, що відповідачем грубо порушені умови спірного договору суборенди, про що детально зазначено в позовній заяві. Зокрема, спірним договором за узгодженням із представником орендодавця Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, були встановлені певні умови використання суборендарем земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:20:001:0124, які кореспондувалися із умовами і обмеженнями, внесеними до договору оренди землі від 26.02.2007 з доповненнями в редакції додаткових угод від 10.07.2018, та 25.06.2019, що укладений від імені територіальної громади Ужгородською міською радою і позивачем. Умови, встановлені орендодавцем у договорі оренди землі від 06.02.2007 та додаткових угодах до нього, були репліковані позивачем до спірного договору суборенди землі, як умови, що гарантували позивачу дотримання суборендарем вимог спірного договору і відповідно відсутність порушень не з волі позивача умов первинного договору оренди землі. Разом з тим, відповідач не дотримався встановлених умов використання орендованої земельної ділянки, чим створив підстави для можливих претензій та санкцій з боку орендодавця Ужгородської міської територіальної громади, яку представляє Ужгородська міська рада, до позивача. Саме через зміну стану орендованої земельної ділянки протягом чотирьох місяців Ужгородська міська рада не організувала повернення земельної ділянки з користування орендаря та не підписує підготованого позивачем акту повернення-передачі з огляду на наявність претензій орендодавця. Оскільки порушення відповідачем умов договору суборенди спричинило собою автоматичне порушення умов договору оренди землі від 26.02.2007, де вказані умови і обмеження у використанні земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:20:001:0124 були встановлені і щодо позивача як орендаря, то належним способом захисту після припинення дії спірного договору вважаємо є визнання дій відповідача протиправними та відшкодування моральної шкоди. Через порушення відповідачем як суборендарем умов договору суборенди землі, які потягнули за собою порушення умов договору оренди землі, укладеного від імені територіальної громади Ужгородською міською радою з позивачем, постраждала репутація позивача як належного і сумлінного орендатора. З цих підстав Ужгородською міською радою відмовлено позивачу в поновленні договору оренди землі земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:20:001:0124, а також понад рік Ужгородською міською радою не поновлювався позивачу договір оренди землі суміжної із спірною земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:20:001:0098 площею 0,6001 га за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, де позивачем збудовано торговий центр «ВЕГА».

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом третім частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Наведене означає, що право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог та на зміну підстав або предмету позову є безумовним правом позивача, яке може бути реалізоване у встановленими процесуальним законом порядку та строки.

Аналіз змісту статей 49, 175, 176 ЦПК України в їх сукупності дає підстави для висновку, що збільшення (зменшення) розміру позовних вимог полягає у збільшенні (зменшенні) розміру заявлених вимог у грошовому виразі (суми, яка стягується чи оспорюється), а зміна предмету позову це зміна матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зроблено висновок про те, що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень пункту третього частини другої статті 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені статтею 49 ЦПК України і відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

Суд зазначає, що у даному випадку, за змістом поданої до суду заяви про зміну предмета позову, позивач фактично подав нову редакцію позову, зазначивши позовні вимоги, які змінюють одночасно предмет і підстави позову, по суті є новими вимогами, а також у такій заяві викладені нові обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначає докази, що підтверджують вже нові обставини.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17.

За встановлених обставин, виходячи з предмету спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття заяви про зміну предмета позову, оскільки позивач, фактично відмовившись від попередніх вимог, пред`являє окремі самостійні вимоги про визнання протиправними дій відповідача з порушення умов договору та стягнення моральної шкоди, що фактично свідчить про подання позивачем нової позовної заяви, оскільки за своїм змістом та предметом позову у поданій заяві позивач одночасно змінює підстави та предмет позову, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України, та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви.

В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі представник відповідача посилається на те, що згідно з договору суборенди земельної ділянки від 03.09.2019 строк його дії закінчився 21.12.2022, а тому з цього моменту він припинив свою дію. В той же час, згідно з наявною в матеріалах даної справи додатковою угодою до договору оренди землі від 10.07.2018, з 21.12.2022 припинив свою дію і сам договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:20:001:0124), укладений між ТОВ «Бодрог» та Ужгородською міською радою. Станом на сьогоднішній день строк дії зазначеного договору оренди не було поновлено і новий договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:20:001:0124) між ТОВ «Бодрог» та Ужгородською міською радою не укладався, а тому переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:20:001:0124 перейшло до ОСОБА_2 , як до власника розміщених на такій ділянці будинків. Більше того, рішенням XXVII сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 10.11.2022 № 986 ТОВ «Бодрог» було відмовлено у поновлені договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:20:001:0124 площею 0,7700 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_2 , у зв`язку з наявною скаргою співвласника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці. Отже, на думку представника відповідача, вказаними обставинами підтверджується те, що ТОВ «Бодрог» станом на сьогоднішній день не є користувачем вищевказаної земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:20:001:0124 та взагалі немає до неї жодного відношення, що свідчить про відсутність предмета спору у даній справі і як наслідок є підставою для закриття у ній провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, предметом позову у даній справі є розірвання договору суборенди землі від 03.09.2019, укладеного між ТОВ «Бодрог» та фізичною особою ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору суборенди земельної ділянки від 03.09.2019 строк його дії закінчився 21.12.2022, а згідно з додатковою угодою до договору оренди землі від 10.07.2018, з 21.12.2022 припинив свою дію договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:20:001:0124), укладений між ТОВ «Бодрог» та Ужгородською міською радою.

При цьому строк дії договору оренди не поновлявся і новий договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:20:001:0124) між ТОВ «Бодрог» та Ужгородською міською радою не укладався.

Відповідно до рішення XXVII сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 10.11.2022 № 986 позивачу ТОВ «Бодрог» відмовлено у поновлені договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:20:001:0124 площею 0,7700 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_2 .

Згідно з пунктом другим частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

За наведених обставин, оскільки строк дії договору суборендиземельної ділянкивід 03.09.2019закінчився, позивач ТОВ «Бодрог» на даний час не є користувачем земельної ділянки та немає до неї жодного відношення, суд приходить до висновку про відсутність предмета спору у даному випадку, а відтак, вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі пункту другого частини першої статті 255 ЦПК України.

Згідно з частиною першою, пунктом другим частини другої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: закриття провадження у справі.

Згідно з частинами першою та другою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем при зверненні з даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 9063,54 грн. згідно з платіжним дорученням АТ «ОТП Банк» № 1003 від 03.02.2021.

Відтак, у зв`язку із закриттям провадження у даній справі, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір, сплачений ним при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись статтями 2, 13, 49, 197, 200, 255, 260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті заяви представника позивача адвоката Майстренко Наталії Миколаївни про зміну предмета позову у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бодрог» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Ужгородська міська рада, про розірвання договору суборенди землі.

Провадження у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бодрог» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Ужгородська міська рада, про розірвання договору суборенди землі закрити.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Судовий збір у сумі 9063 (дев`ять тисяч шістдесят три) гривні 54 копійок, сплачений згідно з платіжним дорученням АТ «ОТП Банк» № 1003 від 03.02.2021, повернути із Державного бюджету України платнику товариству з обмеженою відповідальністю «Бодрог», код ЄДРПОУ 19112960.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай