Рішення
від 05.06.2023 по справі 280/3002/23
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року Справа № 280/3002/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Кисіля Р.В., за участю секретаря судового засідання Шаповалова Б.М.,

представників позивача Мозгового В.А., Сердюченка В.В.,

представника відповідача Біченко Л.П.,

третьої особи Полякової С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Садівничого товариства «Строитель» (вул. Слободчикова, буд. 9, с. Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70030) до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Запорізький район, Запорізька область, 70002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Садівничого товариства «Строитель» (далі - позивач) до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати неправомірною та скасувати прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу від 11.04.2023 (виконавче провадження №68748912).

В обґрунтування позову зазначає, що 03.05.2023 ним отримано оскаржувану постанову. Зазначає, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.09.2020 у справі №314/2084/17, яке набрало законної сили, було зобов`язано позивача поновити електропостачання та водопостачання до земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1008 га, що належить третій особі. Зазначає, що виконання зазначеного судового рішення є неможливим через його незрозумілість та суперечливість. Земельна ділянка, належна третій особі, розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, а не на території позивача. Ця земельна ділянка не має відношення до позивача. Позивач не ухиляється від виконання судового рішення, проте таке рішення повинно бути виконане щодо земельної ділянки, яка розташована на території позивача, а не поза її межами. Зазначає, що відповідно до положень, затверджених загальними зборами членів позивача, підключення до мереж електропостачання, трубопроводів водопостачання здійснюється споживачем за свій рахунок. Кошторисом витрат позивача не передбачено витрат на підключення земельних ділянок користувачів до мереж водопостачання та електропостачання за рахунок позивача. Користувачу земельної ділянки №120 немає перешкод для підключення до зазначених мереж, а тому вважає рішення суду виконаним. Зазначає, що державним виконавцем не проводилось жодних перевірок виконання судового рішення (позивач не запрошувався для проведення виконавчих дій, актів про невиконання судового рішення не складалось та не надавалось для ознайомлення боржнику, виїздів державного виконавця на місце проведення виконавчих дій не було). Державним виконавцем не було встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Позивач не має будь-яких законних підстав для підключення електропостачання та водопостачання до об`єктів, які перебувають за межами території позивача. Вважає оскаржувану постанову такою, що прийнята з порушенням вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 15.05.2023 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , судове засідання призначене на 19.05.2023.

У судове засідання 19.05.2023 прибули представники позивача. Станом на 19.05.2023 у суду відсутні відомості про вручення третій особі повістки про виклик до суду на 19.05.2023.

Станом на 19.05.2023 відповідачем не була виконана вимога суду щодо надання витребуваних документів (матеріалів виконавчого провадження №68748912).

19.05.2023 відбулось аварійне відлучення електропостачання в суді, внаслідок чого судове засідання 19.05.2023 не відбулось.

Ухвалою від 19.05.2023 судове засідання було відкладене на 01.06.2023, витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №68748912.

29.05.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення на позов та матеріали виконавчого провадження №68748912. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що на виконання у державного виконавця відповідача перебуває зазначене виконавче провадження, відкрите постановою від 12.04.2023, якою боржнику надано строк на виконання судового рішення протягом 10 робочих днів. 25.07.2022 від позивача до державного виконавця надійшла заява про продовження терміну проведення виконавчих дій у зв`язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження. 26.07.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій. Виходом на адресу позивача 03.08.2022 було встановлено, що рішення суду не виконане. Виходом за адресою, державним виконавцем було встановлено, що зазначена у виконавчому документі земельна ділянка № НОМЕР_1 не використовується та не обробляється (відсутній паркан, будівлі). Необхідну земельну ділянку було встановлено згідно Генерального плану організації території СТ «Строитель», до проведення виконавчих дій було залучено головного спеціаліста землевпорядника Михайлівської сільської ради Стешенко В.Г.17.08.2022 до відповідача надійшла копія заяви стягувача до Вільнянського районного суду про роз`яснення судового рішення. 17.08.2022 державним виконавцем прийнято постанову про відкладення проведення виконавчих дій. Ухвалою Вільнянського районного суду від 22.11.2022 було роз`яснене рішення цього суду у справі №314/2084/17 (додано кадастровий номер земельної ділянки). 18.01.2023 позивачем до відповідача подано заяву про продовження терміну проведення виконавчих дій у зв`язку із поданням апеляційної скарги на зазначену ухвалу. Постановою державного виконавця від 18.01.2023 було відкладено проведення виконавчих дій. Постановою Запорізького апеляційного суду від 15.02.2023 апеляційну скаргу позивача залишено без розгляду. 29.03.2023 на адресу позивача було надіслано виклик керівнику СТ «Строитель» на 10.04.2023 для надання державному виконавцю необхідних документів (виклик було проігноровано). 11.04.2023 за участю стягувача складено акт про невиконання боржником судового рішення. 11.04.2023 державним виконавцем прийнято оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення. 08.05.2023 за участю стягувача складено акт про невиконання позивачем судового рішення та 08.05.2023 на позивача повторно накладено штраф у подвійному розмірі, яку направлено позивачу. 19.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та складене повідомлення про злочин, в порядку КПК України для подальшого направлення до ГУНП в Запорізькій області відділення №2 Запорізького районного управління поліції, з метою вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника. Зазначає, що судове рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ є чинним. Цим рішенням боржника зобов`язано вчинити певні дії, а не усунути перешкоди. Зазначає, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець перевіряє виконання судового рішення, а не здійснює виклик боржника. Судове рішення на теперішній час боржником не виконане, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, а тому оскаржувана постанова є законною та є невід`ємним, обов`язковим результатом вчинення дій про виконанні рішення суду, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії. Просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 01.06.2023 оголошувалась перерва до 05.06.2023.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, представник відповідача та третя особа проти позову заперечили.

Заслухавши представників сторін та третю особу, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.09.2015 у справі №314/942/15-ц було відмовлено у задоволенні позову позивача до третьої особи, Михайлівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа - управління Держземагенства України у Вільнянському районі Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування рішення про приватизацію земельної ділянки.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26.01.2016 у справі №314/942/15-ц апеляційну скаргу позивача було відхилено, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.09.2015 у цій справі залишене без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 у справі №314/942/15-ц касаційну скаргу позивача було відхилено, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.09.2015 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26.01.2016 у цій справі залишені без змін.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.10.2015 у справі №314/1362/15-ц були задоволені позовні вимоги садівничого товариства «Строитель» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків: стягнуто з ОСОБА_1 на користь садівничого товариства «Строитель» 2240 гривень.

Позивачем та третьою особою визнається факт виконання третьою особою рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.10.2015 у справі №314/1362/15-ц.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.09.2020 у справі №314/2084/17 позов третьої особи до позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою було задоволено: зобов`язано позивача поновити електропостачання та водопостачання до земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1008 га, Садівничого товариства «Строитель», розташованої на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що належить третій особі; стягнуто з позивача на користь третьої особи суму сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн; у задоволенні зустрічного позову позивача до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, третьої особи про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.02.2021 апеляційну скаргу позивача було задоволено частково: рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.09.2020 у справі №314/2084/17 скасоване в частині позовних вимог третьої особи до позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та прийнято нову постанову в цій частині, якою відмовлено у задоволенні позову третьої особи до позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в іншій частині рішення залишене без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.12.2021 касаційну скаргу третьої особи було задоволено: постанову Запорізького апеляційного суду від 09.02.2021 скасовано; рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.09.2020 залишене в силі, стягнуто з позивача на користь третьої особи судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1280,00 грн.

На виконання рішення від 21.09.2020 Вільнянським районним судом Запорізької області 17.02.2022 видані виконавчі листи щодо зобов`язання позивача поновити електропостачання та водопостачання до земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1008 га, Садівничого товариства «Строитель», розташованої на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що належить третій особі, та щодо стягнення з позивача на користь третьої особи суму сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн.

Постановою державного виконавця відповідача від 12.04.2022 було відкрите виконавче провадження №68748912 щодо примусового виконання виконавчого листа, про зобов`язання позивача поновити електропостачання та водопостачання до земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1008 га, Садівничого товариства «Строитель», розташованої на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що належить третій особі, позивача зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.11.2022 у справі №314/2084/17 було роз`яснено, що при розгляді справи №314/2084/17 розглядався спір відносно земельної ділянки №120, площею 0,1008 га, Садівничого товариства «Строитель», розташованої на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що належить третій особі, яка має кадастровий номер 2321584000:05:001:1221.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 15.02.2023 у справі №314/2084/17 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.11.2022 залишено без змін.

29.03.2023 державним виконавцем складено виклик державного виконавця, відповідно до якого керівника позивача зобов`язано з`явитися до виконавця10.04.2023 о 09:30, надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.

Зазначена вимога надсилалась засобами поштового зв`язку в адресу позивача, проте була повернена відповідачу без вручення позивачу.

11.04.2023 від третьої особи до відповідача надійшла заява, в якій третя особа зазначила про невиконання позивачем рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.09.2020 у справі №314/2084/17.

11.04.2023 державним виконавцем складено акт про невиконання позивачем станом на цю дату судового рішення.

Постановою головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Біченко Л.П. від 11.04.2023, прийнятою у виконавчому провадженні №68748912, за невиконання рішення суду на позивача накладений штраф у розмірі 5100,00 грн, зобов`язано позивача виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

Актом державного виконавця від 08.05.2023 встановлено невиконання позивачем судового рішення.

Постановою головного державного виконавця Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Біченко Л.П. від 08.05.2023 прийнятою у виконавчому провадженні №68748912, за невиконання рішення суду на позивача накладений штраф у розмірі 10200,00 грн.

Постановою державного виконавця від 19.05.2023 закінчене виконавче провадженні №68748912, встановлено невиконання позивачем рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.09.2020 у справі №314/2084/17.

19.05.2023 за фактом невиконання судового рішення державним виконавцем до відділення №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області надіслане подання про злочин в порядку КПК України.

Вважаючи постанову про накладення штрафу від 11.04.2023 протиправною позивач звернувся до суду із цим позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами першою, другою статті 5 Закону №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404).

Частиною першою статті 18 Закону №1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою, другою статті 63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 вказаного Закону).

Зі змісту статей 63, 75 Закону №1404 вбачається, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Державний виконавець зобов`язаний перед застосуванням штрафних санкцій встановити, зокрема, наявність або відсутність поважності причин невиконання рішення і обов`язку виконати певні дії лише боржником.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування примусових заходів до боржника, на якого рішенням суду покладено зобов`язання вчинити певні дії, державний виконавець повинен здійснити перевірку виконання боржником цього рішення в порядку, що визначений таким рішенням.

Аналогічні вимоги щодо виконання рішень немайнового характеру визначені у розділі IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі Інструкція №512/5).

Виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом (пункти 1, 2 розділу IX Інструкції №512/5).

Згідно з пунктами 1-3 розділу ХІV Інструкції №512/5 порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону.

У разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого статтями 342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

За приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

З обставин справи вбачається, що позивачем судове рішення не виконане, при цьому відсутні підстави для твердження позивача про незрозумілість судового рішення, яке йому необхідно було виконати, оскільки позивачу достовірно відомо місцезнаходження належної третій особі земельної ділянки. Зокрема, в судовому засіданні представник позивача чітко зазначив місцезнаходження належної третій особі земельної ділянки.

Крім того, суд також враховує, що в ході судового розгляду позивачем підтверджено факт відсутності електро та водопостачання на земельній ділянці №120 (яка не належить третій особі), що розташована на території СТ «Строитель».

Щодо твердження позивача про те, що належна третій особі земельна ділянка знаходиться на території Михайлівської сільської ради, а не позивача, суд зазначає, що СТ «Строитель» так само перебуває в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці.

В мотивувальній частині ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 26.01.2016 у справі №314/942/15-ц міститься наступне обґрунтування:

«Посилання у скарзі на те, що ОСОБА_7 не був членом СТ «Строитель» в тому числі і на час приватизації, а тому йому не могла була бути виділена земельна ділянка за рахунок земель СТ «Строитель» є теж не доведеним і спростовується відповідними доказами. Так, згідно зі Списком членів СТ «Строитель» станом на 1 червеня 1995 року, підписаний головою та бухгалтером СТ, під № 120 зазначений ОСОБА_7 (а.с. 94), а також таким же списком за інший період за 06 грудня 1999 року де ОСОБА_7 зазначений під тим же №120 (а.с. 95-96), відомостями про взноси за земельні ділянки СТ за 1999-2000 роки де під тим же №120 зазначено ОСОБА_7 з розміром ділянки 10,8 соток (а.с. 97-98)».

Крім того, суд зазначає, що в мотивувальній частині ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 у справі №314/942/15-ц міститься наступний висновок:

«Як у позовній заяві так і в апеляційній та касаційній скаргах позивач посилався на те, що межі земельної ділянки, переданої СТ «Строитель», затверджені як план садівничого товариства виконавчим комітетом районної ради народних депутатів у березні 1988 року, і саме на підставі цього плану відбувалась передача членам товариства земельних ділянок у власність.

Суд, розглядаючи справу, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність обставин передачі СТ «Строитель» земельної ділянки площею 9 га саме у таких межах, на які посилався позивач у позовній заяві, оскільки за матеріалами справи земельна ділянка площею 9 га була передана на підставі рішення Запорізького облвиконкому від 11 листопада 1987 року та рішення Вільнянського райвиконкому від 12 листопада 1987 року № 289 Запорізькому виробничому об`єднанню «Запоріжбуддеталь» для організації колективного саду, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою; будь-яких даних про те, що СТ «Строитель» набув право користування цією земельною ділянкою у визначений законом спосіб і це право є зареєстрованим у встановленому законом порядку, у справі немає».

Зі змісту рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.09.2015 у справі №314/942/15-ц, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 26.01.2016 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 вбачається, що позивач вважав частину належної третій особі земельної ділянки такою, що має перебувати у користуванні позивача, тобто оспорював право третьої особи на цю земельну ділянку.

Тому твердження позивача про те, що належна третій особі земельна ділянка не відноситься до СТ «Строитель» суд не бере до уваги.

Так само суд не бере до уваги твердження позивача про незрозумілість судового рішення та наявність у ньому суперечностей, оскільки рішення Вільнянського районного суду від 29.09.2020 у справі 314/2084/17 набрало законної сили та в силу приписів ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання. При цьому суд враховує, що протягом всього часу здійснення виконавчого провадження №68748912 позивач жодного разу не звернувся до суду, який видав виконавчий документ, із відповідною процесуальною заявою щодо роз`яснення судового рішення, встановлення способу та порядку його виконання або визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Отже, судове рішення було зрозуміле позивачу та у нього не виникало питань щодо порядку його виконання.

Крім того, суд зазначає, що в ухвалі Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.11.2022 у справі №314/2084/17 чітко роз`яснено кадастровий номер земельної ділянки щодо якої позивачу необхідно вчинити визначені судовим рішенням дії, а в рішенні Вільнянського районного суду від 09.10.2015 у справі №314/1362/15-ц (копію якого суду надано позивачем) зазначено, що позивач звертаючись до суду із позовом до третьої особи про відшкодування збитків сам визначив, що третя особа є власницею земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Строитель».

Також суд зазначає, що в межах заявлених позовних вимог повноваження адміністративного суду не поширюються на переоцінку обставин цивільної справи, встановлених під час її розгляду Вільнянським районним судом Запорізької області, Запорізьким апеляційним адміністративним судом та Верховним Судом. Адміністративний суд у даній справі надає оцінку лише правомірності постанови державного виконавця про накладення штрафу на позивача та не може виходити за межі своїх повноважень щодо розгляду справи адміністративної юрисдикції.

Факт невиконання рішення суду задокументований державним виконавцем у спосіб, що визначений законом - шляхом складання акта про невиконання без поважних причин боржником рішення від 11.04.2023.

Таким чином, визначені позивачем підстави невиконання рішення суду, на думку суду є формальними. Доказів, які б свідчили протилежне, суду не надано.

Крім того, в ході судового розгляду судом з пояснень учасників справи встановлено, що позивачем судове рішення у справі №314/2084/17 не виконане не лише в частині зобов`язання вчинити певні дії, а й в частині стягнення на користь третьої особи судових витрат.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову винесено у межах наданих повноважень та на підставі норм діючого законодавства.

Із системного аналізу вищезазначеного, з урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд висновує, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 241, 243-246, 250, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Садівничого товариства «Строитель» (вул. Слободчикова, буд. 9, с. Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70030) до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Запорізький район, Запорізька область, 70002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 05.06.2023.

СуддяР.В. Кисіль

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.06.2023
Оприлюднено07.06.2023
Номер документу111316880
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Судовий реєстр по справі —280/3002/23

Рішення від 05.06.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Кисіль Роман Валерійович

Ухвала від 19.05.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Кисіль Роман Валерійович

Ухвала від 15.05.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Кисіль Роман Валерійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні