Постанова

від 02.08.2010 по справі 2а-6634/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 серпня 2010 р.                                                                                    № 2а-6634/10/1370  

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                                            Мартинюка В.Я.

при секретарі                                                             Новосад В.М.

з участю представників:          

від позивача –не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у м.Івано-Франківськ до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Українська дистриб’юторська організація»про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

ДПІ у м.Івано-Франківськ звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ТзОВ «Українська дистриб’юторська організація»в дохід бюджету в сумі 2549 грн. 34 коп.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду (повідомлення про вручення поштового відправлення та реєстр на відправлення наявні в матеріалах справи), а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

         Як вбачається з преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У відповідності до п.1.2 ст.1 цього Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з позовної заяви податковий борг відповідача становить 2549 грн. 34 коп.

Даний борг виник із заборгованості:

-          по сплаті податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 2549 грн. 34 коп., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням за №0019941501/0 від 17.03.2010 року на суму 680 грн. 00 коп., за №0012881501/0 від 11.06.2007 року на суму 340 грн. 00 коп. та за №0001911501/0 від 30.01.2007 року на суму 1530 грн. 00 коп.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів перевірки за  №461/15-1/25824334 від 17.03.2008 року, за №1110/15-1 від 11.06.2007 року та за №283/15-130 від 30.01.2007 року, якими встановлено порушення відповідачем вимог підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На виконання положень ст.ст.6,8 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (із наступними змінами і доповненнями) інспекцією було надіслано ТзОВ «Українська дистрибюторська організація»першу податкову вимогу від 22.02.2007 року за №1/609 на суму 1529 грн. 91 коп., яка була вручена уповноваженій особі товариства.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було надіслано платнику податків другу податкову вимогу за №2/1103 від 28.03.2007 року на суму 1529 грн. 91 коп., яка була повернута на адресу органу державної податкової служби у зв’язку з відсутністю платника податків за місцем його реєстрації.

Відповідачем суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено, не надано доказів в спростування вимог позивача.

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обов‘язків платників податків є обов‘язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов‘язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно частин 1 підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Частиною 2 цього ж підпункту передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

У відповідності до вимог підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення за №0012881501/0 таке було прийняте 11.06.2007 року, а податкове повідомлення-рішення за №0001911501/0 –30.01.2007 року.    

Згідно підп. 15.2.1 п.15.2. ст..15 згаданого Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

З відбитку поштового штемпеля вбачається, що конверт з позовною заявою був надісланий на адресу Львівського окружного адміністративного суду 16.07.2010 року, тобто позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу у строк, що перевищує 1095 днів.

Таким чином, податкова заборгованість, що виникла внаслідок несплати відповідачем податкових зобов’язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями за №0012881501/0 від 11.06.2007 року на суму 340 грн. 00 коп. та за №0001911501/0 від 30.01.2007 року на суму 1530 грн. 00 коп, не підлягає стягненню у зв’язку з пропущенням органом державної податкової служби визначених законом строків давності, протягом яких можна було  стягнути таку заборгованість.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог в чатині стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 680 грн. 00 коп. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

                                                 ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистриб’юторська організація»(код ЄДРПОУ 30757738), що знаходиться за адресою Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Нова,20, в користь державного бюджету 680 грн. 00 коп. податкового боргу.

3.          В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4.  Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний  02 серпня 2010 року.

            Суддя                                                                         В.Я.Мартинюк