Ухвала

від 05.06.2023 по справі 620/8268/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 червня 2023 року

м. Київ

справа №620/8268/22

адміністративне провадження № К/990/17814/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Газ-Авто-Сервіс» на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі № 620/8286/22 за адміністративним позовом ТОВ «Газ-Авто-Сервіс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023, позов ТОВ «Газ-Авто-Сервіс» до ГУ ДПС про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду, як такий, що поданий поза межами строку, встановленого пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК), а позивач не навів поважних підстав для поновлення строку звернення до суду.

12.05.2023 позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує, що направляв заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій навів підстави для поновлення строку звернення до суду відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Позивач вказує, що рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 10.08.2022 № 8989/6/99-00-06-03-02-06 отримав у вересні 2022 року. Згідно з доводами Товариства, воно належить до реального сектору бізнесу та здійснює діяльність у формі мікропідприємства, а дія карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та воєнний стан в країні негативно впливають на його діяльність. Позивач не має в штаті юриста, який би міг вчасно забезпечити підготовку позовної заяви, а часткове руйнування енергосистеми України, внаслідок чого відбуваються аварійні відключення електроенергії значно ускладнило процес підготовки позовної заяви та направлення її до суду.

Частиною першою статті 122 КАС визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (абзаци перший, другий частини четвертої цієї статті).

Отже, КАС передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК. Згідно з положеннями цих норм у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження рішення контролюючого органу після його отримання. Обрання платником податків адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту норм пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК висновується, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями. Строк для подання скарги становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. Закінчується процедура адміністративного оскарження днем настання однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3).

У постанові від 26.11.2020 у справі 500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду виснував, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд наголосив, що суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми. Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, або без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду , або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частини друга, третя цієї статті).

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Товариство пропустило встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК строк звернення до адміністративного суду. Такий висновок зроблено відповідно до встановленої обставини, що рішення про результати розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 08.12.2021 №8769/25010705 прийнято Державною податковою службою України 10.08.2022, тоді як з позовом позивач звернувся до суду лише 15.11.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення після застосування процедури адміністративного оскарження. Висновок судів попередніх інстанцій, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, відповідає доводу Товариства в касаційній скарзі, що рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 10.08.2022 № 8989/6/99-00-06-03-02-06 Товариство отримало у вересні 2022 року.

Суди дали оцінку зазначеним Товариством підставам поновлення строку звернення до адміністративного суду як неповажним. Так, суди обґрунтовано відхилили такий довід позивача, як перебування керівника Товариства на стаціонарному лікуванні, оскільки наданою позивачем випискою-епікризом №3582 така обставина мала місце з 26.10.2021 по 05.11.2021, тоді як податкове повідомлення-рішення, яке оскаржує позивач, було прийняте ГУ ДПС 08.12.2021.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи воєнний стан в країні в контексті доводу позивача, що строк звернення до адміністративного суду він пропустив з поважних причин, виходив з того, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та військової агресії не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Такий же висновок щодо воєнного стану як підстави поновлення строку, встановленого нормами КАС, зроблено Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 (справа № 280/9223/21).

Натомість, позивачем не було наведено обставин і не подано доказів, які б підтверджували безпосередній зв`язок пропуску ним строку звернення до адміністративного суду з воєнним станом. Не наводить доводів щодо таких обставин позивач і в касаційній скарзі.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що Товариство не надало доказів на підтвердження, що неможливість підготувати та подати позовну заяву в місячний строк після отримання рішення за результатами розгляду Державною податковою службою України його скарги на податкове повідомлення-рішення реально існувала. У касаційній скарзі Товариство не зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали оцінки якомусь з його доводів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Довід Товариства в касаційній скарзі про порушення Державною податковою службою України встановленого пунктом 56.8 статті 56 ПК строку розгляду його скарги стосується підстав позову Товариства, а не обставин його звернення до суду з позовною заявою та дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пункту 56.19 статті 56 ПК, статті 121, 122, 123 КАС відповідає вище наведеним висновкам Верховного Суду в постановах від 26.11.2020 (справа № 500/2486/19) та від 31.05.2023 (справа № 200/4571/20-а).

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Авто-Сервіс» на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко І.А. Васильєва М.М. Гімон