Рішення

від 25.05.2023 по справі 585/778/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/778/23

Номер провадження 2/585/296/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

розглянув узалі судовихзасідань упорядку спрощеногопозовного провадження,у відкритомусудовому засіданнісправу № 585/778/23, провадження № 2/585/296/23,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Сумська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, Роменська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок,

третя особа: Громадська організація «Українське товариство мисливців і рибалок»,

предмет позову: скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник позивача ОСОБА_1 - Алфімов Віталій Віталійович, який діє на підставі довіреності від 16.02.2023,

Представник відповідача Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок в особі голови президії ради Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Харченка Ю.С.,

представник відповідача Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Коваленко Олександр Іванович, який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 15.03.2023,

представник відповідача Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок в особі т.в.о. голови ради та президії Роменської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок Бяласа Станіслава Карольовича,

Представник відповідача Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Козін Тетяна Володимирівна, яка діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 01.03.2023,

Представник третьої особи - Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» в особі голови Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців і рибалок Шуляра М.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, третя особа: Громадська організація «Українське товариство мисливців і рибалок, про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову посилається на те, що наказом Сумської обласної організації УТМР №206-к «Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок» від 18.01.2023 на виконання постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 №11-2, відповідно до ч. «е» п.6.11.2.4. Статуту Українського товариства мисливців і рибалок» його було звільнено з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР на підставі ч.5 ст. 41 КЗпП України 18.01.2023.

Вважає указанийнаказ прозвільнення незаконнимі вказує,що наказом голови президії ради Сумської обласної організації УТМР ОСОБА_2 №183-к від 15 січня 2019 року його було звільнено з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на підставі п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України у зв`язку з учиненням ним винних дій, які дають підстави втрати довіри до нього, як до працівника, що безпосередньо обслуговує грошові цінності (займається їх розподілом).

Постановою Сумського апеляційного суду від 17.02.2021 року у справі №585/2261/19, залишеною в силі постановою Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 02.06.2021 року у справі №585/2261/19, визнано незаконним та скасовано наказ президії ради Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок №183-К від 15 січня 2019 року про його ( ОСОБА_1 ) звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Поновлено його на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок.

Наказом Сумської обласної організації УТМР №142 "Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок" від 03.08.2021 року на виконання постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 "№11-2, відповідно до ч. "е" п.6.11.2.4. Статуту Українського товариства мисливців і рибалок його звільнено та припинено його повноваження як голови президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на підставі ч.5 ст.41 КЗпП України з дати видання даного наказу.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2022 року у справі №585/2719/21 скасовано указаний наказ.

19.01.2023 року ним від Сумської обласної організації УТМР отримано: рекомендований лист №4003010838413 з копією наказу №205-к "Про скасування наказу та поновлення на роботі" від 17.01.2023 року, відповідно до якого його поновлено на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок; приступити до виконання посадових обов`язків 17.01.2023, та рекомендований лист №4003010622950 з копією наказу №206-к "Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок" від 18.01.2023 року, відповідно до якого на виконання постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018р. №11-2, відповідно до п.4.9 та "е" п.6.11.2.4. Статуту Українського товариства мисливців і рибалок звільнено його з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на підставі ч.5 ст.41 КЗпП України 18.01.2023.

В силу частини 3 ст. 147-1 Кодексу законів про працю України працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Сумська обласна організація УТМР не є засновником юридичної особи - Роменської районної організації УТМР.

Таким чином наказ Сумської обласної організації УТМР №206-к від 18.01.2023 року виданий з грубим порушенням вимог ст.ст. 41, 147-1,148 Кодексу законів про працю України, частини 5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і є незаконним.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2022 року у справі №585/2719/21 станом на час видачі наказів про поновлення та звільнення його з посади не набрало законної сили, виконавчий лист на його примусове виконання не видавався і він не звертався до відповідача чи органу ДВС із заявою про поновлення його на посаді.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Згідно інформації з сайту АТ "Укрпошта" рекомендовані листи №4003010838413 та №4003010622950 з копіями наказів №205-к "Про скасування наказу та поновлення на роботі" від 17.01.2023 року та №206-к "Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок" від 18.01.2023 року були отримані ним 19.01.2023 року.

Отже, видача Сумською обласною організацією УТМР наказу №205-к "Про скасування наказу та поновлення на роботі" від 17.01.2023 року була проведена без його реального виконання, тобто без забезпечення його доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. А за відсутності факту поновлення його на посаді, в будь-якому випадку були відсутні підстави для видачі оскаржуваного наказу про звільнення та припинення його повноважень як голови ради та голови президії ради Роменської районної організації УТМР.

Тому просить скасувати наказ Сумської обласної організації УТМР №2-6-к «Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР» від 18.01.2023 про його звільнення, поновити його на посаді, з якої звільнили, а також, посилаючись на норми ст. 235 КЗпП України та Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КабМіну 08.02.1995 №100 стягнути з Роменської районної організації УТМР на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з 18.01.2023 по день прийняття судом рішення.

Представником відповідачаРоменської районноїорганізації УТМРБяласом С.К. подано відзив на позов, в якому він просить в задоволенні позову відмовити. Свою позицію мотивує тим, що в позовній заяві позивач зазначає, що при його звільненні повинно бути застосовано ч.3 ст. 147-1 КЗпП України, як до особи яка займає виборну посаду, а відповідно ОСОБА_3 міг бути звільнений тільки за рішенням органу, який його обрав. Але таке посилання є помилковим, оскільки дана стаття присвячена визначенню повноважень на застосування дисциплінарних стягнень. Тому і зазначення на допустимість дострокового звільнення осіб, які займають виборні посади, стосується безпосередньо тільки випадків звільнення за порушення трудової дисципліни. В даному випадку при звільненні ОСОБА_3 повинні застосовуватись перш за все вимоги Статуту УТМР, оскільки об`єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення. А отже внутрішня організація взаємовідносин членів об`єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об`єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об`єднаннями громадян, які базуються на законі, де визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об`єднань громадян не допускається ( рішення Конституційного суду № 1-17/2001 від 23.05.2001).

Відповідно до п. 1.9 розділу І Статуту Громадської організації Українське товариство мисливців і рибалок (нова редакція станом на 2016 рік) діяльність товариства поширюється на всю територію України. Товариство має всеукраїнський статус та відокремлені підрозділи у всіх адміністративно - територіальних одиницях, зазначених у Конституції України. Відповідно до п. 1.11 Статуту відокремлені підрозділи Товариства в своїй діяльності керуються єдиним Статутом Українського товариства мисливців і рибалок, а такою можуть мати своє Положення, яке затверджується президією Всеукраїнської ради.

Відповідно до п.6.11.3 Президія всеукраїнської ради УТМР є виконавчим органом Всеукраїнської ради УТМР.

А тому рішення про виключення ОСОБА_3 із членів УТМР та позбавлення його звання «Почесний член УТМР» приймалось президією Всеукраїнської ради УТМР, чітко керуючись нормами Статуту товариства , на підставі акту фінансової перевірки роботи Роменської районної організації УТМР, де були виявлені в діях ОСОБА_3 численні порушення у фінансово - господарській діяльності районної організації, які призвели до нецільового використання коштів організації та непідтверджених витрат, що є грубим порушенням вимог п.4.5,4.8 Статуту УТМР.

У відповідності до п.6.11.3 Статуту, враховуючи приписи п.4.9 Статуту президія направила на розгляд Всеукраїнської ради УТМР подання щодо звільнення позивача із займаної посади. Всеукраїнська рада правомірно розглянула подання Президії та прийняла рішення, яким звільнила позивача з посади голови президії та її ради Роменської районної організації УТМР та доручила голові президії ради Сумської обласної організації УТМР документально оформити звільнення ОСОБА_3 із виданням відповідного наказу про звільнення та виведення його зі складу керівних органів УТМР. Всеукраїнська рада УТМР діяла виключно в інтересах Товариства керуючись п.6.11.2.4 Статуту.

Ні постанова президії Всеукраїнської ради УТМР № 13-3 від 20.12.2018 року, ні постанова Всеукраїнської ради УТМР № 11-2 від 20.12.2018 року ОСОБА_1 не оскаржувались та не скасовувались судом, відповідно є чинними, на підставі яких і був звільнений позивач 18.01.2023 року.

Тому вважають, що звільнення ОСОБА_1 є правомірним, оскільки від був виключений із членів УТМР, а відповідно до п.4.9 Статуту УТМР особа яка виключена із членів УТМР не може обіймати керівну посаду. Заяви про прийом до членів УТМР позивач не подавав (п.4.3 Статуту).

Відповідно до п.6.1.2 , 6.10.1 Статуту для кожного відокремленого підрозділу Товариства зі статусом юридичної особи або без такого статусу рішення вищестоящих керівних органів УТМР є обов`язковим до виконання. Голова президії обласної УТМР несе персональну відповідальність за виконання рішень, постанов ради організації УТМР, її президії та вищестоящих органів Товариства. Для Сумської обласної організації указані вище рішення є обов`язковими до виконання.

Звільнення ОСОБА_1 18 січня 2023 року, після його поновлення відбулось на підставі наказу Сумської обласної організації УТМР, який виданий на підставі постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 року № 11-2 та відповідно до ч. «е» п.6.11.2.4. Статуту Українського товариства і рибалок який на їх думку є законним.

Окрім того як на підставу позовних вимог щодо незаконності його звільнення позивач посилається на те, що він не був фактично допущений до роботи оскільки не був обізнаний про наказ № 205-к від 17.01.2023 року щодо поновлення його на роботі на виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2022 року.

Про намір Сумської обласної організації УТМР поновити позивача на посаді останній знав, однак у позовній заяві він про це не зазначає.

Так, Сумська обласна організація УТМР 27 грудня 2022 року направила ОСОБА_1 лист в якому просила прибути до обласної організації для вирішення питання про його поновлення на виконання рішення суду. Як вбачається із інформації з сайту АТ «Укрпошта» рекомендований лист він отримав 29 грудня 2022 року, але на вказану у листі дату він не з`явився, а наказ № 200-к був виданий, обласна організація видає наказ № 201-к про його звільнення та цього ж дня направляє йому ці накази, які отримані були позивачем 13 січня 2023 року.

У зв`язку з тим що ОСОБА_1 не прибув 03.01.2023 до Сумської обласної організації та довгий час не отримував лист яким направлялись накази про його поновлення та звільнення, обласна організація 09.01.2023 року видала наказ № 203-к, яким скасувала накази № 200-к та № 201-к.

12.01.2023 року Сумська обласна організація УТМР повторно направила йому лист в якому просила прибути 17 січня 2023 року для вирішення питання про його поновлення. ОСОБА_1 вдруге не прибув до Сумської обласної організації УТМР . Цього ж дня був виданий наказ № 205-к про його поновлення та направлений рекомендованим листом позивачу, який він отримав 19 січня 2023 року. Так як ОСОБА_4 не з`явився до Сумської обласної організації до кінця робочого дня, 18 січня 2023 року був виданий наказ № 206-к про його звільнення та направлений йому поштою.

Як з`ясувалось нещодавно, а саме зі змісту позовної заяви та додатків позивач другий лист від 12.01.2023 року не отримав хоча йому направлялись Укрпоштою повідомлення про отримання листа.

18 січня 2023 року Сумська обласна організація видала наказ про його звільнення, оскільки ОСОБА_1 відповідно до положень Статуту зазначених нами вище не може обіймати дану посаду.

Незаконність його звільнення , яке відбулось на підставі постанови президії Всеукраїнської ради УТМР № 13-3 від 20.12.2018 року та постанови Всеукраїнської ради УТМР № 11-2 від 20.12.2018 року, де його звільнили з посади голови ради та президії Роменської районної організації УТМР ним не оскаржувались.

Позивач по справі отримуючи листи навмисно не реагує на них, або навмисно їх не отримує, не з`являється до Сумської обласної організації для поновлення його на роботі (ознайомлення з наказом та здійснення записів до трудової книжки), щоб потім подати в суд позов про його поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, відповідно до п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст вимог щодо кожного з відповідачів. Позивач же просить поновити його на посаді, однак не зазначає кого конкретно стосується ця вимога. Інцидент щодо виконання рішення суду вже виникав, оскільки у справі є два відповідачі, один з яких це Сумська обласна організація яка видавала наказ про звільнення та третя особа, яка фактично і звільняла ОСОБА_1 з посади, але не є відповідачем по справі. Недотримання вимог ст. 175 ЦПК є підставою для відмови у задоволенні позову.

Роменська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок є не належним відповідачем у справі щодо його поновлення на роботі, оскільки районна організація жодним чином до звільнення ОСОБА_1 не має відношення, та не має відповідних повноважень на його поновлення. Звільнення ОСОБА_1 18 січня 2023 року, після його поновлення відбулось на підставі наказу Сумської обласної організації УТМР, який виданий на підставі постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 року № 11-2 та відповідно до ч. «е» п.6.11.2.4. Статуту Українського товариства і рибалок який на нашу думку є законним.

В заяві позивач просить суд стягнути з Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.01.2023 року по день винесення рішення по даній справі. Однак при цьому не надає чіткого розрахунку стягнення середнього заробітку яка підлягає стягненню в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, відповідач Роменська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок вважає, що звільнення позивача відбулось відповідно до вимог Статуту товариства та вимог трудового законодавства, відповідно просить у задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку відмовити.

21березня 2023року відвідповідача Сумськоїобласної організаціїУТМР надійшоввідзив на позов, в якому відповідач позов вважає не обґрунтованим. Зазначає, що Постановою Президії Всеукраїнської ради УТМР №13-3 від 20.12.2018 прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 із членів УТМР та позбавлено його звання «Почесний член УТМР». У відповідності до Статуту УТМР п.6.11.3 направлено на розгляд Всеукраїнської ради УТМР подання щодо його звільнення із займаної посади у зв`язку з порушенням ним вимог Статуту, посадових обов`язків, виключення із членів товариства. За поданням Президії Всеукраїнської ради №13-3 від 20.12.2018 Постановою Всеукраїнської ради УТМР №11-2 від 20.12.2018 прийнято рішення відповідно до ст. 4.9 Статуту УТМР звільнено ОСОБА_1 з займаної посади та доручено голові президії ради Сумської обласної організації УТМР ОСОБА_2 документально оформити звільнення з виданням відповідного наказу. На виконання доручення головою президії ОСОБА_2 видано наказ №183-к від 15.01.2019 про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України. Даний наказ оскаржував ся в судах, в результаті його скасовано у зв`язку з тим,що голова Роменського УТМР не відноситься до кола осіб, які безпосередньо обслуговують грошові кошти чи товарні цінності, а тому вище вказана норма КЗпП не може застосовуватись до ОСОБА_1 . Голова президії Сумської обласної організації УТМР видав оскаржуваний наказ на підставі ч.5 ст. 41 КЗпП України. Постановою Всеукраїнської ради УТМР №11-2 від 20.12.2018 відповідно до пп «е» п. 6.11.2.4 Статуту прийнято рішення про звільнення позивача з посади голови президії та її ради Роменської РО УТМР та доручено голові президії ради Сумської обласної організації УТМР видати наказ про звільнення. Відповідно до Постанови Всеукраїнської ради УТМР позивача звільнено за п.4.9 Статуту у зв`язку з тим, що особа не має права перебувати на посаді керівника районної організації у зв`язку з виключенням з членів УТМР. Виключення з челінв УТМР жодним чином не стосується трудових відносин. Частину 5 ст. 41 КЗпП України законодавець застосовує у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб, а не у зв`язку з дисциплінарним стягненням (а.с.101-104).

17травня 2023року досуду надійшлиписьмові пояснення третьоїособи -Всеукраїнської радиУТМР. Голова ради вказує, що президія Всеукраїнської ради УТМР позбавила ОСОБА_1 звання «Почесний член УТМР» та виключила його з числа учасників громадської організації. У відповідності до вимог п.4.9 Статуту УТМР, дійсної на момент виникнення спірних правовідносин, виключені з членів УТМР особи не можуть обіймати керівні посади, в тому числі голови первинної організації (клубу) УТМР, президії ради районної, міжрайонної, міськрайонної, регіональної, міської, обласної, Кримської республіканської організації УТМР, а також бути в складі виборних органів УТМР, делегатами з`їзду або конференції. Постановою Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 №11-2, відповідно до Статуту УТМР, п.6.11.2.4 частина «е» ОСОБА_1 було звільнено з посади голови президії та її ради Роменської РО УТМР та доручено голові Сумської обласної організації УМВР документально оформити звільнення ОСОБА_1 із займаною посади з виданням відповідного наказу. Таким чином, оскаржуваний наказ №206-к від 18.01.2023 про звільнення з посади голови ради та президії Роменської РО УТМР, по суті винесений з підстав п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, оскільки повноваження посадової особи ОСОБА_1 було припинено рішенням вищого статутного органу громадського об`єднання постановою Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 №11-2, яка позивачем не оскаржена і в установленому законом порядку не скасована. Просять в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Також зазначив, що звільнення на підставі п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України може застосовуватись лише після погодження з вищестоящею організацією. Наказ про поновлення на роботі має видати відповідач 1, а Роменська РО УТМР вже повинна поновити позивача на роботі. ОСОБА_1 про рішення суду про його поновлення на роботі знав, але на той час рішення суду не набрало законної сили. ОСОБА_1 отримав запрошення, але не їхав до сумської ОО УТМР, бо вважав, що його проігнорують знову. Погоджується, що рішення суду про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню, але у рішенні Роменського міськрайонного суду від 01.12.2022 не зазначено про його негайне виконання.

Звільнити працівника, поновленого на роботі, не поновивши його, не можливо.

Постанову Всеукраїнської Ради УТМР про виключення ОСОБА_1 з членів УТМР не оскаржували.

Представник Сумської обласної організації УТМР Коваленко О.І. просив взадоволенні позовувідмовити,пославшись наобставини,викладені ниму відзивіна позов. Вказав про те, що висновком ревізійної комісії в 2018 році і в межах п. 6.11.3 Статуту Президія УТМР написала подання про виключення ОСОБА_1 з членів УТМР на підставі п. 4.9 Статуту, так як керівники не можуть виконувати свої функції, якщо їх виключили з членів УТМР.

Обласна організація, ураховуючи висновки судів, у січні 2023 року двічі направила ОСОБА_1 повідомлення про необхідність прибути і надати трудову книжку для поновлення на роботі. Але він не з`явився. Вважають, що трудову книжку позивач не надав навмисно. Вони телефонували позивачу, але він не бав трубку.

Сумська облорганізація урахувала позицію суду і з дотриманням процедури відбулось звільнення особи на підставі п. 5, не з підстав дисциплінарної відповідальності мова йде про припинення повноважень, оскільки особа, яка не є членом УТМР, не може обіймати керівну посаду у спілці.

Представник Роменської районної організації УТМР Козін Т.В. пояснила, що ОСОБА_1 не є членом УТМР і Постанова Президії УТМР про його виключення з членів УТМР ним не оскаржувалось. Вважає, що його звільнення відбулось ще у 2019 році і звільнила його Всеукраїнська УТМР.

Рішення суду про поновлення на роботі відповідно до ч. 8 ст. 235 КЗпП підлягає негайному виконанню. Хоча про це не було вказано у рішенні суду, але на оголошенні рішення від 01.12.2022 ОСОБА_1 був присутній. Копію наказу про поновлення на роботі ОСОБА_1 направляли. 27.12.2022 йому направляли лист про необхідність прибуття до Сумської обласної організації УТМР, він не поїхав проігнорував. Затягує час, щоб більше стягнути коштів. Роменська районна організація УТМР не може поновити позивача. Його обирала Конференція, а звільняти його Конференція не повинна, бо його звільнили за недовіру.

Коли судом приймалось рішення за першим зверненням ОСОБА_1 до суду, то вже тоді ним було пропущено строк звернення до суду, але рішенні скасували через невірне застосування норм КЗпП України.

Під час розгляду судами справ за позовом ОСОБА_1 , судами не досліджувалось, чи може він бути звільнений на підставі виключення з членів УТМР.

Представник Роменської районної організації УТМР Бялас С.К. позов не визнав, пояснив, що рішення суду повинно виконуватись обома сторонами. Наказ про поновлення видали, а запис в трудову внести не змогли, бо ОСОБА_1 не надав свою трудову книжку, тобто сам перешкоджав виконанню рішення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

22 лютого 2023 рок відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з призначення судового засідання з повідомленням сторін на 16 березня 2023 року на 13 год. 30 хв. (а.с.35).

Позивач до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, його інтереси в судовому засіданні здійснював представник ОСОБА_5 .

До суду не з`явився представник третьої особи Всеукраїнської ради УТМР, про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20 грудня 2018 року на засіданні президії Всеукраїнської ради УТМРприйнято постанову «Про розгляд акту ревізійної комісії УТМР щодо порушень фінансово-господарської діяльності Роменською РО УТМР»за № 13-3. Президія ВР УТМР постановила - виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із членів УТМР; позбавити його звання «Почесний член УТМР»; вважати недійсним посвідчення «Почесного члена УТМР», видане на ім`я ОСОБА_1 ; у відповідності до пункту 6.11.3 статуту УТМР направити на розгляд Всеукраїнської ради УТМР подання щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади у зв`язку з порушенням ним вимог цього статуту, посадових обов`язків, виключення із членів товариства; враховуючи приписи пункту 4.9 статуту УТМР щодо неможливості обіймання керівних посад в УТМР виключених з членів УТМР осіб, доручити голові президії ради Сумської обласної організації УТМР Харченку Ю.С. відповідно до пункту 4.9 статуту УТМР вирішити питання щодо призначення у встановленому порядку тимчасово виконуючого обов`язки голови Роменської районної ради УТМР; визначити, що тимчасово виконуючий обов`язки голови Роменської РО УТМР має винести на розгляд ради Роменської РО УТМР питання щодо скликання конференції Роменської РО УТМР, яка має обрати нового голову цієї організації (а.с.56-57).

Постановою № 11-2 від 20 грудня 2018 року Всеукраїнської ради УТМР вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови президії та її ради Роменської РО УТМР відповідно до пункту 6.11.2.4, частини «е» статуту УТМР та доручено голові президії ради Сумської ОО УТМР ОСОБА_2 документально оформити звільнення; президії ради Сумської обласної організації УТМР у відповідності до пункту 6.9 статуту УТМР призначити тимчасово виконуючого обов`язки голови Роменської РО УТМР та привести відповідні заходи по ознайомленню членів організації з даною постановою (а.с.54-55).

В червні 2019 року ОСОБА_1 звертався до суду із позовом про поновлення його на посаді та скасування наказу про його звільнення до трьох відповідачів: Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок; Сумської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок; Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок. 17 лютого 2021 року постановою Сумського апеляційного суду його апеляційна скарга була задоволена, скасоване рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23.11.2020, прийнята нова постанова, якою визнано незаконним та скасовано наказ президії ради Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок № 183-К від 15 січня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Даним рішенням поновлено ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та стягнуто з Сумської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок в дохід держави судовий збір.

02 червня 2021 року Верховний Суд (справа №585/2261/19) касаційну скаргу Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок залишив без задоволення, постанову Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року - залишив без змін . Під час розгляду справи касаційний суд дійшов висновку про те, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання наказу президії ради Сумської ОО УТМР № 183-К від 15 січня 2019 року слід визнати таким, що узгоджується, зокрема і з положеннями частини першої статті 233 КЗпП України, оскільки відповідачами не доведено достовірними й достатніми доказами фактів ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення, а також видачі йому трудової книжки, зокрема направлення відповідної кореспонденції ОСОБА_1 . При цьому необхідно також враховувати, що органами Роменської РО УТМР, яка є самостійною юридичною особою, 16, 18 січня 2019 року прийняті рішення, якими підтверджено повноваження ОСОБА_1 як голови організації (а.с.15-22).

З постанови Сумського апеляційного суду від 17.11.2021 у справі №585/2261/19 вбачається, що у серпні 2021 року Роменська районна організація УТМР зверталась до суду із заявою, в якій просила суд зупинити виконавче провадження ВП № 66278850 від 27.07.2021 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 15.09.2021 заяву задоволено частково, визнано виконавчий лист виданий Роменським міськрайонним судом у Сумській області від 12.07.2021 року по справі № 585/2261/19 таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині в задоволенні заяви - відмовлено. ОСОБА_1 оскаржив ухвалу і під час розгляду його апеляційної скарги колегія суддів вважаючи висновки суду щодо наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, передчасними, ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021 скасувала, ухвалила нове рішення, яким в задоволенні заяви Роменської районної організації УТМР про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовила (а.с.23-25).

З рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2022 (справа № 585/2719/21) вбачається, що у 2021 році ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, Роменської районної організації УТМР, третя особа Громадська організація «Українське товариство мисливців і рибалок», і просив: 1. Скасувати наказ Сумської обласної організації УТМР № 142 «Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок» від 03.08.2021 року. 2. Поновити його на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. 3. Стягнути з Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на його, користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з 04.08.2021 року по день прийняття рішення судом.

Під час розгляду справи № 585/2719/21 було встановлено, що відповідачем при виконанні рішення суду та поновленні ОСОБА_1 на займаній ним посаді було порушено його права. Такий висновок суду склався з тих підстав, що Сумська ОО УТМР, видавши наказ про скасування наказу та поновлення позивача на роботі не повідомила ОСОБА_1 про поновлення на роботі і не забезпечила допуск ОСОБА_1 до виконання ним посадових обов`язків. Також не здійснено нарахування заробітної плати за період поновлення на роботі. Суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади в той же день, коли його було поновлено на роботі 4 серпня 2021 року, проведено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 не був обізнаний про поновлення на роботі, його не було допущено до виконання посадових обов`язків і він їх не виконував в силу обставин, які склалися. Крім цього звільнення відбулося без повідомлення ОСОБА_1 , що призвело до порушення його прав.

За результатами розгляду справи № 585/2719/21 позов ОСОБА_1 до Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, третя особа Громадська організація «Українське товариство мисливців і рибалок», про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково, скасовано наказ Сумської обласної організації УТМР № 142 «Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок» від 03.08.2021 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, стягнуто з Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з 04 серпня 2021 року по 2 грудня 2021 року. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено (а.с.26- 32).

27 грудня 2022 року на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) головою Сумської обласної організації УТМР Харченком Ю.С. направлено повідомлення від 26.12.2022 за №20 про необхідність з`явитись 03 січня 2023 року на 12 год. 00 хв. до Сумської обласної організації УТМР з метою виконання рішення Роменського міськрайонного суду від 01.12.2022 по справі №585/2719/21 щодо поновлення на роботі (а.с.58, 59 зворот а.с.59).

Даний лист отриманий адресатом ( ОСОБА_1 ) особисто 29.12.2022 (а.с.59).

03 січня 2023 року головою Сумської обласної організації УТМР Харченком Ю.С. винесено наказ №200-К, відповідно до якого наказує: на виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2022 по справі № 585/2719/21 скасувати наказ Сумської обласної організації УТМР №142 від 03.08.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР. На виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2022 по справі № 585/2719/21 та ч.8 8 ст. 235 КЗПП України поновити ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР (а.с.61).

03 січня 2023 року головою Сумської обласної організації УТМР Харченком Ю.С. винесено наказ №201-К про звільнення з посади голови ради та президії Роменської районної організації УТМР на виконання постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 №11-2, відповідно до п.4.9 та ч. «е» п.6.11.2.4 Статуту УТМР на підставі ч.5 ст. 41 КЗпП України з 06.01.2023 (а.с.60).

Указані накази направлені ОСОБА_1 на його адресу ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом, який ОСОБА_1 отримав 13.01.2023 (а.с.62).

При цьому, 09 січня 2023 року , тобто ще до моменту отримання ОСОБА_1 наказів про його поновлення та звільнення від 13.01.2023, головою Сумської обласної організації УТМР Харченком Ю.С. винесено наказ №203-К, яким накази по Сумській ОО УТМР за №200-К та 201-К від 03.1.2023 скасовано, наказано процедуру поновлення ОСОБА_1 на посаді, згідно рішення суду провести повторно, згідно чинного законодавства. Підставою для винесення даного наказу, як у ньому зазначено, стало не прибуття поновленого на посаді голови ради та президії Ради Роменської РО УТМР до Сумської ОО УТМР відповідно до надісланого запрошення по питанню поновлення на роботі та не отримання наказу по поновленню на посаді поштою (а.с.63)

Доказів про направлення указаного наказу на адресу ОСОБА_1 відповідачем не надано, підпис позивача про ознайомлення з наказом на ньому відсутній (а.с.63 ).

12 січня 2023 року за Вих. №204-К головою президії ради Сумської ОО УТМР ОСОБА_2 ОСОБА_1 направлено лист-повідомлення про необхідність з`явитись до Сумської обласної організації УТМР повторно 17 січня 2023 року на 11 год. за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 1 - для ознайомлення з наказом про поновлення на роботі. При собі мати трудову книжку (а.с.64).

Указаний лист-повідомлення ОСОБА_3 не отримано, лист повернуто відправнику у зв`язку з закінченням терміну його зберігання (а.с.65-67).

Таким чином, ОСОБА_1 не був повідомлений про необхідність з`явитись на 17.01.2023 до Сумської обласної організації УТМР.

17 січня 2023 року головою президії ради Сумської обласної організації УТМР винесено наказ №205-к, яким на виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2022 по справі №585/2719/21 скасовано наказ Сумської обласної організації УТМР від 03.08.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови ради та президії Роменської районної УТМР», поновлено ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської УТМР і наказано приступити до виконання обов`язків 17.01.2023 (а.с.9).

Зазначений наказ ОСОБА_1 17 січня 2023 року не отримано, про що свідчить відсутність його підпису на наказі.

З роздрукованого трекінгу відправлень листа, направленого з рекомендованим повідомленням про вручення, вбачається, що наказ №205-к від 17.01.2023 отримано ОСОБА_1 19 січня 2023 року (а.с.11).

18 січня 2023 року, тобто до моменту отримання ОСОБА_1 наказу №205-к від 17.01.2023 про його поновлення на роботі, головою президії ради Сумської обласної організації УТМР винесено наказ №206-к, яким на виконання постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 №11-2, відповідно до п.4.9 та ч. «е» п.6.11.2.4 Статуту УТМР звільнено з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР ОСОБА_1 на підставі ч.5 ст. 41 КЗпП України 18.01.2023 (а.с.12).

З указаним наказом про звільнення ОСОБА_1 не погоджується, а тому звернувся до суду.

До матеріалів справи відповідачем Роменською районною організацією УТМР долучено висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 16.04.2020, яким рекомендовано відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_6 від 11.09.2019 на реєстраційні дії щодо Роменської районної організації УТМР у зв`язку з тим, що головними спеціалістами Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято такі рішення відповідно до законодавства, у якому зазначено, що Роменська районна організація Українське товариство мисливців і рибалок є місцевим осередком Сумської обласної організації громадської організації УТМР зі статусом юридичної особи в розумінні п.8 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про громадські об`єднання» (а.с.69, 70- 71).

Також, відповідачем Роменською районною організацією УТМР долучено до матеріалів справи: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №644954 Роменської районної організації Українське товариство мисливців і рибалок (а.с.72), свідоцтво про об`єднання громадян від 01.12.2005 за №26 Роменської районної організації Українське товариство мисливців і рибалок (а.с.73-), Бюлетень для голосування, відповідно до якого підтримано перехід Роменської районної організації Українське товариство мисливців і рибалок на діяльність згідно єдиного Статуту УТМР (а.с.74), Постанову президії Всеукраїнського ради УТМР від 19.12.2019 №19-11/13 Про погодження змін відомостей про керівника відокремленого підрозділу - Роменської районної організації Українське товариство мисливців і рибалок (а.с.75) та документ, на підтвердження повноважень Бяласа С.К.,як представника Роменської районної організації УТМР (а.с.76).

Третьою особою долучено до матеріалів справи Статут Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» (Нова редакція), в якому визначені загальні положення про організацію, її мета, напрямки, основні завдання та форми діяльності, права товариства, розділ «Члени товариства, їх права та обов`язки», та інше. В розділі 4.9 Статуту зазначено, що «виключені з членів УТМР особи не можуть обіймати керівні посади, в тому числі голови первинної організації (клубу) УТМР, президії ради районної, міжрайонної, міськрайонної, регіональної, міської, обласної, Кримської республіканської організації…»(а.с.117- 133).

Також долучено перший аркуш Постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 №11-2 про розгляд подання президії Всеукраїнської ради УТМР щодо звільнення голови президії ради Роменської районної організації УТМР ОСОБА_1 із займаної посади (а.с.133 зворот), копію постанови президії Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 №13-3 відповідно до якої виключено ОСОБА_1 із членів УТМР, позбавлено його звання «Почесний член УТМР», постановлено у відповідності до Статуту УТМР тп.6.11.3 направити на розгляд Всеукраїнської ради УТМР подання щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади …, доручено голові президії ради Сумської обласної організації УТМР Харченку Ю.С. відповідно до п.4.9 Статуту УТМР вирішити питання щодо призначення у встановленому порядку т.в.о. голови Роменської районної ради УТМР (а.с.134-137).

З досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин вбачається, що між сторонами склалися правовідносини з приводу скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які регулюються Законом України «Про оплату праці», КЗпП України.

Норми права, застосовані судом:

Завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 цієї статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 43Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно доп.5ч.1ст.41КЗпП Українитрудовий договірз ініціативироботодавця можебути розірванийтакож увипадках: припинення повноважень посадових осіб.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Статтею 47КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Частина 1,2 ст. 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною четвертою статті 263ЦПК України встановлено, що при виборіі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 сформулювала правовий висновок про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Тобто, у разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.

Таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися норм чинного законодавства.

Правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати, бо є заробітною платою.

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дослідивши аргументи сторін по матеріалам справи, і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

11.02.2017 ОСОБА_1 обрано головою Роменської РО УТМР, з 12.02.2017 останній приступив до виконання своїх обов`язків голови ради Роменської РО УТМР з оплатою праці згідно штатного розпису. Наказом голови Сумської ОО УТМР №55/10-к від 30.04.2017 ОСОБА_1 призначено головою Роменської РО УТМР з 11.02.2017 по 10.02.2024 з окладом відповідно до штатного розкладу. Постановою №11-2 від 20.12.2018 Всеукраїнської ради УТМР вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови президії та її ради Роменської РО УТМР відповідно до п. 6.11.2.4 частини «е» статуту УТМР та доручено голові президії ради Сумської ОО УТМР ОСОБА_2 документально оформити його звільнення. Наказом останнього №183-к від 15.01.2019 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України. Крім цього, 20.12.2018 ОСОБА_1 позбавлено звання «Почесний член УТМР» та виключено його з членів УТМР.

ОСОБА_1 не погодився зі звільненням і оскаржив виданий 15.01.2019 наказ до суду (Справа №585/2261/19 ).

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 23.11.2020 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Роменської районної організації УТМР, Сумської обласної організації УТМР та громадської організації «УТМР» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі.

Постановою Сумського апеляційного суду від 17.02.2021 рішення суду від 23.11.2020 скасоване та ухвалене нове судове рішення : визнано незаконним та скасовано наказ президії ради Сумської ОО УТМР №183-к від 15.01.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови ради та президії ради Роменського РО УТМР, поновлено ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської РО УТМР, вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного суду від 02.06.2021 за результатами розгляду справи №585/2261/19 постанова Сумського апеляційного суду від 17.02.2021 залишена без задоволення (а.с.15-22).

Наказом Сумської обласної організації УТМР №141 від 3 серпня 2021року на виконання постанови Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2021року по справі 585/2261/19 скасовано наказ президії ради Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок № 183-К від 15 січня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Поновлено його на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Наказом Сумської обласної організації УТМР № 142 від 3 серпня 2021 року на виконання постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20 грудня 2018 року № 11-2, відповідно до ч. «е» п.6.11.2.4 Статуту Українського товариства мисливців і рибалок звільнено та припинено повноваження голови президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_1 на підставі ч.5 ст.41КЗпП України з дати видання наказу .

З указаним наказом про звільнення ОСОБА_1 не погодився і знову звернувся до суду з позовом про його скасування, поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ( Справа №585/2719/21).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2022 (справа № 585/2719/21) встановлено, що відповідачем при виконанні рішення суду та поновленні ОСОБА_1 на займаній ним посаді було порушено його права. Такий висновок суду склався з тих підстав, що Сумська ОО УТМР, видавши наказ про скасування наказу та поновлення позивача на роботі не повідомила ОСОБА_1 про поновлення на роботі і не забезпечила допуск ОСОБА_1 до виконання ним посадових обов`язків. Також не здійснено нарахування заробітної плати за період поновлення на роботі. Суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади в той же день, коли його було поновлено на роботі 4 серпня 2021 року, проведено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 не був обізнаний про поновлення на роботі, його не було допущено до виконання посадових обов`язків і він їх не виконував в силу обставин, які склалися. Крім цього звільнення відбулося без повідомлення ОСОБА_1 , що призвело до порушення його прав.

За результатами розгляду справи № 585/2719/21 позов ОСОБА_1 до Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, третя особа Громадська організація «Українське товариство мисливців і рибалок», про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково, скасовано наказ Сумської обласної організації УТМР № 142 «Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок» від 03.08.2021 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, стягнуто з Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з 04 серпня 2021 року по 2 грудня 2021 року. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено (а.с.26- 32). Рішення набрало законної сили 06.03.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109591744 ) .

Судове рішення як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістомстатті 65Закону України«Про виконавчепровадження» рішенняпро поновленняна роботінезаконно звільненогоабо переведеногопрацівника виконуєтьсяневідкладно впорядку,визначеному статтею63 цьогоЗакону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінніроботи якрегулярно виконуваноїпрацівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов 'язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов 'язків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16 (провадження № 61-29024св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 (провадження № 61-12857св18).

Під час розгляду даної справи відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність наказу про його поновлення на роботі на виконання рішення Роменського міськрайонного суду від 01.12.222 (справа №585/2719/21).

Так, 12 січня 2023 року за Вих. №204-К головою президії ради Сумської ОО УТМР ОСОБА_2 . ОСОБА_1 направлено лист-повідомлення про необхідність з`явитись до Сумської обласної організації УТМР 17 січня 2023 року на 11 год. за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 1 - для ознайомлення з наказом про поновлення на роботі. При собі мати трудову книжку (а.с.64).

Указаний лист-повідомлення ОСОБА_3 не отримано, лист повернуто відправнику у зв`язку з закінченням терміну його зберігання (а.с.65-67).

17 січня 2023 року головою президії ради Сумської обласної організації УТМР винесено наказ №205-к, яким на виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2022 по справі №585/2719/21 скасовано наказ Сумської обласної організації УТМР від 03.08.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови ради та президії Роменської районної УТМР», поновлено ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської УТМР і наказано приступити до виконання обов`язків 17.01.2023 (а.с.9).

При цьому, зазначений наказ ОСОБА_1 отримано 19 січня 2023 року (а.с.11).

В той же час, 18 січня 2023 року, тобто до моменту отримання ОСОБА_1 наказу №205-к від 17.01.2023 про його поновлення на роботі, головою президії ради Сумської обласної організації УТМР винесено наказ №206-к, яким на виконання постанови Всеукраїнської ради УТМР від 20.12.2018 №11-2, відповідно до п.4.9 та ч. «е» п.6.11.2.4 Статуту УТМР звільнено з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР ОСОБА_1 на підставі ч.5 ст. 41 КЗпП України 18.01.2023 (а.с.12).

Таким чином, звільнення ОСОБА_1 знову проведено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки він не був обізнаний про його поновлення на роботі 17.01.2023, його не було допущено до виконання своїх посадових обов`язків і він не виконував їх, оскільки не знав, що поновлений на посаді. Звільнення також відбулось у відсутності ОСОБА_1 .

Зазначене призвело до порушення трудових прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову в частині скасування наказу Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок №206-К «Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок» від 18.01.2023 та поновлення позивача на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок.

Щодо посиланняРоменської районноїорганізації нате,що Роменська районнаорганізація Українськоготовариства мисливціві рибалокє неналежним відповідачему справі щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки районна організація жодним чином до звільнення ОСОБА_1 не має відношення, та не має відповідних повноважень на його поновлення, то слід зазначити наступне.

Прийняття наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови ради районної організації та президії ради належить Сумській обласній організації УТМР, за наказом якої його було звільнено.

Проте, саме Роменська районна організація УТМР повинна вносити відповідний запис про поновлення ОСОБА_1 на роботі та допустити його до виконання трудових обов`язків .

Зазначений висновок було зроблено Сумський апеляційним судом 17.11.2021 під час розгляду справи №585/2261/21/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021, яка набрала законної сили 17.11.2021 (а.с.23-25).

Також,при ухваленніданого рішення необхідно зазначити, що в оскаржуваному позивачем наказі №206-к від 18.01.2023 зазначено, що ОСОБА_1 звільнено на підставі ч.5 ст. 41 КЗпП України, в той же час, стаття 41 має лише 4 частини, серед яких частина перша має 5 пунктів, то відповідачем Сумською обласною організацією УТМР під час винесення наказу не коректно зазначена норма закону, на підставі якої проведено звільнення працівника.

Щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що обидві сторони давали пояснення щодо пред`явленої позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: відповідачі заперечували проти її задоволення, посилаючись на те, що позивача звільнено правомірно, а представник позивача наполягав на її задоволенні, вказуючи, що його звільнення відбулося незаконно, а отже підлягають застосуванні норми ст. 235 КЗпП України.

При цьому, в матеріалах справи відсутня довідка про розмір заробітної плати позивача.

Тлумачення змісту частини другої статті 235КЗпП України свідчить про те, що при ухваленні рішення про поновлення працівника на роботі на орган, який розглядає трудовий спір, покладено обов`язок вирішити питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, розмір заробітної плати позивача за останні два місяці перед звільненням є обставиною, яка підлягає обов`язковому встановленню судом у разі поновлення позивача на роботі. Відсутність доказів на підтвердження розміру заробітної плати працівника за останні два місяці перед звільненням не є підставою для відмови в позові про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому за відсутності довідки про розмір заробітної плати суд позбавлений можливості правильно визначити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання про розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд позбавлений правових підстав визначати конкретну суму, яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки сам позивач цього не зробив, а суд, виходячи з засад змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, не повинен виходити за межі предмету спору і самостійно визначати розмір стягнення. При цьому суд відмічає, що в судовому засіданні представнику позивача було роз`яснено, що у випадку не визначення суми стягнення, при виконанні судового рішення імовірно виникнуть питання щодо конкретного розміру стягнення.

Таким чином, вирішуючи спір між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 січня 2023 року (дата винесення наказу про його звільнення) по 25 травня 2023 року (день постановлення судом рішення) включно.

При цьому, при проведенні розрахунку середнього заробітку відповідачу-2 необхідно врахувати абзац 4 пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, яким передбачено, що якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку та те, що згідно з положеннями статті 8Закону України«Про державнийбюджет на2023рік» мінімальна заробітна плата з 01 січня 2023 року становить у місячному розмірі - 6700 гривень.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щодо судового збору.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та встановлення підстав для їх задоволення, з відповідачів - Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.: по 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. з кожного .

Також судом застосовані норми процесуального права, які регул юють порядок ухвалення рішення: ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

С у д в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, третя особа: Громадська організація «Українське товариство мисливців і рибалок», про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити у повному обсязі.

Скасувати наказ Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок №206-К «Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок» від 18.01.2023.

Поновити ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок.

Стягнути з Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 січня 2023 року по 25 травня 2023 року включно.

Стягнути з Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, на користь держави судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.: по 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. з кожного .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання його повного тексту.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Сумська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, місцезнаходження: 40009, Україна, м. Суми, вул. Іллінська, 1, код ЄДРПОУ 03928412.

Відповідач 2: Роменська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок, місце знаходження: 42000, Україна, Сумська область, м. Ромни, вул. Руденка,5, код ЄДРПОУ 34254890.

Третя особа : Громадська організація «Українське товариство мисливців і рибалок», місцезнаходження: 04053, Україна, м. Київ, пров. Несторівський,7-9, код ЄДРПОУ 00020623.

Повний текст рішення суду складено 05 червня ( 03 червня та 04 червня вихідні) 2023 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова