Рішення

від 06.06.2023 по справі 683/491/23

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/491/23

2/683/419/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Завадської О.П.

секретаря Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат Козак Іван Олександрович, до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю,

встановив:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат Козак І.О., звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказав, що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області від 27 листопада 1986 року №235 визначено видати його батькові ОСОБА_3 свідоцтво про право особистої власності (за списком №189) на житловий будинок АДРЕСА_1 . Однак на час видачі правовстановлюючого документа батько помер, а тому 05 жовтня 1990 року свідоцтво було видане на його ім`я, як спадкоємця. При цьому на той час він перебував у шлюбі із відповідачкою (з 09 вересня 1989 року по 03 жовтня 1999 року). Після розірвання шлюбу вони через суд розділили все спільно нажите майно подружжя. Місце проживання відповідачки йому невідоме, вона більше 24 років тому виїхала у невідомому для нього напрямку. Наразі він неспроможний відчужити дане домоволодіння, оскільки будинок набутий під час шлюбу із відповідачкою, а тому нотаріус не може встановити правовий стан даного нерухомого майна.

Представник позивача подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав за обставин на їх обґрунтування, просив позов задовольнити, а справу розглянути у його відсутність та відсутність позивача, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, відзив на позов не подавала, заяв та клопотань не заявляла.

Ухвалою Старокостянтинівською районного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року постановлено заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області від 05 жовтня 1990 року на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області за №235 від 27 листопада 1986 року. Право особистої власності зареєстроване 05 жовтня 1990 року в Хмельницькому обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу №2 під реєстровим №385.

З 09 вересня 1989 року по 03 лютого 2000 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі згідно відомостей паспорта позивача в графі «Сімейний стан».

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 червня 2000 року (справа №2-16/2000) проведено розподіл майна подружжя ОСОБА_4 .

Судом було встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 05 жовтня 1990 року ОСОБА_1 належить цілий житловий будинок в с Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Сторони визнали і це підтвердили свідки, що в 1989-1992 роках даний житловий будинок ремонтувався. Заключенням експертів встановлено, що спірний жилий будинок побудований в 1933 році, а в 1990 році перебудовувався. Вартість ремонту будинку 10537 грн, прибудови 6097 грн. Таким чином судом було визначено, що в будівництві між сторонами підлягає розподілу вартість ремонту будинку, прибудова веранди, кухні та ванни.

Докази, що будинок не належить ОСОБА_1 , судом не брались до уваги, так як вони спростовані матеріалами справи.

При розподілі нерухомого та рухомого майна стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію 9885 грн 31 коп з проведених ремонтів та з автомобіля ВАЗ-2109. У власності ОСОБА_1 залишено вартість ремонтних робіт житлового будинку та прибудову до будинку в с. Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області на загальну суму 16634 грн.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2011 року (справа №2-157/2011) ОСОБА_2 визнано такою, що втратила право користування жилим приміщенням будинком АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з березня 1999 року не проживала в даному жилому приміщенні.

Відповідно дост.22КпШС в редакції чинній станом на існування між сторонами сімейних стосунків та їх припинення, майно, нажите подружжям за час шлюбу, було його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно зіст. 24 КпШС Українимайно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

У відповідності дост. 28 КпШС Українив разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним з подружжям під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.

Виходячи з наведеним правових норм та судових рішень, вбачається, що між сторонами в судовому порядку проведено розподіл майна подружжя ОСОБА_4 , в тому числі стосовно заявленої нерухомості, яка залишена у власності ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6800993022022 від 12 грудня 2022 року у приватній власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,2317 га, кадастровий номер 6824286400:03:001:0088, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 . Державна реєстрація земельної ділянки 20 листопада 2008 року. Документ, що є підставою для виникнення права рішення органу місцевого самоврядування Пашковецька сільська рада від 16 липня 2008 року 6/2. Документ, що посвідчує право Державний акт від 20 листопада 2008 року ЯГ 131743.

Частиною першою статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною першоюстатті 120 Земельного кодексу Україниу разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Вказані норми встановлюють єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд. Власник, визначаючи юридичну долю збудованих будівель та споруд, одночасно визначає і долю земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Таким чином ОСОБА_1 , як власнику домоволодіння, перейшло право власності на земельну ділянку, на якій воно розташоване.

Відповідно дост.4ЦПК України захисту в судовому порядку підлягають порушені, невизнані та оспорюванні права та інтереси.

Згідно ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У відповідності дост.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з визнанням за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на заявлене домоволодіння.

Оскільки позивач не наполягав на стягненні судових витрат, тому їх слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.12,13,263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право особистої приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

відповідачка: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя