Рішення

від 06.06.2023 по справі 369/206/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/206/23

Провадження № 2/369/2686/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06.06.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Соловюк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 треті особа Служба у справах дітей Дмитрівської сільської ради, старостинський округ №1 Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Київський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей про позбавлення матері батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач ОСОБА_3 є матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Разом з тим, відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дітей. Батько малолітніх дітей записаний зі слів матері згідно ст.135 СК України. Вказані діти за направленням у справах служби у справах дітей та сімї Київської обласної державної адміністрації від 27.01.2022 були влаштовані до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей внаслідок пожежі, де загинула малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в результаті обстеження дітей лікарями було виявлено численні тілесні ушкодження, що підтверджує жорстоке поводження ОСОБА_3 зі своїми малолітніми дітьми.

В подальшому ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження 21.01.2022 було взято під варту та поміщено до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та 15.06.2022 вона була звільнена з-під варти. На даний час її місце перебування та проживання не відоме, до служби у справах дітей та до Дмитрівської сільської ради вона з клопотанням щодо повернення дітей на виховання у її сім`ю не зверталась.

Враховуючи викладене позивач просив суд:

позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь виконкому Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 березня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 квітня 2023 року закрито підготовче провадження у справі за позовом органу опіки та піклування Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про позбавлення матері батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі. Надано відповідачу право на подання письмового відзиву на позовну заяву, а позивачу право надати відповідь на відзив та третій особі надати пояснення у справі до початку розгляду справи по суті.

У судове засідання позивач не з`явився. До суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

У судове засідання представник служби у справах дітей Дмитрівської сільської ради не з`явився, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. Позов підтримують в повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Ухвалу про відкриття, позовну заяву та додатки відповідачу було направлено за адресою: АДРЕСА_1 .

Про розгляд справи відповідача також повідомлено шляхом направлення смс-повідомлень та розміщення оголошення на сайті суду. На час прийняття судом рішення, відповідач письмовий відзив не подала, причини неможливості подати також суду не повідомила. Жодних клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , виданих виконавчим комітетом Імстичівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

За ст. 164 СК України мати, батько можуть бути судом позбавленні батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На даний час вказані двоє малолітні діти мають статус дітей, які залишилися без піклування батьків. Мати вказаних дітей, громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживала з трьома малолітніми дітьми до січня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 .

У січні 2022 року громадянка ОСОБА_3 , її співмешканець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та троє малолітніх дітей проживали у найманому житлі за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок пожежі, що сталася у приміщенні, де мешкала родина ОСОБА_6 , загинув її менший син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документи громадянки ОСОБА_3 та її дітей, медичні картки дітей під час пожежі були втрачені.

Малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_7 були терміново госпіталізовані працівниками поліції до Київської обласної дитячої лікарні за адресою: вул. Хрещатик, 83, м. Боярка Фастівського району Київської області 08150, у відділення педіатрії.

Відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду від 21.01.2022, ОСОБА_3 перебувала у державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Вказані діти за направленням служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації від 27.01.2022 № 04 були влаштовані до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання держави. На той час рідних та близьких людей, які б мали бажання взяти на виховання цих дітей у свою сім`ю, не було. В зв`язку із військовим станом в Україні малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_7 були евакуйовані до Німеччини в складі групи вихованців реабілітаційного центру, де і перебувають на даний час.

Громадянка ОСОБА_8 була повідомлена працівниками служби у справах дітей Дмитрівської сільської ради щодо влаштування та місця перебування своїх дітей у реабілітаційному центрі. Але за час перебування дітей у центрі реабілітації з січня 2022 року по даний час вона не цікавилася їх подальшим місцем перебування, життям та здоров`ям своїх дітей, не телефонувала до реабілітаційного центру, не писала листів дітям, не підтримувала спілкування із адміністрацією та вихователями своїх дітей.

Згідно з вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.06.2022, кримінальна справа № 369/3237/22, громадянка ОСОБА_3 звільнена з-під варти. На даний час її місце перебування (проживання) не відоме. До служби у справах дітей та до Дмитрівської сільської ради вона з клопотанням щодо повернення дітей на виховання у її сім`ю не зверталася.

Згідно з довідкою, що надана державною у становою «Київський слідчий ізолятор» від 01.11.2022 № 15072ос громадянка ОСОБА_3 після звільнення з під варти в залі суду 15.06.2022 вибула за місцем своє реєстрації (проживання) в с. Імстичево Іршавського району Закарпатської області.

Проте, відповідно до листа, що надіслала Білківська сільська рада від 24.10.2022 № 02-05/175 громадянка ОСОБА_3 на території Білківської територіальної громади на даний час не проживає. Про повернення вказаних дітей на утримання та виховання у її сім`ю малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_2 до виконкому Білківської сільської ради вона не зверталася.

На даний час її двоє малолітніх дітей, які залишилися без піклування батьків, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перебувають на утриманні держави з 20.01.2022 у закладі інституційного догляду.

Відповідно до довідки управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації від 18.02.2022 № 48/07 громадянка ОСОБА_3 перебувала на обліку як одержувач державної допомоги при народженні дитини з 01.11.2020 по 30.01.2022, інші види державних допомог не призначалися. ОСОБА_10 утримувалася виключно на соціальну допомогу при народженні дитини, інших видів доходів вона не мала.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 розглядалося на засіданні комісії Дмитрівської сільської ради з питань захисту прав дитини від 21.07.2022. Відповідач ОСОБА_11 на засідання комісії Дмитрівської сільської ради з питань захисту прав дитини не з`явилася.

Виконавчий комітет Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, розглянувши лист-клопотання Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 14.07.2022 № 02-06/754 щодо надання висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 та відповідність його інтересам дітей, заслухавши начальника служби у справах дітей Дмитрівської сільської ради Компаніченко А. А., враховуючи рішення комісії Дмитрівської сільської ради з питань захисту прав дитини від 21.07.2022, протокол № 4/3, зауважує, що громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір`ю малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але протягом тривалого часу (шість місяців) ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо утримання та виховання своїх дітей, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України.

Згідно з висновком виконкому Дмитрівської сільської ради від 21.07.2022 № 777 про доцільність позбавлення батьківських прав та відповідність його інтересам вказаних дітей, позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_3 , що проживала тимчасово у с. Бузова Бучанського району Київської області, відносно її малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_2 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей.

Відповідно до пункту 6 Декларації прав дитини, затвердженої Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку його особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю.

Стаття 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 лютого 1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 6 Декларації прав дитини, затвердженої Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку його особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю.

Стаття 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 лютого 1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовки до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідним харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умови для отримання нею освіти.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, слід розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оскільки ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про духовний розвиток дітей, не забезпечує їх матеріально, дій, що свідчили б про усвідомлення нею своїх вчинків відповідач не вчинила, суд вважає за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст. 180 СК України.

Відповідно до ч.2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову а відтак, вимога позивача підлягає задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 10 січня 2023 року, у розмірі 1/3 частини доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов органу опіки та піклування Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 треті особа Служба у справах дітей Дмитрівської сільської ради, старостинський округ №1 Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Київський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей про позбавлення матері батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи 10.01.2023 і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 06 червня 2023 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ