Рішення

від 24.05.2023 по справі 695/2159/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2159/22

номер провадження 2/695/346/23

24 травня 2023 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Варданян Л.А.

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Придніпровська товарна біржа (Черкаська філія) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2022 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просив:

- визнати дійсним договір №112 від 07.03.1998 р. купівлі-продажу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в Черкаській філії Придніпровської товарної біржі, зареєстрованого Черкаським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації (Золотоніський відділок) за реєстровим №56 від 11.03.1998 р.;

- визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 . По смерті спадкодавця відкрилася спадщина та заведено спадкову справу № 156/2021 від 25.06.2021 року. Серед іншого, до спадкового майна ввійшов житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлому на праві приватної власності на підставі Договору купівлі- продажу №112 від 07.03.1998 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який був зареєстрований в Черкаській філії Придніпровської товарної біржі. Пунктом 9 Договору купівлі-продажу визначено, що на підставі ст. 227 Цивільного кодексу УРСР, даний договір підлягає реєстрації в бюро технічної інвентаризації. У договорі також вказано, що він зареєстрований в Черкаській філії Придніпровської товарної біржі та на підставі ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" не підлягає нотаріальному засвідченню. На звороті Договору наявна відмітка КП «ЧООБТІ» (Золотоніський відділок) про проведення реєстрації права особистої власності на житловий будинок за ОСОБА_6 , про що здійснено запис в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 56 від 11.03.1998 року.

01.08.2022 року між позивачем та іншими спадкоємцями за законом укладено Договір про поділ спадщини. Згідно вказаного договору житловий будинок належить ОСОБА_1 .

У зв`язку з необхідністю оформлення права власності на спадкове майно, позивач звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І., де 01.08.2022 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що вказаний договір не може бути прийнятий в якості правовстановлюючого документу, оскільки відповідно до ст. 47 Закону України Про нотаріат не відповідає вимогам законодавства. Згідно ст. 15 Закону України Про товарну біржу Біржовою операцією визначається угода, якщо учасниками є члени біржі. Згідно ст.227 Цивільного кодексу УРСР Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Позивач вважає, що проведення реєстрації КП "ЧООБТІ" (Золотоніський відділок) за ОСОБА_6 права власності на спірний будинок, на підставі Договору купівлі-продажу, зареєстрованого в Черкаській філії Придніпровської товарної біржі 07.03.1998 року, а не нотаріусом, станом на січень-березень 1998 року не суперечило чинному законодавству.

У зв`язку з тим, що покупець по договору - ОСОБА_6 помер; місце проживання відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , (продавців по договору) на сьогоднішній день не відоме, зв`язку з ними немає; Черкаська філія Придніпровської товарної біржі за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована, але свідоцтво про її державну реєстрацію недійсне, то позивач не має об`єктивної можливості нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу та оформити право власності на спадкове майно, тому змушений звертатися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на спадщину за законом.

Ухвалою судді від 30.09.2022 р. відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом та відкрито провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

23.01.2023 ухвалою суду було залучено в якості співвідповідачів по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

06.03.2023 р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У підготовче засідання позивач та його представник адвокат Брус С.М. не з`явилися, але представник позивача скерував до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Зменшені позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у підготовче засідання не з`явилися , але скерували заяви про розгляд справи в їх відсутність, в яких вказали, що проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представник третьої особи Придніпровської товарної біржі (Черкаської філії) у підготовче засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім тогозгідно зіст.81ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.06.2021 р. вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Коврай Золотоніського району Черкаської області помер ОСОБА_6 .

Позивач по справі являється сином померлого, що стверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1261 ЦК України, в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи, що позивач є сином ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то він являється спадкоємцем першої черги.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З копії спадкової справи №156/2021, наданої на запит суду, вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області із заявами про прийняття спадщини звернулися його діти ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Статтею 1278 ЦК України визначено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

З копії договору про поділ спадщини, укладеного між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 01.08.2022 р., посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І., зареєстрованого в реєстрі за №1317, вбачається, що ОСОБА_1 після смерті батька розподілено майно - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та 2/3 частки земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Коврайської Другої сільської ради, кадастровий номер 7121585600:03:001:0022.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 є спадкоємцем, який виявив бажання прийняти спадщину після смерті батька та прийняв її, шляхом подачі до державної нотаріальної контори відповідної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про нотаріат» неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.08.2022 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з вказаної постанови, підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину була подача як правовстановлюючого документа договору купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрованого Черкаською філією Придніпровської товарної біржі 07.03.1998 року за реєстраційним номером 112/НД. Зазначений договір не прийнято нотаріусом, бо він нотаріально не посвідчений, що відповідно до ст.227 ЦК УРСР тягне недійсність договору.

Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання в разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що 07.03.1998 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 з одного боку (продавці) та ОСОБА_6 з іншого боку (покупець) було укладено договір №112 купівлі-продажу домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір був укладений в Черкаській філії Придніпровської товарної біржі та зареєстрований в реєстрі за №112/НД від 20.07.2001 року.

11.03.1998 року даний житловий будинок було зареєстровано в Золотоніському відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації та записаний в реєстрову книгу №1за реєстровим №56 від 11.03.1998 р.

Також, як вбачається з витягу Державного реєстру речових прав №322483096 від 10.02.2023, право власності на житловий будинок (закінчений будівництвом), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 .

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, чинній на момент укладання договору купівлі-продажі, не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до п.1.4-1.5 Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13 грудня 1995 року, державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів (додаток №1), за рахунок коштів власників нерухомого майна. Пунктом 6 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб як Додатку №1 до Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, до таких правовстановлюючих документів віднесено договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржою.

Таким чином, реєстрація відділком бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_6 права власності на будинок на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Черкаською філією Придніпровської товарної біржі, не суперечило чинному на той час законодавству.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належав спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі зареєстрованого на товарній біржі договору купівлі-продажу, який був фактично виконаний сторонами, а також відповідно до чинного на момент його укладення законодавства зареєстрований у бюро технічної інвентаризації за спадкодавцем.

Отже, спадкодавець ОСОБА_6 являється власником будинку,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 .Даний будинок входить до складу спадкового майна померлого. Позивач, як спадкоємець 1-ї черги, який прийняв спадщину шляхом подачі заяви відповідного змісту до нотаріальної контори, позбавлений об`єктивної можливості зареєструвати право власності на дане спадкове майно в позасудовому порядку. З метою недопущення порушення спадкових прав позивача та відновлення законних прав як спадкоємця в порядку спадкування за законом, що відповідає верховенству права, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення.

Керуючись вищевикладеним, ст.ст. 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Придніпровська товарна біржа (Черкаська філія) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. Ю. Степченко