Ухвала

від 30.05.2023 по справі 757/21402/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21402/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Берсен Укркорп» про скасування арешту грошових коштів, накладеного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021100000000207 від 23.03.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2022 року,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Берсен Укркорп» (далі - Товариство) звернулося до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт грошових коштів, накладений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021100000000207 від 23.03.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2022 року.

У клопотанні зазначено, що ухвалою від 03 листопада 2022 року № 757/30157/22-к накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку Товариства в ПАТ «КБ Акордбанк» (МФО 380634, адреса: м. Київ, вул. Стеценка. 6) - НОМЕР_1 ; АТ «КБ Глобус» (МФО 380526, адреса: м. Київ, провулок Куренівський, буд. 19/5) НОМЕР_2 ; АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, адреса м. Київ, вул. Лескова, 9 - НОМЕР_3 . Звертаючись із даним клопотанням Прокурор зазначає, що Товариство здійснило привласнення державних коштів, шляхом незаконного отримання бюджетного відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість в період 2021-2022 років.

Формування податкового кредиту, на підставі якого Товариством було заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відбулося у 2020-2021 роках за рахунок придбання товарів у підприємств - нерезидентів і підприємств зареєстрованих за законодавством України.

Однак, Товариство зареєстровано лише вкінці 2021 року, тобто останнє не могло формувати податковий кредит протягом 2020-2021 року, як про це зазначає прокурор в клопотанні.

Більше того, Товариство жодного разу не отримувало бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Прокурором зазначається про незаконне відшкодування ПДВ на загальну суму понад 300 млн грн., в той же час відповідно до виписки з рахунків:

- на банківському рахунку Товариства в ПАТ «КБ Акордбанк» (МФО 380634, адреса: м. Київ, вул. Стеценка, 6) - НОМЕР_1 - 716,69 грн;

- на банківському рахунку Товариства в АТ «КБ Глобус» (МФО 380526, адреса: м. Київ, провулок Куренівський, буд. 19/5) - НОМЕР_2 - 511 грн;

- банківський рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, адреса м. Київ, вул. Лескова, 9 - НОМЕР_3 - закрито.

Тобто, на думку Прокурора доказами відмивання коштів на понад 300 млн. грн. являються 1 227, 69 грн які арештовані на рахунку Товариства.

Представник ТОВ «Берсен Укркорп» в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд за його відсутності.

Особа, за клопотання якої арештовано майно у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Печерським районним судом м. Києва 03.11.2022 року розглянуто справу № 757/30157/22 за клопотанням у кримінальному провадженні №42021100000000207 - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Берсен Укркорп», та винесено ухвалу, якою було задоволено дане клопотання, зокрема накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку Товариства в ПАТ «КБ Акордбанк» (МФО 380634, адреса: м. Київ, вул. Стеценка. 6) - НОМЕР_1 ; АТ «КБ Глобус» (МФО 380526, адреса: м. Київ, провулок Куренівський, буд. 19/5) НОМЕР_2 ; АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, адреса м. Київ, вул. Лескова, 9 - НОМЕР_3 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2022 вбачається, що підставами накладення арешту на грошові кошти є забезпечення збереження речових доказів.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а органом досудового розслідування не доведено зворотнього.

Слідчий суддя враховує, що ТОВ «Берсен Укркорп» зареєстровано лише вкінці 2021 року, тобто останнє не могло формувати податковий кредит протягом 2020-2021 року.

Тобто, у даному випадку, порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Берсен Укркорп» про скасування арешту грошових коштів, накладеного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021100000000207 від 23.03.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2022 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/30157/22-к від 03.11.2022 року на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Берсен Укркорп» (код ЄДРПОУ 44629763) в:

- ПАТ «КБ Акордбанк» (МФО 380634, адреса: м. Київ, вул. Стеценка, 6) - НОМЕР_1 ;

- АТ «КБ Глобус» (МФО 380526, адреса: м. Київ, провулок Куренівський, буд. 19/5) - НОМЕР_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1