Рішення

від 11.04.2023 по справі 759/18937/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18937/22

пр. № 2/759/1502/23

11 квітня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - П`ятничук І.В.,

за участю секретаря - Шапаренко О.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Полторацького О.Е. ,

представника відповідача - Юхимець О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи № 40 Святошинського району м. Києва про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.12.2022 року звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої школи № 40 Святошинського району м. Києва про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, яким просить скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 , поновити ОСОБА_1 на посаді двірника спеціалізованої школи № 40 Святошинського району м. Києва, зобов`язати Спеціалізовану школу № 40 Святошинського району м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 06.10.2022 року по день фактичного допуску до роботи як оплату за час вимушеного прогулу, нарахувати та сплатити всі необхідні податки і збори, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги у розмірі 10500,00 грн.

Зазначала, що 13.10.2022 року отримала повідомлення про звільнення її з займаної посади двірника з 06.12.2022 року у зв`язку з відсутністю на роботі без поважних причин з 03.10.2022 року по 06.10.2022 року відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпПУ. Вважає, що звільнення є незаконним, оскільки її відсутність на робочому місці була через низку поважних причин, а саме в зв`язку з тим, що 17.09.2022 року вона отримала черепно-мозкову травму та була госпіталізована для стаціонарного лікування до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 Святошинського району м. Києва.

Зазначила, що 03.10.2022 року вона отримала направлення на консультацію до лікарів кардіолога, невролога, ревматолога, хірурга, травматолога, оскільки її стан здоров`я не дозволяв їй продовжувати працювати.

04.10.2022 року вона звернулась до травмпункту КРН «КМКЛ № 7» де їй було діагностовано діагноз та видано відповідну довідку.

Крім того, зазначила, що 06.10.2022 року вона проходила ультразвукове дослідження щитоподібної залози, а тому вважає, що наявні об`єктивні причини відсутності її на робочому місці.

Таким чином, наказ про її звільнення є незаконним, не відповідає дійсним обставинам справи, а тому позивач просить його скасувати та поновити її на роботі.

Крім того, просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати на правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 10.01.2023 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача Полторацький О.Е. та Юхимець О.С. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, просили відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у поданому до суду 22.02.2023 року відзиві.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, вислухавши сторін, допитавши в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, відповідно до наказу № 116-к від 31.08.2017 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду двірника Спеціалізованої школи № 40 Святошинського району м. Києва, про що свідчить запис у трудовій книжці (а.с. 104).

Наказом № 136-к від 06.10.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади двірника з 06.10.2022 року за відсутності на роботі без поважних причин протягом 4-х робочих днів згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 73).

Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 03.10.2022 року з 07.00 год. до 19.30 год., 04.10.2022 року, 05.10.2022 року, 06.10.2022 року підтверджується наданими суду актами про відсутність на робочому місці складені заступником директора з АГР ОСОБА_6 , заступником директора з навчально-виховної роботі ОСОБА_4, головною ПК ОСОБА_7 (а.с. 75-77).

04.10.2022 року заступником директора з АГР ОСОБА_6 була складена доповідна записка про відсутність 03.10.2022 року, 04.10.2022 року двірника ОСОБА_1 на робочому, без попередження про свою відсутність (а.с. 74).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 20.10.2022 року, остання повідомила, що була відсутня на робочому місці з 01.10.2022 року по 20.10.2022 року за сімейними обставинами, та не мала змоги повідомити керівника, в зв`язку з чим просить поновити її на роботі (а.с. 84).

12.10.2022 року комісією в складі директора Спеціалізованої школи № 40 Святошинського району м. Києва, заступника школи з АГР, секретарем школи було складено акт, про те, що 12.10.2022 року біля воріт школи директором школи було запропоновано ОСОБА_1 забрати трудову книжку, але остання відмовилась (а.с. 83).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили обставини викладені відповідачем у поданому до суду відзиві, а саме відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 03.10.2022 року, 04.10.2022 року, 05.10.2022 року, 06.10.2022 року.

Як вбачається з наданих до суду письмових доказів, а саме інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров`я ОСОБА_1 в період часу з 22.09.2022 року по 30.09.2022 року була тимчасово непрацездатна (а.с. 24-26).

Крім того, з наданих до суду направлень КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Святошинського району м. Києва», вбачається що ОСОБА_1 03.10.2022 року зверталась до лікаря кардіолога, невролога, ревматолога, хірурга та 05.10.2022 року зверталась до травматолога з планового проходження медичного огляду (а.с. 29-34).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відповідно до ч. 3 ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як установлено судом, відповідно до акту від 03.10.2022 року, 04.10.2022 року, 05.10.2022 року, 06.10.2022 року встановлено факт відсутності ОСОБА_1 на роботі, у зв`язку з чим, останню було звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 з поважних причин була відсутня на роботі у вказаний період позивачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про законність звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України та відсутність правових підстав для скасування наказу про звільнення.

Оскільки позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді двірника спеціалізованої школи № 40 Святошинського району м. Києва, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 06.10.2022 року по день фактичного допуску до роботи як оплату за час вимушеного прогулу, нарахувати та сплатити всі необхідні податки і збори є похідними від позовних вимог про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 , тому вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 40, 235 КЗпП України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи № 40 Святошинського району м. Києва про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.В. П`ятничук