Рішення

від 06.06.2023 по справі 345/2486/23

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/2486/23

Провадження № 2/345/747/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2023 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Онушканича В.В.

за участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 0,4381 га, кадастровий номер 2622888200:02:001:0094, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території села Тужилів Тужилівської сільської ради. Зазначає, що мати ОСОБА_3 за життя отримала у приватну власність вказану земельну ділянку у вигляді паю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно сертифікату серії ІФ №129 від 25.01.1996 року, який був в подальшому замінений на державний акт, що посвідчує право власності, як це було передбачено самим сертифікатом.

Коли позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку, йому було відмовлено у зв`язку із тим, що право власності на вказану земельну ділянку у спадкодавця виникло після її смерті та рекомендовано звернутися до суду. Тому позивач змушений звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку, площею 0,4381 га, кадастровий номер 2622888200:02:001:0096, яка належала ОСОБА_3 згідно державного акту про право власності на землю серії І-ІФ №041045.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, просить суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи без її участі. Позов визнає, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 (а.с.11).

Як видно з матеріалів справи, приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу 13.02.2023 року було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 (а.с.6).

Відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ №129 від 25.01.1996 року (а.с.20) на підставі рішення сесії Тужилівської сільської Ради народних депутатів від 05.12.1995 року №12 ОСОБА_3 надано в приватну власність земельну ділянку у розмірі 22,38 умовних кадастрових гектарів на території Тужилівської сільської Ради народних депутатів в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості.

З відповіді на запит Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 09.03.2023 року (а.с.19) вбачається, що на підставі сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ, реєстраційний номер 129 на ім`я ОСОБА_3 виготовлено державний акт на право питаної власності на землю серії І-ІФ №041045 з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на площу 0,44 га відповідно до рішення сесії Тужилівської сільської ради від 28.07.1999 року та зареєстровано 29.07.1999 року у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №45.

З витягу з Державного земельного кадастру НВ - 3500039772023 від 23.01.2023 року (а.с. 14-16) вбачається, що ОСОБА_3 на підставі рішення Тужилівської сільської ради від 28.07.1999 року, належала на праві власності земельна ділянка, площею 0,4381 га, кадастровий номер 2622888200:02:001:0094, яка розташована на території с. Тужилів Калуського району Івано-Франківської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 21) нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки становить 9400,50 грн.

Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 0, 4381 га, кадастровий номер 2622888200:02:001:0094, яка розташована на території с.Тужилів Калуського району Івано-Франківської області.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця та вчинення певних дій, а саме: 1) якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 , як син спадкодавця ОСОБА_3 , будучи спадкоємцем І черги, відповідно до ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном (а.с.10).

Отже, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного, ст.ст. 529, 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст.200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку, площею 0,4381 га, кадастровий номер 2622888200:02:001:0094, яка розташована на території с. Тужилів Калуського району Івано-Франківської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 06.06.2023року.

Головуючий