Ухвала

від 01.06.2023 по справі 607/8662/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8662/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/156/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючої - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

представника TOB «ПАРТНЕР-ОВЕРСІЗ» - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2023 року про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за №32016210000000016 від 03.03.2016, яке вилучено у ході проведення обшуку 11.05.2023 у нежитлових приміщення, які знаходяться за адресою: м. Борщів, вул. Ст. Бандери, 95д за місцем здійснення діяльності TOB «ПОДІЛЛЯ-ТЮТЮН» та яке належить TOB «ПАРТНЕР-ОВЕРСІЗ» (код ЄДРПОУ 37246552), зокрема, паровий котел моделі El.0-0.9 Р-ЗУХЛ-4 серійний номер НОМЕР_1 ; та паровий котел моделі El.0-0.9 Р-ЗУХЛ-4 серійний номер 4353.

В апеляційній скарзі прокурор просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про накладення арешту на майно.

Вважає зазначену ухвалу протиправною та необґрунтованою, а накладення арешту є необхідним для з`ясування усіх обставин кримінального провадження, оскільки вилучене під час обшуку майно є речовими доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і, з мотивів викладених у ній, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно, думку представника ТОВ ПАРТНЕР-ОВЕРСІЗ, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсудового провадження,прокурор Тернопільськоїокружної прокуратури ОСОБА_8 звернувся зклопотанням пронакладення арештуна майноу кримінальномупровадженні №32016210000000016від 03.03.2016, мотивуючитим,що вилученіосновні засобимають значеннядля встановленняістини укримінальному провадженні та відповідають критеріям,визначеним устатті 98КПК України.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1.збереження речових доказів; 2. спеціальної конфіскації; 3.конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4.відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно клопотання, метою даного арешту слідчим вказано, що такий необхідний для забезпечення збереження речових доказів.

З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016210000000016 від 03.03.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212. ч.3 ст.27. ч.3 ст.212 КК України.

Відомості були внесені до ЄРДР про те, що службовими особами TOB «AT 2015» в декларації акцизного податку за січень 2016 року безпідставно вказано суму пільг з операцій, які звільняються від оподаткування, в результаті чого своєчасно не нараховано та не сплачено до бюджету акцизний податок у розмірі 26 719 707,84 гривень.

Також, 21.03.2016 року було внесено відомості до ЄРДР про те, що ОСОБА_9 , діючи як пособник, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та директором ТзОВ АТ2015 ОСОБА_11 , сприяв останньому в умисному ухиленні від сплати акцизного податку та податку на додану вартість на загальну суму 17917 132 грн., шо є особливо великим розміром і складає 26004, 54 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України.

11.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області було проведено обшук у нежитлових приміщення, які знаходяться за адресою: м. Борщів, вул. Ст. Бандери, 95д за місцем здійснення діяльності TOB «ПОДІЛЛЯ-ТЮТЮН», у ході якого вилучені основні засоби, які належать TOB «ПАРТНЕР-ОВЕРСІЗ» (код ЄДРПОУ 37246552) та передані в оренду TOB «ПОДІЛЛЯ-ТЮТЮН» (ЄДРПОУ 42244295) зокрема паровий котел моделі El.0-0.9 Р-ЗУХЛ-4 серійний номер НОМЕР_1 ; та паровий котел моделі El.0-0.9 Р-ЗУХЛ-4 серійний номер 4353. вилучені основні засоби у подальшому передані ГОВ «ПОДІЛЛЯ-ТЮТЮН» (ЄДРПОУ 42244295) на відповідальне зберігання.

12.05.2023року вказаніосновні засоби було визнано у справі речовими доказами, що вбачається з постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів.

На виконання вимог ст.171 КПК України прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, мотивуючи тим, що вищевказане майно, вилучене під час проведення слідчих дій, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, і є підстави вважати, що це майно є доказом злочину, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, так як зберігає на собі сліди та іншу інформацію, які в подальшому необхідні для проведення експертиз, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення даного кримінального правопорушення, а також з метою недопущення їх знищення та збереження майна.

Слідчий суддявідмовляючи взадоволенні клопотаннясвоє рішенняобґрунтовував тим,що матеріалами клопотання не доведено можливість використання майна, що було відчужене (реалізоване) TOB «АТ-2015» в сторону TOB «Партнер-Оверсіз», про арешт якого клопоче прокурор, як доказу у кримінальному провадженні № 32016210000000016 від 03 березня 2016 року та наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України, а саме можливості його відчуження, хоча як вбачається з клопотання, слідчий просить накласти арешт на вказане майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України), не доведено розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому прийшов до переконання, що слідчим не доведено необхідності такого арешту. Також, слідчий суддя зазначив про відсутність підстав для застосування заходів кримінально- правового характеру до юридичної особи з урахуванням вимог ст.96-3 КК України.

Колегія суддів вважає, вищевказані висновки слідчого судді вірними та обґрунтованими.

Так, ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що метою арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст.96-3 КК України, підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:

1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111-1, 258-258-6 цього Кодексу;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 114-2, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу;

5) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386 цього Кодексу;

6) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 301-1-303 цього Кодексу.

Кримінальні правопорушення, зазначені у ч.1 ст.96-3 КК України, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

Таким чином, заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані лише до тих підприємств, установ чи організацій, з підстав які перелічені в ст.96-3 КК України, оскільки цей перелік є вичерпним.

Підстав для арешту майна, на які посилався слідчий в клопотанні немає, оскільки ТОВ «Партнер-Оверсіз» не підпадає під вимоги даної статті.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно вимог ч.4 ст.170 КПК України, треті особи, майно яких може бути арештовано, - це особи, які набули його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знали або повинні були знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Таким чином, клопотання прокурора про арешт майна ТОВ «Партнер-Оверсіз», як майна третьої особи, не ґрунтується на вказаних вище вимогах законодавства, оскільки знаходиться у протиріччі до вимог ч.4 ст.170 КПК України.

Частиною 8 статті 214 КПК України, передбачено, що відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 Кримінального кодексу України, або будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 151-2-156-1, 301-1-303 Кримінального кодексу України (у разі їх вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-6 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

В даному випадку з 03.03.2016 року по теперішній час - жодній особі ТОВ «Партнер-Оверсіз» не повідомлено про підозру та відповідно відомості про юридичну особу (ТОВ «Партнер-Оверсіз»), щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру не внесені слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Фактично кримінальне провадження щодо ТОВ «Партнер-Оверсіз» на майно якого прокурор просить накласти арешт, у відповідності до вимог ч.8 ст.214 КПК України, не ведеться.

Надані суду матеріали кримінального провадження не містять належного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно ТОВ «Партнер-Оверсіз», оскільки відсутні будь-які достатні підстави вважати, що придбане у ТОВ "АТ 2015" майно може бути відчужене.

Згідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Між тим, апеляційним судом встановлено, що з початку досудового розслідування по теперішній час, про підозру по даному кримінальному провадженню нікому з осіб ТОВ «Партнер-Оверсіз» не повідомлено, ТОВ «Партнер-Оверсіз» не є (в розумінні ч.4 ст.170 КПК України) третьою особою, а також ТОВ «Партнер-Оверсіз» не є юридичною особою (відповідно до вимог ст.96-3 КК України), до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, провадження відносно юридичної особи (як того вимагає ч.8 ст.214 КПК України) не здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру, суб`єкт злочину не встановлений.

За таких обставинах колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до вірного висновку про те, що на даний час до ТОВ «Партнер-Оверсіз» не можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру у вигляді арешту майна, та їх застосування є безпідставними.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

На підставі наведено, керуючись ст.ст. 170-172, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2023 року без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді