Ухвала

від 05.06.2023 по справі 522/10017/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10017/23

Провадження № 2/522/4640/23

УХВАЛА

05 червня 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай фінанс», Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арештів на майно,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ПАТ«ВТБ БАНК» (правонаступник ТОВ «Фінансова компанія «Флай фінанс», Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арештів на майно, у якому просить суд скасувати заходи забезпечення, а саме:

-обтяження № 3704932 (спеціальний розділ), у вигляді арешту нерухомого майна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 8713299 від 05.12.2013, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 39791345, виданий 28.11.2013, видавник: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України;

-обтяження № 5422125 (спеціальний розділ) у вигляді арешту на нерухоме майно, , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 12567871 від 22.04.2014, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 42708786, виданий 31.03.2014, видавник: ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області;

- обтяження № 10491962 (спеціальний розділ) у вигляді арешту на нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23027349 від 21.07.2015, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 47649513, виданий 27.05.2015, видавник: Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська обл. 15:26:36;

- обтяження № 26159204 (спеціальний розділ) у вигляді арешту на нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41110264 від 16.05.2018, на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 47685709, виданий 16.05.2018, видавник: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- обтяження № 9513718 у вигляді арешту на нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АВ № 972646 від 08.02.2010;

- обтяження № 11654154 у вигляді арешту на нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 28833950 від 21.09.2011;

- обтяження № 12727877 у вигляді арешту на нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 31990130 від 12.07.2012;

- обтяження № 12758099 у вигляді арешту на нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 33455144 від 18.07.2012.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Законодавець у ч. ст.16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другою ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Судом встановлено, що в обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що про те, що він через свого представника звертався до відповідачів з відповідними заявами про скасування заходів примусового виконання (арештів на все нерухоме майно). Проте, листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.04.2023 № 03.01-8624 повідомлено, що ВП № 42708786 було закрито, виконавчий лист 27.06.2014 повернуто стягувачу, а виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строків зберігання завершених виконавчих проваджень; листом Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.10.2022 № 54465 повідомлено, що ВП № 47649513 завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу; листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.10.2022 № 03.01-16684 повідомлено, що ВП № 28833950 та № 33455144 були відкриті на підставі виконавчого листа № 2-6242/10, який на момент звернення, а саме 14.10.2022 перебував на виконанні. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2022 у справі № 2-6242/10 було визнано виконавчий лист від 14.09.2011 у справі № 2-6242/10 таким, що не підлягає виконанню.

Отже, позивач зазначає, що виконавчі провадження на підставі яких накладені арешти на належне йому нерухоме майно завершені, проте відсутні постанови державного виконавця про скасування арештів з нерухомого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження».

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18.

Судом встановлено, що позивач є боржником у вищезазначених виконавчих провадженнях, а відтак спірні правовідносини виникли на стадії виконавчого провадження, тому законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України.

З огляду на викладене, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 186,260,261,447, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай фінанс», Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арештів на майно відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд його вимог віднесено до суду загальної юрисдикції в порядку звернення до суду зі скаргою на підставі статті 447 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Суддя І.А. Павлик