Рішення

від 05.06.2023 по справі 909/307/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/307/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

суддя Рочняк О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства Львівської обласної ради "Обласний аптечний склад"

вул. Городоцька, 2, м. Львів, 79006

ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Комунального підприємства "Долинська центральна аптека №18" Долинської міської ради

проспект Незалежності, буд. 8А, м. Долина, Івано-Франківська обл., 77500

про стягнення 127 091 грн 60 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Обласний аптечний склад" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Долинська центральна аптека №18" Долинської міської ради про стягнення 127091 грн 60 коп. заборгованості.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Копії ухвали від 05.04.2023, направлені сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вручено позивачу - 12.04.2023, а відповідачу - 11.04.2023, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

21.04.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 12.04.2023 (вх.№6197/23) про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив найменування відповідача - Комунальне підприємство "Долинська центральна аптека №18" Долинської міської ради у зв`язку з допущеною помилкою в найменуванні відповідача у позовній заяві.

01.05.2023 до суду електронною поштою, підписана КЕП, від позивача надійшла заява б/н від 28.04.2023 (вх.№6576/23) про відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача: позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не здійснив в повному обсязі оплати за отриманий товар, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 127 091 грн 60 коп.

Позиція відповідача: правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26.09.2022 між Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Обласний аптечний склад" (позивач, продавець) та Комунальним підприємством "Долинська центральна аптека №18" укладено договір №78, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує наркотичні, психотропні лікарські засоби прекурсори по ціні, в кількості та на суму згідно додатків до даного договору (рахунків-фактур, накладних, специфікацій тощо), які є невід`ємними частинами даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, договір укладено для забезпечення багаторазових операцій купівлі-продажу.

Згідно з п. 1.3 договору, покупець залишає за собою право зменшити обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що продаж партії товару здійснюється за попередньою заявкою покупця, яку він складає на підставі асортиментного переліку, запропонованого продавцем. Остаточний асортимент і кількість товару узгоджується в видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною договору.

Наркотичні, психотропні лікарські засоби та прекурсори поставляються на умовах передоплати або оплати після їх поставки, в строки, визначені у товарних накладних, які не перевищують 15-ти календарних днів (за домовленістю сторін) з часу одержання товару (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору, право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару від продавця та підписання представником покупця товарної накладної.

Згідно з п.п. 2.7, 2.7.1 договору, датою розрахунку є дата зарахування коштів на рахунок продавця. Оплата здійснюється при наявності рахунків і накладних. Покупець обов`язково вказує в платіжних документах номер і дату накладної та відповідну суму.

Загальна сума договору визначається накладними в гривнях (п. 2.8 договору).

Відповідно до довіреностей №17 від 28.09.2022, №17 від 24.10.2022, №18 від 31.10.2022, №20 від 28.11.2022, №22 від 26.12.2022, №1 від 31.01.2023, №3 від 29.02.2023 уповноважило Міщук Тетяну Василівну на отримання від КП ЛОР "Обласний аптечний склад" цінностей (а.с. 24-30).

На підтвердження виконання зобов`язань за договором №78 від 26.09.2022 позивач надав суду накладні на загальну суму 259 516 грн 97 коп., а саме: №44551 від 26.09.2022 на суму 23 679 грн 50 коп., №44552 від 26.09.2022 на суму 6985 грн 50 коп., №44617 від 24.10.2022 на суму 39 962 грн 90 коп., №44618 від 24.10.2022 на суму 6174 грн 01 коп., №44634 від 31.10.2022 на суму 1622 грн 12 коп., №44635 грн 31.10.2022 на суму 6820 грн, №44725 від 28.11.2022 на суму 15 567 грн 43 коп., №44726 від 28.11.2022 на суму 65 020 грн 30 коп., №44811 від 27.12.2022 на суму 34 087 грн 10 коп., №44812 від 27.12.2022 на суму 3442 грн 19 коп., №44815 від 27.12.2022 на суму 453 грн 68 коп., №44900 від 31.01.2023 на суму 33 928 грн, №44901 від 31.01.2023 на суму 6833 грн 02 коп., №44971 від 28.02.2023 на суму 7402 грн, №44972 від 26.02.2023 на суму 7539 грн 22 коп. (а.с. 9-23).

Згідно з платіжними дорученнями №924 від 29.12.2022 на суму 30 000 грн, №928 від 30.12.2022 на суму 20 000 грн, №987 від 06.02.2023 на суму 30 000 грн, №1009 від 17.02.2023 на суму 10 000 грн, №788 від 24.02.2023 на суму 10 000 грн відповідач перерахував позивачу 100 000 грн (а.с. 31-35).

Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаєморозрахунків від 06.03.2023, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.03.2023 складала 127091 грн 60 коп. (а.с.36), які позивач просить стягнути з відповідача.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на виконання умов договору №78 від 26.09.2022 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 259 519 грн 97 коп.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, підписавши акт звірки відповідач визнав заборгованість перед позивачем, доказів виконання зобов`язань за договором у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, позовні вимоги про стягнення з відповідача 127 091 грн 60 коп. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та належать до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір у розмірі 2684 грн, у відповідності до ст.129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку сума судових витрат на професійну правничу допомогу в першій інстанції становить 12 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано такі докази (долучено до клопотання):

- копію ордеру на надання правничої допомоги;

- копію договору про надання правової допомоги №09/03/23 від 09.03.2023;

- копію додатку №1 до договору №09/03/23 від 09.03.2023 про надання правової допомоги;

- копію акту здачі-приймання наданих послуг №09/04/23 від 20.04.2023 за договором про надання правової допомоги №09/03/23 від 09.03.2023.

Вирішуючи питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходив із такого.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з договору про надання професійної правничої допомоги №09/03/23 від 09.03.2023, укладеного між Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Обласний аптечний склад" (замовник) та адвокатським об`єднанням "Потинський та партнери" (об`єднання), замовник доручає, а об`єднання приймає на себе зобов`язання протягом терміну дії цього договору надати замовнику юридичні (правові) послуги щодо стягнення з аптечних закладів заборгованості за поставлені замовником їм лікарські засоби, в тому числі шляхом представництва інтересів замовника у судових справах по стягненню заборгованості на користь замовника (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору, на виконання п. 1.1 даного договору замовник надає право (уповноважує) Об`єднання при здійсненні своїх повноважень представляти замовника та брати участь при розгляді господарськими судами справи за позовами замовника про стягнення сум заборгованості за поставлені лікарські засоби, з усіма правами і обов`язками, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України для позивача, представляти інтереси замовника у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, фінансовими установами.

Для вчинення вищезазначених дій об`єднанню надається право в т.ч. готувати претензії, листи-вимоги, позовні заяви, інші документи правового характеру (п. 1.3 договору).

За надання правової допомоги згідно цього договору, замовник сплачує об`єднанню винагороду в розмірі 2 000 грн за одну годину роботи (п. 3.1).

Згідно з п. 3.2 договору, оплата винагороди, визначеної в п. 1.1 цього договору, здійснюється замовником на підставі виставленого об`єднанням рахунку протягом 3 (трьох) календарних днів.

Відповідно до п. 3.5 договору, надання правової допомоги оформлюється відповідними актами передачі-приймання наданих послуг (правової допомоги). Оформлення актів відбувається в наступному порядку: об`єднання направляє замовнику акт передачі-приймання наданих послуг із зазначенням у ньому переліку наданих послуг та їх вартості. Замовник протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акту передачі-приймання наданих послуг зобов`язаний підписати та повернути його об`єднанню або направити письмову мотивовану відмову від підписання акту передачі-приймання наданих послуг. У випадку немотивованої відмови від підписання та повернення акту передачі-приймання наданих послуг або неповідомлення про результати розгляду акту у зазначений строк, послуги по договору вважаються виконаними об`єднанням належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі.

Початок дії - з моменту підписання договору, закінчення дії - до 31.12.2023, але в будь-якому випадку не раніше проведення повного розрахунку між сторонами (п. 7.1 договору).

У додатку №1 від 18.04.2023 до договору №09/03/23 про надання правової допомоги, сторони погодили перелік юридичних послуг та їх вартість, а саме:

- ознайомлення з матеріалами, наданими замовником, проведення переговорів з замовником, визначення способу та засобів захисту інтересів замовника - 2 години - 4000 грн;

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за поставлені лікарські засоби, направлення копій стороні та в господарський суд - 3 години - 6000 грн;

- підготовка заяви про уточнення позовних вимог, направлення копій стороні та в господарський суд - 1 година - 2000 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить - 12 000 грн.

Як вбачається з акту здачі-приймання наданих послуг від 20.04.2023, підписаного сторонами та скріпленими їхніми печатками, виконавець надав замовнику наступні юридичні (правові) послуги:

- ознайомився та вивчив матеріали, надані замовником;

- провів переговори з замовником щодо визначення способу та заходів захисту інтересів замовника;

- підготував позовну заяву про стягнення заборгованості за поставлені лікарські засоби, направив копію стороні та в господарський суд;

- підготував заяву про уточнення позовних вимог, направив копію стороні та в господарський суд.

Вартість наданих юридичних послуг складає 12 000 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно приписів частини 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Позовні вимоги у справі обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору в частині здійснення оплати за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 127 091 грн 60 коп. Відповідач ще до укладення договору про надання правової допомоги підписав з позивачем акт звірки взаєморозрахунків (06.03.2023), чим визнав заборгованість перед позивачем.

Суд зазначає, що справа не обтяжена великою кількістю доказів, не має якихось особливостей предмета спору, оскільки позовні вимоги полягають у стягненні вартості поставленого за договором товару.

Дослідивши подані позивачем докази та виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Як зазначено вище, вартість наданих адвокатом послуг за ознайомлення з матеріалами, наданими замовником, проведення переговорів з замовником, визначення способу та засобів захисту інтересів замовника становить 4000 грн (2 години), підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за поставлені лікарські засоби, направлення копій стороні та в господарський суд - 6000 грн (3 години), підготовка заяви про уточнення позовних вимог, направлення копій стороні та в господарський суд - 2000 грн (1 година).

При цьому суд звертає увагу, що вартість однієї години роботи за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн визначено у п.3.1. договору №09/03/23 від 09.03.2023, перелік послуг з їх розмежуванням визначено додатком №1 від 18.04.2023 до договору №09/03/23 від 09.03.2023 (який суд розцінює як додаткову угоду до договору), а в самому акті здачі -приймання наданих послуг відсутнє розмежування вартості кожного переліку робіт та кількість часу, витраченого на їх проведення, що не відповідає вимогам п.3.5. договору та унеможливлює визначити та провести розподіл судових витрат, відповідно до реально наданих послуг.

Врахувавши предмет позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг доказів для правового аналізу, суд дійшов висновку, що ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Крім того, зважаючи на незначну кількість матеріалів, приєднаних до позовної заяви, послуги адвоката із ознайомлення з матеріалами, наданими позивачем, проведення переговорів з замовником, визначення способу та засобів захисту інтересів замовника поглинаються такою комплексною послугою, як "підготовка позовної заяви", за що в додатковій угоді до договору визначено плату в сумі 6000 грн.

Необхідність подання заяви про уточнення позовних вимог та направлення копій стороні та в господарський суд зумовлена помилкою позивача, тому суд не вбачає підстав для покладення в цій частині витрат на відповідача.

Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, за результатами дослідження поданих позивачем доказів, з огляду на положення статей 123, 129 ГПК України, дослідивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та присудження до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000 грн, що на переконання суду є співмірним із складністю справи та реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги, в той же час не є надмірним тягарем для відповідача.

Решту витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000 грн суд залишає за позивачем.

Керуючись статтями 86, 129, 130, 165, 178, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Долинська центральна аптека №18" Долинської міської ради (проспект Незалежності, буд. 8А, м. Долина, Івано-Франківська обл., 77500, код ЄДРПОУ 01977576) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради "Обласний аптечний склад" (вул. Городоцька, 2, м. Львів, 79006, код ЄДРПОУ 23971114) 127 091 (сто двадцять сім тисяч дев`яносто одну) гривню 60 коп. заборгованості, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. судового збору та 6000 (шість тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Рішення підписано 05.06.2023

Суддя О.В. Рочняк