Ухвала

від 02.06.2023 по справі 910/8059/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без руху

м. Київ

02.06.2023Справа № 910/8059/23

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53)

До Фізичної особи-підприємця Шамборської Лідії Андріївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 92 868, 86 грн

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Шамборська Лідії Андріївни (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 92 868, 86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов`язань за Договором №520896-03 на постачання теплової енергії від 30.04.2020. Умовами Договору сторони передбачили, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за період серпень 2020 (перерахунки теплової енергії за жовтень 2018- квітень 2019, листопад 2019-квітень 2020 з урахуванням коригувань), вересень 2020 (перерахунки теплової енергії за жовтень 2018- квітень 2019, листопад 2019-квітень 2020 з урахуванням коригувань), жовтень 2020 - квітень 2021, жовтень 2021 та грудень 2021 у сукупному розмірі 63 899, 58 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 24 373, 94 грн, 3 % річних у розмірі 4 595, 34 грн.

В тому числі, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

(1) Пунктом 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати. Проте, саме лише зазначення кінцевого результату розрахунку не є належним розрахунком, без обґрунтування визначення періодів прострочення заявлених сум до стягнення.

Так, з долучених до позову розрахунків не вбачається визначені позивачем періоди прострочення (з-по) по кожному спірному періоду, з урахуванням умов Договору щодо настання строку оплати.

В тому числі, саме лише зазначення суми основного боргу на підставі підписаних в односторонньому порядку актів (з боку позивача) не є належним обґрунтуванням заявленої суми до стягнення без наведення в позові методики визначеного позивачем розміру боргу по кожному періоду у відповідності до обсягу спожитої енергії (із зазначенням яким доказом такий обсяг підтверджується) та дійсного в спірний період тарифу (із зазначенням яким розпорядчим документом такий тариф встановлений). Суд констатує, що з наданих суду доказів не можливо встановити реальний обсяг спожитої відповідачем теплової енергії за спірні періоди згідно обсягів визначених позивачем в підписаних в односторонньому порядку актах без наведення в позові методики визначеної заборгованості з відображення цифрових показників та на підставі чого такі показники встановленні.

Отже, позивачу слід надати суду обґрунтований розрахунок сум, що стягується.

(2) Пунктом 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

З наданих суду актів приймання-передання товарної продукції вбачається, що заявляючи про стягнення заборгованості за спірні періоди серпень 2020 та вересень 2020 позивач фактично здійснює перерахунок вартості спожитої теплової енергії за жовтень 2018- квітень 2019, листопад 2019-квітень 2020 з урахуванням коригувань, проте позивач не зазначає в позові чим зумовлено необхідність коригувань, а також не зазначає правові підстави (яким пунктом договору, нормами законодавства) проведених коригувань.

Так само, розрахунок вартості теплової енергії за всі спірні періоди позивач здійснює з урахуванням тарифу, що передбачений розпорядженням КМВА від 30.09.2021 №673, що набрало чинності з 01.10.2022, хоч сума заборгованості відповідача утворились за боргові періоди до набрання чинності вказаним розпорядженням.

Отже, позивач повинен зазначити правові підстави позову.

(3) Пунктом 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача інфляцію та 3 % річних на користь позивача за кодом ЄДРПОУ - 39029624. Проте, згідно відомостей з єдиного державного реєстру ідентифікаційний код 39029624 належить ТОВ «ГК УЮТ КОМПАНІ», а не позивачеві.

Отже, позивачу слід конкретизувати зміст позовних вимог, які позивач просить суд визначити у рішенні.

(4) Стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вже зазначалось судом вище, позивач просить суд стягнути заборгованість за обсяги спожитої теплової енергії за період серпень 2020 (перерахунки теплової енергії за жовтень 2018- квітень 2019, листопад 2019-квітень 2020 з урахуванням коригувань), вересень 2020 (перерахунки теплової енергії за жовтень 2018- квітень 2019, листопад 2019-квітень 2020 з урахуванням коригувань), жовтень 2020 - квітень 2021, жовтень 2021 та грудень 2021. Проте, до позову не долучено належних доказів на підтвердження обсягів споживання відповідачем теплової енергії згідно розмірів, що зазначені в спірних актах.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 зазначеної статті внормовано, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Статтею 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За частиною першою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.

З огляду на викладене, представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.

Разом з цим, надані суду докази засвідчені особами, повноваження яких діяти від імені позивача в порядку самопредставництва без додаткової довіреності не підтверджено, а саме - начальника управління продажу теплової енергії Огньової Т. Б. та начальника РВЗ №5 Славицького В. Ю.

Суд зазначає, що довіреність від 22.09.2021 на Славицького В. Ю. не є належним підтвердженням повноважень останнього з огляду на мету інституту самопредставництва з представлення інтересів без додаткової довіреності.

Жодних доказів на підтвердження повноважень Огньової Т. Б. діяти від імені позивача в порядку самопредставництва взагалі не надано.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державно адміністрації) «Київтеплоенерго» без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням обґрунтованого розрахунку сум, що стягується (з відображенням: періодів прострочення (з-по) з урахуванням настання строку оплати, методики визначення суми основного боргу по кожному періоду у відповідності до обсягу спожитої енергії (із зазначенням яким доказом такий обсяг підтверджується) та дійсного в спірний період тарифу (із зазначенням яким розпорядчим документом такий тариф встановлений);

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням правових підстав позову (обґрунтувати необхідність та правові підстави перерахунку вартості спожитої теплової енергії за жовтень 2018- квітень 2019, листопад 2019-квітень 2020, а також правових підстав застосування тарифу встановленого розпорядженням КМВА від 30.09.2021 №673 за боргові періоди, що утворились до набрання чинності вказаним розпорядженням);

(3) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням змісту позовних вимог (способу захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні);

(4) подання до суду письмової заяви із наданням всіх доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги в належним чином завірених копіях (належних доказів на підтвердження обсягів споживання відповідачем теплової енергії згідно розмірів, що зазначені в спірних актах), а також із доданням доказів наявності у осіб, які завірили документи, що долучені до позову - повноважень на засвідчення від імені позивача копій документів в порядку самопредставництва.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких