Рішення

від 23.05.2023 по справі 910/3520/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2023Справа № 910/3520/23

За позовом Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» в особі

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію АТ «Місто Банк» Білої Ірини Володимирівни

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

«Сонячне місто»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Системи

енергоефективності»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання відсутніми прав вимоги за кредитними договорами

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Мелконян Н.Г.

за участю представників сторін

від позивача Єрмолаєва К.М., адвокат за довіреністю № 4 від 23.03.2023

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи Шилець А.Р., адвокат за довіреністю № 60-12801/22 від 22.12.2022

СУТЬ СПОРУ:

07.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерне товариство «Місто Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Місто Банк» Білої Ірини Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонячне місто» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Системи енергоефективності» про визнання відсутніми прав вимоги за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Комерційним банком ТОВ «Місто Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є позивач, та ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Техметалосервіс» (далі - боржник) було укладено договори про надання кредиту на умовах кредитної лінії (із змінами та доповненнями) № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007. 12.01.2018 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонячне місто» (далі відповідач-1) було укладено договір про відступлення права вимоги № 16/Ю/У (далі - договір 16/Ю-У), за умовами якого позивач відступив на користь відповідача-1 право вимоги до боржника за кредитними договорами № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007. У відповідності до умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем-1 право вимоги за вищевказаними кредитними договорами переходить до відповідача-1 з моменту зарахування коштів у розмірі ціни договору № 16/Ю-У на рахунок позивача, після чого сторони складають акт приймання-передачі права вимоги; ціна договору склала 199.705,41 грн, яку відповідач-1 зобов`язався сплатити позивачу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, Під час укладання договору позивачем передано відповідачу-1 всі оригінали документів, про що складено відповідний акт приймання передачі документації від 12.01.2018. 12.01.2018, в день укладання договору між позивачем та відповідачем-1, останній уклав договір про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Системи енергоефективності» (далі - відповідач-2), за умовами якого відповідач-1 передав своє право вимоги за вищевказаними кредитними договорами, а відповідач-2 набув право вимоги за договорами про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007. Відповідач-1, порушуючи вимоги договору про відступлення права вимоги № 16/Ю/У від 12.01.2018, не здійснивши своєчасну оплату ціни договору, тобто не набувши право вимоги, уклав новий договір з відповідачем-2 про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018. З цих підстав, обумовлені договором № 16/Ю-У права вимоги залишились у позивача та наразі обліковуються в обліку банку, включені до складу ліквідаційної маси банку, що затверджена рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 312 від 01.04.2021 «Про затвердження акту формування ліквідаційної маси АТ «Місто Банк».

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогами: про визнання відсутнім у відповідача-1 права вимоги за кредитними договорами № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007; про визнання відсутнім у відповідача-2 права вимоги за кредитними договорами № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007; про визнання за позивачем права вимоги за кредитними договорами № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/3520/23; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.04.2023.

Даною ухвалою суду відповідачам встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.03.2023 було 17.03.2023 направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105493937347 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача-1.

Проте, конверт разом з ухвалою від 14.03.2023 (номер відправлення 0105493937347) було 21.04.2023 повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 18.04.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.03.2023 було 17.03.2023 направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105493937355 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 49107, м. Дніпро, вул. Ярославська, 129, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача-2.

Проте, конверт разом з ухвалою від 14.03.2023 (номер відправлення 0105493937355) було 03.05.2023 повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 26.04.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

30.03.2023 від третьої особи до суду надішли пояснення, в яких просить задовольнити позовні вимоги позивача повністю.

06.04.2023 від представника третьої особи - Шильця А.Р. до суду подано заяву про участь у судовому засіданні призначеному на 11.04.2023 по справі № 910/3520/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

07.04.2023 від представника третьої особи - Шильця А.Р. до суду подано в підтвердження його повноважень довіреність.

Ухвалою Господарського суду міст Києва № 910/3520/23 від 07.04.2023 заяву третьої особи задоволено та ухвалено забезпечити участь представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судових засіданнях при розгляді справи № 910/3520/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «EasyCon».

11.04.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.04.2023.

Ухвалу (виклик) Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 надіслано відповідачу-1 12.04.2023 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494346172 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6.

Проте, конверт разом з ухвалою від 11.04.2023 (номер відправлення 0105494346172) було 17.05.2023 повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 26.04.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалу (виклик) Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 надіслано відповідачу-1 12.04.2023 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494346180 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 49107, м. Дніпро, вул. Ярославська, 129.

Проте, конверт разом з ухвалою від 11.04.2023 (номер відправлення 0105494346180) було 24.05.2023 повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 26.04.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

25.04.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.05.2023.

25.04.2023 на сайті Судової влади України розміщено повідомлення до уваги учасників справи № 910/3520/23, зокрема відповідача-1 та відповідача-2 про виклик останніх у підготовче засідання, яке відбудеться 09.05.2023 о 11:20 год.

05.05.2023 від представника третьої особи - Шильця А.Р. до суду подано заяву про участь у судовому засіданні призначеному на 09.05.2023 по справі № 910/3520/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Дане клопотання судом залишено без розгляду, оскілки ухвалою Господарського суду міст Києва № 910/3520/23 від 07.04.2023 ухвалено забезпечити участь представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у всіх судових засіданнях при розгляді справи № 910/3520/23.

09.05.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.05.2023.

Ухвалу (виклик) Господарського суду міста Києва № 910/3530/23 від 09.05.2023 надіслано відповідачу-1 11.05.2023 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494406337 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6.

Ухвалу (виклик) Господарського суду міста Києва № 910/3530/23 від 09.05.2023 надіслано відповідачу-2 11.05.2023 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494406345 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 49107, м. Дніпро, вул. Ярославська, 129.

Позивач у судовому засіданні 23.05.2023 позовні вимоги підтримав повністю.

Третя особа у судовому засіданні 23.05.2023 позовні вимоги позивача підтримала повністю.

Відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання 23.05.2023 не з`явилися.

Відповідачі належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Суд вважає за доцільне зазначити, що інформація стосовно розгляду судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідачів.

У судовому засіданні 23.05.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.09.2006 між Комерційним банком Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто Банк», правонаступником якого є АТ «Місто Банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «Техметалосервіс» (Позичальник) було укладено договір про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 16/Ю (із змінами та доповненнями), у відповідності до якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 700.000,00 грн (початковий ліміт, який збільшено до 1.200.000,00 гри згідно додаткової угоди № 1 від 12.02.2007), строком до 25.12.2017 (строк в редакції додаткової угоди № 7 від 27.02.2013), із сплатою 21% річних (початковий розмір ставки, який збільшено до 22% річних згідно додаткової угоди № 3 від 19.09.2008, та до 25% річних згідно додаткової угоди № 4 від 10.11.2008).

04.09.2007 між Комерційним банком Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто Банк», правонаступником якого є АТ «Місто Банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «Техметалосервіс» (Позичальник) було укладено договір про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 23/Ю (із змінами та доповненнями), у відповідності до якого Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 1.440.000,00 грн (початковий ліміт, який збільшено до 1.940.000,00 грн згідно додаткової угоди № 1 від 16.10.2007, до 2.940.000,00 грн згідно додаткової угоди № 2 від 23.11.2007, до 3.290.000,00 грн згідно додаткової угоди № 3 від 25.12.2007, до 4.290.000,00 грн. згідно додаткової угоди № 4 від 16.01.2008, до 4.690.000,00 грн. згідно додаткової угоди № 5 від 28.03.2008, до 5.090.000,00 грн згідно додаткової угоди № 6 від 30.04.2008, до 6.290.000,00 грн згідно додаткової угоди № 7 від 23.05.2008, до 6.990.000,00 грн згідно додаткової угоди № 8 від 12.06.2008, до 7.695.400,00 грн згідно додаткової угоди № 9 від 26.06.2008, до 7.995.400,00 грн згідно додаткової угоди № 10 від 07.08.2008, до 9.195.400,00 грн згідно додаткової угоди № 11 від 21.08.2008, до 12.500.000,00 грн згідно додаткової угоди № 13 від 15.09.2008, до 13.300.000,00 грн з можливістю збільшення до 15.200.000,00 грн згідно додаткової угоди № 14 від 22.12.2008, до 13.580.000,00 грн з можливістю збільшення до 15.200.000,00 грн згідно додаткової угоди № 15 від 29.01.2009, зменшено до 13.300.000,00 грн згідно додаткової угоди № 16 від 27.02.2009), строком користування до 25.12.2017 (строк в редакції додаткової угоди № 17 від 27.02.2013), із сплатою 20% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кредитні договори не містять застережень щодо необхідності отримання Банком погодження Позичальника (боржника) на здійснення заміни кредитора.

12.01.2018 між Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонячне Місто» (новий кредитор, відповідач-1) укладено договір про відступлення права вимоги № 16/Ю-У, за умовами п. 2.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредиту за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Право вимоги за даним договором визначено - право грошової вимоги первісного кредитора до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «Техметалосервіс» за договором про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 16/Ю від 21.09.2006 (кредитний договір-1) та договором про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 23/Ю від 04.09.2007 (кредитний договір-2) (разом - кредитні договори) по сплаті заборгованості за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, також інші права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п. 2.2 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 розмір боржника, що відступається на 12.01.2018 становить:

за кредитним договором-1 - 4.415.621,67 грн, з яких: за основним боргом - 951.389,14 грн, за процентами - 3.464.232,53 грн;

за кредитним договором-2 - 35.525.460,72 грн, з яких: за основним боргом -13.300.000,00 грн, за процентами - 22.225.460,72 грн.

Згідно з п. 5.1 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 в день укладення цього договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає за актом приймання-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1 до цього договору) документи, що підтверджують право вимоги.

Згідно акту приймання-передачі документації від 12.01.2018 до договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 на виконання п. 5.1 договору № 16/Ю-У від 12.01.2018 Банк передав, а відповідач-1 прийняв оригінали договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 16/Ю від 21.09.2006 та додаткових угод до нього з № 1 по № 7; оригінали договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 23/Ю від 04.09.2007 та додаткових угод до нього з № 1 по № 17.

З матеріалів справи вбачається, що в цей же день 12.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонячне Місто» (первісний кредитор, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Системи енергоефективності» (новий кредитор, відповідач-2) укладено договір про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1, за умовами п. 2.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредиту за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Право вимоги за даним договором є право грошової вимоги первісного кредитора до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «Техметалосервіс» за договором про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 16/Ю від 21.09.2006 (кредитний договір-1) та договором про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 23/Ю від 04.09.2007 (кредитний договір-2) (разом - кредитні договори) по сплаті заборгованості за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, також інші права вимоги за кредитними договорами, які виникли на підставі договору № 16/Ю-У про відступлення права вимоги від 12.01.2018, укладеного між ПАТ «Місто Банк» і ТОВ «ФК «Сонячне місто».

Відповідно до п. 2.2 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018 розмір боржника, що відступається на 12.01.2018 становить:

за кредитним договором-1 - 4.415.621,67 грн, з яких: за основним боргом - 951.389,14 грн, за процентами - 3.464.232,53 грн;

за кредитним договором-2 - 35.525.460,72 грн, з яких: за основним боргом -13.300.000,00 грн, за процентами - 22.225.460,72 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018 ціна договору складає 205.000,00 грн.

Згідно з п. 5.1 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018 в день укладення цього договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає за актом приймання-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1 до цього договору) документи, що підтверджують право вимоги.

Згідно акту приймання-передачі документації від 12.01.2018 до договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018 на виконання п. 5.1 договору № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018 відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв оригінали договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 16/Ю від 21.09.2006 та додаткових угод до нього з № 1 по № 7; оригінали договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 23/Ю від 04.09.2007 та додаткових угод до нього з № 1 по № 17.

На підставі рішення Правління Національного банку України № 25-рш від 26.01.2021 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 85 від 26.01.2021 «Про початок процедури ліквідації AT «Місто Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» у АТ «Місто Банк» розпочато процедуру ліквідації строком на три роки з 27.01.2021 до 26.01.2024 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 від 15.02.2021 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT «Місто Банк»» всі повноваження ліквідатора AT «Місто Банк» починаючи з 22.02.2021 делеговано провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків - Білій І.В. (далі - Уповноважена особа Фонду).

Позивач у позовній заяві зазначає, що під час проведення інвентаризації активів Банку та формування ліквідаційної маси Уповноваженою особою Фонду було виявлено ряд договорів цесії, що не вступили в дію, зокрема договір про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018, укладений між АТ «Місто Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонячне місто» та договір про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Сонячне місто» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Системи енергоефективності», предметом яких виступало відступлення прав вимоги за договором про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 16/Ю від 21.09.2006 та договором про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 23/Ю від 04.09.2007.

Позивач вважає, що відповідач-1, порушуючи вимоги договору про відступлення права вимоги № 16/Ю/У від 12.01.2018, не здійснивши своєчасну оплату ціни договору, не набув право вимоги, внаслідок чого даний договір є розірваним в односторонньому порядку, тому наступне відступлення відповідачем-1 шляхом укладення з відповідачем-2 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018 відбулось щодо неіснуючого у відповідача-1 права вимоги.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.1 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 ціна договору складає 199.705,41 грн.

Пунктом 4.2 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 визначено, що новий кредитор зобов`язався сплатити первісному кредитору ціну договору шляхом перерахування первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору, на рахунок первісного кредитора, вказаний в п. 12 цього договору в день укладення сторонами цього договору.

У п. 12 договору в реквізитах Банку зазначено наступний рахунок для перерахування коштів № 37399014090001.

Відповідно до п. 4.3 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 оплата вважається здійсненою в момент зарахування на рахунок первісного кредитора, вказаний в п. 12 цього договору, грошових коштів в сумі, визначеній в п. 4.1 цього договору. Строк оплати - 28.02.2018.

Отже, умовами договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 передбачалось два строки сплати новим кредитором ціни договору: 1) в день укладення договору (12.01.2018) та 2) 28.02.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однак, подана позивачем виписка з особового рахунку (по рахунку № НОМЕР_1 ) за період з 12.01.2018 по 28.02.218 свідчить, що в обумовлені договором № 16/Ю-У від 12.01.2018 строки відповідач-1 прийнятих на себе зобов`язань не виконав та не перерахував ціну договору на рахунок АТ «Місто Банк».

Відповідно до п. 3.1 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 оформлення відступлення прав вимоги відбувається в наступному порядку.

3.1.1. Право вимоги відступається (передається) на всю суму (зазначену в пункті 2.2 договору) заборгованості боржника перед первісним кредитором.

3.1.2. Для підтвердження наявності та дійсності права вимоги, що відступається за цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору документацію в порядку та строки, що передбачені цим договором.

3.1.3. Право вимоги переходить до нового кредитора з моменту зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, вказаний в п. 12 цього договору, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно їх заборгованості за кредитними договорами, про що між первісним кредитором та новим кредитором в день зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора складається акт приймання-передачі права вимоги, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 2). Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з цим права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходи цих прав у первісного кредитора або можуть виникнути в майбутньому.

Та обставина, що в день укладення договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 складено акт приймання-передачі документації до договору № 16/Ю-У від 12.01.2018 не підтверджує здійснення оплати відповідачем-1 ціни договору, оскільки по-перше умовами п. 5.1 договору передбачено складання відповідного акту приймання-передачі документів в день укладення договору; по-друге умовами п. 4.3 договору визначено інший строк оплати ніж в день укладення договору, що визначений у п. 4.1 договору.

З огляду на відсутність документального підтвердження перерахування відповідачем-1 на рахунок Банку ціни договору у розмірі 199.705,41 грн, відповідач-1 не набув права нового кредитора за кредитними договорами.

Слід відзначити, що умовами п. 10.3 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 передбачено, що у разі не виконання новим кредитором у день укладення даного договору, умов п.п 4.1-4.4, даний договір вважати розірваним в односторонньому порядку про що не потребується укладання додаткових угод.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, у суду є підстави вважати, що договір про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 є розірваним.

Згідно з п. 11.3 договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 новий кредитор може відступити або передати всі або будь-які права та обов`язки за цим договором третім особам з моменту набуття ним права вимоги згідно з п. 3.1.3 договору.

Всупереч наведених умов договору, не набувши право вимоги за кредитними договорами згідно договору про відступлення права вимоги № 16/Ю-У від 12.01.2018 відповідачем-1 в цей же день укладено з відповідачем-2 договір про відступлення права вимоги № 16/Ю-У-1 від 12.01.2018.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Разом з тим, положення частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу.

В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини 1 статті 512, статті 514 Цивільного кодексу України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зазначила, що позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у пункті 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 наголосила, що оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу майнових прав (або інших правочинів) не є ефективним способом захисту (близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 23.02.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

З урахуванням зазначеного АТ «Місто Банк» правомірно звернувся з даним позовом та просить суд захистити його порушені права у визначений Цивільним кодексом спосіб, зокрема шляхом визнання за позивачем права вимоги за кредитними договорами № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007 та визнання відсутнім відповідного права у відповідачів.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову Публічного акціонерне товариство «Місто Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Місто Банк» Білої Ірини Володимирівни.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонячне місто» права вимоги за кредитними договорами № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007.

3. Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Системи енергоефективності» права вимоги за кредитними договорами № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007.

4. Визнати за Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» право вимоги за кредитними договорами № 16/Ю від 21.09.2006 та № 23/Ю від 04.09.2007.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонячне місто» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6, код ЄДРПОУ 34693628) на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 20966466) 4.026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Системи енергоефективності» (49107, м. Дніпро, вул. Ярославська, 129, код ЄДРПОУ 39086373) на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 20966466) 4.026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 06.06.2023.

СуддяВ.В. Сівакова