Постанова

від 05.06.2023 по справі 938/306/23

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/306/23

Провадження № 3/938/159/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Івано-Франківській області

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно протоколу: місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, керівника Білоберізького сільськогосподарського обслуговуючого багатофункціонального кооперативу (ЄДРПОУ 31823127),

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - керівником Білоберізького сільськогосподарського обслуговуючого багатофункціонального кооперативу, 06.03.2023 порушив порядок ведення податкового обліку, а саме, несвоєчасно подав податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) на 2023 рік, граничний термін подання якої -20.02.2023, фактично подавши таку 06.03.2023, порушивши п.п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До суду ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, за адресою зазначеною у протоколі, не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на наведені обставини, оскільки відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою при розгляді справи, приходжу до висновку, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 жодним чином не призведе до порушення його процесуальних прав.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає в відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПКУ Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого при вищевикладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення №1339 від 01.05.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - керівником Білоберізького сільськогосподарського обслуговуючого багатофункціонального кооперативу, 06.03.2023 порушив порядок ведення податкового обліку, а саме, несвоєчасно подав податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) на 2023 рік, граничний термін подання якої -20.02.2023, фактично подавши таку 06.03.2023, порушивши п.п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- актом від 14.03.2023 №1490/09-19-04-07-16/31823127 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю (орендна плата) на 2023 Білоберізького сільськогосподарського обслуговуючого багатофункціонального кооперативу (ЄДРПОУ 31823127), в якому зафіксовано факт порушення, зокрема, дата отримання органом ДПС податкової деларації - 06.03.2023;

- копією податкової декларації з плати за землю Білоберізького сільськогосподарського обслуговуючого багатофункціонального кооперативу до головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Верховинської ДПІ, з якої вбачається, що декларація була отримана податковим органом 06.03.2023 за №6900116.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення адміністративного правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані, як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Стаття 252 КУпАП визначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно із ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Разом з тим, враховуючи письмові матеріали справи, суддя приходить до висновку, що хоча формально ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 є, однак враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також ту обставину, що вчинене правопорушення не являє собою великої суспільної небезпеки, не заподіяло жодної шкоди охоронюваних законом державним та приватним інтересам, було усунено до моменту проведення контролюючим органом перевірки, суд вважає за необхідне у відповідності до ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, суд виносить постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з тим, що за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи адміністративне стягнення не накладається, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 22, 163-1, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Роман ДЖУС