Рішення

від 03.05.2023 по справі 376/1139/23

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1139/23

Провадження № 2/376/648/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2023 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Віговського С.І.,

при секретарі - Кропивлянській С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в місті Сквира, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання угоди укладеною, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати дійсним договір дарування площею 3,4144 га, яка розташована на території Білоцерківської міської ради (у минулому - територія Дроздівської сільської ради), кадастровий номер: 3220481300:05:019:0003, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 25 березня 2022 року між позивачем та ОСОБА_2 , та визнати за позивачем право власності на відповідне нерухоме майно, мотивувавши це тим, що належним чином оформити у нотаріуса вищевказаний правочин сторони не можуть.

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Судом встановлено, що 25 березня 2022 року між позивачем та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про дарування земельної ділянки, площею 3,4144 га, яка розташована на території Білоцерківської міської ради (у минулому - територія Дроздівської сільської ради), кадастровий номер: 3220481300:05:019:0003, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір було укладено в простій письмовій формі, в якому передбачено права та обов`язки сторін. При укладенні договору між сторонами було погоджено всі істотні умови дарування вищевказаного майна, зокрема, щодо передачі дарунка у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі.

За попередньою домовленістю сторони повинні були протягом трьох днів з дня укладення даного Договору з`явитись до нотаріуса для його нотаріального посвідчення та реєстрації права власності на нерухоме майно.

Однак, нотаріального посвідчення Договору відповідач - ОСОБА_2 у зазначений час не здійснила. Отже, відповідач своїми діями (бездіяльністю) ухиляється від нотаріального посвідчення договору, як того вимагають норми чинного законодавства України. Тобто у даному випадку, відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України є всі правові підстави для визнання договору дійсним.

Під час укладення договору нерухоме майно у спорі, під заставою, арештом та будь-якою іншою забороною не перебувало.

Вказані обставини справи встановлені матеріалами справи.

Згідно частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли домовленості з усіх істотних умов.

Відповідно до ч.1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ст. 718 ЦК України, дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 722 ЦК України, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Відповідно до ч. 4 ст. 722 ЦК України, прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символізують речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з часу передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 cт. 220 ЦК України, якщо сторони договору домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна сторона ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідач до підготовчого судового засідання позов визнав, про що подав до суду відповідну письмову заяву.

Суд вважає, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому відповідно до ч. 3 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, вважає ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні по суті позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виходячи із вищевказаного, маються достатні підстави для визнання за ОСОБА_1 право власності на вищевказане нерухоме майно.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 13 81, 83, 89, 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 328, 334, 638, 717 - 719, 722 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), про визнання угоди укладеною - задовольнити.

Визнати укладеним договір дарування від 25 березня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Скасувати право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 3,4144 га, яка розташована на території Білоцерківської міської ради (у минулому - територія Дроздівської сільської ради), кадастровий номер: 3220481300:05:019:0003, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 3,4144 га, яка розташована на території Білоцерківської міської ради (у минулому - територія Дроздівської сільської ради), кадастровий номер: 3220481300:05:019:0003, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: http://court.gov.ua.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя С. І. Віговський