Рішення

від 29.05.2023 по справі 643/2392/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 29.05.2023Справа № 643/2392/22 Провадження № 2/554/3408/2023

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2023 року місто Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Шевська О.І.

за участю секретаря судового засідання Рибак Ж.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Будремсервіс» про розірвання договору про виконання робіт (підряду) та стягнення коштів,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Будремсервіс» про розірвання договору про виконання робіт (підряду) та стягнення коштів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 13 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Будремсервіс» було укладено усний цивільно-правий договір про виконання робіт (підряду) з реконструкції системи газопостачання будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 сплатив 30 000 грн (тридцять тисяч гривень), відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 10 від 13 грудня 2019 року. Потім, через зміну умов договору, 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 сплатив ще 10 000 грн (десять тисяч гривень), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 7 від «17» лютого 2021 року. Водночас у позивача виникли сумніви щодо того, що відповідач дійсно виконує покладені на нього обов`язки. Так, 17 травня 2021 року до АТ «Харківміськгаз» було направлено адвокатський запит № 17/05/21-1-МТ, з метою отримання інформації про те, чи звертався ТОВ «Будремсервіс» за дозволом на проведення робіт з газифікації. Зі змісту відповіді АТ «Харківміськгаз» № 611-Лв-3328-0521 від 24.05.2021 вбачається, що ТОВ «Будремсервіс» не зверталось до оператора газових систем для отримання дозволу на проведення робіт з газифікації та інформація до АТ «Харківміськгаз» про укладення договору про виконання робіт між ОСОБА_1 та ТОВ «Будремсервіс» не надходила. 15 червня 2021 року представником позивача було направлено лист-претензію директору ТОВ «Будремсервіс» Шиленку Віктору Миколайовичу з вимогою у семиденний строк виконати умови договору або повернути сплачені кошти. 14 липня 2021 року представником ТОВ «Будремсервіс» адвокатом Ковалем Олександром Юрійовичем було направлено відповідь на лист-претензію, відповідно до змісту якої підтверджується існування усної цивільно-правової угоди. Також, частково було підтверджено наявність коштів, які були перераховані ОСОБА_1 10 серпня 2021 року представником позивача було повторно направлено лист-претензію з вимогою розірвання договору та поверненню сплачених коштів. Відповідь на останню претензію надано не було.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду за захистом свого права.

Представник позивача адвокат Чумак Р.В. подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити.

Відповідач, повідомлений про дату та час судового засідання, до суду не з`явився, причини неявки суд не повідомив, правом на подачу відзиву не скористався.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суддею встановлено, що 13 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Будремсервіс» було укладено усний цивільно-правий договір про виконання робіт (підряду) з реконструкції системи газопостачання будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір підряду - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу (надати послугу) за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (послугу) (частина перша статті 837 ЦК України).

Між сторонами було укладено змішаний (будівельно-проектний) договір підряду, оскільки між сторонами було обумовлено як будівельні роботи, пов`язані з монтажем газового обладнання, так і проектні роботи, оскільки для реконструкції газової системи потрібно вносити зміни до проектно-технічної документації газопостачання.

Форма договору про виконання робіт законодавством не встановлена, отже він може бути укладено в усній формі та вважається підписаним після досягнення згоди обома сторонами.

Предметом договору було:

?Розробка технічних умов з газопостачання;

?Розробка проекту газифікації;

?Закупівля необхідного матеріалу;

?Монтажні роботи.

13 грудня 2019 року ОСОБА_1 сплатив 30 000 грн (тридцять тисяч гривень), відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 10 від 13 грудня 2019 року.

Потім, через зміну умов договору, 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 сплатив ще 10 000 грн (десять тисяч гривень), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 7 від 17 лютого 2021 року.

Водночас у позивача виникли сумніви щодо того, що відповідач дійсно виконує покладені на нього обов`язки.

Так, 17 травня 2021 року до АТ «Харківміськгаз» було направлено адвокатський запит № 17/05/21-1-МТ, з метою отримання інформації про те, чи звертався ТОВ «Будремсервіс» за дозволом на проведення робіт з газифікації.

Зі змісту відповіді АТ «Харківміськгаз» № 611-Лв-3328-0521 від 24.05.2021 вбачається, що ТОВ «Будремсервіс» не зверталось до оператора газових систем для отримання дозволу на проведення робіт з газифікації та інформація до АТ «Харківміськгаз» про укладення договору про виконання робіт між ОСОБА_1 та ТОВ «Будремсервіс» не надходила.

15 червня 2021 року представником позивача було направлено лист-претензію директору ТОВ «Будремсервіс» Шиленку Віктору Миколайовичу з вимогою у семиденний строк виконати умови договору або повернути сплачені кошти.

14 липня 2021 року представником ТОВ «Будремсервіс» адвокатом Ковалем Олександром Юрійовичем було направлено відповідь на лист-претензію, відповідно до змісту якої підтверджується існування усної цивільно-правової угоди. Також, частково було підтверджено наявність коштів, які були перераховані ОСОБА_1

10 серпня 2021 року представником позивача було повторно направлено лист-претензію з вимогою розірвання договору та поверненню сплачених коштів. Відповідь на останню претензію надано не було.

У відповіді на лист-претензію від 15 червня 2021 року представником ТОВ «Будремсервіс» адвокатом Ковалем Олександром Юрійовичем було надано квитанції, які мали б підтвердити факт часткового виконання договору, однак:

У видатковій накладній № РН0300325 від 19.12.2019 року (на суму 1936,56 грн, постачальник: ФОП ОСОБА_2 ), зазначено одержувача « ОСОБА_3 », тобто іншу фізичну особу, відмінну від замовника та директора ТОВ «БУДРЕМСЕРВІС», не зазначено підставу видачі видаткової накладної та відсутні реквізити отримувача товару. Цей документ не може бути доказом понесених витрат в межах Договору, оскільки замовником є стороння особа, а походження цього документу - сумнівне.

У видатковій накладній № 1СМ0004601 від 25.06.2019 року (на суму 44,76 грн, постачальник: ТОВ «Харківметал»), знову зазначено одержувача « ОСОБА_3 ». До того ж, видаткова накладна була видана 25.06.2019 року та оплачена в той же день. Договір було укладено у грудні 2019 року, натомість оплата за матеріали здійснювалась за сім місяців до його укладення. Отже, цей платіжний документ не є доказом понесених витрат в межах Договору, оскільки ці витрати передували його укладенню.

У товарному чеку № [без номера] від 20.09.2019 року (на суму 570 грн) відсутні будь-які реквізити, а саме: не зазначено платника, постачальника та одержувача, отже він не може вважатись платіжним документом та підтверджувати понесені витрати через відсутність обов`язкових реквізитів. До того ж, дата на товарному чеку зазначена 20.09.2019 року, тобто за три місяці до укладання договору.

У накладній № 3 від 14.02.2020 року (на суму 1005 грн, постачальник ФОП ОСОБА_4 ) не зазначено ані покупця, ані отримувача. Оскільки документ не містить обов`язкових реквізитів платіжного документі, він не може розглядатись як доказ понесених витрат.

У рахунку № 65657 від 28.09.2020 року (на суму 616,20 грн), рахунку № НОМЕР_1 від 22.10.2020 року (на суму 596,70 грн), рахунку № НОМЕР_2 від 23.11.2020 року (на суму 311,40 грн) відсутні будь-які реквізити платіжного документа та докази оплати товару. У цих документах не зазначено ані платника, ані постачальника, ані отримувача. На штампі «ОПЛАЧЕНО» відсутня дата оплати та інформація про особу, яка отримала кошти, тому цей документ не може вважатись доказом понесених витрат.

У видатковій накладній № РН0242597 від 10.10.2019 року (на суму 1781,76 грн) та у видатковій накладній № РН0257734 від 07.11.2019 року на (суму 1868,28, постачальник ФОП ОСОБА_2 ), зазначено одержувача « ОСОБА_3 », тобто іншу фізичну особу, відмінну від замовника та директора ТОВ «БУДРЕМСЕРВІС», не зазначено підставу видачі видаткової накладної та відсутні реквізити отримувача товару. Цей документ не може бути доказом понесених витрат в межах Договору, оскільки замовником є стороння особа, а походження цього документу - сумнівне. До того ж, дата на видаткових накладних передує укладенню Договору на декілька місяців. Отже, цей платіжний документ не є доказом понесених витрат в межах Договору, оскільки ці витрати передували його укладенню.

Рахунок на оплату № 50007547 від 15.12.2020, рахунок на оплату № 50007547 від 01.02.2021, рахунок на оплату № 50007547 від 26.03.2021 були оплачені особисто ОСОБА_1 про що свідчить стрічка у фіскальних чеках «ПЛАТНИК» та були передані разом із чеками про оплату відповідачу.

У відповіді на претензію не надано жодного належного доказу, що свідчив би про понесені будь-які витрати з боку відповідача спрямовані на виконання робіт. До того ж, відповідно до змісту відповіді на лист-претензію, стверджується, що витрати, які поніс відповідач становлять 5022 гривні на матеріали, однак відповідно до наданих квитанцій, витрати становлять 8708,36 гривень.

У додатках відсутня квитанція на оплату акту ДПО (абревіатура зазначена у відповіді на претензію) у розмірі 750 гривень та не надано розрахунку на 4190 гривень, які відповідач зарахував собі, однак не виконав жодної роботи.

Також, позивачем самостійно було сплачено послуги, зазначені у відповіді на лист-претензію, п. п. 4, 5, 6, а саме: Будівельні роботи, Технічний нагляд, Приймання в експлуатацію на загальну суму 39 407,78 гривень. Отже, всі необхідні платежі за договором підряду, які були необхідні для початку роботи було виконано, однак відповідач не здійснив жодних дій.

17 січня 2022 року ОСОБА_1 було направлено лист з повідомленням про відмову від договору у зв`язку з невиконанням його вимог з боку підрядника.

Зважаючи на вищезазначене, після укладення усної цивільно правової угоди у грудні 2019 року з боку ТОВ «Будремсервіс» не було здійснено жодної дії, спрямованої на виконання умов договору. Відповідач надав квитанції, які передували укладенню договору, квитанції, в яких контрагентами є особи, які не мають відношення ані до позивача, ані до відповідача, зазначив у відповіді на лист-претензію неіснуючу роботу, щоб привласнити собі кошти.

Відтак, позивач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим частиною 3, 4 статті 849 ЦК України, щодо розірвання договору на виконання робіт з газопостачання від «13» грудня 2019 року в односторонньому порядку,

На підставі ч. 3, 4 ст. 849 ЦК України, позивач в односторонньому відмовився від договору підряду, оскільки з моменту укладання договору не було здійснено жодних активних дій з боку відповідача зважаючи на наступне.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Однак, відповідно до умов договору, про які домовились сторони, оплату було проведено удень укладання договору до фактичного виконання роботи (авансування).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Аналогічні правова позиція викладена у постанові ВС КГС №910/10233/20 від 16.03.2021.

Зважаючи на матеріали справи, квитанції до прибуткового касового ордеру №10 від «13» грудня 2019 року та №7 від «17» лютого 2021 року, було укладено усний договір підряду. Сторонами було обумовлено, що кошти, які вносить замовник вважаються авансом.

За спливом двох років відповідач (виконавець) не приступив до виконання предмету договору посилаючись на зайнятість, надавав сумнівні платіжні документи, які датуються числами, що передують укладенню договору або оформлені на особу, яка не має відношення ані до позивача, ані до відповідача та відмовлявся повернути кошти.

Внаслідок цього, позивач скористався правом одностороннього розірвання договору (ч. 3 ст. 849 ЦК України) та повідомив про це відповідача. Внаслідок одностороннього розірвання договору, відповідач втратив правову підставу для зберігання коштів позивача, а кошти набули статусу безпідставно набутих зважаючи на наступне:

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Наступна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від «15» лютого 2019 року по справі № 910/21154/17.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у Постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

На підставі викладено, суд приходить до висновку, що сплачені грошові кошти в сумі 40 000 грн. на виконання умов договору, мають бути повернуті позивачу.

Щодо стягнення моральної шкоди в сумі 30 000 грн., суд приходить до наступних висновків.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, завданих фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб, врахуванню підлягає тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, характер та обсяг душевних страждань, характер немайнових втрат.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК, особа має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в т.ч. у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивач в обґрунтування своїх вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень посилається на те, що ним було виявлено намір здійснити реконструкцію та АТ «Харківгаз» було тимчасово припинено газ постачання для забезпечення робіт. Газапостачання в наш час одна з найважливіших послуг, яка надається для нормальної життєдіяльності в соціумі. Позивач правомірно сподівався на здійснення реконструкції системи газопостачання в розумні строки сподіваючись на порядність відповідача. Вказав, що провів два опалювальних періоди без газопостачання, незважаючи на те, що в будинку встановлено газове опалення, що спричинило неабиякі труднощі в нормальному перебуванні в будинку. Вказав, що має сім`ю, яку забезпечує за власний кошт, невиконання умов договору спричинило моральну шкоду не лише йому, ай його сім`ї, відсутиність тепла спричиняло неабиякі порозуміння. Проте, суд вважає розмір шкоди, вказаний позивачем, завищеним, та зазначає, що право на відшкодування шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов`язок компенсації. Зазначене право на відшкодування - це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір та отримати через судовий розгляд цього питання відповідну компенсацію.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, рекомендаційний характер висновків соціально-психологічних досліджень та судову практику, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для відшкодування моральної шкоди, не знайшли своє підтвердження, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та відмову у стягненні моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні та оцінені на предмет їх належності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині повнрненян грошових коштів в розмірі 40 000 грн..

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Дрежави судовий збір в суму 1073, 60 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,89,141,259,263,264,265,274,279,280-284 ЦПК України, суд

ухвалила:

позов ОСОБА_1 до ТОВ «Будремсервіс» про розірвання договору про виконання робіт (підряду) та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Будремсервіс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн., які були сплачені до виконання умов договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №7 від «17» лютого 2021 року на суму 10 000 (десять тисяч) грн. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №10 від «13» грудня 2019 року на суму 30 000 (тридцять тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ «Будремсервіс» на користь Дердави судовий збір в сумі 1073, 60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відомості про сторін:

1.Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

2.Відповідач: ТОВ «Будремсервіс», місце знаходження: Харківська область, Харківський район, м.Південні, вул.Громадська, 102, клд ЄДРПОУ 31610093

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.І.Шевська