Рішення

від 09.05.2023 по справі 757/24718/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24718/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Лимар А.О.

справа № 757/24718/22-ц

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЦЕМІ»

відповідач-1: ОСОБА_1

відповідач-2: Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»

відповідач-3: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЦЕМІ» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_2 про визнання патенту на корисну модель недійсним,

представники позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представник відповідачів 1, 3 - Бондарук Я.М.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року позивач ТОВ «МАЦЕМІ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_2 та просив:

- визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 на корисну модель «Дорожня розмітка», власником якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі стосовно визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_1, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.02.2021 року ТОВ «МАЦЕМІ» вперше в мережі Інтернет була оприлюднена інформація щодо використання трафаретного гобо проектора з дихроїчним склом в дорожній розмітці для відтворення проекційних пішохідних переходів. У період з липня 2021 року по 22.08.2021 року ТОВ «МАЦЕМІ» було реалізовано в м. Вінниці по вул. Магістральній проект щодо встановлення трафаретного гобо проектора з дихроїчним склом в дорожній розмітці для відтворення проекційних пішохідного переходу та аналогічний проект планувалося реалізувати в м. Києві. Разом з тим, на початку серпня 2022 року позивачем на електронну пошту та Київська міська державна адміністрація отримали вимогу про припинення порушення прав володільців патенту № 1 від 31.07.2022 року із додаванням копії патенту України № НОМЕР_1 від 17.11.2021 року на корисну модель «Дорожня розмітка» та описом до нього, оскільки відповідно до інформації із загальнодоступного Державного реєстру патентів України на корисні моделі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись із заявкою № u 2021 05605 до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» 05.10.2021 року. Разом з тим, вказана корисна модель не відповідає умовам патентоздатності, що визначені ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 92/22 ДП «Український інститут інтелектуальної власності», до висновку якого встановлено, що корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 від 17.11.2021 року «Дорожня розмітка» не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеної ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме критеріям новизни. Таким чином, ДП «Укрпатент» зареєструвавши корисну модель «Дорожня розмітка» та видавши патент України № НОМЕР_1, порушив права позивача, який набагато раніше використовував даний спосіб реалізації дорожньої розмітки в своїй діяльності та опублікував цей спосіб в мережі Інтернет, а отже має бути визнаний недійсним на підставі ст. 33 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Ухвалою суду від 06.10.2022 року заяву представника позивача ТОВ «МАЦЕМІ» про забезпечення позову задоволено (а.с. 129-130).

Ухвалою суду від 06.10.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.12.2022 року (а.с. 131).

08.12.2022 року від представника відповідачів 1, 3 - ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 155-160), відповідно до якого проти позову заперечила, посилаючись на те, що у патенті № НОМЕР_1 міститься посилання на інші дорожні розмітки, які виконані проекційним способом, зазначено їх недоліки та зроблені висновки про те, що недоліки можна усунути шляхом збільшення контрастності проектованого зображення, яку можливо досягнути застосовуючи виконання шаблона проектора з дихроїчного скла із змонтуванням проектора поруч чи над проїзною частиною. При цьому, у публікації позивача від 27.02.2021 року міститься опис проекційних пішохідних переходів, жодної інформації, що використання проектора з дихроїчним склом публікація не містить. Не містить такої інформації і публікація позивача у фейсбук, відповідно відсутні будь-які підстави вважати, що 21.02.2021 року директор ТОВ «МАЦЕМІ» ОСОБА_6 опублікував у мережі Інтернет відеоролик з облаштуванням доріг дорожньою розміткою саме у спосіб, який був запатентований відповідачами 1, 3 17.11.2021 року (дата подання заявки 05.10.2021 року). Крім того, згідно договору № 33/2021-1 від 21.07.2021 року ТОВ «МАЦЕМІ» зобов`язується передати у власність КП «Вінницька спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця з організації дорожнього руху» товар, а саме «машина для обробки даних (апаратна частина)» (спрямований прожектор вузького променя), а не реалізувати проект з облаштування доріг дорожньою розміткою, у спосіб запатентований відповідачами 1, 3, як зазначено у позовній заяві. Матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б що ТОВ «МАЦЕМІ» здійснено продаж саме прожекторів виробництва Warton Lighting Tehnologi Ltd, а саме не надано документів, які свідчили б про перехід прав на прожектори до ТОВ «МАЦЕМІ», їх ввезення на територію України, або ж доказів, які свідчили б про перехід прав інтелектуальної власності на винахід від Warton Lighting Tehnologi Ltd до ТОВ «МАЦЕМІ» чи право звертатися до суду з метою захисту прав на винахід. Також матеріали справи не містять доказів, які підтверджували б факт призначення/використання спрямованого прожектора вузького променю саме при облаштуванні доріг дорожньою розміткою. При цьому, у висновку експерта, наданому позивачем, зазначено, що джерело не містить інформацію щодо конструкції спрямованого прожектора вузького променя. Таким чином, позивачем не надано належних доказів, які підтверджували б факт публікації в Інтернеті відеоролику саме про спосіб облаштування доріг дорожньою розміткою чи облаштування позивачем доріг дорожньою розміткою у спосіб, який був запатентований відповідачами 1, 3 раніше дати подання заяви чи реєстрації патенту, адже договір не передбачає облаштування доріг дорожньою розміткою, а передбачає продаж товару, публікації в Інтернеті не містять зазначення такої особливості як виконання шаблона проектора з дихроїчного скла, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що відповідачами 1, 3 порушено права позивача.

Ухвалою суду від 10.02.2023 року замінено у цивільній справі відповідача ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) на належного відповідача Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (а.с. 178).

15.03.2023 року від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла відповідь на відзив представника відповідачів 1, 3 (а.с. 187-193), відповідно до якої спір стосується визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «Дорожня розмітка» через невідповідність його умові патентоздатності за критерієм новизни, які підтверджуються наданими позивачем доказами.

Ухвалою суду від 22.03.2023 року у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про залучення у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Київської міської державної адміністрації відмолено (а.с. 210, 214).

Ухвалою суду від 22.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.05.2023 року (а.с. 213).

30.05.2023 року від представника відповідача 2 - Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» - Поліщук Н.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої заперечила проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 05.10.2021 року фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заявку № u 202105605 про видач патенту України на корисну модель «Дорожня розмітка». За результатами попередньої та формальної експертизи заявки № u 202105605 на підставі рішення про державну реєстрацію корисної моделі «Дорожня розмітка» Укрпатентом, який здійснював функції НОІВ, здійснено державну реєстрацію корисної моделі та відповідну публікацію про це у Бюлетені № 46 від 17.11.2021 року і видано патент України № НОМЕР_1, власниками якого є фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Таким чином, патент України № НОМЕР_1 на корисну модель видано відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на корисну модель.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів 1, 3 - Бондарук Я.М. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача 2 - Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» до судового засідання не з`явився з невідомих причин. Тому, суд розглянув справу у його відсутність, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача-1,3, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 462 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

Судом встановлено, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в офіційному бюлетені № 46 «Промислова власність» було опубліковано 17.11.2021 р. відомості про корисну модель «Дорожня розмітка» за заявкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 № u 202105605 від 05.10.2021 року, на підставі чого їм було видано патент № НОМЕР_1 (а.с. 106-111).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Згідно з ч. 1 ст. 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.

Об`єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 460 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» об`єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Майнові права інтелектуальної власності на корисну модель належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом (ч. 2 ст. 464 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Згідно з ч. 3 ст. 7 наведеного Закону винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об`єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати (ч. 5 ст. 7 Закону У країни «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Згідно з п. 6.6.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, від 22 січня 2001 року № 22, суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель).

Відповідно до п. 7.1.1 наведених Правил формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом.

Отже, обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначається за формулою винаходу, яка складається зі всіх його (її) суттєвих ознак.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав та охоронюваного законом інтересу позивач посилається на наявну невідповідність корисної моделі за патентом України № 126015 умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним ч. 6 ст. ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», зокрема, корисна модель «Дорожня розмітка» не відповідає такій умові патентоздатності, як новизна, оскільки позивач наваго раніше використовував даний спосіб реалізації дорожньої розмітки в своїй діяльності та облікував цей спосіб в мережі Інтернет. Крім того, вже є аналогічні корисні моделі, на які видано патенти в світі в які існували до дати подання заявки відповідачами до відповідної установи. Наявність цього патенту порушує права позивача на реалізацію на ринку України проекту з облаштування доріг дорожньою розміткою в спосіб, який був в подальшому запатентований відповідачами 1, 3.

Належним та допустимим доказом у справах, пов`язаних з вирішенням спорів про визнання недійсними патенту на промисловий зразок, є експертиза, оскільки питання, пов`язані з віднесенням ознак промислового зразка до суттєвих, використанням сукупності суттєвих ознак промислового зразка у виробі чи в іншому зареєстрованому промисловому зразку з більш пізнім пріоритетом, потребують спеціальних знань.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За правилами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до висновку експерта № 92/22 від 06.09.2022 р. Міністерства юстиції України Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, який підготовлений для подання до суду у цивільному процесі судовим експертом Чабанець Т.М., вбачається, що при проведенні дослідження експерту надавались матеріали, необхідні для повного дослідження порушених питань, у ньому міститься докладний опис проведених досліджень та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування зазначеного висновку зі сторони відповідачів суду не надано, і наданий висновок не суперечить іншим матеріалам справи.

У своєму висновку експерт вказала, що корисна модель «Дорожня розмітка» за патентом № НОМЕР_1 від 17.11.2021 р. не відповідає умові патентоздастності «новизна».

Висновком експерта було встановлено, що шаблон проектора виконаний з дихроїчного скла» та трафарет гобо проектора, який є гобо склом, з нанесеним кольоровим зображенням співпадають та освітлювальна опора пішохідного переходу містить всю сукупність суттєвих ознак корисної моделі «Дорожня розмітка» за патентом № НОМЕР_1 від 17.11.2021 р., що свідчить про не відповідність останньої умові патентоздастності «новизна».

З висновку вбачається, що експертизу проведено судовим експертом Чабанець Т.М., яка має вищу технічну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень-магістр з хімічних технологій та інженерії), економічну освіту (освітньо-кваліфікаційні рівні спеціаліст та магістр), та вищу освіту у сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво № 186-21/Д, від 15.07.2021 р., видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України, термін дії до 15.07.2024 р.), стаж експертної роботи з 2016 року, стаж роботи в сфері інтелектуальної власності з 2002 року.

Про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України експерта попереджено.

Таким чином наданий позивачем підготовлений для подання до суду висновок від № 92/22 від 06.09.2022 р. відповідає вимогам процесуального закону і береться судом до уваги в якості доказу, який підтверджує заявлені позовні вимоги в частині невідповідності корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 від 17.11.2021 р. умовам патентоздатності.

Права інтелектуальної власності, зокрема на корисну модель, визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин та враховуючи, що судом встановлено невідповідність спірної корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 від 17.11.2021 р. умовам патентоздатності, суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» вказаний патент підлягає визнанню недійсним.

Крім того, наявність цього патенту порушує права позивача на реалізацію на ринку України проекту з облаштування доріг дорожньою розміткою в спосіб, який був в подальшому запатентований відповідачами 1, 3.

За змістом пункту 2.2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки (Наказ Міністерства освіти і науки України 12.04.2001 № 290) у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання патенту недійсним повністю або частково. Відповідно до пункту 3 статті 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» при визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Суд враховує належні доводи і вимоги позовної заяви, що при визнанні патенту недійсним слід внести відомості про таке визнання до Державного реєстру патентів України на промислові зразки та здійснити про це повідомлення в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Водночас, суд зазначає, що 14.10.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 №703-ІХ, яким визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ), зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Частиною першою статті 2-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» визначено, що функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України. За змістом частини другої статті 3-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», до визначених повноважень, делегованих НОІВ, належить у тому числі і визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі у порядку, передбаченому законом; опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі у Бюлетені, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про національний орган інтелектуальної власності» від 13.10.2020 №1267-р, на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», визначено, що Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політки у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позову в частині зобов`язання ДП «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни у Державний реєстр патентів України на промислові зразки, підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів понесених ним судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 37 000,00 грн., суд враховує таке.

За правилами ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси позивача під час підготовки позову до суду та під час розгляду справи на підставі договору про надання правової допомоги від 05.08.2022 р. № 01082022 та ордеру серії АА № 1039619 від 12.09.2022 р. представляла адвокат Писаний Д.О. (а.с. 29-36).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17)

Зважаючи на те, що матеріали справи містять документів, що свідчать про оплату позивачем гонорару адвокату Писаному Д.О., зокрема, платіжне доручення № 29 від 05.08.2022 року про сплату юридичних послуг за договором № 01082022 від 05.08.2022 року (а.с.37), вимоги позивача про стягнення з відповідачів 1,3 витрат на правничу допомогу адвоката по 18 500 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п.1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «МАЦЕМІ» по 1 762 грн. судового збору та по 23 105 грн. 45 коп. витрат на проведення експертизи.

Керуючись Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст. 15, 16, 418, 420, 459-470 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13,76-81, 89, 102-106, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЦЕМІ» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_2 про визнання патенту на корисну модель недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 на корисну модель «Дорожня розмітка», власником якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі стосовно визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_1, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЦЕМІ» по 3 101 грн. судового збору, по 23 105 грн. 45 коп. витрат на проведення експертиз та по 18 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЦЕМІ»: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 3, код ЄДРПОУ 40672747

відповідач-1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

відповідач-2: Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»: 01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1, код ЄДРПОУ 44673629

відповідач-3: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2

Суддя О.В.Батрин