Рішення

від 05.07.2022 по справі 204/8821/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 204/8821/18

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Сікора М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Російська трубна компанія» про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія» (далі - ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія») із позовом, у якому просив суд визнати договір поруки №237237 від 24 лютого 2009 року, укладений між ним та банком, припиненим з 7 жовтня 2010 року.

Позов обґрунтовано тим, що між ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія» 7 квітня 2006 року був укладений кредитний договір №44-1186Г-06, відповідно до умов якого банк надав ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія» кредит у формі відновлювальної кредитної лінії в національній валюті України у сумі ліміту кредитної лінії, що становить: 500 000 грн., строком до 6 квітня 2007 року зі сплатою 17,5% відсотків річних.

У подальшому ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія» як сторони кредитного договору укладали Додаткові угоди, якими змінювали розмір кредитного ліміту, передавали в іпотеку нерухоме майно ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія», визначали комісію банку тощо.

24 лютого 2009 року між ним та банком було укладено договір поруки № 237237, відповідно до умов якого позивач зобов`язався перед банком щодо належного виконання ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія» умов кредитного договору №44-1186Г-06 від 7 квітня 2006 року. Надалі між банком і позивачем було укладено Додаткову угоду №1 від 25 серпня 2009 року, якою сторони договору поруки погодили додаткові умови поручительства за кредитним договором.

Позивач вважає, що договір поруки припинений з 07.10.2010, а банк звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з нього з пропуском 6-місячного строку, передбаченого положеннями статті 559 Цивільного кодексу України, оскільки термін повернення повної суми отриманого кредиту та плати за кредит - 06.04.2010. Протягом 6 місяців після настання строку повернення кредиту, а саме в період з 07.04.2010 по 07.10.2010 Банк не звернувся до суду з позовом до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором, а звернувся лише 11.10.2010, тобто у строк понад шість місяців, у зв`язку з чим вважає, що його порука припинилась 07.10.2010.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх поручених прав.

Свою правову позицію ПАТ «УкрСиббанк» висловило у запереченнях проти позову. Відповідно до заперечень відповідач наполягає, що пунктом 1.1. Договору поруки позивач поручився перед відповідачем у повному обсязі за зобов`язаннями позичальника, що виникли з кредитного договору й існували у теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Крім того, зазначав, що позов до суду було направлено поштовим зв`язком 06.10.10, тобто в межах шестимісячного строку та був отриманий судом 08.10.10, а тому порука не може бути припиненою.

Додатково відповідач зауважив, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості набрало законної сили 29 грудня 2011 року і наразі відкрито виконавче провадження за відповідним виконавчим листом щодо примусового стягнення заборгованості в тому числі з ОСОБА_1

ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права ще в 2011 році, однак звернувся до суду з позовом 26.11.2018, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Посилаючись на зазначені обставини відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач вказав, що додана банком до заперечення копія повідомлення про відправлення про вручення позову поштовому відділенню не є належним доказом та підтвердженням відправлення в зазначену дату позову про стягнення коштів з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «Українсько-російська трубна компанія».

Вказав, що твердження банку, що ним був своєчасно поданий саме той позов та що на сьогодні немає жодної з зазначених підстав для визнання договору поруки недійсним є безпідставним та не відповідає дійсності. Про порушення своїх прав він дізнався лише у 2018 році після того, як був ознайомлений з рішенням Верховного суду від 20.04.2016 у справі №6-2662чс15 від 29.03.2017 у справі №6-3087цс16, якими встановлено припинення поруку після перебігу шестимісячного строку з дня пред`явлення банком вимог до поручителя. Після звернення до кваліфікованих юристів та адвокатів йому стало відомо, що договір поруки відносно нього припинений та Банком неправомірно стягнуто з нього як поручителя кошти.

У зв`язку з чим, просив відмовити у застосуванні строків позовної давності.

У судове засідання позивач не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. До суду представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. До суду представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Російська трубна компанія» свого права на участь у судовому засіданні не використав. Про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд ухвалив розглядати справу у відсутності учасників справи, за наявними в справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Судом установлено, що 07.04.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») і ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія» був укладений кредитний договір №44-1186Г-06, відповідно до умов якого банк надав ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія» кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України у сумі ліміту кредитної лінії, що становить: 500 000 грн., у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі (далі - кредитний договір) (а.с. 4-7).

Відповідно до п. 1.2.1. кредитного договору надання кредиту здійснюється у наступний термін з 07.04.2006 по 06.04.2007.

Пунктом 9.5. кредитного договору встановлено, що строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту та плати за кредит.

На забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 24.02.2009 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 237237 (далі - договір поруки) (а.с. 8).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання ТОВ «Українсько-Російська трубна компанія» усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №44-1186Г-06 від 07.04.2006, укладеного між кредитором і боржником, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 3.1. договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов`язань боржника в рахунок виконання зобов`язань за основним договором в сумі та в межах якої поручитель відповідає перед кредитором, тобто до першої із перерахованих подій, яка настане раніше.

25.08.2009 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки № 237237 від 24.02.2009 (а.с. 9).

Згідно умов якого було встановлено, що термін виконання основного зобов`язання - 06.04.2010, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України (в редакції, діючій на дату подачі позову до суду - 04.11.2018) (далі - ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, за положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до договору поруки цей договір вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором (п. 3.1. договору поруки).

Частиною 1 ст. 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Оскільки зі змісту договору поруки вбачається те, що в ньому не встановлено строку, після закінчення якого порука припиняється, так як умова договору поруки про його дію до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором не вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки це суперечить ч. 1 ст. 251 ЦК України та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу, а саме: про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Судом установлено, що 06.10.2010 ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до поручителів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.10-11).

Відповідно до Додаткової угоди №1 до договору поруки № 237237 від 24.02.2009 термін виконання основного зобов`язання - 06.04.2010, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов`язання (а.с. 9).

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов`язання застосовану в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України фразу «… якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя» слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Це не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).

Аналогічний висновок міститься і в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 вересня 2017 р. у справі № 6-623цс17.

З вимогою до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки в судовому порядку в межах строку дії поруки банк звернувся 06.10.2010.

Ураховуючи те, що відповідач з вимогою до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки в судовому порядку звернувся в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (з 06.04.2010), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову про визнання припиненою з 07.10.2010 поруки за договором поруки, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 24.02.2009.

Одночасно суд не застосовує строк позовної давності, заявлений позивачем, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Доказів того, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався у 2011 році суду не надано.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

З урахуванням результату судового розгляду цієї справи, судовий збір на користь позивача судом не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 553, 559 ЦК України, статтями 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750), товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Російська трубна компанія» (49000, м. Дніпро, вул. Леваневського, 47 код ЄДРПОУ 33185638) про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Світлана ЗАХАРЧУК