Ухвала

від 06.06.2023 по справі 461/3310/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3310/22

Провадження № 1-кс/461/2987/23

У Х В А Л А

06.06.2023 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львов ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_6 від розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021000000000363,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021000000000363.

02.06.2023 року адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 звернувся із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_6 від розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021000000000363. Заява вмотивована тим, що сторона захисту вбачає в діях судді наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України. Зокрема зазначає, що В ході розгляду клопотання про накладення арешту 19 травня 2023 при долученні додаткових матеріалів старшим групи прокурорів ОСОБА_8 на запитання суду щодо розсекречення ухвал прокурором було повідомлено, що матеріали повністю розсекречені та він за необхідності надасть їх у наступному судовому засіданні. При цьому представник ОСОБА_5 подав клопотання про визнання доказів не допустимими, оскільки прокурор ОСОБА_8 оглянув скріншоти з диску який незрозуміло як процесуально оформлений звідки отриманий на підставі чого витребував Ухвалу та клопотання. Крім того захисник вказує, що в наступному судовому засіданні 29 травня 2023 прокурор групи прокурорів ОСОБА_9 повідомив, що зазначена Ухвала та протоколи не розсекречені чим фактично заперечив старшому групи прокурорів, та не зміг пояснити походження скріншотів, які оглянув та долучив старший групи прокурорів ОСОБА_8 . У зв`язку з чим представники володільців майна кожний окремо заявили, що дає докази є не допустимими оскільки отримані з порушенням КПК України та порушують права та інтереси їх клієнтів. На думку сторони захисту, суд не врахував позицію старшого групи прокурорів ОСОБА_8 , а взяв д: уваги позицію прокурора групи прокурорів ОСОБА_10 і не витребував матеріали зв`язку з тим, що вони таємні. Даний висновок суд зробив без дослідження належні оформлених документів. Таким чином, суд прийнявши доводи сторони обвинувачення та надавши їм перевагу не забезпечив принципу неупередженості, безпосередності, змагальності сторін та не врахував, що прокурор не надав допустимих доказів, та не переконався, що зазначені Ухвали апеляційного суду взагалі існують. Вважає заяву про відвід підставною та такою. Що підлягає до задоволення.

В судове засідання заявник ОСОБА_4 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце проведення такого.

Адвокат ОСОБА_11 - ОСОБА_12 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомленим про час та місце проведення такого, скерував на адресу суду заяву про розгляд заяви про відвід слідчого судді.

Прокурор ОСОБА_13 у судовому засіданні заперечив проти заяви про відвід слідчого та просив відмовити у її задоволенні за безпідставністю.

З урахуванням того, що відсутність заявника не перешкоджає розгляду заяви про відвід, суд приходить до висновку, про можливість розгляду такої заяви у відсутності заявника, оскільки затягування з розглядом такої заяви може призвести до порушення розумних строків розгляду клопотання про накладення арешту на майно.

Заслухавши думку прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, дізнавачу, захиснику, представнику, експерту,представнику персоналу органу пробації, спеціалісту,перекладачу,секретарю судового засідання може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Статтею 75 КПК України, закріплено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути мотивовані та відповідати підставам для відводу. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні..

У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

За результатами проведеного судового розгляду поданої заяви про відвід, суд, перевіривши викладені у заяві доводи, приходить до висновку, що заява про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_6 не підлягає до задоволення, у зв`язку з відсутністю законних підстав (обставин), передбачених ст.75 КПК України, які б виключали можливість участі слідчого судді ОСОБА_6 у розгляді справи № 461/3310/22 за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021000000000363.

Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Незважаючи на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах «П`єрсак проти Бельгії», «Кіпріану проти Кіпру», «Грівз проти Сполученого Королівства»).

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клейн та інші проти Нідерландів»).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18).

Як вбачається із матеріалів заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 , у ній не вказано жодної із вищезазначених обставин для відводу судді, обставини, які викладені у заяві про відвід не свідчать про упередженість або зацікавленість слідчого судді у розгляді даної скарги.

Враховуючи вищенаведене, оскільки перелік підстав для відводу судді є вичерпним, однак заявником не зазначено жодної обставини, яка б свідчила про необ`єктивність чи упередженість слідчого судді, мотиви зазначені останнім не передбачені положеннями ст.75 КПК України, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчого судді слід відмовити.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 107 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_6 від розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021000000000363 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2023 року.

Суддя ОСОБА_1