Рішення

від 17.05.2023 по справі 524/12438/21

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/12438/21

Провадження №2/524/506/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2023 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Коршак Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці справу за позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю

УСТАНОВИВ:

Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить ухвалити рішення, яким стягнути відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 38 295 грн 78 коп.

На обґрунтування позову представник зазначив, що 28.01.2015 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. В своїй заяві вона стверджувала, що в даний час не зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та не отримує пенсії, тому, відповідно до вимог чинного законодавства їй була призначена та виплачувалася допомога по безробіттю. Вказав на те, що на виконання вимог п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку відносно відповідача шляхом інформаційного обміну даних з податковим органом, державним центром зайнятості. Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 14 від 16.03.2021 року встановлено, що в період перебування на обліку в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості ОСОБА_1 одночасно працювала на ТОВ «КУА «ОТП Капітал» з 01.09.2013 року по 30.09.2015 року. Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю відповідача за період з 28.01.2015 року по 02.11.2015 року становить 38 295 грн 78 коп.

Ухвалою судді від 18.01.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Заочним рішенням суду від 28.03.2022 року позовні вимоги Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 38 295 грн 78 коп., стягнуто судовий збір в розмірі 2 270 грн 00 коп.

26.09.2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою суду від 31.10.2022 року заочне рішення скасовано, справу призначено о розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Таран О.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечував, зазначав, зокрема, що стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю застрахованій особі можливо лише у разі умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними. Згідно листа ТОВ «КУА «ОТП Капітал» від 15.02.2021 року за вих.. № КУА-10, відповідач ОСОБА_1 надала послуги Товариству згідно Договору доручення № 36/2013, що підтверджується актом про надання послуг від 30.09.2013 року. Інших доходів від товариства вона не отримувала. Вважав, що позов є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин.

Суд, дослідивши матеріали справи, установив такі фактичні обставини справи:

28.01.2015 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

У вказаній заяві відповідач власним підписом засвідчила, що ознайомлена з правами і обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних, документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» та ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

16.03.2021 року Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості складено акт № 14 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Вищевказаним актом розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку у Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості з 28.01.2015 року по 03.11.2015 року та одночасно працювала у ТОВ «КУА «ОТП Капітал» з 01.09.2013 року по 30.09.2015 року відповідно до договору цивільно-правового характеру № 36/2013 від 01.09.2013 року.

16.03.2021 року було припинено реєстрацію відповідача як безробітної у зв`язку із встановленням факту подання особою недостовірних даних, що підтверджується актом № 14 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 16.03.2021 року (а.с. 11).

На підставі акту розслідування Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості було видано наказ від 16.03.2021 року № 29 про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , яку вона отримала у період з 28.01.2015 року по 03.11.2015 року в сумі 38 295 грн 78 коп. (а.с. 13).

Даний наказ 16.03.2021 року за вих. № 279/16/50/2-21 було направлено ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

В силу ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ст. 9 Закону України «Про зайнятість населення» кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом, зокрема, участі в загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно із частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року справа № 545/163/17.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилається на висновки Верховного суду у постанові від 04.04.2018 року у справі № 367/2095/17. Проте, у зазначеній справі існували інші фактичні обставини, коли перебуваючи на обліку в центрі зайнятості особа уклала цивільно-правовий договір про надання послуг.

У цій же справі, ОСОБА_1 звернулася 28.01.2015 року до центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, у той час як договір з ТОВ «КУА «ОТП Капітал» було укладено 01.09.2013 року.

Відповідно до відповіді ТОВ «КУА «ОТП Капітал» від 15.02.2021 року за вих.. № КУА-10, відповідач ОСОБА_1 у вересні 2013 надала послуги товариству згідно Договору доручення № 36/2013, що підтверджується актом про надання послуг від 30.09.2013 року. Інших доходів від товариства вона не отримувала.

Той факт, що договір доручення № 36/2013 від 01.09.2013 року передбачав можливість пролонгації, а також та обставина, що звіт про суми нарахування заробітної плати, доходу товариство подало до Державної податкової служби Голосіївського району міста Києва тільки 17.11.2015 року та не повідомило про припинення відносин з 21.10.2015 року, не спростовують того факту, що відповідач виконала доручення тільки у вересні 2013 року, за що отримала винагороду 30.09.2013 року.

Суд прийшов до висновку, що в діях відповідача не було наміру, спрямованого на незаконне отримання допомоги по безробіттю в порушення вимог ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову задоволенні позовних вимог, в повному обсязі.

Відповідно до статей 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 38 295 грн 78 коп. - залишити без задоволення.

Сторони по справі:

Позивач: Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості (адреса: проїзд Арсенальний, 1, м. Кременчук, Полтавська обл.).

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчук.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 09.05.2023 року.

Суддя Ж.О. Кривич