Рішення

від 05.06.2023 по справі 160/4690/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року Справа № 160/4690/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "Талко" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 25796 від 26.08.2022;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "Талко" (код ЄДРПОУ 31433316) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- судові витрати по справі стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (учасник і директор ТОВ "Таврійська ливарна компанія "Талко") також є учасником і директором ще у чотирьох юридичних особах: ТОВ "ТАЛКО-МЕТАЛ-ПОСУД", ТОВ "КОМПАНІЯ "ТАЛКО", ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВОВАСИЛІВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ", ТОВ "ТАЛКО-ДНІПРО". Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 25796 від 26.08.2022 ТОВ "Таврійська ливарна компанія "Талко" визнано таким, що відповідає п. 8 Критерії ризиковості. Разом з цим, позивач зазначив, що діючим законодавством не заборонено фізичним особам обіймати декілька посад керівників одночасно. Висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується лише на податковій інформації бази даних ДПС України АІС «Податковий блок» про те, що директор підприємства ТОВ «ТАВРІЙСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ «ТАЛКО» ОСОБА_1 (НОМЕР_2), з місцем реєстрації у Запорізькій області, м.Мелітополь, одночасно перебуває посадовою особою по 5 платникам - юридичним особам, які зареєстровані в різних областях України (Дніпропетровська і Запорізька область). Таким чином, у вказаному рішенні взагалі відсутня будь-яка негативна податкова інформація, що стосується господарської діяльності позивача, а доводи про наявний ризик залучення суб`єкта господарювання до схем мінімізації та розповсюдження ризикового податкового кредиту жодними доказами не підтверджено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 визнано причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "Талко" про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у строк для подачі відзиву на позов, належним чином засвідчені копії документів що покладені в основу прийнятого Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №25796 від 26.08.2022, а також інших документів, що прямо або опосередковано стосуються вказаного рішення.

Представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 25.04.2023 подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду та відзив на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду - відмовлено.

У наданому до суду відзиві відповідач у задоволенні позову просив відмовити, а також зазначив, що ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко», обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. (Шевченківський р-н м. Дніпра), вид діяльності - лиття легких кольорових металів. ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко» включено до переліку ризикових платників податку за рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 26.08.2022 №25796, як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин і дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових», є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків.

Відзив відповідачем направлено на електронну пошту позивача зазначену у позовній заяві, проте позивач правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

ТОВ «Таврійська ливарна компанія «Талко» (код ЄДРПОУ 31433316) з 22.06.2001 зареєстроване суб`єктом підприємницької діяльності, з 13.08.2022 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, основними видами діяльності є: основний - лиття легких кольорових металів, інші: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів, 24.42 Виробництво алюмінію, 24.52 Лиття сталі, 25.62 Механічне оброблення металевих виробів, 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устатковання, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Керівник та представник з 01.09.2015 ОСОБА_1.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 25796 від 26.08.2022 позивача визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація (підстава) - згідно з базою даних ДПС України АІС «Податковий блок» директором підприємства ТОВ "ТАВРІЙСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ "ТАЛКО" (код ЄДРПОУ 31433316) є ОСОБА_1 (НОМЕР_2), з місцем реєстрації у Запорізькій обл. м. Мелітополь, який одночасно перебуває посадовою особою по 5 платникам - юридичним особам, які зареєстровані в різних областях України (Дніпропетровська та Запорізька). Таким чином, наявний ризик залучення суб`єкта господарювання до схем мінімізації та розповсюдження ризикового податкового кредиту.

Відповідно до інформаційної довідки начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, основний вид діяльності ТОВ «ТЛК «Талко»: 24.53-лиття легких кольорових металів, стан платника: 65. Платник з наступного року, платник ПДВ: з 11.07.2001; чисельність працюючих згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати на кінець 2021 року: 205 осіб - середня з/п - 6 400 грн.; основні фонди: 5 076,2 тис. грн; наявність земельних ділянок: Земельна ділянка - 4; відомості про об`єкти оподаткування (ф.20-ОПП): Офіс - 2, склад - 2, трактор - 2, колісна техніка - 4, дільниця - 2, виробнича ділянка - 2, грузове авто - 2, автопричіп, автомобіль - 4, автобус; керівник - ОСОБА_1 (НОМЕР_2), головний бухгалтер - ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), засновник- ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) - 70%, ТОВ «Литейщик» (24903942) - 17,2%, ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ) - 3,2%, ОСОБА_4 ( НОМЕР_4 ) - 3,2%, ОСОБА_5 ( НОМЕР_5 ) - 3,2%, ОСОБА_6 ( НОМЕР_6 ) - 3,2%.

Ризиковість: згідно з базою даних ДПС України АІС «Податковий блок» директором підприємства ТОВ "ТАВРІЙСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ "ТАЛКО" (код ЄДРПОУ 31433316) є ОСОБА_1 (НОМЕР_2), з місцем реєстрації у Запорізькій обл. м. Мелітополь, який одночасно перебуває посадовою особою по 5 платникам - юридичним особам, які зареєстровані в різних областях України (Дніпропетровська та Запорізька). Таким чином, наявний ризик залучення суб`єкта господарювання до схем мінімізації та розповсюдження ризикового податкового кредиту.

Таким чином, згідно з наявною інформацією, що стала відома управлінню з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Дніпропетровській області у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, платник відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Постанови КМУ від 11.12.2019 року № 1165.

Відповідно до протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 403 від 26.08.2022, ТОВ "Л-ЛАГУЗ" (код 41970217), як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, а саме: згідно з базою даних ДПС України АІС «Податковий блок» директором підприємства ТОВ "ТАВРІЙСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ "ТАЛКО" є ОСОБА_1 (НОМЕР_2), з місцем реєстрації у Запорізькій обл. м. Мелітополь , який одночасно перебуває посадовою особою по 5 платникам - юридичним особам, які зареєстровані в різних областях України (Дніпропетровська та Запорізька). Таким чином, наявний ризик залучення суб`єкта господарювання до схем мінімізації та розповсюдження ризикового податкового кредиту.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, вважаючи, позивач звернувся за судовим захистом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 74.1, пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями пунктів 25, 26 Порядку № 1165 встановлено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

За змістом п. 40 Порядку №1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Разом з цим, в оскаржуваному рішенні, в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваному рішенню відповідача передували дії позивача щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Інформації щодо прийняття оскаржуваного рішення внаслідок моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації, матеріали справи не містять.

Разом з цим, оскаржуване рішення також не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, за ознакою - «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції».

Відповідачем жодних доказів на підставі яких прийнято оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості до суду не надано.

Крім того, долучені до відзиву протокол засідання комісії та інформаційна довідка містять лише загальне посилання на обставину - перебування директора позивача Пшеничного О.В. посадовою особою по 5 платникам - юридичним особам, які зареєстровані в різних областях України (Дніпропетровська та Запорізька).

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано та обґрунтування того яким чином такі обставини свідчать про реальний наявний ризик застосування позивачем схем мінімізації та розповсюдження ризикового податкового кредиту відповідачем також не наведено.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що зміст спірного рішення, який є індивідуально-правовим актом і породжує права та обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Суд наголошує, що в даному випадку дії контролюючого органу щодо віднесення позивача до переліку ризикових, які є службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій (на які посилається відповідач у відзиві), повинні бути обґрунтованими, вмотивованими та мати правову підставу для прийняття рішення, яке є індивідуально-правовим актом.

Таким чином, не виклавши розшифрування (обґрунтування) податкової інформації, не навівши дійсних ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Крім того, у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Також слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Щодо прийняття оскаржуваного рішення не уповноваженим контролюючим органом, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "Талко" з 13.07.2022, у зв`язку зі зміною місцезнаходження (з Запорізької області на Дніпропетровську), перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський р-н м. Дніпро).

При цьому, з урахуванням приписів п.10.2, п.10.13, п.10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011р. №1588, якими передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб`єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року), і суб`єкт господарювання після зняття з обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжує обліковуватись та сплачувати податки за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).

Приписами п. 10.2. розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (надалі - Порядок № 1588) встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб`єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження щодо юридичної особи (крім юридичних осіб, які включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи - підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується з відповідною ознакою та визначенням коду території територіальної громади згідно з КАТОТТГ, що відповідає:

попередньому місцезнаходженню платника податків - до закінчення бюджетного періоду;

новому місцезнаходженню платника податків - з наступного бюджетного періоду.

Відповідно до приписів п. 10.13. Порядок № 1588, суб`єкт господарювання після зняття з обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжує обліковуватись та сплачувати податки з урахуванням пункту 10.2 цього розділу.

Відтак, з аналізу наведених норм та фактичних обставин справи, не зважаючи на те, що у липні 2022 року позивачем змінено місцезнаходження із Запорізької області на м. Дніпро податковий облік останнього до кінця звітного 2022 року здійснювався саме Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Викладене свідчить, що оскаржуване рішення прийнято неуповноваженим суб`єктом.

З огляду на викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення № 25796 від 26.08.2022 про відповідність позивача п. 8 критеріїв ризиковості платника податків.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "Талко" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах є зобов`язання Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "Талко" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За умовами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивачем понесені судові витрати у розмірі 5368 грн (платіжна інструкція № 1500 від 03.03.2023).

Разом з тим, за подання даного позову (одна вимога немайнового характеру та похідна вимога зобов`язального характеру) судовий збір має бути сплачений у розмірі 2684 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, надмірно сплачений судовий збір може бути повернутий позивачу за відповідним клопотанням та відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.

Відповідно до ухваленого у справі рішення, судовий збір у розмірі 2684 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 25796 від 26.08.2022.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ІК ВП 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "Талко" (49041, м. Дніпро, вул. Старокодацька, буд. 7, код ЄДРПОУ 31433316) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ІК ВП 44118658) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія "Талко" (49041, м. Дніпро, вул. Старокодацька, буд. 7, код ЄДРПОУ 31433316) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 05.06.2023.

Суддя Н.Є. Калугіна