Рішення

від 05.05.2023 по справі 160/3805/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року Справа № 160/3805/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2023/300004/l від 16.01.2023 року;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000008 від 16.01.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву указав, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

13.08.2020 між Nikel Paslanmazctlik San Ve Tic a. S., Турція (Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (Покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №AVMG-Nikel/2020, за яким Постачальник зобов`язався в строки і на умовах, встановлених даним контрактом передати у власність виріб із нержавіючої сталі (товар) і належні до нього документи, а Покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість у відповідності з положеннями даного контракту.

Сторонами в пунктах 2.1.-2.3. контракту погоджено, що ціна на товар фіксується за одиницю ваги нетто товара, включає вартість тари, упаковки і маркування товару. Загальна вартість контракту становить вартість товару, поставленого у відповідності з даним контрактом, протягом строку його дії. Валюта контракту долар США.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3. контракту Покупець здійснює передплату в розмірі 100% вартості поставляємої партії товару, якщо інші умови оплати не будуть обумовлені в проформах-інвойсах. Передплата здійснюється на підставі проформи інвойса, виставленого Постачальником шляхом направлення на електронну пошту Покупця.

Товар поставляється партіями. Партією товару являється асортимент і кількість товару, вказані в комерційному інвойсі до даного контракту. Поставка товару здійснюється на умовах FCA Emek Mah Nato Yolu Cd No 319/1Sancaktere/ISTANBUL у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торівельних термінів «ІНКОТЕРМС 2010».

На виконання визначених у контракті умов постачальником було поставлено покупцю товар.

16 січня 2023 року ТОВ "АВ метал груп" до митного посту "Ліски" Дніпровської митниці подано декларацію № UA110110/2023/000309, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар:

Товар № 1.Прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше; без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), марки сталі 304/2В, розміром:

1,00* 1000мм - 3980 кг;

1,00* 1000мм - 4240 кг;

1,00* 1000мм -4210 кг;

1,00* 1000мм -4210 кг;

1,00* 1000мм - 4280 кг;

Вміст нікелю - 8,010-8,070%;

Виробник: TRINOX METAL;

Торговельна марка: нема даних;

Країна виробництва: TR.

Митна вартість товару була визначена позивачем за першим методом - за ціною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості Позивач подав разом з декларацією №23UA110110000309U5 наступні документи:

сертифікат якості (mill test certificate) № 3190 та № 3191 від 16.08.2022 р.;

рахунок проформа-інвойс (proforma invoice) б/н від 05.12.2022 р.;

рахунок-фактура (інвойс) (invoice) № DEF 2023000000044 від 09.01.2023 р.;

автотранспортну накладну (міжнародна товарно-транспортна накладна) (CMR) А №349241 від 10.01.2023 р.;

супровідний документ ТІ № 23TR34130000064241 від 10.01.2023 р.;

сертифікат про походження товару (certificate of origin) № Y0271308 від 09.01.2023 р.;

рахунок на оплату від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 5 від 10.01.2023 р.;

довідку про транспортні витрати № 07-984 від 10.01.2023 р.;

Контракт № AVMG-Nikel/2020 від 13.08.2020 р. та додаткова угода;

Заявку-договір № 07-984 від 05.01.2023 р.;

Договір про надання послуг митного брокера № 01/04 від 01.04.2021 р.;

Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № D01-56-C від 01.08.2019 р.;

копію митної декларації країни відправлення № 23341300ЕХ00016472 від 09.01.2023 р.;

На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 65, 335 Митного кодексу України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 16.01.2023 № UA110110/2023/000309 митним органом було встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) Пунктом 3.2 Контракту передбачена 100% передплата, якщо інше не визначено у проформі інвойсі. У наданій до митного оформлення рахунку-проформі від 05.12.2022 №б/н, зазначено умовою платежу відстрочку платежу 60 днів після дати інвойсу а строк дії зазначеної проформи «05.12.2022...» з 05.12.2022 без визначеної кінцевої дати. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі на задекларовану партію товару від 09.01.2023 NqDEF2023000000044 умова оплати зазначена, як «CASH PAYMENT» - оплата готівкою, хоча у п. 3.1 Контракту визначено, що оплата здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Банківських платіжних документів, щодо оплати даної партії товару до митного оформлення не надано, пояснень, щодо визначених умов поставки в інвойсі також не надано.

2) Пунктом 5.2 Контракту умовами поставки є FCA/ІSTANBUL, якщо інше не визначено у комерційних інвойсах та/або у проформі-інвойсі. У рахунку-проформі від 05.12.2022 №б/н умовою поставки товару визначено EXW, Косаеlі, у рахунку-фактурі від 09.01.2023 №DEF2023000000044 умовою поставки товару визначено EXW, без зазначення місця. У довідці про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 10.01.2023 №07-984 та в заявці-договорі до перевезення від 05.01.2023 №07-984 місце відправки Dilovasi- Косаеlі (Turkey). У графі 20 ЕМД від №UA110110/2023/000309 (MRN №23UA110110000309U5) умови поставки EXW провінція Косаеlі (Turkey). Ці розбіжності у документах безпосередньо впливають на числове значення митної вартості товару в частині достовірності декларування витрат на транспортування та навантаження товару.

3) У документі під кодом 073O (Автотранспортна накладна) №A №349241 від 10.01.2023 безпосереднім перевізником виступає ФОП ОСОБА_1 (Identification code НОМЕР_1), заявку-договір між експедитором ТОВ ТЕК «УКРАЇНСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ ЦЕНТР-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 42910007) та вищезгаданим перевізником до митного оформлення також не надано, як і жодного документу або рахунку-фактури від ФОП ОСОБА_1 який підтверджував би вартість виконаних послуг, що не виключає можливості додаткових витрат на транспортування, які не включені до митної вартості за ЕМД.

4) Пунктом 5.6 Контракту визначено, що разом з товаром постачальник передає покупцю оригінали наступних товаросупровідних документів: - комерційний інвойс; - проформа Інвойс (у разі складання); - пакувальний лист; - CMR та/або коносамент та/або залізнична накладна (в залежності від вибраних умов поставки); - сертифікат якості; - сертифікат походження; - копія митної декларації країни відправника. Серед перелічених документів декларантом не надано до митного оформлення документи, а саме - пакувальний лист. Згідно пункту 5.7 Контракту визначено, що товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем по кількості; у відповідності з кількістю визначеною в пакувальному листі, тобто ненадання до оформлення пакувального листа утруднює підтвердження кількості поставленого товару.

Позивач відповів на зауваження митниці та надав додаткові документи:

Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № D-01-365-C від 07.10.2021 р.;

Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № К-115-П від 03.01.2023 р.;

цінова інф.з мережі інт. про вартість сировини LME від 09.12.2022 р.;

висновок ТИП № ГО-10 від 16.01.2023 р.;

виписку з бухгалтерської документації № 16/01/03 від 16.01.2023 р.;

комерційна пропозиція (commercial offer) від 05.12.2022 р.;

прайс-лист (price list) від 05.12.2022 р.

16 січня 2023 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2023/300004/l та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000008 щодо Товару № 1.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Щодо зауважень митного органу про неповну оплату товару та невідповідність інвойсу зовнішньоекономічному контракту, то суд зазначає, що документи, що підтверджують оплату товару, наданого до митного оформлення, не надавались у зв`язку з тим, що для цієї партії товару сторонами Контракту було погоджено в проформі-інвойс б/н від 05.12.2022 р. оплату протягом 60 днів від дати інвойсу № DEF 2023000000044 від 09.01.2023 р. і на дату митного оформлення товару строки оплати ще на настали.

Щодо порядку оплати. Відповідно до п. 3.1. Контракту оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Зазначені у інвойсі № DEF 2023000000044 від 09.01.2023 р. на задекларовану партію товару умови оплати як «CASH PAYMENT», не означають оплату готівкою. Таке формулювання обумовлене особливістю складання первинних документів турецькою компанією і використовується для визначення такого порядку оплати, як банківський переказ або може трактуватися також як оплата грошовими коштами.

Щодо розбіжностей в умовах поставки, то суд зазначає, що виявленні розбіжності є несуттєвими та не свідчать про неправильні числові значення транспортної складової митної вартості товарів. Більше того, Позивач стверджує, що надані ним до митного оформлення документи, що безпосередньо стосуються поставки товару, наданого до митного оформлення відповідно до митної декларації № 23UA110110000309U5 (автотранспортна накладна, заявка-договір, договір на транспортно-експедиційне обслуговування, рахунок на оплату транспортних послуг, довідка про транспортні витрати, тощо), мають повну, достовірну інформацію та дані, що кореспондуються між собою та не суперечать один одному.

Доводи відповідача щодо відсутності документів підтверджуючих відносини перевезення з ФОП ОСОБА_1 судом відхиляються, оскільки вартість транспортування товару, наданого до митного оформлення за декларацією №UA110110/2023/000309, що підлягає оплаті позивачем, визначається виключно за договором № D01-56-C від 01.08.2019 р., укладеним з ТОВ "ТЕК "Український транспортний центр-ДНІПРО". Прямих відносин з ФОП ОСОБА_1 позивач не має. Домовленості, що існують між ТОВ "ТЕК "Український транспортний центр-ДНІПРО" та ФОП ОСОБА_1 , не можуть підтвердити чи спростовувати вартість транспортних витрат за Договором № D01-56-C від 01.08.2019 р. та Заявкою-Договором № 07-984 від 05.01.2023 р.

Щодо ненадання пакувального листа, слід зазначити, що дані зазначені у пакувальному листі також зазначені у інвойсі та деклараціях. Не надання пакувального листа не може вплинути на ціну товару.

Отже, з наведеного вбачається, що при поданні до митного оформлення декларацій позивач надав не лише усі передбачені ст.53 МК України документи, а й надав документально обґрунтовані пояснення щодо визначених інспекторами розбіжностей в документах у встановлений чинним законодавством України строк. Однак, митний орган залишив поза увагою надані позивачем пояснення та прийняв відповідні рішення про коригування митної вартості, за відсутності правових підстав для такого коригування.

За викладених обставин, документи подані позивачем до митного оформлення не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені декларантом числові значення складових митної вартості декларованого товару.

Крім того, суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод, та відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно із п. 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Натомість, у рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.

Отже, в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини другої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення митного органу є необґрунтованими, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110110/2023/300004/l від 16.01.2023 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/000008 від 16.01.2023 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2023/300004/l від 16.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000008 від 16.01.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП" судові витрати в розмірі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова