Рішення

від 06.06.2023 по справі 560/4541/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4541/23

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000036/1 від 09.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до договору купівлі-продажу від 18.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «SOC. MARINO» (Продавець) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «БАС-ІМПОРТ» (Покупець) прийняло та оплатило вживаний транспортний засіб марки VAN HOOL TDX 27 ASTROMEGA, фабричний VIN номер НОМЕР_1 .

Зазначає, що 09.03.2023 на підставі договору №1/23 від 17.01.2023 про надання послуг по декларуванню товарів товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОАВТОТРАКТ» від імені позивача до Хмельницької митниці подано для митного оформлення транспортного засобу митну декларацію 23UA400040008550U6 та відповідні документи, а саме: рахунок-фактуру № 18/2023/01 від 16.02.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 T 324068 від 02.03.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.02.2023, платіжне доручення №3 від 22.02.2023 на суму 85 000,00 євро, договір продажу транспортного засобу №18/2023/01 від 16.02.2023, договір №1/23 від 17.01.2023 про надання послуг по декларуванню товарів, копію митної декларації країни відправлення від 02.03.2023 MRN 23ITOVN010008185E7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.02.2023, рахунок-фактуру №18/2023/01 від 16.02.2023, копію митної декларації країни відправлення від 02.03.2023 MRN 23ITOVN010008185E7, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.017.005385-23 від 08.03.2023.

Вказує, що у МД декларантом митна вартість автомобіля була заявлена в розмірі 85000 Євро (графа 45 МД) з розрахунку ціни транспортного засобу в розмірі 85000 Євро (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД).

Відповідач 09.03.2023 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2023/000036/1 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000172.

Зазначає, що у рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 143767,60 Євро. У зв`язку з цим різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною відповідачем, склала 453299,18 грн, яку позивач сплатив, що підтверджується митною декларацією 23UA400040008584U6 від 09.03.2023.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення, оскільки вважає, що подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Крім того, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар.

До суду 13.04.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за МД від 09.03.2023 №23UA400040008550U6 у митного органу виникли сумніви щодо "дійсної вартості" та у правильності визначення митної вартості задекларованого транспортного засобу, оскільки заявлений рівень митної вартості був значно нижчий ніж пропозиції продажу таких ж моделей, що (2018 року випуску), а також рівня митної вартості аналогічних моделей, що надходили на адреси інших суб`єктів зовнішньо-економічної діяльності. Зазначає, що відповідно до частини 6 статті 54 МКУ винесено рішення про коригування митної вартості №UA400000/2023/000036/1 від 09.03.2023.

За результатом проведених консультації було обрано метод визначення митної вартості - другорядний (резервний) метод та митну вартість товару скориговано з 85000 Євро до 143767,60 Євро.

Вважаючи рішення Хмельницької митниці правомірним, просить відмовити в задоволенні позову.

До суду 21.04.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що останнім подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Вказує, що відповідач не навів належних, достатніх та беззаперечних доказів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Від відповідача 25.04.2023 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, де вказується про безпідставність тверджень позивача та необґрунтованість позовних вимог.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у задоволенні клопотання Хмельницької митниці Державної митної служби України про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовлено.

Суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «SOC. MARINO» (Продавець) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «БАС-ІМПОРТ» (Покупець) прийняло та оплатило вживаний транспортний засіб марки VAN HOOL TDX 27 ASTROMEGA, фабричний VIN номер НОМЕР_1 .

09.03.2023 на підставі договору №1/23 від 17.01.2023 про надання послуг по декларуванню товарів товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОАВТОТРАКТ» від імені позивача до Хмельницької митниці подано для митного оформлення транспортного засобу митну декларацію 23UA400040008550U6 та відповідні документи, а саме: рахунок-фактуру № 18/2023/01 від 16.02.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 T 324068 від 02.03.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.02.2023, платіжне доручення №3 від 22.02.2023 на суму 85 000,00 євро, договір продажу транспортного засобу №18/2023/01 від 16.02.2023, договір №1/23 від 17.01.2023 про надання послуг по декларуванню товарів, копію митної декларації країни відправлення від 02.03.2023 MRN 23ITOVN010008185E7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.02.2023, рахунок-фактуру №18/2023/01 від 16.02.2023, копію митної декларації країни відправлення від 02.03.2023 MRN 23ITOVN010008185E7, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.017.005385-23 від 08.03.2023.

У митній декларації декларантом митна вартість автомобіля була заявлена в розмірі 85000 Євро (графа 45 МД) з розрахунку ціни транспортного засобу в розмірі 85000 Євро (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД).

Відповідач 09.03.2023 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2023/000036/1 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000172.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Хмельницької митниці, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною першою статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.03.2019 у справі № 820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі № 821/107/16.

Статтею 57 Митного кодексу України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За приписами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, в обґрунтування вибору правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів митним органом зазначено, що подані до митного оформлення документи не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, а саме: вартості транспортування та доставки до місця ввезення на митну територію України, вартості страхування, комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Таким чином, документи, подані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, передбачених ч. 10 ст. 58 МК України.

Крім того, в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначено, що документи, подані на виконання ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України містять наступні розбіжності: вага транспортного засобу зазначена у копії декларації країни відправлення та у сертифікаті про походження не відповідає заявленій до митного оформлення вазі товару; контрактом передбачена оплата за товар переказом та внесенням готівки, при цьому, до митного оформлення не надано платіжних документів щодо внесення готівки; не надано до митного оформлення передбачений контрактом інвойс.

Таким чином, документи, подані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ.

Також заявлений рівень митної вартості товару (85000 Євро) значно нижчий, ніж рівень цін ідентичних моделей за даним кодом згідно УКТ ЗЕД, оформлених іншими митницями (МД від 10.02.2023 №209200/2023/3230 - 170230 Євро) та рівень цін ідентичних моделей, які пропонуються для продажу в країнх Європи, зокрема мінімальна ціна продажу ідентичної моделі 2016 року складає 144 000 євро. Отже, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості заявленого до митного оформлення товару та щодо "дійсної вартості" даного товару в розумінні статті VІІ ГАТТ.

З огляду на викладене, та той факт, що документи, подані згідно ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товар:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Джерелом числового значення митної вартості є МД від 20.12.2022 №UА206050/2022 015578, згідно якої ідентичну модель 2017 року випущено у вільний обіг за рівнем митної вартості 130697,82 євро (враховуючи коригуванням на рік виготовлення автобусу, рівень митної вартості складає 143767,60 Євро) та МД від 06.01.2023 №UA400040/2023/008128, згідно якої ідентичну модель 2018 року випущено у вільний обіг за рівнем митної вартості 143767,60 Євро.

Щодо відсутності документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, а саме комісійної (брокерської) винагороди, вартості транспортування, страхування тощо, суд звертає увагу на таке.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, є вичерпним: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МКУ).

Отже, у вказаному переліку відсутні, зокрема, документи, що підтверджують витрати на комісійну (брокерську) винагороду.

Щодо витрат на транспортування, - документальне підтвердження таких витрат має бути у тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору купівлі - продажу від 16.02.2023 «умовами поставки Товару згідно даного контракту вважати DAP-Хмельницький (згідно «Incoterms - 2010»). Відправка товару здійснюється в місто Хмельницький згідно з рахунком-фактурою, інвойсі і т.д.».

Incoterms 2010 визначає DAP як «Поставляється на місце» - продавець доставляє товар, коли товар знаходиться у розпорядженні покупця на транспортних засобах, що прибувають, готових до розвантаження у зазначеному місці призначення. Відповідно до умов DAP, ризик переходить від продавця до покупця з пункту призначення, зазначеного у договорі постачання. Продавець здійснює поставку, коли товар надано у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, у погодженому місці призначення. Усі необхідні юридичні формальності в країні-експортері заповнюються продавцем власним коштом і оплачуються витрати на товар для експорту.

Отже, витрати на транспортування включені до вартості транспортного засобу.

Що стосується витрат на страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування надаються лише тоді, коли страхування здійснювалося.

Також, щодо твердження відповідача у рішенні про відсутність достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару через рівень ціни на нього інший, ніж рівень цін ідентичних моделей за даним кодом УКТ ЗЕД, оформлених іншими митницями, суд зазначає наступне.

Наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі № 809/1734/16, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Вказана позиція обґрунтована у постановах від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 та від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19 Верховного Суду.

Суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 (адміністративне провадження №К/9901/10914/20), згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку, поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Суд встановив, що рішення про коригування не містить жодного обґрунтування неможливості визначення митної вартості автомобіля за першим методом; інформації, яка б пояснила правомірність застосування резервного методу, мотивів застосування митної декларації.

Отже, надані позивачем документи містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Таким чином, рішення Хмельницької митниці №UA400000/2023/000036/1 від 09.03.2023 про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000036/1 від 09.03.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" судовий збір в розмірі 6799 (шість тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "БАС-ІМПОРТ" (вул. Вінницьке шосе, 12/2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29011 , код ЄДРПОУ - 43838393) Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.О. Михайлов