Рішення

від 06.06.2023 по справі 580/3299/23

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року справа № 580/3299/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

03.05.2023 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подала в Черкаський окружний адміністративний суд позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65000, м.Одеса, вул.Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) (далі - відповідач 2) про:

визнання протиправним і скасування рішення відповідача 2 від 07.04.2023 № 971010135121 про відмову у перерахунку пенсії, переходу на інший вид пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

зобов`язання відповідача 1 прийняти рішення, яким призначити їй з 03.04.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

стягнення на її користь судових витрат з відповідача 2.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідачі всупереч вимог закону відмовили їй у переведенні на інший вид пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням необхідного пенсійного віку. Вважає, що має достатній пільговий стаж.

Ухвалою суду від 08.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачам строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзивів на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідачі отримали 08.05.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

12.05.2023 від відповідача 2 до суду надійшли відзиви, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Зазначив, що під час розгляду поданих документів встановлено, що загальний страховий стаж позивачки складає 33 роки 9 місяців 15 днів, з яких пільговий стаж роботи за Списком №2 - 9 років 6 місяців 7 днів. Вік заявниці 51 рік. За результатами розгляду документів прийняв спірне рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з тим, що позивачка не досягла пенсійного віку 55 років та відсутній необхідний пільговий стаж. Посилання на рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 вважає безпідставним, оскільки воно впливає виключно на Закон України №1788, який не застосовується при прийнятті рішення. Вказав на дискреційні повноваження щодо прийняття рішення про призначення пенсії.

24.05.2023 від відповідача 1 до суду надійшов відзив з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що заява позивачки про перехід з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах розглянута відповідачем 2 за принципом екстериторіальності. Стаж позивачки обчислено на підставі документів, які додані нею до заяви про призначення пенсії. На їх підставі відповідач 2 прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачка не досягла відповідного пенсійного віку, а саме 55 років. Прийняття рішення про призначення пенсії є виключними дискреційними повноваженнями відповідача, а втручання у таку діяльність виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Всі подані сторонами докази долучені судом до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з відомостями паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання, затвердженого Головним державним санітарним лікарем м.Черкаси Загороднім В.В. 31.07.2009, професійне захворювання позивачки виникло внаслідок тривалої роботи в умовах впливу шуму, що виник внаслідок недосконалості технологічного процесу.

Випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА № 361550 підтверджується, що позивачці з 06.07.11 встановлена 3 група інвалідності із-за професійного захворювання.

Пенсійним посвідченням від 20.09.2011 серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивачці призначена пенсія з інвалідності 3 групи (професійне захворювання).

Довідкою Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» щодо Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» від 28.03.2023 № 22 підтверджується, що позивачка працювала повний робочий день на Черкаській ТЕЦ і за період з 25.04.1994 до 31.10.2003 працювала за професією (посадою) ізолювальника з термоізоляції, яка відповідно до наказу від 08.12.1999 № 334 вперше атестована відповідно до постанови КМУ від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». Згідно з колективним договором до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію, зараховано період з 25.04.1994 до 31.10.2003 за професією ізолювальник з термоізоляції Черкаської ТЕЦ.

Згідно з довідкою Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» від 29.03.2023 № 07/2868 сума заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 15350,60грн.

03.04.2023 позивачка звернулася заявою до Черкаського відділу обслуговування громадян №1, №2, №3 Головного управління ПФУ в Черкаській області, якою просила перевести її на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 та врахувати до пільгового стажу період перебування на інвалідності професійного захворювання. Заява прийнята 03.04.2023 та зареєстрована за № 6225. До неї додала виписку з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності, диплом про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, заяву про призначення/перерахунок пенсії, інші документи (службові) - 2 шт, нову довідку, гарантійний лист, акти перевірки - 2 шт, акт, паспорт, свідоцтво про шлюб, р книжку.

За результатами розгляду заяви та доданих документів 07.04.2023 відповідач 2 прийняв рішення № 971010135121 про відмову у перерахунку пенсії позивачці. У рішенні зазначив, що відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України№ 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Страховий стаж позивачки становить 33 роки 9 місяців 15 днів, пільговий стаж - 9 років 6 місяців 7 днів. Тому прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії перехід на інший вид пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю підстав.

Листом від 13.04.2023 №2300-0204-8/25711 відповідач 1 повідомив, що відповідач 2 прийняв вказане вище рішення, яким відмовив у призначенні пенсії.

Тому позивачка звернулася в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Для єдності умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих 5 листопада 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закон №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII).

Статтею 2 вказаного Закону передбачено види державних пенсій:

а) трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Згідно зі ст.12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачені в ст.13 зазначеного Закону.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулює закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.1.8 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Абзаци перший-другий п.1.9 Порядку №22-1 встановлюють, що призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Абзацом п`ятим вказаного пункту визначено, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до п.1.10 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.9 цього розділу.

Тобто, призначення пенсії відбувається за заявочним принципом.

Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Встановлені обставини свідчать, що у заявлених правовідносинах відповідач 1 виконав виключно 2 функції: прийняв документи та листом повідомив про результати їх розгляду. Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивачки від 03.04.2023 про перехід з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, обчислення стажу та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення від 07.04.2023 № 971010135121 здійснив відповідач 2.

Оскільки позивачка зверталася у спірних правовідносинах до відповідача 1 з метою переведення з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, суд урахував.

Відповідно до пункту «б» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників також урегульоване в ст.114 ЗУ №1058-ІV.

Зокрема, відповідно до частини першої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.

Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;…»

Тобто, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв`язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду під час розгляду як зразкової справи №360/3611/20 в рішенні від 03.11.2021 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). Отже, у вказаній справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Згідно з ч.5 ст.56 Закону №1788-XII час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

Суд урахував, що позивачці призначена пенсія з інвалідності, яка настала внаслідок професійного захворювання, що пов`язане з тривалою роботою в умовах впливу шуму, що виник внаслідок недосконалості технологічного процесу. Випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА № 361550 підтверджується, що позивачці з 06.07.11 встановлена 3 група інвалідності, причина інвалідності якої - професійне захворювання. Урахувавши вказані вище норми законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що час перебування позивачки на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням має бути зарахований до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

Сукупністю відомостей трудової книжки, довідок, долученими до матеріалів справи, підтверджується наявність у позивачки достатнього страхового та пільгового стажу для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Відповідач 2 в оскаржуваному рішенні зазначив про зарахування до пільгового стажу роботи 9 років 6 місяців 7 днів. Водночас відсутні належні, достовірні та допустимі докази врахування часу перебування позивачки на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням. У позивачки наявний передбачений абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV відповідний страховий стаж, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку.

Зважаючи, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату звернення до відповідача 1 мала 52 роки. Отже, мала право на пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, а відповідачі безпідставно не врахували зазначене вище рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 щодо порядку застосування норм Закону №1788-XII, а саме щодо права на пенсію пільгових умовах жінок після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Тому суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідачі порушили її право на соціальний захист та відповідач 2 виніс рішення, що суперечить вимогам закону.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/2743/21 після прийняття рішення за результатами розгляду звернення неправомірність окремих дій чи бездіяльності цього суб`єкта владних повноважень під час розгляду звернення не може бути предметом окремого позову.

Отже, повідомляючи листом від 13.04.2023 №2300-0204-8/25711 позивачку про результати розгляду її заяви щодо відмови у призначення пенсії відповідач 1 не допустив порушення заявленого її права та діяв відповідно до вказаної вище норми Порядку №22-1 щодо загального інформування. Лист відповідача 1 не є актом владно-розпорядчого характеру, безпосередньо не порушує заявлене право позивачки на пенсію, оскільки не містить владних приписів.

Зважаючи, що у заявлених спірних правовідносинах позивачка зверталася заявою виключно до відповідача 1, за результатами розгляду її заяви про перехід з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 саме відповідач 2 прийняв рішення від 07.04.2023 № 971010135121 про відмову у перерахунку пенсії з підстав, що не узгоджуються зі вказаними вище нормами, таке рішення безпосередньо порушує заявлене право на пенсійне забезпечення. Тому суд дійшов висновку, що належним способом повного відновлення порушених прав є визнання його протиправним і скасування.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Оскільки розглядаючи звернення пенсіонера про зміну виду пенсії відповідачі зобов`язані виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.

Частиною 3 ст.45 Закону України №1058-VI передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів.

Відповідно до ч.2 ст. 83 Закону №1788-XII переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Суд урахував, що позивачка зверталася заявою щодо переведення її з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Як наслідок, обов`язок призначити їй пенсію у відповідачів не виник та відповідна позовна вимога не обгрунтована. Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного судового захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача 2, що безпосередньо порушив заявлене право, у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, відповідно до заяви позивачки від 03.04.2023 прийняти рішення, яким перевести її з 03.04.2023 (з дня подання заяви) з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII. Покладати такий обов`язок на відповідача 1 з огляду на фактичний розгляд заяви позивачки відповідачем 2 у порядку екстериторіальності, відсутні правові підстави.

Отже, заявлені позовні вимоги обґрунтовані частково та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 28.04.2023 № ПН3432463 в сумі 1073,60 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, який безпосередньо порушив заявлене право позивачки, пропорційно задоволеній частині позову - половина суми.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65000, м.Одеса, вул.Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) від 07.04.2023 № 971010135121 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, переходу на інший вид пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65000, м.Одеса, вул.Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, відповідно до заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.04.2023 прийняти рішення, яким перевести її з 03.04.2023 (з дня подання заяви) з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65000, м.Одеса, вул.Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 536,80грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 06.06.2023.