Ухвала

від 05.06.2023 по справі 420/18670/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-----------------------

У Х В А Л А

05 червня 2023 р. м.ОдесаСправа № 420/18670/22Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефіон» до Головного управління ДПС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року позов ТОВ «Ефіон» - задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.08.2022р. №158424, від 04.10.2022р. №170488 та від 10.11.2022р. №185205 про відповідність ТОВ «Ефіон» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов`язано відповідача виключити ТОВ «Ефіон» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнуто з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 7443 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 17.05.2023р. подав апеляційну скаргу з пропуском строку, передбаченого ст.295 КАС України.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2023р. дану апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору та пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

29.05.2023р. відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, де просив визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення суду 1-ї інстанції від 07.04.2023р. та, зокрема, продовжити ГУ ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків, у зв`язку відсутністю фінансування на оплату судового збору.

Розглянувши клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.

Згідно з ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав та здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов`язків.

Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), про що також вказувалось і в ухвалі судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022р. про залишення апеляційної скарги без руху, для чого було встановлено достатній строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до законодавства, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника (апелянта) можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

У свою чергу, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Судова колегія зауважує, що за законодавством України введення воєнного стану не змінено порядок сплати судового збору.

Таким чином, беручи до уваги те, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можливо забезпечити сплату судового збору, судова колегія вважає, що обставини, на які посилається апелянт, не є належною підставою для продовження строку для сплати судового збору.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у заяві про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Наведені ж відповідачем доводи та надані на їх підтвердження докази не свідчать про вчинення ним активних дій з метою виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 19.05.2023р. - сплати судового збору і надання суду відповідного документа та не вказують на існування об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку виконати вимоги зазначеної ухвали.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно з ч.2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов`язком суду апеляційної інстанції.

Отже, за підставою встановлення процесуальні строки поділяються на строки, що встановлені законом, та строки, що встановлені судом.

Якщо збіг строк, який встановлений законом, то він може бути поновлений, тоді як якщо збіг строк, який встановлений судом, то він може бути продовжений.

У даному випадку десятиденний строк, що був наданий відповідачу для усунення недоліків, встановлений саме законом (ст.169, ст.298 КАС України), а тому колегія суддів доходить висновку, що в цьому випадку положення ст.121 КАС України не можуть бути застосовані, а відтак заява апелянта про продовження строку для усунення недоліків не підлягає задоволенню.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїй ухвалі від 10.04.2023р. у справі №320/1414/22 та від 04.04.2023р. у справі №200/19131/21.

Більше того, у разі задоволення поданого клопотання, такі дії можуть розцінюватися як надання певних процесуальних переваг апелянту перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний судовий збір.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі», право на суд не є абсолютним, а таке право може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.11.2018р. у справі №804/958/17, де вказано, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Відтак, судова колегія доходить висновку про те, що заявлене відповідачем клопотання про продовження строку сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про поновлення строку, у якому апелянт стверджує що апеляційна скарга була подана у строк визначений КАС України, суд зазначає наступне.

Так, ч.1 ст.295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення був вручений відповідачу у день його складання та одержаний ним 07.04.2023р., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем. Отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції від 07.04.2023р., у даному випадку, спливає 08.05.2023р.(із урахуванням вихідних днів).

Проте, як вбачається зі штампу реєстрації вхідної кореспонденції, апеляційна скарга подана представником відповідача до суду апеляційної інстанції лише 17.05.2023р., тобто після закінчення встановленого законом строку на її подання.

Між тим, на підтвердження своєчасності звернення з апеляційною скаргою, відповідачем було надано поштову накладну ODS 048 №5130112, в якій зазначено відправника: ГУ ДПС в Одеській області, отримувача: П`ятий апеляційний адміністративний суд, опис вкладення: апеляційна скарга по справі №420/18670/22 з додатками, дату відправлення: 05.05.2023р., без ідентифікуючих даних та реквізитів оператора поштового зв`язку.

Як передбачено положеннями ч.9 ст.120 КАС України, строк не вважається порушеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв`язку.

За приписами ст.1 Закону України «Про поштовий зв`язок», поштовим зв`язком вважається приймання, обробка, перевезення, а також доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. При цьому, оператором поштового зв`язку є суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

У той же час, за відомостями з Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого, відповідно до ч.6 ст.8 вказаного вище Закону, покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, встановити правовий статус та, у даному випадку, права оператора поштового зв`язку (повноваження оператора з надання послуг поштового зв`язку) неможливо.

Наведені вище обставини спростовують факт подання апеляційної скарги у законний спосіб 05.05.2023р.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.09.2020р. по справі №826/4723/13-а.

На користь вказаних висновків також свідчить те, що вказаний документ служби кур`єрської доставки не містить поштового штемпелю із датою вказаного відправлення та ідентифікатором (штрих-кодом), який надав би можливість відстежити відправлення (дату прийняття, передачу на сортувальний центр, дату отримання, дату вручення повідомлення про отримання тощо), а також не містить належних та достатніх даних про особу кур`єра.

Більше того, варто звернути увагу на те, що згідно з ч.3 ст.13 Закону України «Про поштовий зв`язок», у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, повинно міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.72 КАС України). При цьому, норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які, зокрема, є підставами для поновлення пропущеного строку.

Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами, про що також вказувалось і в ухвалі судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2023р. про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, належним доказом надіслання кореспонденції є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Проте, у матеріалах справи такі документи також відсутні.

Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених апелянтом обґрунтувань та наданих доказів. Доведення ж поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.

З огляду на вказані вище законодавчі норми та враховуючи відсутність обґрунтованої заяви апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги, можливість визначити поважність причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відсутня.

У той же час, положення п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Отже, беручи до уваги пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - залишити без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В. Судді Косцова І.П. Скрипченко В.О.