Ухвала

від 06.06.2023 по справі 646/2357/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

№ провадження 2/646/1304/2023

Справа № 646/2357/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Барабанова В.В., розглянувши заяву представника Харківської міської ради - Гусєвої Анни Валеріївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до Приватного підприємства «РОД-НИК», ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки, -

встановив:

Харківська міська рада через свого представника Гусєву Анну Валеріївну звернулась до Червонозаводського районного суду м. Харкова із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до Приватного підприємства «РОД-НИК», ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 142 від 14.02.2019, нежитлову будівлю виробничий будинок літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 за ПП «РОД-НИК» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1706337663101), а також заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо даного нерухомого майна.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Харківської міської ради від 29.04.2009 № 85/09 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування» ПП «РОД-НИК» надано в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва об`єкту під склад нафтопродуктів з заправкою автотранспорту. На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ПП «РОД-НИК» укладено договір оренди землі б/н 17.03.2010. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів майна за ПП «РОД-НИК» 22.11.2018 було зареєстроване право власності на нежитлову будівлю виробничий будинок літ. «Б-1» загальною площею 24,9 кв.м., по АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей технічного паспорту та довідки від 05.11.2018, поданих відповідачем для реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості, нежитлова будівля загальною площею 24,9 кв.м. 1991 року побудови, в той час відповідно до вказаного договору оренди землі, станом на 2010 рік на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна були відсутні. В подальшому, ПП «РОД-НИК» здійснило дії щодо відчуження спірного об`єкту нерухомого майна шляхом укладення договору купівлі-продажу. Наразі згідно відомостей з Реєстру право власності на нежитлову будівлю виробничий будинок літ. «Б-1» загальною площею 24,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 142 від 14.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єніною Л.В.

Таким чином, ПП «РОД-НИК» всупереч діючому законодавству вчинило дії з метою реєстрації права власності на нежитлову будівлю виробничий будинок літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 без законних на те підстав, чим порушило вимоги ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також п. 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. Отже, ПП «РОД-НИК» продовжуючи свої протиправні дії та відчужуючи спірний об`єкт нерухомості, уклав договір купівлі-продажу № 142 від 14.02.2019 з метою уникнути цивільної відповідальності та застосування в майбутньому аргументів добросовісного набувача новим власником за оспорюваним цивільним договором.

За таких обставин, позивач не виключає, що Відповідач має всі можливості вільно розпоряджатися спірним майном, тобто може в будь-який час укласти правочин та відчужити спірне майно третім особам. Що негативно вплине на їх права у майбутньому, а у подальшому призведе до необхідності залучення їх до участі у справі, визначення цивільно-правових угод недійсними, а також скасування відповідних рішень державних реєстраторів про реєстрацію речових прав на це спірне майно, що у цілому негативно вплине на строки розгляду справи по суті та затягуванню процесу.

Відповідно до вимог ч.1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін.

Перевіривши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Частиною 1,2 ст.149ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 1,4 ч. 1 cт. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, а також є необхідними і для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів та безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 01.06.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі щодо скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову і невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 142 від 14.02.2019 нежитлову будівлю виробничий будинок літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 за ПП «РОД-НИК» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1706337663101), а також заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо даного нерухомого майна.

Строк дії заходів забезпечення позову унормовано в ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову, відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заявупредставника Харківської міської ради - Гусєвої Анни Валеріївни про забезпечення позову, задовольнити.

Накласти арештна нерухомемайно,що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 142 від 14.02.2019 на нежитлову будівлю виробничий будинок літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 за ПП «РОД-НИК» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1706337663101), та заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо даного нерухомого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Суддя: В.В. Барабанова