Ухвала

від 06.06.2023 по справі 466/2631/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2631/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2023 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Настасяк Б. І.

з участю: представника скаржника Огородник І. І.

державного виконавця Жорноклея О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів», з участю заінтересованих осіб Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 на дії державного виконавця та зобов`язання до вчинення дій,-

у с т а н о в и в:

17 березня 2023 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів», з участю заінтересованих осіб Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 на дії державного виконавця та зобов`язання до вчинення дій, у якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Жорноклея Олега Андрійовича щодо незакінчення виконавчого провадження № 69910349 з примусового виконання виконавчого листа № 466/4066/20, виданого 19.09.2022 Шевченківським районним судом м. Львова, на підставі пункту 9 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; зобов`язати державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Жорноклея Олега Андрійовича усунути порушення та закінчити виконавче провадження № 69910349 з примусового виконання виконавчого листа № 466/4066/20, виданого 19.09.2022 Шевченківським районним судом м. Львова, шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; стягнути із Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) понесені скаржником судові витрати, пов`язані із розглядом скарги (а. с. 1-5)..

В обґрунтування поданої скарги покликається на те, що 02.12.2021 Шевченківським районним судом міста Львова ухвалено рішення у справі № 466/4066/20.

Вказаним рішенням позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Буд-Арт» задоволено частково, серед іншого, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Буд-Арт» усунути перешкоди у користуванні позивачем ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями АДРЕСА_1 , які знаходяться у першій черзі будівництва в новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, шляхом підключення приміщення № 7 до електромереж в точці підключення електролічильника та передачі ОСОБА_1 електролічильника; влаштування залізобетонних сходів до зовнішніх входів у нежитлове приміщення № 7 за адресою: АДРЕСА_2 з врахуванням вимог ДБН щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

19.09.2022 Шевченківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист з примусового виконання рішення суду у вищезазначеній частині.

21.09.2022 державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Жорноклеєм О. А. відкрито виконавче провадження № 69910349 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа № 466/4066/20, виданого Шевченківським районним судом м. Львова щодо боржника - ТОВ «УБК «ЛЬВІВ».

02.11.2022 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова заяву представника ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів» Огородник І. І. про роз`яснення судового рішення у цивільній справі № 466/4066/20 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів», ТОВ «БК «БУД-АРТ» про усунення перешкод в користуванні приміщенням, стягнення штрафу та збитків, відшкодування завданої моральної шкоди задоволено.

Роз`яснено рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2021 року у справі № 466/4066/20 в частині: зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія "Львів" та Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія БУД-АРТ усунути перешкоди у користуванні позивачем ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями №7 та №7а, які знаходяться у першій черзі будівництва в новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, шляхом підключення приміщення №7 до електромереж в точці підключення електролічильника та передачі ОСОБА_1 електролічильника; влаштування залізобетонних сходів до зовнішніх входів у нежитлове приміщення №7 з врахуванням вимог ДБН щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зазначивши, що обов`язок виконання рішення ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів», ТОВ «БК «БУД-АРТ» є солідарним.

Таким чином, ТОВ «УБК «ЛЬВІВ» та ТОВ «БК «БУД-АРТ» являються солідарними боржниками у зобов`язанні щодо виконання судового рішення у вказаній частині.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02.12.2021 боржниками виконано у повному обсязі, а саме:

- Влаштовано залізобетонні сходи з пандусом і огородженням до нього до зовнішнього входу у нежитлове приміщення №7 за адресою: АДРЕСА_2 , з дотриманням вимог ДБН В.2.2.- 40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», саме: пп. 5.2. вищевказаних ДБН «Зовнішні сходи» та пп.5.3. «Зовнішні пандуси». Факт виконання судового рішення у зазначеній частині підтверджується Актом державного виконавця від 07.03.2023 у ВП№ 69910349.

При цьому, у відповідності до п. ДБН В.2.2. - 40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», ці норми поширюються на проектування та будівництво нових та реконструкцію, реставрацію та технічне переоснащення існуючих житлових будинків та громадських будівель та споруд, а також на розумне їх пристосування з урахуванням потреб маломобільних груп населення. Вищевказані ДБН є єдиними чинними вимогами ДБН щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Факт виконання вищезазначених вимог в повному обсязі при влаштуванні залізобетонних сходів до входу у приміщення №7 був встановлений державним виконавцем при перевірці виконання судового рішення 07.03.2023.

- Приміщення №7 за адресою: АДРЕСА_2 підключено до електромереж в точці підключення електролічильника № МТХ 1А10.DF.2LО-РОН. Електролічильник поміщено в окрему шафу обліку, що розташована в спеціально запроектованому для цього приміщенні загального користування з вільним доступом для споживача ОСОБА_1 та державного виконавця, та підключено до електромережі. Стягувач ОСОБА_1 за місцем виконання судового рішення не з`явилася. Факт виконання судового рішення у зазначеній частині підтверджується Актом державного виконавця від 07.03.2023 у ВП № 69910349.

Таким чином, на думку скаржника, перешкоди у користуванні ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями №7 та №7а за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом підключення приміщення №7 до електромереж в точці підключення електролічильника та передачі ОСОБА_1 електролічильника, влаштування залізобетонних сходів до зовнішніх входів у нежитлове приміщення №7 за адресою: АДРЕСА_2 з врахуванням вимог ДБН щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, усунуті. Рішення суду згідно із виконавчим листом у справі № 466/4066/20, виданого Шевченківським районним судом м. Львова, фактично виконано в повному обсязі.

Зазначені обставини встановлені державним виконавцем Франківського ВДВС м. Львова Жорноклеєм О.А. при виконанні ним своїх повноважень щодо перевірки виконання судового рішення боржником 07.03.2023 та відображені у Акті державного виконавця від 07.03.2023.

Скаржник зазначає, що з огляду на те, що про факт повного виконання судового рішення державному виконавцеві стало відомо 07.03.2023, що підтверджується складеним ним Актом державного виконавця від 07.03.2023, постанова про закінчення виконавчого провадження повинна бути винесена державним виконавцем 07.03.2023.

Разом з тим, державним виконавцем свого обов`язку щодо закінчення виконавчого провадження № 69910349 не виконано. Постанову про закінчення виконавчого провадження не винесено.

Такі дії державного виконавця скаржник вважає неправомірними, які порушують його права, тому змушений звернутися із вказаною скаргою до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 березня 2023 прийнято скаргу до розгляду (а. с. 34, 50-54).

03 квітня 2023 року на адресу суду заінтересованою особою (стягувачем) ОСОБА_1 подано клопотання про долучення доказів, у якому просить суд відмовити у задоволенні скарги (а. с. 49).

Додатково зазначила, що на її адресу надійшла письмова відповідь ПрАТ «Львівобленерго» від 20.10.2022 за № 112-07 на адвокатський запит, у якій ПрАТ «Львівобленерго» повністю спростував твердження державного виконавця в Акті та усні пояснення боржників, які документарно не були підтверджені щодо підключення приміщення № НОМЕР_1 і №7а до електромережі у встановленому законом порядку. Відтак, на даний час боржниками добровільно не виконано рішення суду.

19 квітня 2023 року на електронну адресу суду представником скаржника подано пояснення скаржника, що аналогічні викладеній скарзі (а. с. 82-86).

19 квітня 2023 року на адресу суду Франківським відділом державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано копії\ матеріалів виконавчого провадження ВП № 69910349 (а. с. 102-136).

18 травня 2023 року на адресу суду представником скаржника подано клопотання про долучення доказів на спростування пояснень стягувача ОСОБА_1 (а. с. 175-182).

У судовому засіданні представник скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів» Огородник І. І. скаргу підтримала, з мотивів, наведених у ній, просила таку задовольнити.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи державний виконавець Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Жорноклей О. А. заперечив вимоги скарги. Однак підтвердив обставини, викладені у скарзі, а саме, що ним 07.03.2023 складено Акт державного виконавця, згідно якого встановлено, що боржниками виконано рішення суду, однак на численні скарги стягувача ОСОБА_1 він не може винести постанову про закриття виконавчого провадження, оскільки стягувач вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02.12.2021 виконано частково.

У судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 вимоги скарги заперечила та вказала, що вона заперечує щодо виконання боржниками рішення суду, оскільки таке виконане частково. Згідно рішення суду боржниками не здійснено замірів вимог ДБН відносно сходів, не надано документів щодо належного підключення світла. Зазначила, що вказані у Акті нібито встановлені державним виконавцем Жорноклеєм О. А. факти: влаштування сходів з пандусом та підключення приміщення № НОМЕР_1 та № 7А до електромережі ці твердження сприймались зі слів представників боржників та є суб`єктивними твердженнями державного виконавця, що суперечить вимогам законодавства. Незважаючи на запевнення відповідачів про підключення приміщення № НОМЕР_1 і №7а до електромереж, судом встановлено, що це не зроблено у встановленому законом порядку, тому і зобов`язано боржників усунути перешкоди у користуванні позивачем ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями №7 та №7а, які знаходяться у першій черзі будівництва в новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, шляхом підключення приміщення АДРЕСА_3 до електромереж в точці підключення електролічильника та передачі ОСОБА_1 електролічильника. Перешкоди у користуванні вказаними приміщеннями не усунуто з 2019 року, а по документах вказані приміщення здані в експлуатацію ще з жовтня 2017 року.

У судове засідання, призначене на 06.06.2023 заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_1 не з`явилася, 12.05.2023 на адресу суду подала заяву, у якій просила розгляд скарги проводити у її відсутності з врахуванням поданих нею пояснень та доказів. Додатково зазначила, що єдиним належним та допустимим доказом є два листи ПрАТ «Львівобленерго», які спростовують доводи скаржника та державного виконавця. Просила відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів» Огородник І. І., представника заінтересованої особи державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Жорноклея О. А., суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 грудня 2021 року Шевченківським районним судом м. Львова ухвалено рішення у цивільній справі № 466/4066/20 яким позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів», ТОВ «БК «БУД-АРТ» про усунення перешкод в користуванні приміщенням, стягнення штрафу та збитків, відшкодування завданої моральної шкоди задоволено частково. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів» протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням суду законної сили підключити перший поверх 1-ї черги будівництва в новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_2 до мереж електропостачання, водовідведення та водопостачання відмовлено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія "Львів" та Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія БУД-АРТ усунути перешкоди у користуванні позивачем ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями АДРЕСА_1 , які знаходяться у першій черзі будівництва в новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, шляхом підключення приміщення АДРЕСА_3 до електромереж в точці підключення електролічильника та передачі ОСОБА_1 електролічильника; влаштування залізобетонних сходів до зовнішніх входів у нежитлове приміщення №7 за адресою: АДРЕСА_2 з врахуванням вимог ДБН щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. У задоволенні решти вимог щодо усунення перешкоди у користуванні позивачем ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями №7 та №7а за адресою: АДРЕСА_2 , які знаходяться у першій черзі будівництва в новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, шляхом: оздоблення фасаду, встановлення вікон та дверей на першому поверсі першої черги будівництва та підключення першого поверху до мереж електропостачання; виконання робіт з благоустрою території, яка примикає до першої черги будівництва в новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення відмовлено. Стягнуто з ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів» на користь ОСОБА_1 штраф в розмірі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень. Стягнуто з ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів» на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди. У задоволенні вимог про стягнення з ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів» збитків в сумі 9089,00 грн. відмовлено. Стягнуто з ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів», ТОВ «БК «БУД-АРТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одну гривню 60 коп.).

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2021 року стягнуто з ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів», ТОВ «БК «БУД-АРТ» на користь ОСОБА_1 12500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 липня 2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2021 року залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили 21 липня 2022 року та 19 вересня 2022 року Шевченківським районним судом м. Львова видано виконавчі листи.

Постановою державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Жорноклеєм О. А. від 21 вересня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69910349 з примусового виконання виконавчого листа № 466/4066/20, виданого Шевченківським районним судом м. Львова щодо боржника - ТОВ «УБК «ЛЬВІВ» (а. с. 6).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 листопада 2022 задоволено заяву представника ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів» Огородник І. І. про роз`яснення судового рішення у цивільній справі № 466/4066/20 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів», ТОВ «БК «БУД-АРТ» про усунення перешкод в користуванні приміщенням, стягнення штрафу та збитків, відшкодування завданої моральної шкоди.

Роз`яснено рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2021 року у справі № 466/4066/20 в частині: зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія "Львів" та Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія БУД-АРТ усунути перешкоди у користуванні позивачем ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями №7 та №7а, які знаходяться у першій черзі будівництва в новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, шляхом підключення приміщення №7 до електромереж в точці підключення електролічильника та передачі ОСОБА_1 електролічильника; влаштування залізобетонних сходів до зовнішніх входів у нежитлове приміщення №7 з врахуванням вимог ДБН щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зазначивши, що обов`язок виконання рішення ТзОВ «Українська будівельна компанія «Львів», ТОВ «БК «БУД-АРТ» є солідарним.

Таким чином, ТОВ «УБК «ЛЬВІВ» та ТОВ «БК «БУД-АРТ» являються солідарними боржниками у зобов`язанні щодо виконання судового рішення у вказаній частині.

Згідно Акту державного виконавця від 07 березня 2023 року у ВП № 69910349 за виходом за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено, що влаштовано залізобетонні сходи з пандусом і огородженням до нього до зовнішнього входу у нежитлове приміщення №7 за адресою: АДРЕСА_2 , з дотриманням вимог ДБН В.2.2.- 40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», саме: пп. 5.2. вищевказаних ДБН «Зовнішні сходи» та пп.5.3. «Зовнішні пандуси». Підключено приміщення №7 за адресою: АДРЕСА_2 до електромереж в точці підключення електролічильника № МТХ 1А10.DF.2LО-РОН. Електролічильник поміщено в шафу обліку та підключено до електромережі. Стягувач ОСОБА_1 за місцем виконання судового рішення не з`явилася.

Таким чином, перешкоди у користуванні стягувача ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями №7 та №7а за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом підключення приміщення №7 до електромереж в точці підключення електролічильника та передачі ОСОБА_1 електролічильника, влаштування залізобетонних сходів до зовнішніх входів у нежитлове приміщення №7 за адресою: АДРЕСА_2 з врахуванням вимог ДБН щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, усунуті.

Рішення суду, згідно із виконавчим листом у справі № 466/4066/20, виданим Шевченківським районним судом м. Львова виконано.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Разом з тим, за змістом частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Обов`язковість виконання судових рішень встановлена у статтях 2, 18 ЦПК України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Питання порядку виконання судових рішень врегульоване статтею 129-1 Конституції України, у відповідності до якої суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Суду як джерело права.

Відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» «Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine», § 52, n. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29 червня 2004 року № 18966/02).

З огляду на наведене, суд вважає, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, у визначеному законом порядку, утверджує авторитет держави як правової і, навпаки, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний, в тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналогічні норми передбачені розділом IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (Положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року № 2432/5. Так, пункт 1 розділу IV Положення передбачає, що державний або приватний виконавець (виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до положень ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи інтерес.

Обов`язковою підставою звернення до суду є порушення прав і свобод сторони виконавчого провадження, в даному випадку боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів». Боржник повинен вказати, яке саме право порушено і довести яким чином державним виконавцем його права порушено.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів», з участю заінтересованих осіб Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 на дії державного виконавця та зобов`язання до вчинення дій, підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь скаржника судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

У скарзі скаржник просить стягнути з боржника Франківського ВДВС витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 10000,00 грн., проте до матеріалів скарги скаржником не долучено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що скаржником понесені вищезгадані витрати.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що у вимозі про стягнення судових витрат, пов`язаних із розглядом скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 263, 352, 354, 451 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів», з участю заінтересованих осіб Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 на дії державного виконавця та зобов`язання до вчинення дій задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Жорноклея Олега Андрійовича щодо незакінчення виконавчого провадження № 69910349 з примусового виконання виконавчого листа № 466/4066/20, виданого 19.09.2022 Шевченківським районним судом м. Львова, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Зобов`язати державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Жорноклея Олега Андрійовича усунути порушення та закінчити виконавче провадження № 69910349 з примусового виконання виконавчого листа № 466/4066/20, виданого 19.09.2022 Шевченківським районним судом м. Львова, шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В іншій частині вимог відмовити.

Скаржник (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія «Львів», ЄДРПОУ 40902811, місцезнаходження: м. Львів, вул. вул. Стрийська, 108, оф. 654.

Заінтересована особа: Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ЄДРПОУ 35009269, місцезнаходження: м. Львів, вул. Конотопська, 6/8.

Заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення у формі ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 06 червня 2023 року.

Суддя П. Т. Едер