Рішення

від 25.05.2023 по справі 686/13865/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/13865/22

Провадження № 2/686/1303/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Вороніної К.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представниці відповідача Задорожної О.В. ,

представника третьої особи Кузнецова К.С.,

справа № 686/13865/22;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького кооперативно торгівельно-економічного інституту (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Хмельницька обласна спілка споживчих товариств) про поновлення на посаді, оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позицій учасників справи

В липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із вище зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказала, що з 31 серпня 2017 року працювала в Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному інституті (ХКТЕІ), є кандидатом філологічних наук, доцентом. Відповідно до наказу № 21-ОСП від 14 лютого 2022 року тимчасово виконуючої обов`язки ректора ХКТЕІ ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , доцента кафедри готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, призначено в порядку переведення виконувати обов`язки на вакантній посаді першого проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти на термін до отримання погодження призначення, після чого на адресу засновника навчального закладу - Хмельницької обласної спілки споживчих товарів неодноразово надсилались листи із проханням розглянути питання щодо погодження її кандидатури на посаду проректора вузу, однак відповіді про непогодження її кандидатури чи заперечення на адресу вузу не надходили,також цього не висловлював голова правління Хмельницької облспоживспілки ОСОБА_5 у розмовах із адміністрацією навчального закладу. 2 червня 2022 року у навчальний заклад близько 16 години зайшли декілька осіб від Хмельницької облспоживспілки та ОСОБА_6 , який повідомив про те, що він призначений виконуючим обов`язки ректора ХКТЕІ, а позивач має передати йому повноваження, так як більше не займає адміністративної посади виконуючої обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти у даному вузі. Жодних документів щодо підтвердження звільнення позивачки від виконання обов`язків проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти ХКТЕІ їй надано не було. Після чого, на позивачку розпочався системний адміністративний тиск, в зв`язку із чим позивачка 8 червня 2022 року була змушена написати заяву про увільнення її від виконаний обов`язків проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти ХКТЕІ. На її заяву 21 червня 2022 року позивачка отримала письмову відповідь, у якій було зазначено, що відповідно до наказу від 06 червня 2022 року № 103-0Д «Про визнання наказу від 14.02.2022 року № 21-ОСП «Про виконанню обов`язків першого проректора» таким, що втратив чинність, а також наказу № 101-ОД від 06.06.2022 року «Про визнання наказу від 14.02.2022 року № 22-ОСП «Про прийняття на роботу за сумісництвом» таким, що втратив чинність, позивачка вважається такою, що працює за основним місцем роботи на посаді доцента кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу (наказ від 01.11.2021 року № 131-ОСП). Із вказаними наказами позивачку не ознайомили, також не надали їх копії на запит її адвоката.

Просить суд скасувати наказ від 06.06.2022 № 103-0Д «Про визнання наказу від 14.02.2022 року № 21-ОСП «Про виконання обов`язків першого проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти» та наказу від 14.02.2022 року № 22-ОСП «Про прийняття на роботу за сумісництвом» такими, що втратили чинність», поновити її на посаді виконуючого обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, стягнути з Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та завдану моральну шкоду, яку оцінює в 30000 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представниця відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що позивачка лише тимчасово виконувала обов`язки - до погодження її на посаді засновником. Погодження не відбулося; строк виконання обов`язків закінчився; посади виконувача обов`язків в штаті ніколи не було і немає; позивачка написала власноручну заяву про її увільнення від виконання обов`язків. Вважає, що жодні права позивачки не порушені. Форма, у якій було сформульовано оспорюваний наказ, не заборонена чинним законодавством.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов не визнав, просить в позові відмовити. Пояснив, що виключною компетенцією засновника було погодження або непогодження позивачки на посаді. Засновник не погодив її, підстави для подальшого виконання обов`язків відсутні. Будь-які пояснення підстав непогодження не передбачені, тому вони й не були позивачці надані.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.07.2023 дану позовну заяву залишено без руху, після усунення недоліків ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20.09.2022 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 09.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду

25.05.2023 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що в позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що з 01.11.2021 позивачка працювала у відповідача доцентом кафедри готельно-ресторанного бізнесу.

На підставі Наказу т.в.о. ректора ХКТЕІ №21-ОСП від 14.02.2022 року позивачка була призначена, в порядку переведення, виконувати обов`язки на вакантній посаді проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти з 15.02.2022 на термін до отримання погодження призначення.

У зв`язку з непогодженням Засновником кандидатури ОСОБА_1 на посаду проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти інституту позивачка 08.06.2022 року написала заяву про увільнення її від тимчасового виконання обов`язків проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти ХКТЕІ.

06.06.2022 наказом в.о. ректора ХКТЕІ ОСОБА_6 № 103-0Д було визнано видані щодо позивачки наказ від 14.02.2022 року № 21-ОСП «Про виконання обов`язків першого проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти» та наказ від 14.02.2022 року № 22-ОСП «Про прийняття на роботу за сумісництвом» такими, що втратили чинність.

Наказом в.о. ректора ХКТЕІ від 30.08.2022 № 129-ОСП «Про звільнення з роботи» позивачка була звільнена з посади доцента кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту за ст. 38 КЗПП України, у зав`язку з переїздом на нове місце проживання з 30.08.2022 року за власним бажанням (арк. спр. 70).

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав, застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачка стверджує, що було порушено її право на працю, що в судовому порядку не здобуло свого підтвердження, відтак будь-які законні підстави до задоволення заявлених вимог відсутні з таких мотивів.

Так, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною першою статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 105 КЗпП України визначено, що суміщенням є виконання на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації разом з основною роботою, яка обумовлена трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи.

Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР від 4 грудня 1981 року № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» передбачено, що суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником водночас з основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи допускається на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом установленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), це економічно доцільно та не веде до погіршення якості продукції, виконання робіт, обслуговування населення.

Необхідність суміщення професій (посад) виникає тоді, коли вакантна посада чи робоче місце за відповідною професією є в штатному розписі, але не заповнене, тобто залишається вільним.

Зміна умов праці працівника за посадою за сумісництвом, у тому числі увільнення його від встановлених обов`язків за цією посадою, не є звільнення з роботи, а є увільнення від виконання тільки цих обов`язків і тільки за цією посадою. При цьому, працівник залишається виконувати обов`язки за основною посадою. Прийняття на роботу за такою посадою працівника є підставою для увільнення від виконання цих обов`язків працівника, який виконує їх за сумісництвом.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 127/25292/18 (провадження № 61-15400св19), постанові Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у справі № 263/12413/20.

КЗпП не містить визначення поняття "поновлення на роботі", по суті це повернення працівника на ту роботу, якою він займався раніше. Проте, як встановлено судом, в штатному розписі ХКТЕІ відсутня посада виконуючого обов`язки проректора з науково-педагогічної роботи і внутрішнього забезпечення якості освіти (арк. спр. 108 - 114), а призначення ОСОБА_1 на цю посаду не погоджено засновником (арк. спр. 104, 105), тоді як, згідно п. 7.1.3. Статуту ХКТЕІ (арк. спр. 88, зворот), ректор інституту за погодженням із засновником призначає першого проректора та проректорів інституту.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу в.о. ректора ХКТЕІ від 06 червня 2022 року №103-ОД слід зазначити, що втрата чинності - це припинення застосування наказу або окремих його положень, при цьому наказ втрачає чинність з дати, зазначеної у наказі про визнання його таким, що втратив чинність. Як встановлено судом, у погодженні ОСОБА_1 на призначення на посаду проректора ХКТЕІ відмолено, що потягло визнання такими, що втратили чинність, відповідних наказів.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, то слід зазначити, що вказані вимоги є похідними від вимоги про поновлення на роботі, а тому у зв`язку із відмовою в задоволенні вимог про поновлення на роботі та скасування наказу, ці вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі у зв`язку із відмовою у позові слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 21, 105, 235, 237-1 КЗпП, суд -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до Хмельницького кооперативно торгівельно-економічного інституту (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Хмельницька обласна спілка споживчих товариств) про поновлення на посаді, оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду: 04.06.2023.

Суддя: