Рішення

від 30.05.2023 по справі 757/32704/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32704/21-ц

Категорія 82

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Соколова О.М.

при секретарі судових засідань Матвійчуку В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року позивач звернувся до суду з даним позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Київ про зняття арешту з майна, у якому просить: зняти арешт який накладено державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) постановою про арешт майна боржника від 04.11.2019, на автомобільний засіб марки ZAZ Vida, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 10.03.2016, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 по виконавчому провадженні № НОМЕР_6 щодо стягнення коштів з ТОВ «Євролізинг Україна», ідентифікаційний код 39321814юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: б/н, від 01.03.2010; судові витрати позивача покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 25.11.2020 го справі № 504/3576/19 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Євролізинг Україна» про визнання прав власності на майно і зняття з нього арешту.

Зазначеними рішенням визнано право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 на автотранспортний засіб марки ZAZ Vida, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 10.03.2016, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 .

Крім того, вказаним рішенням суду скасовано арешти, які накладено приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем на вищевказаний автотранспортний засіб.

Але при здійсненні спроби провести перереєстрацію автотранспортного засобу ZAZ Vida, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з існуванням арешту, накладеного державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Інформація про наявність активного арешту на зазначений транспортний засіб також підтверджується відповідю Регіонального сервісного центру РСЦ МВС в Одеській обл. від 22.02.2021 № 31/15-48аз, наданою на адвокатський запит представника ОСОБА_1 адвоката Богданова О.О.

Згідно з відповідю підписаною державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби MICTI Кисті Централ міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лісовенко В. А. від 13.04.2 № 11024 не вирішено питання про скасування постанови про арешт майна боржника датовано 04.11.2019 та роз`яснено, що у відповідності до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За наведених обставин позивач звернувся до суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі № 757/32704/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Разом з цим, в матеріалх справи міститься заява від представника позивача, про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Окрім цього, до суду від відповідача не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідност. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно дост. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положенням ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені вище положення законодавства України, визначають юридичну неможливість обмеження прав особи, без обґрунтованих на те правових підстав, які в нашому випадку взагалі відсутні

Ст. 391 ЦК України визначає, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 15 травня 2013 року, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Разом з тим, стаття 16 ЦК України визначає способи захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, серед яких відсутній такий спосіб захисту, як скасування постановлених державним виконавцем в рамках виконавчого провадження постанов.

Положенням ст. 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю .

Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 25.11.2020 го справі № 504/3576/19 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Євролізинг Україна» про визнання прав власності на майно і зняття з нього арешту.

Зазначеними рішенням визнано право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 на автотранспортний засіб марки ZAZ Vida, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 10.03.2016, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 .

Крім того, вказаним рішенням суду скасовано арешти, які накладено приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем на автотранспортний засіб марки ZAZ Vida, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 10.03.2016, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , які були накладені в межах виконавчого провадження на боржника ТОВ «Євролізинг Україна».

Так, відповідно до відповіді від Печерського районного відділу державної виконавчої служби MICTI Кисті Централ міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.04.2 № 11024 вказано, що не вирішено питання про скасування постанови про арешт майна боржника датовано 04.11.2019 та роз`яснено, що у відповідності до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження`особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

З огляду на рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», Європейський суд з прав людини вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Ст. 1 Першого протоколу, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення у справі «Броньовський проти Польщі»).

У кожній справі, в якій ідеться про порушення права власності, Європейський суд з прав людини перевіряє дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та збереженням фундаментальних прав особи. Насамперед, спираючись на те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Лонрот проти Швеції»).

Для оцінки поведінки держави в контексті дотримання вимог ст.1 Першого протоколу Європейський суд з прав людини робить повне дослідження різних інтересів у справі, беручи до уваги, що мета конвенції полягає в захисті прав, які є «очевидними та вагомими». При цьому, питання дотримання суспільної користі вимагає від державних органів влади «реагувати належним чином, правильно та з великою відповідальністю» (рішення у справах «Василеску проти Румунії» та «Бейлер проти Іспанії»).

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення до суду з даним позовом, за наявності арешту (обтяжень), накладеного на майно, порушується право позивача в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, оскільки з наданих доказів вбачається, що право власності позивача на автотранспортний засіб, яке було визнано заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від25.11.2020 року по справі № 504/3576/19, то є підстави вважати, що арешт можна вважати неактуальним.

Таким чином, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб, шляхом зняття арешту з майна.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Окрім цього, представник позивача просить суд стягнути судові витрати у вигляді правової допомоги в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді, як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84,89 ЦПК України.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц зазначив, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до судової практики у питанні стягнення витрат на правову допомогу, заявник має довести, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. У випадку відсутності документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, це є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги, копію додатку № 1 до договору про надання правової допомоги, ордер на надання правової допомоги, копію квитанції про сплату 3 000 грн. 00 коп. (призначення платежу за договором про надання правової допомоги).

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не надав до суду акт приймання-передачі наданих послуг.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 263-265, 273, 280,354 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження" суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт який накладено державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) постановою про арешт майна боржника від 04.11.2019, на автомобільний засіб марки ZAZ Vida, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 10.03.2016, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 по виконавчому провадженні № НОМЕР_6 щодо стягнення коштів з ТОВ «Євролізинг Україна», ідентифікаційний код 39321814.

Стягнути з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Київ на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмір 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 34979022, 01011, м. Київ, вулиця Різницька, будинок 11-Б.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 30.05.2023 р.

Суддя О.М.Соколов