Рішення

від 04.05.2023 по справі 757/25783/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25783/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.

справа № 757/25783/22-ц

учасники справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Галіція дистилері»

відповідач 1: ОСОБА_1

відповідач 2: Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»

третя особа 1: Приватне акціонерне товариство «Львівський лікеро-горілчаний завод»

третя особа 2: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Галіція дистилері» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», треті особи Приватне акціонерне товариство «Львівський лікеро-горілчаний завод», ОСОБА_2 про припинення дії свідоцтва на знак для товарів та послуг,

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача 1 Євстратенко С.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року позивач ПрАТ «Галіція дистилері» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ДП «Український інститут інтелектуальної власності (правонаступник - Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»), треті особи ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод», ОСОБА_2 про припинення дії свідоцтва на знак для товарів та послуг,відповідно до якого просив:

- достроково припинити повністю дію Свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_2 від 11.02.2013 року, власником якого є ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення повністю дії Свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 11.02.2013 року та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетні «Промислова власність».

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ПрАТ «Галіція Дистилері» на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 218991 від 25 листопада 2016 року є власником знаку для товарів та послуг (торговельної марки) «Старий Лемберг, AltLemberg, OldLemberg». Згідно з вказаним свідоцтвом № 218991 від 25 листопада 2016 року на знак товарів та послуг, правова охорона, що надається, визначається наступним переліком товарів 33-го класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків: алкогольні напої (крім пива); алкогольні напої, що сприяють травленню; алкогольні напої, що містять фрукти; алкогольні напої на травах; аперитиви; бренді; вермути; вина; віскі; ганусова (анісова) горілка (настоянка); горілка; горілка ароматизована; горілка вишнева; горілка житня; горілка плодова; горілка пшенична; горілка сливова; горілка фруктова; горілки з лимоном; горілки з перцем; горілки з хроном; джин (ялівцева горілка); коктейлі; лікери; медівка (гідромель); наливки (алкогольні та слабоалкогольні напої); настоянки гіркі; перегінні алкогольні напої; пікети (вино з виноградних вичавків); ром; сидри; слабоалкогольні напої, крім пива; спиртні напої; шнапси.

На час подання позовної заяви, позивач під торгівельною маркою «AltLemberg» виробляє та реалізує коньяк України відповідно до умов правової охорони, що засвідчується свідоцтвом № 218991 стосовно товару «бренді».

Однак, використання позивачем позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є неможливим, оскільки словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є зареєстрованим знаком для товарів і послуг (торговельною маркою) відповідно до свідоцтва № НОМЕР_2 від 11.02.2013 року на знак товарів і послуг.

Так, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 12.01.2022 року є власником знаку для товарів і послуг (торговельної марки) «ІНФОРМАЦІЯ_1».

З 03.08.2012 до 12.01.2022 власником знака для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 був ОСОБА_2 .

Правова охорона, що надається свідоцтвом № НОМЕР_2 , визначається таким переліком товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП) для реєстрації знака: алкогольні напої (крім пива); алкогольні напої, що сприяють травленню; алкогольні напої, що містять фрукти; алкогольні напої на травах; аперитиви; бренді; вина; віскі; вермути; настоянки гіркі; горілки; горілки з перцем; джин; коктейлі; коньяки; лікери; настоянки, що належать до 33 класу; ром; слабоалкогольні напої; спиртові екстракти; спиртні напої; шампанське.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 , не використовує знак для товарів і послуг (торговельну марку), що засвідчений свідоцтвом № НОМЕР_2 безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва № НОМЕР_2 , що і є підставою для припинення його дії.

Позивачем, в свою чергу, 24.11.2021 року подано до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» заявку № m202127805 про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні, зображення знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» для товарів 33 класу МКТП, що підтверджується розпискою ДП «Український інститут інтелектуальної власності» про одержання електронної заявки на знак для товарів і послуг вх. № 198413 від 24.11.2021.

Проте, наявність реєстрації знака для товарів і послуг (торговельної марки) «ІНФОРМАЦІЯ_1» для товарів 33 класу МКТП за свідоцтвом № НОМЕР_2 , яке належить ОСОБА_1 , створює ПрАТ «Галіція Дистилері» перешкоди в реєстрації призначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявкою № m202127805 від 24.11.2021 через його схожість настільки, що їх можна сплутати із відповідною спірною торговельною маркою для таких самих та споріднених товарів, у зв`язку з чим позивачеві може бути відмовлено у реєстрації позначення за заявкою № m202127805 від 24.11.2021.

Позивач вважає, що наявні підстави для усунення перешкод у його прагненні зареєструвати знак для товарів і послуг в Україні, зображення знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» для товарів 33 класу МКТП, шляхом довгострокового припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 з огляду на сплив п`ятирічного строку від дати публікації відомостей про видачу такого свідоцтва і невикористання протягом вказаного строку знака для товарів і послуг (торговельної марки) за свідоцтвом № НОМЕР_2 щодо товарів і послуг 33 класу МКТП.

Ухвалою суду від 27вересня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 5 грудня 2022 року (т. 1 а.с. 43).

05.01.2023 року від представника відповідача-1 ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі з наступних підстав (т.1 а.с. 61 - т. 2 а.с. 98). Торгова марка «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 11.02.2013 використовується відповідно до вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а право власності на неї є непорушним.

Згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 , що видане Державною службою інтелектуальної власності України, власником знака для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для всіх товарів класів 33 Міжнародного класифікатора товарів і послуг на момент видачі такого свідоцтва був ОСОБА_2 , який є третьою особою у справі. Зокрема Закон передбачає право власника знаку для товарів і послуг на власний розсуд розпоряджатися своїми правами інтелектуальної власності щодо такого знаку, в тому число передавати такі права іншим особам.

ОСОБА_2 (власник) реалізував своє право на розпоряджання правами інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг«ІНФОРМАЦІЯ_1»,власником якого останній був на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 та уклав з ОСОБА_1 (правонаступник) Договір№ 07/21 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 09 липня 2021 року.

Відповідно до п. 1.1 договору власник передає правонаступнику право власності на знак для товарів і послуг, що належить йому відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 , що видане Державною службою інтелектуальної власності України 11.02.2013 року, у повному обсязі, в тому числі всі виключні майнові права, а правонаступник приймає право власності на знак у повному обсязі, в тому числі всі виключні майнові права, від власника, в порядку передбаченому цим договором. В результаті передачі прав за цим договором власником знака став ОСОБА_1 .

Пунктом 1.2. договору визначено, що передача права власності на знак поширюється для всіх вказаних у свідоцтві товарів і послуг, класифікованих згідно з МКТП кл. 33. 09.07.2021 між сторонами вказаного договору укладено Акт прийому-передачі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 . 30.12.2021 ДП «Український інститут інтелектуальної власності» прийнято рішення про публікації в бюлетні та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом № НОМЕР_2 , дата публікації 12.01.2022.

Таким чином, ОСОБА_1 є законним власником знаку (торговельної марки) «ІНФОРМАЦІЯ_1» для всіх товарів і послуг класифікований згідно МКТП - кл. 33, на підставі свідоцтва на знак для товарів послуг № НОМЕР_2 , що видане Державною службою інтелектуальної власності України11.02.2013 року та Договору №07/21 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 9 липня 2019 року.

Оскільки, відповідач-1 - ОСОБА_1 є власником знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 », то останньому відповідно до ст. 496 ЦК України належать такі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку як:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, втому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до положень ст. 1107 ЦК України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватись і на підставі ліцензійних договорів.

Представник відповідача у своєму відзиві заперечує доводи позивача щодо невикористання протягом п`ятирічного періоду торговельної марки, оскільки ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» використовує торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1 ЛЕМБЕРГ» за свідоцтвом № НОМЕР_2 для позначення відповідних алкогольних напоїв (горілки) - клас 33 згідно МКТП, а також для товарів інших класів, на підставі ліцензійного договору № 2/15 від 01 вересня 2015 року, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи. Відповідач зазначає, що зазначені твердження позивача є лише суб`єктивною думкою такого, не підтвердженою жодними доказами.

6 січня 2023 року на адресу суду від представника третьої особи ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» - Фоміна Д.І. надійшли письмові пояснення, які за своїм змістом є тотожними відзиву представника позивача на позовну заяву від 05.01.2023. Проти задоволення позову заперечує в повному обсязі (т. 2 а.с. 107-113).

09.02.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою підставою позовної заяви є порушення відповідачем-1 охоронюваного законом інтересу позивача, а саме прагнення позивача за заявкою № 2m202127805 від 24.11.2021 року щодо товарів 33 класу МКТП позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», що доведено позивачем у позовній заяві та доданих до неї доказах. Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами використання Торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1», а його твердження про штучний позов є безпідставними. Просив відхилити заперечення ОСОБА_1 , наведені у відзиві (т. 2 а.с. 128-138).

Ухвалою суду від 10 лютого 2023 року замінено відповідача Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) на належного відповідача Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (надалі - УКРНОІВІ) (т. 2 а.с. 153).

22 березня 2023 року на адресу суду від представника відповідача-2 УКРНОІВІ надійшов відзив на позовну заяву. Щодо суті спірних правовідносин, УКРНОІВІ зазначає, що довгострокове припинення дії свідоцтва № НОМЕР_2 від 11.02.2023 на торговельну марку можливе лише за умови, якщо позивач в сукупності доказів доведе факт не використання відповідачем-1 своїх прав на торговельну марку, а відповідач-1 не доведе факт її використання протягом визначеного законом строку, а у разі відсутності такого використання - не надасть суду докази, що виправдовують поважні причини такого невикористання. Розгляд справи просив проводити без участі представника (т. 2 а.с. 199-203).

22 березня 2023 року ухвалою суд закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 год. 4 травня 2023 року (т. 2 а.с. 211).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача-1 позовні вимоги не визнала.

Представник відповідача-2 до судового засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву зазначив про розгляд справи без участі представника.

Треті особи до судового засідання не з`явилися, в письмових поясненнях містяться дані щодо не визнання третьою особою ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» позовних вимог. Тому суд розглянув справу у їх відсутність, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності згідно з ч. 1 ст. 420 ЦК України належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до п. 1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» у застосуванні законів про охорону прав інтелектуальної власності слід враховувати одночасне вживання в них деяких відмінних один від одного, але тотожних за своїм правовим змістом термінів, якими визначають окремі об`єкти права інтелектуальної власності, як-то «знаки для товарів і послуг» і «торговельні марки».

Відповідно до ст. 492 ЦК України та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон) торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру («Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг»), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Галція Дистилері» на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 218991 від 25 листопада 2016 року є власником знаку для товарів та послуг (торговельної марки) «Старий Лемберг, AltLemberg, OldLemberg» (т. 1 а.с. 14)

Згідно з вказаним свідоцтвом № 218991 від 25 листопада 2016 року на знак товарів та послуг, правова охорона, що надається, визначається наступним переліком товарів 33-го класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків: алкогольні напої (крім пива); алкогольні напої, що сприяють травленню; алкогольні напої, що містять фрукти; алкогольні напої на травах; аперитиви; бренді; вермути; вина; віскі; ганусова (анісова) горілка (настоянка); горілка; горілка ароматизована; горілка вишнева; горілка житня; горілка плодова; горілка пшенична; горілка сливова; горілка фруктова; горілки з лимоном; горілки з перцем; горілки з хроном; джин (ялівцева горілка); коктейлі; лікери; медівка (гідромель); наливки (алкогольні та слабоалкогольні напої); настоянки гіркі; перегінні алкогольні напої; пікети (вино з виноградних вичавків); ром; сидри; слабоалкогольні напої, крім пива; спиртні напої; шнапси (т. 1 а.с. 15).

24.11.2021 року ПрАТ «Галіція дистилері» подано до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» заявку № m202127805 про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні, зображення знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» для товарів 33 класу МКТП, що підтверджується розпискою ДП «Український інститут інтелектуальної власності» про одержання електронної заявки на знак для товарів і послуг, вх. № 198413 від 24.11.2021 (т. 1 а.с. 37-38).

Разом з тим, 11.02.2013 року Державною службою інтелектуальної власності видано свідоцтво № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» для товарів 33 класу МКТП, власником якого визначено ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 100-102).

Відповідно до ст. 496 ЦК України власнику належать такі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку як:

1) право на використаний торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, втому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з положеннями ст. 1107 ЦК України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватись і на підставі ліцензійних договорів.

Відповідно до положень ч. 1 статті 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

01 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» укладено ліцензійним договір № 2/15 на право користування знаком для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та між ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, згідно якої ОСОБА_1 вважається ліцензіаром за Ліцензійним договором № 2/15 (т.1 а.с. 109-111).

Відповідно до положень ст. 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:

1) ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Частинами першою та другою статті 1108 ЦК України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.

Статтею 1113 ЦК України визначено, що за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Отже, закон передбачає право власника знаку для товарів і послуг (торговельної марки) на власний розсуд розпоряджатися своїми правами інтелектуальної власності щодо такого знаку, в тому числі передавати такі права іншим особам.

Третя особа 2 - ОСОБА_2 (власник) реалізував своє право на розпоряджання правами інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власником якого останній був, на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 та уклав з ОСОБА_1 (набувач) Договір № 07/21 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 09 липня 2021 року (т. 1 а.с. 105-107).

Відповідно до п. 1.1 договору власник передає правонаступнику право власності на знак для товарів і послуг, що належить йому відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 , що видане Державною службою інтелектуальної власності України 11.02.2013 року, у повному обсязі, в тому числі всі виключні майнові права, а правонаступник приймає право власності на знак у повному обсязі, в тому числі всі виключні майнові права, від власника, в порядку, передбаченому цим договором. У результаті передачі прав за цим договором власником знака став ОСОБА_1 .

Пунктом 1.2. договору визначено, що передача права власності на знак поширюється на для всіх вказаних у свідоцтві товарів і послуг, класифікованих згідно МКТП кл. 33.

09.07.2021 між сторонами вказаного договору укладено Акт прийому-передачі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 .

30.12.2021 ДП «Український інститут інтелектуальної власності» прийнято рішення про публікації в бюлетні та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом № НОМЕР_2 , дата публікації ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер - 29649 (т. 1 а.с. 103-104)

Таким чином, ОСОБА_1 є законним власником знаку (торговельної марки) «ІНФОРМАЦІЯ_1» для всіх товарів і послуг класифікований згідно з МКТП - кл. 33, на підставі свідоцтва на знак для товарів послуг № НОМЕР_2 , що видане Державною службою інтелектуальної власності України 11.02.2013 року та Договору № 07/21 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 9 липня 2019 року.

Проте, позивач наполягає на тому, що діями відповідача-1 порушується його законний інтерес, а використання позивачем позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є неможливим, оскільки словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є зареєстрованим знаком для товарів і послуг (торговельною маркою) відповідно до свідоцтва № НОМЕР_2 від 11.02.2013 року на знак товарів і послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Частиною третьою цієї ж статті визначено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Позивач стверджує, що існують реальні підстави для прийняття рішення про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, оскільки відповідач-1 ОСОБА_1 не використовує зареєстрований знак для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 більше п`яти років від дати публікації про видачу свідоцтва.

Так, позивач апелює відомостями, що викладені у цивільній справі № 757/13390/21-ц, зокрема те, що відповідач ОСОБА_1 , та треті особи ОСОБА_2 , ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» зазначають, що ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» для позначення горілки «ІНФОРМАЦІЯ_1» використовує торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 181315 від 27.04.2014 р. на підставі ліцензійного договору № 1/15 від 01.09.2015, обґрунтовуючи такий факт належними доказами, а отже торговельна марка за свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 не використовується.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

З огляду на наведене, позивач стверджує, що невикористання торговельної марки протягом вказаного періоду є підставою для дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції до 21 липня 2020 року), якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути: припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020) якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Для цілей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією, є дата публікації в Бюлетені НОІВ відомостей про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні.

У такому разі дія свідоцтва або дія міжнародної реєстрації в Україні може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва чи міжнародної реєстрації не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва чи міжнародної реєстрації, зокрема обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством.

Для цілей цього пункту використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою.

Використання торговельної марки особою, яка має право використовувати колективну марку, вважається використання власником свідоцтва.

Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п`ятирічного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.

Аналіз вказаних норм Закону дозволяє зробити висновок, що при достроковому припиненні дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, обов`язок доведення факту використання знака покладений на власника відповідного знаку.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону (в редакції до 21 липня 2020 року) використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу пропонування його для продажу; продаж імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги. для якої знак зареєстровано/

застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону (в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020) використанням торговельної марки визнається:

- нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;

- застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Згідно зі ст. 1 Закону (в редакції до 21.07.2020) знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону (в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020) торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Аналіз наведених норм Закону дає підстави стверджувати, що, виходячи з правової сутності торговельної марки (знака для товарів і послуг), умовою належного її використання є безпосереднє та фактичне використання саме стосовно товарів і послуг, для яких вона зареєстрована.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона досилається як на підставу своїх вимог і заперечень,

Отже, для вирішення спору щодо дострокового припинення повністю дії свідоцтва України № НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг, позивач повинен довести ті обставини справи, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач 1 - безпосереднє та фактичне використання або зазначити поважні причини невикористання зазначених знаків (торговельної марки).

Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифікована Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), від 21.03.2014 та від 27.06.2014.

Відповідно до ст. 157 Угоди про асоціацію цілями цієї Глави, зокрема, є досягнення належного та афективного рівня охорони і захисту прав інтелектуальної власності.

Згідно зі ст. 158 Угоди про асоціацію для цілей цієї Угоди права інтелектуальної власності включають, зокрема, торговельні марки.

Статтею 198 Угоди про асоціацію встановлено, що сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п`ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохтисячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв`язку з тим, то власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.

Аналогічну норму містить і ч. 2 ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р, відповідно до якої для подання вимоги про скасування знака надається строк не менше п`яти років, що вираховується від дати реєстрації знака.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України встановлює Закон України «Про міжнародні договори України» (далі - Закон про міжнародні договори).

Стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Аналогічне положення міститься у ст. 3 Закону - якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про знаки, то застосовуються правила міжнародного договору.

Тому, враховуючи, що 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію набула чинності у повному обсязі до відносин щодо дострокового припинення дії свідоцтв України та міжнародних реєстрації на знаки для товарів і послуг з підстави їх невикористання, мають застосовуватися положення статті 198 Угоди про асоціацію.

З урахуванням ст. 198 Угоди про асоціацію, дія свідоцтва України та міжнародної реєстрації може бути достроково припинена у разі, якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом п`яти років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати.

Вказане положення Угоди про асоціацію знайшли своє відображення і в ч. 4 ст. 18 Закону (в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020), відповідно до якої якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. Для цілей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією, є дата публікації в Бюлетені НОІВ відомостей про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні. Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п`ятирічного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.

Так, на підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо). Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

Водночас, суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод», що ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» з 2015 року безперервно використовує торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом № НОМЕР_2 для позначення відповідних алкогольних напоїв (горілки) - клас 33 згідно МКТП, а також для товарів інших класів, на підставі ліцензійного договору № 2/15 від 01 вересня 2015 року, що підтверджується такими доказами (т. 1 а.с. 114-т. 2 а.с. 98): рекламний буклет ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» на якому зображена горілка «ІНФОРМАЦІЯ_1»; рекламний буклет A4 ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» на якому зображена горілка «ІНФОРМАЦІЯ_1»; клопотання, яке подане Директору Львівського науково-дослідного інституту судових експертних про проведення судової експертизи у сфері об`єктів інтелектуальної власності від 16Л 2.2022 року; контракт №037/7-56 від 12.08.2013 року, який укладений між ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» та ООО «BAZIS-TA» (Азербайджан), відповідно до якого ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» постачає свою продукцію ООО «BAZIS- TA» до 31.12.2015 року; транспортна накладна доставки продукції, включно з горілкою «ІНФОРМАЦІЯ_1», ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» до ООО «BAZIS-TA» від 29.11.2015 та 19.11.2015; рахунок-фактура виставлений за продукцію, включно з горілкою «ІНФОРМАЦІЯ_1», ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» до ООО «BAZIS-TA» від 12.11.2015; заключення про походження товару № 1-3747-В від 13.11.2015, видане Львівською торгово-промисловою палатою, в якій зазначено, що горілка, яка виготовляється ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» поставляється ООО «BAZIS-TA» та товар має походження України; контракт №037/7-90 від 22.05.2008 року, який укладений між ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» та Українсько-німецькою спільним підприємством «Львів-Трейдинг», відповідно до якого ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» постачає свою продукцію; доповнення до Контракт №037/7-90 від 18.06.2012 ; транспортна накладна доставки продукції, включно з горілкою «ІНФОРМАЦІЯ_1», ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» до Українсько-німецькою спільним підприємством «Львів-Трейдинг» від 21.10.2015, 02.01.2016, 23.11.2016; рахунок-фактура виставлений за продукцію, включно з горілкою «ІНФОРМАЦІЯ_1», ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» до Українсько-німецькою спільним підприємством «Львів-Трейдинг» від 21.10.2015, 28.12.2015, 18.11.2016; контракт №037/7-72 від 16.01.2017 року, який укладений між ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» та Meest Spain, SLU (Icna Hifl), відповідно до якого ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» постачає свою продукцію Meest Spain, SLU до 31.12.2018 року.; доповнення до контракту від 16.01.2017;доповнення до контракту №037/7-72 від 17.01.2017 року, в якому кількість, асортимент та терміни поставки товару, включно з горілкою «ІНФОРМАЦІЯ_1»;транспортна накладна доставки продукції, включно з горілкою «ІНФОРМАЦІЯ_1», ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» до MeestSpain, SLU від 25.03.2017; рахунок-фактура виставлений за продукцію, включно з горілкою «ІНФОРМАЦІЯ_1», ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» до Meest Spain, SLU від 07.03.2017, 17.01.2017; контракт №1 від 25.08.2020 року, який укладений між ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» та Frame TV und Film production GmbH (Німеччина), відповідно до якого ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» постачає свою продукцію; транспортна накладна доставки продукції, включно з горілкою «ІНФОРМАЦІЯ_1», ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» до Frame TV und Film production GmbH від 18.10.2021; рахунок-фактура виставлений за продукцію, включно з горілкою «ІНФОРМАЦІЯ_1», ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» до Frame TV und Film production GmbH від 13.10.2021, 17.01.2017.

Крім того, суд бере до уваги висновок експерта Рубець К.В. за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 13.01.2023 № 4484-Е, на вирішення експертизи якого поставлене питання «Чи використано торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», згідно зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2, що видане Державною службою інтелектуальної власності України 11.02.2013 року на етикетках, зразках, що додаються».

Згідно з вказаним висновком торговельну марку за свідоцтвом № НОМЕР_2 від 11.02.2013 використано шляхом нанесення на етикетках, зображеннях фрагментів етикеток, брошурах, які містять зображення пляшок горілок позначення ІНФОРМАЦІЯ_1, яке є схожим настільки, що його можна сплутати щодо однорідних товарів із торговельною маркою за свідоцтвом № НОМЕР_2 від 11.02.2013 (т. 2 а.с.169-177).

Отже, відповідачем ОСОБА_1 та третьою особою ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» здійснюється використання знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Тому, суд відхиляє доводи відповідача-1, що позивач не має права на звернення до суду з позовом про дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 від 11.02.2013 року на знак для товарів та послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повністю, оскільки позивачем не доведено обставини справи, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а відповідачем-1 доведено безпосереднє та фактичне використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно свідоцтва на знак товарів і послуг № НОМЕР_2 .

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом п`яти років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір йому не відшкодовується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 418, 492 ЦК України, ст. 5, 16, 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. 158, 198 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 21.03.2014 та від 27.06.2014, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, ст. 12, 13, 81, 141-142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Галіція дистилері» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», треті особ Приватне акціонерне товариство «Львівський лікеро-горілчаний завод», ОСОБА_2 про припинення дії свідоцтва на знак для товарів та послуг - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: Приватне акціонерне товариство «Галіція дистилері»: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 31274359

відповідач 1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5

відповідач 2: Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»: 01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1, код ЄДРПОУ 44673629.

третя особа 1: Приватне акціонерне товариство «Львівський лікеро-горілчаний завод»: 79000, м. Львів, вул. М.Кордуби, 2, код ЄДРПОУ 30822837

третя особа 2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2

Суддя О.В.Батрин